ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
* * *
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Мертві Душі, Поема (2019)
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино…
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
* * *
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях...
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Контроверсійне – 4
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
Фальшиві голуби миру
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Транзитом (сонет)
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
Протистояння в рівнодення
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Дай, Боже, павзу
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Зимова сльота
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Хитра загадка
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Українська колискова
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
***
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Козачок
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Музична пектораль для пустельника
pustelnyk Мовчали ми, мов опустили корогви...
Вінчалися учора... вітер із косою,
а я здавався небом і згорав росою,
бо відчував тебе в нерівнім диханні трави.
З едему опускалися – зійшли на `ви`,
на місце, де не обернутись проти світу.
Та я вслухався у останній подих літа,
неначе серце немовляти в нім(б) ловив.

Така печаль – від огину вогню тавро –
весною пропекло до серця серцевини
і в дихання вірша, неначе ніж у спину,
влітають образи-пустельники з таро.
Дивлюсь очима тих, котрі дали добро
на роздягання нот і спалювання рути.
Побачити любов, себе у ній забути,
перегортати тишу вибухами скронь.

Відчуй мене, як оклики струни – скрипаль...
і розсипатиму на сон по ноті блюзу.
Я – музика твоя, написана для хору музів
на молі зголченім крилі. Нічна емаль,
поранена об місяця німу скрижаль,
загоїть шрами дощові доріг іржею.
Стікатиму з очей не раз, тончитиму межею,
де час у музиці застигне в пектораль.

18 Жовтня 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 17:41:41
Переглядів сторінки твору 9353
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 18:20:08 ]
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 18:23:05 ]
Це ЛІНА КОСТЕНКО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ЧОГОСЬ НЕ СКОПІЮВАЛОСЯ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:30:04 ]
Так, я знаю цей її величний вірш, Юль.
А чому саме він тобі пригадався до цього мого тексту?
Цікаво просто...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 18:41:39 ]
Щось має бути непоясненим.) Дякую. ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:00:12 ]
Чи то означає, що моя спроба віршування "нєкудишня"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 19:03:28 ]
)Роби краще наголос на два останні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:52:54 ]
Цікаво, в кожній частині є по два шикарних рядка ))
Але з німбов, імхо, ви погарячкували. Бо в нинішній редакції виходить, що німб має ЛГ і в нього вбирає голос немовляти. Це якось теє... )
А "хор мізів" - це хор муз-хлопчиків? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:07:12 ]
:)
Мила Мріє П.,
А я спеціально обніс (б) дужками. Кому слово "німб" не пасує - нехай читають без "б"...
Тоді воно все простіше і зрозуміліше. Для ЛЮ-бітєлей острих ащушеній у мене дещо
інше розмалювання пано вірша - якось воно вимальовується з надаванням і продовжуванням
житття...
Саме так хор музів - від "вона" - "муза", "він" - "муз"...
Дякую,
з усмішкою пустельника,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:10:02 ]
Який спокусливий ваш пустельник. на самому краєчку межі ходить від зваби ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:28:10 ]
він такий у мене - спокусник...
на межі - воно таки цікавіше, бо вона має властивість
витончуватись і грубнути відповідно до того що
засіяно поза нею і часом та межа стає відстанню доторку уст ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 19:22:20 ]
Я – музика твоя, написана для хору музів (!!!)

А загалом якесь заплутане панно ваше, о пане! Але тим цікавіше розплутувати...

А щодо ідеї приєднатися до кола Мрій - круто було б (и)!

У сонмі Мрій - намріяне ніжніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:34:55 ]
Дві Мрії - тож треба - негайно зажадаю у долі бажання.
Кул!
"У сонмі Мрій - намріяне ніжніше..." - цікавий афоризм!
це як синомін до "разом - і батька легше бити" (хіх - ЛЮ-бити - по Чорногузівськи)
Поки ви розплутуюєте - я плестиму інше...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:42:08 ]
Лю-бити, до речі, дуже прикра чоловіча омана. Ці два поняття несуміжні. Імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:49:55 ]
тобто "любити" і "чоловік" чи "бити лю`" і "любити"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:52:09 ]
"любити" і "бити". це якійсь неандертальський підхід, закріплений "домостроєм" і зкаліченою психологією: "б’є - значить любить".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:58:24 ]
А таке ще щось існує?
Я ж пустельник - блукаю, але не переходжу межі дозволеного пустельнику, тому щось таке мені видається диким, перекотиполем.
Це щось із власного досвіду чи переказане?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:04:34 ]
Який власний досвід, ви що?! Мрії ж руками не можна торкатися - тільки подихом, ну ще губами ))

А такий спосіб доведення "любові", на жаль, не такий вже рідкий був.І не тільки на пострадянському просторі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:14:38 ]
о, губами - це вже бліже к дєлу :)
а що тоді робити з волоцюгами ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:21:32 ]
а у волоцюги треба брати молитовник ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:24:23 ]
погоджуюсь... з камасутровими мантрами... і наявною агітацією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:29:29 ]
там більше акробатичних вправ, та ще й досить одноманітних )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:38:48 ]
а ви знаєте, я віднедавна почав займатись йогою
і скажу з певністю, що вся ця акробатика (не кажу зараз про камасутру)
має тисячо-давній сенс для пустельника - бо у тій одноманітності
починаєш контролювати своє тіло і врівноважувати духовне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:41:51 ]
ну, з цим важко сперечатися ) поділитесь потім "йожними" досягненнями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 20:55:53 ]
ох уже мені те плетиво! А бити (навіть ЛЮ...) - то нє, не моє!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:57:16 ]
перші досягнення вже є - навчився вже впиратися у землю головою, залишилось - зробити перший крок небом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:04:35 ]
Ну Мріє М.,
Ви просто вроджена пацифістка!
А я теж - пацифіст, коли на небі чисто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:22:37 ]
Не нравится мне "точка" как существительное - пусть даже и правильно употребленное. Мы "точками" палатки именуем, которые согревают купленным на них (точках) спиртом. Но что делать? Написано.
Гармоническое построение строф впечатляет.
Можно, читая, убаюкивать. Здорово получается. Особую роль сыграли, по сути, песенные рифмы.
Но, тем не менее, стихотворение воспринимаю с неподдельным восторгом.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:42:09 ]
Дякую,Олексіє,
подумаю над тою точкою згодом...
як тобі "цятку"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:44:15 ]
або просто цяту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:53:11 ]
Не знаю, как лучше.
Но точка меня смущает еще и в силу той причины, что она какая-то географическая, если вообще не военная. Мне кажется, нужно вообще о ней забыть.
Есть хорошее существительное "место".
Одним словом, одолеешь этот пустяк )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:56:38 ]
а це "місце" - це супер - додає об`єму і логіки...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 23:49:10 ]
ЛЮ, як завжди, насичено і "закручено" до неможливості (тобто до стану перфект). Файно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 00:45:26 ]
Дякую, Іванку, що не оминаєш...
Я якось казав, що це лише пуп`янки, ще не зав`язані... :)
Аби лише серцю байдуже не було...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:16:20 ]
Подобається, особливо кінцівка, про яку вже згадували в коментарях.
"...де час у музиці застигне в пектораль". Дуже гарно і дуже глибоко. Мабуть, справжні поети як ніхто розуміють і відчувають час у всіх його виявах - минулому, майбутньому і сучасному...
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:32:11 ]
Дякую, Юль.
Закінчення нусить бути неоднозначним - тобто об`ємним...
Так є надія на продовження діалогу...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 10:29:14 ]
А мені найбільше сподобалось:
"Мов серце немовляти в нім(б) ловив". Така цікава гра слів і образів. Такий простір для польоту думки!
І я не побачила тут нічого крамольного і позірного. Навіть навпаки (припасувати німб серцю немовляти - це так зворушливо). Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:34:31 ]
Ну тішуся, Любове - те `б` появилося останнім...
тому не наполягав на однобокому варіанті...
Дякую,
пустельно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:26:47 ]
І мене нім(б) полонив - на нім лишився подих літа. Дай відповідь, Юрику, на останнє запитання, - і екзаменаційна комісія піде на "совєщаніє" щодо оцінки. Із якою саме косою вітер гуляв:
- із русявою такою, що її подружка розплела;
- із тією косою, що замість голови черепок має;
- чи із тією, що "косят трин-траву" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:35:46 ]
Усе залежить від настрою, Світланцю.
Коли писалося то думалось про сінокос...
Цьомики,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:42:01 ]
Прохання до ПМівців.
Я не маю доступу з праці до ФейсБук
А мені там залишив повідомлення Rostyslav Seniv - він нині є в Нью Йорку і привіз мені одну книжечку... Я би хотів з ним зустрітись але не маю змоги відписати з огляду на блокаду...
Чи би хто був такий ласкавий і написав йому у ФейсБуці що я чекатиму на нього в 12:30 на тому самому місці...
нехай мені відпише - аби я знав чи окей?
Або нехай перечитає його gmail мило...
Заздалегідь вдячний,
ЛЮ