ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Єднання чужих яворів
Ми побралися тихо. Беззвучність в органі стогнала...
Над прозорим затишшям загасли зірки-ліхтарі…
Нас тоді випадково (на кастингу) двох відібрали
Серед тисячі інших іще молодих яворів…

Нам з'єднали усе: від плечей до тривожних набатів, -
Переплутані ноги сховавши під спільним стільцем...
Серед інших дерев ми одні (як не дивно) жонаті -
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем...

Перешили серця. Перекроїли долі – корінням…
Стільникові оргазми - сценарним дзвінком (на виду)…
Я тебе не люблю. В мене інші весільні ведіння...
Але тільки покличеш – одразу (найперша) прийду…
2010 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:16:09
Переглядів сторінки твору 7984
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.650 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:30:41 ]
Так, Юлю, Дуже цікаво.) Так багато спільних образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:33 ]
Дякую за увагу! Дуже рада, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:49:11 ]
1.Там, зверніть увагу, прошу на рядок:

"Беззвучність в органі стогнала..." Якщо оргАні, то можливо, але, якщо в Органі...?:)
2. Де і хто відбирає на кастингу на весілля?
3.Серед тисячі інших іще молодих яворів… - Якщо яворів - чол. рід, то взаємність у Ваших лір героїв однопола? Тоді, як їх могли вінчати, коли біблія засуджує. Отже , щось не в"яжеться. Подумайте.
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем.. - абсолютно не зрозуміла до чого нуль? Ось такі міркування. Натхнення.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 22:41:20 ]
1. Так, йдеться саме про оргАн (хіба може бути інакше?). Навіть дивно: невже при прочитанні звучить і сприймається як Орган? Здавалося, що усе досить прозоро й однозначно...
2. Теж думала, що все просто. Адже є безліч різноманітних шоу, проектів тощо, де "відібрані" герої мають "збудувати" пару, сім'ю, кохання? Тож банальне відображення-переосмислення "сценарної" дійсності... Хіба з контексту твору це не зрозуміло?
3. Цікаві вияви читацького сприйняття! Я навіть про це не думала. Здавалося, що все зрозумо: художній образ яворів-людей передбачає повне ототожнення ліричних героїв із "узагальненим прототипом". Люди - двох статей, а значить і явори їм подібні. Чому б не припустити, що, окрім яворів, у світі також існують ,наприклад, явірниці. Адже явори - ЛЮДИ. Мається на увазі відібрати серед інших людей...
Щодо нуля аргумент наступний: спільного рітмічного дихання не вийшло... Як у тих, які по-справжньому кохають. У кого в одному ритмі також б'ються серця... Результат нульовий. Банальність...
Моє бачення, звичайно, може бути помилковим. Але... Сьогодні саме такі вияви образних переосмислень.
Ще раз дякую за аналітичне прочитання та висловлені міркування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 23:00:38 ]
Дякую, Юлю, за розгорнуте пояснення вірша, але пам"ятаю, діставалося мені на горіхи за ті три крапки, тому сприйняття може бути будь- яке, оскільки образи порозкидані і не зв"язані в єдине ціле.
До того ж текстури наших текстів десь перегукується, а от назви ( кастинги, тема весілля.)... Все ж подумайте над яворами, бо явориці, то мені б надумку не спало.

Причепилася до вашого тексту, бо ж навчаючи інших, ще більше вчимося самі...

Усього доброго вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:31:26 ]
Юлечко, не сумуйте так - з першого прочитання зрозуміло, що явори - люди, і чути музику органу. (У мене ще й образ виник - такий собі яворовий орган). Кастинг - бест! Лише з нулями теж зашпортнуло:) А в цілому вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 23:25:46 ]
Над усім ще раз подумаю. Ваші зауваження й поради для мене дуже цінні, адже вони є "поштовхом" до самоаналізу та самовдосконалення. Назву, мабуть, точно зміню... Щось на зразок "Єднання чужих яворів".
Нових Вам яскравих вражень!І щире дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:48:04 ]
... існують яворини :)
у Павличка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:17:35 ]
Текст сподобався. Але після прочитання грунтовних коментів - задумався. Такі ваговиті пояснення тягнуть твір на дно.
Потім знову повернувся до тексту і постарався прочитати неупереджено. Знову сподобалось. Що (щось) тут не так?!
Як на мене - потрібно змінити тільки останній рядок:
Але тільки не клич - я ніколи назад не прийду!
Бо якщо вже помножили на нуль - не треба вертатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:25:49 ]
Що то вже суто чоловіча логіка:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:20:36 ]
Ірино, велике спасибі за прочитання та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:19:34 ]
Дякую за висловлену думку! Не можу не погодитися з Вашим мудрим судженням про те, що ПОВЕРТАТИСЯ НЕ ВАРТО. Але ж чи не в тому полягає парадокс життя й парадокс почуттів, що (попри "сумні фінали", "одвічні відстані" й "відмирання чуттєвості") людина здатна ПОВЕРТАТИСЯ, ПРОБАЧАТИ й ОЖИВЛЮВАТИ ту НІЖНІСТЬ, яка, здавалося б, навіки відійшла в небуття... Усупереч усьому... Попри все... Саме тому зміст останнього рядка змінювати не маю права, бо стану "зрадницею" власної життєвої правди (сподіваюся: звучить не надто пафосно?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:53:12 ]
... мені теж протсо сподобалося :) у кожного свої асоціації, безумовно :)
я би не міняла останній рядок, він додає ситуації невизначеності – я к воно і буває в житті часто...
а ще нагадує Ліну Костенко, пам*ятаєте: я ...щаслива з іншим, я тебе нітрохи не люблю, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:34:32 ]
Дякую за увагу та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 02:14:57 ]
Та , воно то все добре, але, як воно і про кастинг і весілля в один момент у двох авторів, та ще й вірші місцями - туди-сюди. Я , наче перша розмістилася, але то таке. Назвемо фатальним збігом.. Ще раз плодовитої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:29:38 ]
Юлю, ще раз спасибі за увагу та щирі побажання! Можливо, мені здалося... Чи все ж таки прозвучали "прозорі натяки" щодо "копіювання" чужих ідей та образів? Мабуть, здалося... "Помандрую" перечитувати Ваш вірш - цікаво з огляду на "фактор однодумства" (навіть фрагментного)... Приємного вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:45:29 ]
Перші два рядки - чудові, ліричні... Але далі моя уява завела мене в ліс, де вибирають дерева (такий собі кастинг) для вирубки. Ось таке сумне вийшло вінчання... Своїм віршем автор завжди веде читача лише йому відомою стежиною. Очевидно, я десь загубилася. Може, це й моя провина...
До речі я чула, що є явір, і є яворина. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:39:56 ]
Дякую за увагу! Вибачте, якщо не виправдала Ваших читацьких очікувань... Хоча "кастинг для вирубки" - теж цікава думка... Про яворину сама згадувала, але не була певна, тому в уяві виник образ "явірниці". Ви підтвердили мою думку. Спасибі! Нових Вам яскравих читацьких відкриттів і творчої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 12:21:10 ]
поет завжди правий!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:43:52 ]
Аню, щиро вдячна за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 11:42:59 ]
Із задоволенням перечитала не лише вірш, а й коментарі до нього, хоча й такої розгорнутості й не потребувала...Усе гарно і чудово проглядається: і оргАн, і люди за яворами, і кастинг. Для мене злегка туманним здався рядок із нулем, та й то, просто вимагав більш вдумливого осмислення. Із задоволенням повернуся на Вашу сторіночку ще!.. Читаю із захватом!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 21:54:16 ]
Щиро вдячна Вам за увагу! Завітаєте ще - буду рада!