ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.26 05:39
Самота
Як же швидко минають літа,
А думки багатіють лиш сумом, –
Самота закувала уста
Найяскравіших спогадів тлумом.
Самота оточила мене
І від тіла, на жаль, не відходить,
Бо від неї вже ліками тхне
Будь-якої пори чи погоди.

Артур Курдіновський
2025.06.26 05:20
Навіщо?
Зима сувора до застиглих вуст
Торкнулася холодною рукою.
Усім, що є, і радістю, й журбою
Не серце править, а здоровий глузд.

На шиї камінь. Залишки вогню
Стрибнуть зі мною у холодну воду.
Звитяжний крик стає шматочком льоду

Борис Костиря
2025.06.25 21:49
Діалектика
Це запах гною чи троянди?
То діалектика страшна.
І невідомо, чим же пахне
Така полинна чужина.

У розквіті вже є падіння,
І у тріумфу є кінець.
Вінок троянд несе прозріння,

Світлана Майя Залізняк
2025.06.25 18:42
Про споконвічне
Кілька років не з"являлася на цьому давньому ресурсі. Прощаюся знову. Пальму виборювати на цьому пляжі болотному не хочу.
Поширювала на власну сторінку співані поезії. Переглядати чи оминути - вибір кожного.
Не потребую повчань, коментарів.
Пояснила:

Марія Дем'янюк
2025.06.25 16:55
Певне, в раю
Певне, в раю багато світла,
Бо любов там навічна розквітла.
Певне, сонце до Бога сміється,
Чи мені лише це видається...
Певне, хмари біленькопухнасті,
Та несуть на собі тихе щастя.
Певне, в небі п'ятнадцять веселок,
І під ними сяйливих світелок,

Віктор Кучерук
2025.06.25 12:12
Заводь
Заводь, затінену лозами,
Кожен із нас полюбив, –
Берег піщаний зволожує
Лиш нетривалий приплив.
Завжди блакитного кольору
В тихій затоці вода, –
Тож тут купатися здорово –
Літо коротке шкода.

Козак Дума
2025.06.25 10:23
На зорі
З вечірньою зорею опущусь
на підвіконня у твоїй кімнаті
і на краєчку тихо примощусь
нічним ефіром у порожній хаті.

Чи Місяця холодним промінцем
ковзну по покривалу твого ліжка.
Згадається усміхнене лице,

Борис Костиря
2025.06.24 21:37
Роздвоєння
Це грім звучить чи гуркіт канонади?
Роздвоєння, як вістря боротьби,
Як відгомін Господньої тиради,
Доноситься противенством доби.

Не знаємо, де можемо спіткнутись -
На міні чи на грудах кам'яних.
Ми навіть не встигаєм озирнутись,

Богдан Манюк
2025.06.24 17:25
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік 4. Кася витягнула з печі каструлю з борщем. Це був улюблени

Іван Потьомкін
2025.06.24 17:02
***
Посходили співаночки рясно, мов суниці.
Посходились легіники, гей, на косовицю.
Косять так, як ще ніколи доти не косили.
Уже сонце припікає, а ще стільки сили
Позостало в руках дужих, руках молодечих,
Що готові трудитися під сам темен вечір.

Посхо

Світлана Майя Залізняк
2025.06.24 16:33
Мюскаде
Новинка на моєму каналі.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.
У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для ц

Світлана Пирогова
2025.06.24 14:50
Літо в ромашках
Густо рум'янком зацвічений сад,
Божа краса дрібних невістульок.
Ллється навколо її аромат,
З неба моргає сонячна куля.

П'янко...Ромашковий килим живий:
Цяточки жовті, біле пелюстя.
Десь заховався пустун-вітровій,

Віктор Кучерук
2025.06.24 05:28
Колиска
Колиска посеред кімнати
Гойдалась плавно з боку в бік,
А біля неї добра мати,
Було, втрачала співам лік.
Матуся знала достолиха
Пісень про звірів і пташню,
Тому співала довго й тихо,
І колисала аж до сну…

Тетяна Левицька
2025.06.23 22:42
Морозиво
Світлана завжди у неділю давала дітям гроші на морозиво і на білети в кінотеатр, але не цього разу. До зарплатні залишався тиждень, а у її гаманці лежало всього п'ять карбованців. «Колос на глиняних ногах» розвалився і всі кошти у Ощадбанку згоріли одноч

Борис Костиря
2025.06.23 21:53
Останній сніг
Останній сніг вже сходить із арени,
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.

Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.

Татьяна Квашенко
2025.06.23 16:28
Два кольори
Поки тиша огортає шлях,
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,

Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Єднання чужих яворів
Ми побралися тихо. Беззвучність в органі стогнала...
Над прозорим затишшям загасли зірки-ліхтарі…
Нас тоді випадково (на кастингу) двох відібрали
Серед тисячі інших іще молодих яворів…

Нам з'єднали усе: від плечей до тривожних набатів, -
Переплутані ноги сховавши під спільним стільцем...
Серед інших дерев ми одні (як не дивно) жонаті -
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем...

Перешили серця. Перекроїли долі – корінням…
Стільникові оргазми - сценарним дзвінком (на виду)…
Я тебе не люблю. В мене інші весільні ведіння...
Але тільки покличеш – одразу (найперша) прийду…
2010 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:16:09
Переглядів сторінки твору 8362
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.650 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:30:41 ]
Так, Юлю, Дуже цікаво.) Так багато спільних образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:33 ]
Дякую за увагу! Дуже рада, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:49:11 ]
1.Там, зверніть увагу, прошу на рядок:

"Беззвучність в органі стогнала..." Якщо оргАні, то можливо, але, якщо в Органі...?:)
2. Де і хто відбирає на кастингу на весілля?
3.Серед тисячі інших іще молодих яворів… - Якщо яворів - чол. рід, то взаємність у Ваших лір героїв однопола? Тоді, як їх могли вінчати, коли біблія засуджує. Отже , щось не в"яжеться. Подумайте.
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем.. - абсолютно не зрозуміла до чого нуль? Ось такі міркування. Натхнення.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 22:41:20 ]
1. Так, йдеться саме про оргАн (хіба може бути інакше?). Навіть дивно: невже при прочитанні звучить і сприймається як Орган? Здавалося, що усе досить прозоро й однозначно...
2. Теж думала, що все просто. Адже є безліч різноманітних шоу, проектів тощо, де "відібрані" герої мають "збудувати" пару, сім'ю, кохання? Тож банальне відображення-переосмислення "сценарної" дійсності... Хіба з контексту твору це не зрозуміло?
3. Цікаві вияви читацького сприйняття! Я навіть про це не думала. Здавалося, що все зрозумо: художній образ яворів-людей передбачає повне ототожнення ліричних героїв із "узагальненим прототипом". Люди - двох статей, а значить і явори їм подібні. Чому б не припустити, що, окрім яворів, у світі також існують ,наприклад, явірниці. Адже явори - ЛЮДИ. Мається на увазі відібрати серед інших людей...
Щодо нуля аргумент наступний: спільного рітмічного дихання не вийшло... Як у тих, які по-справжньому кохають. У кого в одному ритмі також б'ються серця... Результат нульовий. Банальність...
Моє бачення, звичайно, може бути помилковим. Але... Сьогодні саме такі вияви образних переосмислень.
Ще раз дякую за аналітичне прочитання та висловлені міркування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 23:00:38 ]
Дякую, Юлю, за розгорнуте пояснення вірша, але пам"ятаю, діставалося мені на горіхи за ті три крапки, тому сприйняття може бути будь- яке, оскільки образи порозкидані і не зв"язані в єдине ціле.
До того ж текстури наших текстів десь перегукується, а от назви ( кастинги, тема весілля.)... Все ж подумайте над яворами, бо явориці, то мені б надумку не спало.

Причепилася до вашого тексту, бо ж навчаючи інших, ще більше вчимося самі...

Усього доброго вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:31:26 ]
Юлечко, не сумуйте так - з першого прочитання зрозуміло, що явори - люди, і чути музику органу. (У мене ще й образ виник - такий собі яворовий орган). Кастинг - бест! Лише з нулями теж зашпортнуло:) А в цілому вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 23:25:46 ]
Над усім ще раз подумаю. Ваші зауваження й поради для мене дуже цінні, адже вони є "поштовхом" до самоаналізу та самовдосконалення. Назву, мабуть, точно зміню... Щось на зразок "Єднання чужих яворів".
Нових Вам яскравих вражень!І щире дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:48:04 ]
... існують яворини :)
у Павличка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:17:35 ]
Текст сподобався. Але після прочитання грунтовних коментів - задумався. Такі ваговиті пояснення тягнуть твір на дно.
Потім знову повернувся до тексту і постарався прочитати неупереджено. Знову сподобалось. Що (щось) тут не так?!
Як на мене - потрібно змінити тільки останній рядок:
Але тільки не клич - я ніколи назад не прийду!
Бо якщо вже помножили на нуль - не треба вертатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:25:49 ]
Що то вже суто чоловіча логіка:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:20:36 ]
Ірино, велике спасибі за прочитання та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:19:34 ]
Дякую за висловлену думку! Не можу не погодитися з Вашим мудрим судженням про те, що ПОВЕРТАТИСЯ НЕ ВАРТО. Але ж чи не в тому полягає парадокс життя й парадокс почуттів, що (попри "сумні фінали", "одвічні відстані" й "відмирання чуттєвості") людина здатна ПОВЕРТАТИСЯ, ПРОБАЧАТИ й ОЖИВЛЮВАТИ ту НІЖНІСТЬ, яка, здавалося б, навіки відійшла в небуття... Усупереч усьому... Попри все... Саме тому зміст останнього рядка змінювати не маю права, бо стану "зрадницею" власної життєвої правди (сподіваюся: звучить не надто пафосно?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:53:12 ]
... мені теж протсо сподобалося :) у кожного свої асоціації, безумовно :)
я би не міняла останній рядок, він додає ситуації невизначеності – я к воно і буває в житті часто...
а ще нагадує Ліну Костенко, пам*ятаєте: я ...щаслива з іншим, я тебе нітрохи не люблю, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:34:32 ]
Дякую за увагу та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 02:14:57 ]
Та , воно то все добре, але, як воно і про кастинг і весілля в один момент у двох авторів, та ще й вірші місцями - туди-сюди. Я , наче перша розмістилася, але то таке. Назвемо фатальним збігом.. Ще раз плодовитої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:29:38 ]
Юлю, ще раз спасибі за увагу та щирі побажання! Можливо, мені здалося... Чи все ж таки прозвучали "прозорі натяки" щодо "копіювання" чужих ідей та образів? Мабуть, здалося... "Помандрую" перечитувати Ваш вірш - цікаво з огляду на "фактор однодумства" (навіть фрагментного)... Приємного вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:45:29 ]
Перші два рядки - чудові, ліричні... Але далі моя уява завела мене в ліс, де вибирають дерева (такий собі кастинг) для вирубки. Ось таке сумне вийшло вінчання... Своїм віршем автор завжди веде читача лише йому відомою стежиною. Очевидно, я десь загубилася. Може, це й моя провина...
До речі я чула, що є явір, і є яворина. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:39:56 ]
Дякую за увагу! Вибачте, якщо не виправдала Ваших читацьких очікувань... Хоча "кастинг для вирубки" - теж цікава думка... Про яворину сама згадувала, але не була певна, тому в уяві виник образ "явірниці". Ви підтвердили мою думку. Спасибі! Нових Вам яскравих читацьких відкриттів і творчої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 12:21:10 ]
поет завжди правий!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:43:52 ]
Аню, щиро вдячна за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 11:42:59 ]
Із задоволенням перечитала не лише вірш, а й коментарі до нього, хоча й такої розгорнутості й не потребувала...Усе гарно і чудово проглядається: і оргАн, і люди за яворами, і кастинг. Для мене злегка туманним здався рядок із нулем, та й то, просто вимагав більш вдумливого осмислення. Із задоволенням повернуся на Вашу сторіночку ще!.. Читаю із захватом!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 21:54:16 ]
Щиро вдячна Вам за увагу! Завітаєте ще - буду рада!