ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Єднання чужих яворів
Ми побралися тихо. Беззвучність в органі стогнала...
Над прозорим затишшям загасли зірки-ліхтарі…
Нас тоді випадково (на кастингу) двох відібрали
Серед тисячі інших іще молодих яворів…

Нам з'єднали усе: від плечей до тривожних набатів, -
Переплутані ноги сховавши під спільним стільцем...
Серед інших дерев ми одні (як не дивно) жонаті -
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем...

Перешили серця. Перекроїли долі – корінням…
Стільникові оргазми - сценарним дзвінком (на виду)…
Я тебе не люблю. В мене інші весільні ведіння...
Але тільки покличеш – одразу (найперша) прийду…
2010 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:16:09
Переглядів сторінки твору 9067
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.650 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:30:41 ]
Так, Юлю, Дуже цікаво.) Так багато спільних образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:33 ]
Дякую за увагу! Дуже рада, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:49:11 ]
1.Там, зверніть увагу, прошу на рядок:

"Беззвучність в органі стогнала..." Якщо оргАні, то можливо, але, якщо в Органі...?:)
2. Де і хто відбирає на кастингу на весілля?
3.Серед тисячі інших іще молодих яворів… - Якщо яворів - чол. рід, то взаємність у Ваших лір героїв однопола? Тоді, як їх могли вінчати, коли біблія засуджує. Отже , щось не в"яжеться. Подумайте.
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем.. - абсолютно не зрозуміла до чого нуль? Ось такі міркування. Натхнення.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 22:41:20 ]
1. Так, йдеться саме про оргАн (хіба може бути інакше?). Навіть дивно: невже при прочитанні звучить і сприймається як Орган? Здавалося, що усе досить прозоро й однозначно...
2. Теж думала, що все просто. Адже є безліч різноманітних шоу, проектів тощо, де "відібрані" герої мають "збудувати" пару, сім'ю, кохання? Тож банальне відображення-переосмислення "сценарної" дійсності... Хіба з контексту твору це не зрозуміло?
3. Цікаві вияви читацького сприйняття! Я навіть про це не думала. Здавалося, що все зрозумо: художній образ яворів-людей передбачає повне ототожнення ліричних героїв із "узагальненим прототипом". Люди - двох статей, а значить і явори їм подібні. Чому б не припустити, що, окрім яворів, у світі також існують ,наприклад, явірниці. Адже явори - ЛЮДИ. Мається на увазі відібрати серед інших людей...
Щодо нуля аргумент наступний: спільного рітмічного дихання не вийшло... Як у тих, які по-справжньому кохають. У кого в одному ритмі також б'ються серця... Результат нульовий. Банальність...
Моє бачення, звичайно, може бути помилковим. Але... Сьогодні саме такі вияви образних переосмислень.
Ще раз дякую за аналітичне прочитання та висловлені міркування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 23:00:38 ]
Дякую, Юлю, за розгорнуте пояснення вірша, але пам"ятаю, діставалося мені на горіхи за ті три крапки, тому сприйняття може бути будь- яке, оскільки образи порозкидані і не зв"язані в єдине ціле.
До того ж текстури наших текстів десь перегукується, а от назви ( кастинги, тема весілля.)... Все ж подумайте над яворами, бо явориці, то мені б надумку не спало.

Причепилася до вашого тексту, бо ж навчаючи інших, ще більше вчимося самі...

Усього доброго вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:31:26 ]
Юлечко, не сумуйте так - з першого прочитання зрозуміло, що явори - люди, і чути музику органу. (У мене ще й образ виник - такий собі яворовий орган). Кастинг - бест! Лише з нулями теж зашпортнуло:) А в цілому вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 23:25:46 ]
Над усім ще раз подумаю. Ваші зауваження й поради для мене дуже цінні, адже вони є "поштовхом" до самоаналізу та самовдосконалення. Назву, мабуть, точно зміню... Щось на зразок "Єднання чужих яворів".
Нових Вам яскравих вражень!І щире дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:48:04 ]
... існують яворини :)
у Павличка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:17:35 ]
Текст сподобався. Але після прочитання грунтовних коментів - задумався. Такі ваговиті пояснення тягнуть твір на дно.
Потім знову повернувся до тексту і постарався прочитати неупереджено. Знову сподобалось. Що (щось) тут не так?!
Як на мене - потрібно змінити тільки останній рядок:
Але тільки не клич - я ніколи назад не прийду!
Бо якщо вже помножили на нуль - не треба вертатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:25:49 ]
Що то вже суто чоловіча логіка:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:20:36 ]
Ірино, велике спасибі за прочитання та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:19:34 ]
Дякую за висловлену думку! Не можу не погодитися з Вашим мудрим судженням про те, що ПОВЕРТАТИСЯ НЕ ВАРТО. Але ж чи не в тому полягає парадокс життя й парадокс почуттів, що (попри "сумні фінали", "одвічні відстані" й "відмирання чуттєвості") людина здатна ПОВЕРТАТИСЯ, ПРОБАЧАТИ й ОЖИВЛЮВАТИ ту НІЖНІСТЬ, яка, здавалося б, навіки відійшла в небуття... Усупереч усьому... Попри все... Саме тому зміст останнього рядка змінювати не маю права, бо стану "зрадницею" власної життєвої правди (сподіваюся: звучить не надто пафосно?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:53:12 ]
... мені теж протсо сподобалося :) у кожного свої асоціації, безумовно :)
я би не міняла останній рядок, він додає ситуації невизначеності – я к воно і буває в житті часто...
а ще нагадує Ліну Костенко, пам*ятаєте: я ...щаслива з іншим, я тебе нітрохи не люблю, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:34:32 ]
Дякую за увагу та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 02:14:57 ]
Та , воно то все добре, але, як воно і про кастинг і весілля в один момент у двох авторів, та ще й вірші місцями - туди-сюди. Я , наче перша розмістилася, але то таке. Назвемо фатальним збігом.. Ще раз плодовитої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:29:38 ]
Юлю, ще раз спасибі за увагу та щирі побажання! Можливо, мені здалося... Чи все ж таки прозвучали "прозорі натяки" щодо "копіювання" чужих ідей та образів? Мабуть, здалося... "Помандрую" перечитувати Ваш вірш - цікаво з огляду на "фактор однодумства" (навіть фрагментного)... Приємного вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:45:29 ]
Перші два рядки - чудові, ліричні... Але далі моя уява завела мене в ліс, де вибирають дерева (такий собі кастинг) для вирубки. Ось таке сумне вийшло вінчання... Своїм віршем автор завжди веде читача лише йому відомою стежиною. Очевидно, я десь загубилася. Може, це й моя провина...
До речі я чула, що є явір, і є яворина. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:39:56 ]
Дякую за увагу! Вибачте, якщо не виправдала Ваших читацьких очікувань... Хоча "кастинг для вирубки" - теж цікава думка... Про яворину сама згадувала, але не була певна, тому в уяві виник образ "явірниці". Ви підтвердили мою думку. Спасибі! Нових Вам яскравих читацьких відкриттів і творчої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 12:21:10 ]
поет завжди правий!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:43:52 ]
Аню, щиро вдячна за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 11:42:59 ]
Із задоволенням перечитала не лише вірш, а й коментарі до нього, хоча й такої розгорнутості й не потребувала...Усе гарно і чудово проглядається: і оргАн, і люди за яворами, і кастинг. Для мене злегка туманним здався рядок із нулем, та й то, просто вимагав більш вдумливого осмислення. Із задоволенням повернуся на Вашу сторіночку ще!.. Читаю із захватом!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 21:54:16 ]
Щиро вдячна Вам за увагу! Завітаєте ще - буду рада!