ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Обрамлення
lights О, ключнику Петре, не мусить все бути по "ГОСТу".
Давай, відчиняй же! Послали, казали – лізь просто.
Сміялись, що думку мою до уваги пропишеш.
Вона – сиротою – такою, що зашморг колише.

А будь ти не Першим, у шпарку видився би інший
і міряв би оком, відтиснуті німбами, інчі,
а смерть би придумав для мене солодшу, гарнішу,
та й біль би зимнішав, простішав, тупішав, крав тишу.

Долоню натерши, подзенькуєш в`язкою дзвонів.
Вже сонце затерлось, а з ним і зміліло осоння.
Бесоння, мов сонях, облузаний до насінини
і тіло звикає до вчасного розкладу й глини.

Корінням припертий, пронизаний – спитий до кості,
чекаю під тінню пташиною світла у гості.
Мене прибуває весною – гілками й бруньками,
обличчям жеврію, оркестрою видутий, мамі.

Дивись, он конверти, де списаний холодом шепіт,
тримається літер, мов полум`я – подихів степу.
То серце писало – аж мокнули з повеня щоки,
коли витискав ти корінням чорнило на соки.

І так би й завмерти сходиною, десь при порозі,
відчути твердиню стопи і байдужість прогнозів.
А ти все лякаєш: ось-ось, – і відчиняться брами,
і я розживуся, як світло молитви – устами.

21 Жовтня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-21 01:01:10
Переглядів сторінки твору 7725
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.388 / 6  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 09:28:13 ]
Дуже добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:21:44 ]
Дуже дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 10:06:08 ]
якесь двояке відчуття: вірш майстерний і віртуозний, як звикле, а от тематику я цю боюсь, через певні обставини свого життя...
а по ГОСТу таки справді не мусить бути. І не лише кінець, а й інші аспекти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:24:21 ]
От і я про це саме, Схимнице.
Як на мене - то жодних загальних ГОСТів не існує, тобто кожен має свій... власний.
Вибачаюсь, коли текст чимось задів...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 21:58:08 ]
чого це ти маєш вибачатись на власній сторінці??? якби мені не було цікаво, то не заходила б. Логічно? Логічно. А мені цікаво ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 10:12:19 ]
О! Цю вершину подолати мені таки вдалось із першої спроби. Не тому, що вона легка, бо це не так. А мабуть, тому, що спорядження до неї - те що треба. Моє, близьке, зрозуміле на рівні підсвідомості. І хоч на цій вершині - я не перша. "Вивішу" свій стяг у вигляді оцінки. Щиро-щиро заворожена і одухотворена (бо для мене цей вірш - ближчий до Духовної поезії чи, принаймні, метафізичної).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:32:05 ]
Дякую, Любове.
Нехай ця вершина не буде останньою - і всі решта - братимуться з ходу.
Вибачаюсь за свій стиль написання, часом напевно тексти повинні сприйматися інтуітивно - десь на рівні підсвідомості. Це щось як із заплюшеними очима дегустувати страви, а є такі ресторани - де вам сліпі кельнери подають усе у абсолютній темряві. Смак відчувається, а його вигляд уявляєтся...
Підсвідомо,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 10:51:23 ]
Сильно, ЛЮ! Як завжди, як завжди. Надзвичайно цікаво виписано і майстерно, а така тематика... Сильно! Несуттєве зауваження - заміни ГОСТу якось на ДСТУ (ГОСТів вже практично немає у нас).Правда,там наголос поміняється - придумай якось. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:36:36 ]
Іванку,
Дякую тобі Друже за те, що не оминаєш мою сторіночку, Знаєш, я думав над цим... Але раз ГОСТ - це щось уже пережите, так-би мовити совієцкі підхід до справи стандартів - то це наш пережиток, а отже літ-гер пропонує небу дивитися на душу - так як є, а не одвічними формулами - як для кобіт 90-60-90....
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 16:46:32 ]
Що Ви, Юрію. За стиль, як і за національність - не вибачаються. Це вроджене, як на мене, а отже - природнє, дане Богом. Хто захоче, той зрозуміє і осягне. А "ГОСТ", до речі, можна взяти в лапки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 19:20:20 ]
Можливо й так.
Знаєте, Любове,
Я публікуюся на одному англомовному сайті і там розпочав зараз давати переклади своїх Сонетів. І спочатку деякі читачі, я би сказав, "звикали" саме до тих Сонетів, а зараз пишуть що повертатимуться на самий початок і перечитуватимуть уже зі "звиклим" розумінням. Бо часом , я таки - подаю контури і даю можливість читачеві заповнити тешту собі на свій смак...
З лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 19:37:49 ]
залапкував ГОСТ...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 21:14:36 ]
Де воно в тобі таке береться, звідки воно в тобі таке сходить?.. "Бліднію" - підказує серце гаряче, що це русизм. І поглянь на ось цей рядок, якщо вважатимеш за потрібне:
А ти все лякаєш: ось-ось, - і відчиняться брами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 21:35:20 ]
Дякую, Світланко,
Всі поради враховані.
хоча "блідніти" є таке слово у словнику... але думаю що так буде краще...
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 22:52:25 ]
Юра, а РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ? Вони ж іще промовистіші за слова: ,- кома-тире ,- швидка зміна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 23:12:45 ]
Вибач за мое невігластво, тобто у якому місці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 00:37:35 ]
Світланко,
я правильно замінив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 22:26:33 ]
страшно, Юрчику, боляче і страшно... чого ж так просишся увись? не йди, мій друже, обернись, не Лота ж доля жде тебе, із солі небо голубе...

сильно описав, не можу просто так читати. отой світлофор на 1 знак кольору і небо, ніби рухається... у мене на паралельній сторінці греки співають з перекладу Василя Степаненка.
а у тебе у цьому рядочку = і тіло звикає до вчасного розкладу й глини.= слово має двоякий зміст: розклад справ і розклад тіла...

грецька музика і твій вірш формують незбагненну композицію.... спробуй...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 22:45:03 ]
Ну коли вишлеш мп3 або лінк - то обов`язково переслухаю, аби
пережити - те що ти.
Дякую, Оксанко,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 22:52:53 ]
отут ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 23:18:23 ]
Настроєва штучка,
Дякую!
Зараз добавлю до коментів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 00:06:39 ]
Читала (то серце писало)... Слухала (так би й завмерти)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 00:42:38 ]
Такий філігранний коментар, дякую, Оксанко.
З лю`
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 00:47:09 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:21:46 ]
=^-^=


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 11:33:35 ]
Останні рядки довершили таке виняткове для мене враження: "А ти все лякаєш: ось-ось, – і відчиняться брами,/ і я розживуся, як світло молитви – устами."
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:21:16 ]
Отже - треба вірити у хеппі енд....
Дякую, Іринко.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 13:41:27 ]
"то серце писало" - справді, ЛЮ!

Серце, а чи не допоможете зі своїм другом Чорногузом владнати (він спочатку під ніком музограйчика щось пожартував, а на мої жарти у відповідь ой як образився - шкода дядька!
ось тут: розсудіть, будь ласочка, а?
http://maysterni.com/publication.php?id=53295

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:22:26 ]
Зараз загляну...
Дякую,
ЛЮ