ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Музична пектораль для пустельника
pustelnyk Мовчали ми, мов опустили корогви...
Вінчалися учора... вітер із косою,
а я здавався небом і згорав росою,
бо відчував тебе в нерівнім диханні трави.
З едему опускалися – зійшли на `ви`,
на місце, де не обернутись проти світу.
Та я вслухався у останній подих літа,
неначе серце немовляти в нім(б) ловив.

Така печаль – від огину вогню тавро –
весною пропекло до серця серцевини
і в дихання вірша, неначе ніж у спину,
влітають образи-пустельники з таро.
Дивлюсь очима тих, котрі дали добро
на роздягання нот і спалювання рути.
Побачити любов, себе у ній забути,
перегортати тишу вибухами скронь.

Відчуй мене, як оклики струни – скрипаль...
і розсипатиму на сон по ноті блюзу.
Я – музика твоя, написана для хору музів
на молі зголченім крилі. Нічна емаль,
поранена об місяця німу скрижаль,
загоїть шрами дощові доріг іржею.
Стікатиму з очей не раз, тончитиму межею,
де час у музиці застигне в пектораль.

18 Жовтня 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 17:41:41
Переглядів сторінки твору 8461
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 18:20:08 ]
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 18:23:05 ]
Це ЛІНА КОСТЕНКО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! ЧОГОСЬ НЕ СКОПІЮВАЛОСЯ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:30:04 ]
Так, я знаю цей її величний вірш, Юль.
А чому саме він тобі пригадався до цього мого тексту?
Цікаво просто...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 18:41:39 ]
Щось має бути непоясненим.) Дякую. ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:00:12 ]
Чи то означає, що моя спроба віршування "нєкудишня"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 19:03:28 ]
)Роби краще наголос на два останні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:52:54 ]
Цікаво, в кожній частині є по два шикарних рядка ))
Але з німбов, імхо, ви погарячкували. Бо в нинішній редакції виходить, що німб має ЛГ і в нього вбирає голос немовляти. Це якось теє... )
А "хор мізів" - це хор муз-хлопчиків? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:07:12 ]
:)
Мила Мріє П.,
А я спеціально обніс (б) дужками. Кому слово "німб" не пасує - нехай читають без "б"...
Тоді воно все простіше і зрозуміліше. Для ЛЮ-бітєлей острих ащушеній у мене дещо
інше розмалювання пано вірша - якось воно вимальовується з надаванням і продовжуванням
житття...
Саме так хор музів - від "вона" - "муза", "він" - "муз"...
Дякую,
з усмішкою пустельника,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:10:02 ]
Який спокусливий ваш пустельник. на самому краєчку межі ходить від зваби ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:28:10 ]
він такий у мене - спокусник...
на межі - воно таки цікавіше, бо вона має властивість
витончуватись і грубнути відповідно до того що
засіяно поза нею і часом та межа стає відстанню доторку уст ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 19:22:20 ]
Я – музика твоя, написана для хору музів (!!!)

А загалом якесь заплутане панно ваше, о пане! Але тим цікавіше розплутувати...

А щодо ідеї приєднатися до кола Мрій - круто було б (и)!

У сонмі Мрій - намріяне ніжніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:34:55 ]
Дві Мрії - тож треба - негайно зажадаю у долі бажання.
Кул!
"У сонмі Мрій - намріяне ніжніше..." - цікавий афоризм!
це як синомін до "разом - і батька легше бити" (хіх - ЛЮ-бити - по Чорногузівськи)
Поки ви розплутуюєте - я плестиму інше...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:42:08 ]
Лю-бити, до речі, дуже прикра чоловіча омана. Ці два поняття несуміжні. Імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:49:55 ]
тобто "любити" і "чоловік" чи "бити лю`" і "любити"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:52:09 ]
"любити" і "бити". це якійсь неандертальський підхід, закріплений "домостроєм" і зкаліченою психологією: "б’є - значить любить".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:58:24 ]
А таке ще щось існує?
Я ж пустельник - блукаю, але не переходжу межі дозволеного пустельнику, тому щось таке мені видається диким, перекотиполем.
Це щось із власного досвіду чи переказане?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:04:34 ]
Який власний досвід, ви що?! Мрії ж руками не можна торкатися - тільки подихом, ну ще губами ))

А такий спосіб доведення "любові", на жаль, не такий вже рідкий був.І не тільки на пострадянському просторі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:14:38 ]
о, губами - це вже бліже к дєлу :)
а що тоді робити з волоцюгами ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:21:32 ]
а у волоцюги треба брати молитовник ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:24:23 ]
погоджуюсь... з камасутровими мантрами... і наявною агітацією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:29:29 ]
там більше акробатичних вправ, та ще й досить одноманітних )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:38:48 ]
а ви знаєте, я віднедавна почав займатись йогою
і скажу з певністю, що вся ця акробатика (не кажу зараз про камасутру)
має тисячо-давній сенс для пустельника - бо у тій одноманітності
починаєш контролювати своє тіло і врівноважувати духовне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:41:51 ]
ну, з цим важко сперечатися ) поділитесь потім "йожними" досягненнями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 20:55:53 ]
ох уже мені те плетиво! А бити (навіть ЛЮ...) - то нє, не моє!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:57:16 ]
перші досягнення вже є - навчився вже впиратися у землю головою, залишилось - зробити перший крок небом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:04:35 ]
Ну Мріє М.,
Ви просто вроджена пацифістка!
А я теж - пацифіст, коли на небі чисто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:22:37 ]
Не нравится мне "точка" как существительное - пусть даже и правильно употребленное. Мы "точками" палатки именуем, которые согревают купленным на них (точках) спиртом. Но что делать? Написано.
Гармоническое построение строф впечатляет.
Можно, читая, убаюкивать. Здорово получается. Особую роль сыграли, по сути, песенные рифмы.
Но, тем не менее, стихотворение воспринимаю с неподдельным восторгом.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:42:09 ]
Дякую,Олексіє,
подумаю над тою точкою згодом...
як тобі "цятку"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:44:15 ]
або просто цяту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:53:11 ]
Не знаю, как лучше.
Но точка меня смущает еще и в силу той причины, что она какая-то географическая, если вообще не военная. Мне кажется, нужно вообще о ней забыть.
Есть хорошее существительное "место".
Одним словом, одолеешь этот пустяк )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:56:38 ]
а це "місце" - це супер - додає об`єму і логіки...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 23:49:10 ]
ЛЮ, як завжди, насичено і "закручено" до неможливості (тобто до стану перфект). Файно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 00:45:26 ]
Дякую, Іванку, що не оминаєш...
Я якось казав, що це лише пуп`янки, ще не зав`язані... :)
Аби лише серцю байдуже не було...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:16:20 ]
Подобається, особливо кінцівка, про яку вже згадували в коментарях.
"...де час у музиці застигне в пектораль". Дуже гарно і дуже глибоко. Мабуть, справжні поети як ніхто розуміють і відчувають час у всіх його виявах - минулому, майбутньому і сучасному...
Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:32:11 ]
Дякую, Юль.
Закінчення нусить бути неоднозначним - тобто об`ємним...
Так є надія на продовження діалогу...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 10:29:14 ]
А мені найбільше сподобалось:
"Мов серце немовляти в нім(б) ловив". Така цікава гра слів і образів. Такий простір для польоту думки!
І я не побачила тут нічого крамольного і позірного. Навіть навпаки (припасувати німб серцю немовляти - це так зворушливо). Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:34:31 ]
Ну тішуся, Любове - те `б` появилося останнім...
тому не наполягав на однобокому варіанті...
Дякую,
пустельно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:26:47 ]
І мене нім(б) полонив - на нім лишився подих літа. Дай відповідь, Юрику, на останнє запитання, - і екзаменаційна комісія піде на "совєщаніє" щодо оцінки. Із якою саме косою вітер гуляв:
- із русявою такою, що її подружка розплела;
- із тією косою, що замість голови черепок має;
- чи із тією, що "косят трин-траву" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:35:46 ]
Усе залежить від настрою, Світланцю.
Коли писалося то думалось про сінокос...
Цьомики,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 16:42:01 ]
Прохання до ПМівців.
Я не маю доступу з праці до ФейсБук
А мені там залишив повідомлення Rostyslav Seniv - він нині є в Нью Йорку і привіз мені одну книжечку... Я би хотів з ним зустрітись але не маю змоги відписати з огляду на блокаду...
Чи би хто був такий ласкавий і написав йому у ФейсБуці що я чекатиму на нього в 12:30 на тому самому місці...
нехай мені відпише - аби я знав чи окей?
Або нехай перечитає його gmail мило...
Заздалегідь вдячний,
ЛЮ