ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Катерина Перша – від повії до імператриці
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
1994. Весілля №3 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Інтерв‘ю
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші

 Після соціалізму
Образ твору Сягнула спека сорока - яке кохання?!
Якби у тебе я ввійшов - була б остання!
А так останні вісті із фронтів погоди,
і „пийте, пийте кожен день” - ото уроди!

Ні, ти поглянь, які! - сказали б звідки гроші!
О мов не знають – всі у підраній калоші!
То ж не дивись на мене, як плита на сало,
у мене зроду без півлітри не вставало!

І ще коробка довбана - оця панелька!
Ну й душегубка, блін!!! А ти, мов карамелька,
у чому Бог послав, виблискуєш у хаті,
не накаляй, кажу тобі, питання статі!

А як подумати – то від жінок всі біди!
Ото утнуть своє, а нам хоч не хмеліти!
Я посадив, би Юльку ту, клянусь, за грати -
вона ж на осінь прийняла голосувати!

А так, як люди би жили - від кандидата
щодня би мали по одній гіркій на брата,
гляди, минула би і спека непомітно,
достойно, словом, би жили, нехай і бідно!

Прошу востаннє, одягнися! Бо не встою,
а після тижні два сичатимеш гюрзою.
Там сорок градусів, як на порожній пляшці!
Як той Адам, з тобою, чи в тобі, я в пастці... :(


2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-19 12:33:20
Переглядів сторінки твору 12241
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2026.02.10 16:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 13:50:43 ]

Якби в Адама без півлітри не вставало,
він Єви не торкнувся би, замало
по хаті бігати, як по стежинках Раю,
помив би краще посуд, бо вмираю

від спеки, а ще ти з ниттям без міри,
нумо, вставай, пішов - на три-чотири!
як не подобається стан тобі дівочий,
то зав"яжи свої безстижі очі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:03:40 ]
В рамках дружеского обмена мнениями хотел бы обратить внимание на Раю/вмираю. За последнюю поэтическую неделю она встречалась несколько раз.
Оу, дівочий/очі. Специально... О, я, я. Их ферштее... Но все равно не до конца.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:08:12 ]
/дружески приобнимая за плечи/ какое нам дело до недель, когда впереди вечность?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:12:11 ]
Вот именно это я и понимаю. Я имею ввиду сроки.
И + сам процесс.
Удачи Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 15:08:02 ]

А все одно любитимете - бо мужчина!
самодостатня для жінок причина! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 15:19:14 ]
погано знаєте жінок, мій друже,
не всяк мужчина жіночку подужа :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 15:25:48 ]
:)
На всіх Делонів й Бельмодо не стаче -
кохатиме, що є, як переплаче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 15:40:31 ]
"що є" задовольнить не кожну жінку,
не все мужське ховається в ширинку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 14:17:39 ]
Мрія поета - гарна "відповідь'!


"А як подумати – то від жінок всі біди!
Ото утнуть своє, а нам не захмеліти!
Я посадив, би Юльку ту, клянусь, за грати -
вона ж на осінь прийняла голосувати!"

---------
І хоч була не Юля вже,а Ганя,
Та це лише поглиблює питання.
Жінки чаклують, а тоді ми винні...
Ох, нап'ємося хоч на Хелловіні!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 15:11:00 ]

Як нап'єтеся - по одній і розхапаєм,
і шумно буде уночі під небокраєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 16:04:13 ]
Заклеїли дарма ви Хаусові рот,
Навчив би вас як жінці догодити...
В панельці не сидіть, йдіть на город,
А жінка вже знайде ким стид прикрити! ;-)))

Сусід он, африканець-емігрант,
Йому і сорок п'ять за норму буде.
В дарунок від природи сексталант
Дістав він, як усі порядні люди.

Не буде він кивати на жару,
В панельці йому ніби теж не дує...
Не перетворюйте прелюдію у гру,
А то сусід дружину порятує!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 17:59:54 ]
Навіщо б то собі псувати нерви,
Хіба не ясно, що жінки всі - стерви :(
(Окрім рудокосої!)
Давай же не дивитись їм у вічі,
Й Декамерон ми зробим чоловічим!

Сорокаградусної спеки ще ковтнемо
У пляшці "Хортиці" й добряче ще гульнемо!
Утрьох із Зенем! А вони хай скачуть,
Танцюють попід замком й ледь не плачуть!
А ми їм - перемиєм кісточки
І підготуєм пастки-ямочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 18:38:26 ]

В.С.Высоцкий

* * *
Я любил и женщин и проказы:
Что ни день, то новая была, -
И ходили устные рассказы
Про мои любовные дела.

И однажды как-то на дороге
Рядом с морем - с этим не шути -
Встретил я одну из очень многих
На моем на жизненном пути.

А у ней - широкая натура,
А у ней - открытая душа,
А у ней - отличная фигура, -
А у меня в кармане - ни гроша.

Ну а ей - в подарок нужно кольца;
Кабаки, духи из первых рук, -
А взамен - немного удовольствий
От ее сомнительных услуг.

"Я тебе, - она сказала, - Вася,
Дорогое самое отдам!.."
Я сказал: "За сто рублей согласен, -
Если больше - с другом пополам!"

Женщины - как очень злые кони:
Захрипит, закусит удила!..
Может, я чего-нибудь не понял,
Но она обиделась - ушла.

...Через месяц улеглись волненья -
Через месяц вновь пришла она, -
У меня такое ощущенье,
Что ее устроила цена!

1964




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 19:01:34 ]
"(Окрім рудокосої!)"

це що у вас принцип "розділяй і владарюй"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 19:13:33 ]
чи то був натяк на мою неповноцінність як жінки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 19:40:20 ]
Пробачте, о Красуні, Музограя і мене, ми з ним просто хильнули добряче, я ось написав чорт знає шо, а в Музограя душевна скрута, не помітив, що мікрофони включені - ось ридає зараз на моєму плечі, тяжко йому, мені теж.

Але ми проспіваємо вам про любов до вас, давай Ланселоте, тягнемо:

Лист. За піснею В. Меладзе «Письмо»
1
Я не знаю, що в листі скажу тобі.
Стільки на душі, про що я промовчу.
Непомітно так пролинув рік.
І тебе пильнує чоловік.
Та я відповіді не прошу.

2
Ніби звичайнісінька історія.
Ніби просто так - роман на морі, та
любощі на теплому піску,
і прощання привокзальний гул,
все частіше будять серед сну.

Приспів:
Десь у світі в незабутнім літі
Залишилися ті дні.
Десь у світі линуть щастя миті,
Та для нас з тобою - ні.

3
Та можливо і нічого вже нема.
І туга моя невдовзі промине.
Задля чого я не знаю, та
я пишу тобі цього листа.
Може він мені верне мене.

Приспів:
Десь у світі в незабутнім літі
Залишилися ті дні.
Десь у світі будуть щастя миті
Та для нас з тобою ні.

Ніч пробуду біля вікна,
вгадуючи в зорях тебе.
Допишу до ранку листа,
і не відішлю, ніколи... :)

Переклад. В. Меладзе. „Письмо”



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-19 21:17:17 ]
Мила пані рудокоса! Якби я не відчував Вашої шляхетності і жіночності, яка шукає захисту в чоловіка, то хіба б присвячував Вам вірші?! У Вас є краса душі. А в декого є краса тіла, а в душі - є й жало. Хіба поети про таких ось мріють?
Даруйте!
Брате галантний! Справді ми хильнули сьогодні добряче, але таки відвели душу. Згадай і Зеня-побратима, хіба він - Мрії - шпильки не вставляв?!

Ходім, брате, краще десь у степ - ворога пошукати, лицарської пригоди зазнати. Треба трохи відпочити від жінок, а вони хай - від нас. А тоді знову почнемо мріяти - ми про них, а вони - про нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 21:23:24 ]
Ходімо!

Видно закохався, ти, Ланселоте, всерйоз, образа точить серце кровоплинне, та в мене, прикладом, вже серця три сточилось! А як Красуня покохає, нове виростає. А не кохає як, чи удає умисно, то теж образою, чи рухом гордим, її доймаю я, та скільки раз, вони мене тендітною рукою по пиці били, я ж їх цілував! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 21:55:19 ]
О, хоробрий Ланселоте, гроза всіх чорних драконів і рятівник усіх принцес! О, мужній воїн, що не згибав колін перед небезпекою і співав свої пісні навіть перед обличчям смерті! Вибачте слабку жінку, чиюсь там, але недостойну Вас Мрію, яка не відповіла на прояв Вашої сердечної уваги і не обійняла із вдячністю Вашу могутню шию! У неї є одна примха: вона чує інші серця, але слухається лише свого. І ще дуже любить жартувати,іноді забуваючи, що деякі втомлені серця можуть сприйняти ці жарти за зверхність.
У будь-якому разі - озирніться, навкруги вирує життя. І воно прекрасне. Насолоджуйтесь ним.

Мрія П.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 22:04:21 ]
Дозвольте поцілувати вашу ручку.

Я думаю, що найвищою формою порозуміння буде, коли ви Майстриня Танцю станцюєте під бурю, яку викликає музика Ланселот!
Слабо встояти буде проти виру музичного, проти чуттєвих пострілів зраненого серця?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:06:55 ]
Ви хитрун :) Ви мене провокуєте на те, що не "слабо" встояти. А потім Ланселот знову буде страждати :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 22:38:10 ]
:)

Так, я такий, підступний хитробаламут. Але Ланселот, коли страждає, дуже гарно пише, і грає, і співає, - душа тремтить.
Мучте його красуні, ой мучте! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 22:11:03 ]
ви не повірите, шановний Ланселоте, але і з красою тілесною у мене не так уже й пропащо ))) он спитайте Маньєриста - він мене знає вживу ;)
Та не хвилюйтесь, я зрозуміла, що це був комплімент. Просто хотіла пококетувати з Вами трішки )) О повертайтеся до нас, жінок! Пишіть нам вірші!
Чекатиму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-19 22:35:48 ]
Витончена і вкрай небезпечна, бачить наскрізь, я закривав руками очі, голову, та не допомагало. :( Здебільшого носить сукні із глибокими вирізами, від чого мозок відмовляється від всілякої сухості. Легко застрибує на коня і вправно стріляє з лука, а ще легко відтворює будь-який образ на полотні. Словом, капець. Ми такого не вміємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-19 23:10:41 ]
спека - тому і декольте ...))) а стосовно малювати - трохи вмію) Вчилась на то, тим і живу, не лише в плані фінансів, а, в першу чергу, - про єство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 19:09:19 ]
Одягаймо мокроступи
най но всі ідуть до дупи.
Прювет,
Я туво морзюкаю з Гондураського підпілля.
У нас всьо чотко - плацдарм для перенесення
завалу серця готовий, гризу іспанську - як граніт, тобто лупаю...
П.Си.
"А ти - яК Карамелька, " - можливо "мов"?
"Ото утнуть своє, а нам хоч не хмеліти!" - хіх
"Ото утнуть своє, а нам хоч стати дідом!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-20 21:21:53 ]
А ось і милий господар. Ти просив пісню для Мрії, пане брате?
Здається, ми не співали ще цієї - іронічної - львіських батярів:
Шкода, пам"ятаю лише одну строфу, може, ти продовжиш (дістає гітару):

В Стрийськім парку ми сі здибали з тобов,
В моїм серці сі зашпортала любов,
Моє серце так калата, як стара подерта шмата,
За тобов, моя кохана, за тобов.

Ти казав, що я серйозно був закохався? Ти знаєш,
на мить було засліпило. Але потім, ти ж знаєн, від любові до ненависті - один крок. Але й вона минулася. Я тепер більше не мріятиму про жінок.
Краще їх мовчки, як часто вони самі просять, мовчки підримати за талію. Он і пані Рудокоса натякнула, що в неї із тілом все гаразд. То ж після діла - ближче до тіла, панове лицарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-21 00:22:04 ]
Коли слова упали вниз, як сигарета,
коли довкола кодло рим і шум вокзалу,
вона стояла – просто Мрія не-поета,
на парапеті, як на паперті, стояла.
«Зніміть причинну! От скаженна!»
На папері,
де в'язка літер: поцілунки, полустанки,
вона вмирала – дивна примха кавалерів:
солодкогуба не дружина – не коханка.
І кожен третій, кожен другий, перший, кожен
дивився масно, наче маслом мазав тіло!

Для чого Єву ти створив, пресвітлий Боже,
з ребра чужого, щоби так її боліло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 01:10:53 ]
браво!


Бог-математик забавлявся в клони,
вигадуючи ґендерські закони.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 10:57:04 ]

Він простягнув їй руку, і крило,
і всі печалі сяйвом замело...