ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Людвенко (1974) / Вірші

 The Birthday
Образ твору Ілюзія щастя – розкрилені межі даху.
Вдихнути не втраплю – замкнуло якесь реле.
Так репнула лунко моя шкаралупка страху.
Я ближче до неба, до тебе, без всяких «але».
Я вмію літати! (А дзуськи-таки, не долу!)
Мій давній Стерничий, і ти уже постарів.
Ми від павутиння звільняєм летючу гондолу,
В чотири руки плетемо парусину слів.
З землі нас не видко, очима не вгледиш суті.
Тумани у Києві – може іще й тому.
Гасають по палубах наші думки роззуті.
Ми їх не фарбуєм, не ділим – яка кому.
Навчитись літати – це справа на половину.
Не впасти з невір’я – ото уже пілотаж!
Згортається небо, як штокова парусина.
Пів миті до старту. Останній наземний стаж.

16.11.2010 Умань

«Краще добре ім’я від оливи хорошої.
А день смерти людини від дня вродження.»
Еклізіяст 7:1





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-24 11:18:27
Переглядів сторінки твору 9361
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.097 / 5.5  (4.806 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.492 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.08 07:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 11:57:25 ]
Настроєво, прочитала з задоволенням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:16:28 ]
Ой, більше одного слова! :))) Дякую Юлю, Ваша оцінка (навіть однослівна) для мене дуже важлива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:33:07 ]
:)))))))) Соррі, я би могла написати більше, але зараз маю багато роботи, готуємо зажоди до Тижня права на роботі, і часу немає на ПМ зовсім) Оце зайшла глянути одним оком, що тут робиться, і повз Вашого вірша не змогла пройти не відмітившись))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 12:24:39 ]
Яскраво, образно,виразно!..
Одним словом - пречудово!
Останнє речення, як на мене, трохи послабило кінцівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:19:14 ]
А якою б ви її уявили, сильною, про що? Справді, дуже цікаво! Я поважаю і, навіть, десь просто люблю критику. Якщо не важко, вкажіть напрямок, з яким асоціюється сильний фінал?
Дуже дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:51:05 ]
Сюжет вірша розвивається, наближаючи читача до старту. А фраза "Останній наземний стаж"несподівано повертає його до буденного, на "землю".
Остання фраза має продовжувати фінальну думку про старт. Приміром так:
Пів миті до старту. На абордаж!
Це я привів лише для прикладу, бо абордаж не найдосконаліша рима до пілотажу. Тут варто поміркувати.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 17:13:57 ]
Спасибки!

А Ви не задумувались, що Смерть, то найграндіозніший старт? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 14:41:27 ]
Дуже сподобалося! Хоча особисто мене життя навчило, що "ото уже пілотаж!" - це злет після болючого падіння. Твір - СУПЕР!!! Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:21:40 ]
Дякую дуже! Знаєте, Ігор, як на мене, найвищий пілотаж - БУТИ шасливим. Мало хто осягнув ту дивну науку:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 15:21:05 ]
І я тієїж думки - СУПЕР! Живий нерв - у кожному рядку. Останній рядок, як на мене, дуже сильний! "Останній наземний стаж" - аж мороз поза шкірою! Після цього рядка уява (чи, швидше, підсвідома уява)- лише бере розгін, як на трампліні, і - летить у невідомість... Просто чудово! Шкода, що не можна поставити 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 16:14:38 ]
Дуже дякую за розуміння, то справді, найголовніше - останній вибір перед ... виходом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 16:29:33 ]
сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 18:03:59 ]
Вдячна Вам, Юлю, за увагу! Рада, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 23:42:45 ]
Не банальний політ. Сподобалось усе. Ви там дивіться за гондолою, - якщо, раптом, вона вийде з-під управління і захоче повернути на рідну Венецію, то я вас зустріну :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 12:06:23 ]
Ок! Ти там соняшниками маякнеш!
У нас, до речі, є місця! А якби й не так - знавців італійської кухні можем і на абордаж взяти:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-25 10:21:12 ]
Дуже гарно,

Барон Мюнхаузен, Пітер Пен і Джек Горобець - отака ватага в асоціаціях ))

Тільки "стаж" справді приземлене слово. крім того, мені здається, не за значенням. Краще напишіть щось про "не забути гриляж" або "завершується інструктаж" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 12:03:52 ]
То все Фрейд :)))) Я ж менеджер з персоналу:)))) То вже в крові, певно, той стаж, на грані фолу:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-25 12:39:51 ]
А тепер зрозумів значення "стаж". Остання інкарнації, доречно. Ну а пів миті - то відносно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Промінь Сонячний (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-25 10:22:55 ]
або навіть
"повітряний простір - наш!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:36:49 ]
"Не впасти з невір"я - ото уже пілотаж." "...думки роззуті..."
Суголосне... Дякую за естетичну насолоду, Ірино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 11:30:43 ]
Дякую за розуміння:) Ті босоногі нефарбовані думки, певно, перетворюються в Ангелів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-27 22:59:18 ]
Виразний вірш і доведене до вищої напруги його закінчення - "Згортається небо, як штокова парусина. / Пів миті до старту. Останній наземний стаж."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-07 19:05:04 ]
:))) А мені вже почало було здаватися, що я якось незрозуміло виразилась - дякую за увагу і розуміння. Кажуть, що є люди які однаково звучать. Добре, коли вдається знайти таку співзвучність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-07 19:35:16 ]
Гарно, зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 19:27:25 ]
Сильно і красномовно. І кінець, як на мене достойний. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 20:44:52 ]
Я в захопленні від пілотажу Вашого вірша. І від Вашої ілюзії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-15 13:58:29 ]
Уклінно дякую за розуміння і гостинно запрошую ще заходити!