ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Довоєнна ідилія
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
* * *
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
Кримські портрети на тлі природи
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Коцюбайло
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
* * *
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Вертайтесь
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
Нате
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
Владислав Бронєвський
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
Нам Не Торкнутися -- з присмаком іспанських ритмів
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
***
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Ранок
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
* * *
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Довколаполітичні думки
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
Меню гіркої правди
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 Ми були у раю
http://www.youtube.com/watch?v=o_JQh45Xm9U - послухати і подивитися.


Ліхтаря ореол неприродно блищить, як корона.
Ріжуть гострі кінці сивим лезом розбурхану ніч.
Я у стінах не можу сьогодні, бо важко і втома.
Кличе в путь мене осінь, що зіткана із протиріч.
Ніби маятник, промінь гойдається вправо і вліво.
Під ударами вітру постійно скрипить не у лад.
По наївності думав, що все у минулім згоріло.
Тільки згадка у попелі знову вертає назад...
По алеї у дощ я доходжу до тіней і світла.
Мимо лавок зелених, де ножик писав імена.
У химерах дощу уявляю тебе серед літа,
хоча знаю, на жаль, що повернень у липень нема.
Нахилились понуро і верби над ставом в тумані,
там де вдвох протоптали у спеку стежин до води.
Ми були у раю. Дні згорають в багатті останнім.
Ми востаннє удвох. І повернень не буде туди.
03.10.10.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 08:24:02
Переглядів сторінки твору 9044
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 08:54:36 ]
Душевно, пане Олексію, пісенно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:41:10 ]
Дякую, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 09:44:28 ]
А Вы, тезка мой, на радио FM какое-нибудь свой ю-туб предложить не пробовали? Я смотрел - красиво. Голос, правда, замогильный словно бы. Его бы немного как-то оживить, что ли, приободрить бы. Я, грешным делом, подумал, что чтецу лет семьдесят - не меньше.
А вообще - спасибон.
Можно слушать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 09:51:24 ]
То може так задумано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 09:57:20 ]
Тема печальная.
Я до сих пор не пойму - почему именно такая?
Почему я влюбляюсь в монашку, а не (не в монаха - нет), а не в распутницу или в стряпуху, которая спит и видит меня с топором на подворье, где я колю мерзлые дрова? Кстати, очень хорошо поддаются.
А я влюбляюсь в монашку. А ее и сегодня в окошке выдачи не было...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 10:36:16 ]
Тому що люди люблять все ускладнювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:38:01 ]
А как без страданий и мучений?
Это будет не любовь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:43:55 ]
Ага, саме так!Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:43:32 ]
Дякую, як на мене то не "незамогильний", а еротичний...Жартую звісно, на лікарняному, лікую горло, часу достатньо то і створив таке відео!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:29:50 ]
Комусь і замогильний - еротичний... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 10:46:41 ]
Юля, я про складнощі життя.На жаль, так просто нічого не буває, все з проблемами з бар'єрами.Хоча інколи як підказує досвід, ми їх самі собі створюємо.Але про це уже дізнаємося з часом.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:07:50 ]
Як каже один мій друг, складнощі і проблеми потрібні - для контрасту. Бо як інакше тоді зрозуміти, що таке щастя?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:10:48 ]
А ще він каже: Коли у чоловіка серце наповнюється коханням, у нього пустіє голова :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:18:52 ]
И отнимаются природные рефлексы. И вчерашний бычок ходит и трется, как домашний кастрированный котик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 11:29:23 ]
Алексій, трохи не так. Він то казав в іншому контексті. Навпаки, стає бичком на корриді :) І скрізь починає бачити загрозу. Бо ж голова вже не варить, ферштейн?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:38:57 ]
А я о другой, более близкой мне модели поведения...
Вот оно что...
Я кашу трижды в день в трапезной принимаю. Батюшка кипяток освящает. И любая еда приобретает совершенно иные свойства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 11:43:13 ]
Мені, невиліковному романтику близьке відчуття кориди, тільки на жаль роль виконую бичка, і кидаюся на червоне, або як Дон Кіхот на млини з приводу і без приводу...Але у цьому є і свої плюси, створюю проблеми, потім намагаюся вирішити - нема коли сумувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 12:23:13 ]
Гарний твір. Особливо "зачепило" "Сірим попелом згадки". Вітаю!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 12:42:00 ]
Дякую!Такий настрій нав'язує осінь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 13:14:03 ]
Дуже гарне відео.
Виздоровлюйте, пане Олексію!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 13:25:08 ]
Зорянко, дякую!Все буде добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 14:51:13 ]
Гарно, дуже гарно...і так багатозначно.
Кожен знайде у цьому вірші своє,
Але точно що є у ньому: так це разчарування чи засмученння тим, що час проходить або пройшов. і вже ніколи..ніколи не повернеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:03:36 ]
Палагея, саме так!Мені приємно, шо ти мене "розкусила"...Я надіюся, ще будуть приємні моменти у моєму житті, але все треба робити так, ніби це востаннє.