Поетичні майстерні

Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт

Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.04.11 09:34

Маргарита Половінко, воїн Світла

Сьогодні, 11 квітня, об 11:00 у Кривому Розі проводжають в останню путь Маргариту Половінко. Поховають нашу героїню на Алеї Слави на центральному кладовищі міста.

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вон

Віктор Кучерук

2025.04.11 08:07

* * *

Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь

2025.04.11 05:21

Неупередженість адміністрації

До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь

2025.04.11 05:15

Квітнева сквира

Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва

2025.04.10 23:03

Стукає серце шпарко

Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва

2025.04.10 22:08

Медитація

Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко

2025.04.10 21:40

ЖАЙВІР

Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря

2025.04.10 21:27

Ідеї

Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря

2025.04.10 21:23

Спалах

Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможлмвістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого

С М

2025.04.10 20:00

Безумець (Van Morrison)

Було люду на явленні Безумця
Казав, на місці старому стрічаємося
Убравсь у мережива і сатин у ремінцях
Чоло в небеса, усміх на півлиця

Казав оце:
”Леді й джентльмени, принцеві зле“
Стоячи на брамі, отам де склеп

Євген Федчук

2025.04.10 19:19

Як Мстислав Удатний з уграми за Галич воював (1217-1221 роки)

Орбан, дідько б його взяв, витріщивши очі
Українське Закарпаття захопити хоче.
Грає в нім москальська кров, бо всі ж добре знають,
Що угри із москалями спільних предків мають.
Тож і тужиться аби світу доказати,
Що на землі українські може право мати.

Іван Потьомкін

2025.04.10 19:05

***

Людиною буть можна тільки за життя,
Опісля тільки образом.
Істина, здавалося б, проста,
Та ой як часто ми її обходимо
І наділяємо живих оцінками високими:
Геній, пророк.., навіть Месія…
Забуваємо, що правом цим наділений
Тільки Всевишній.

Адель Станіславська

2025.04.10 18:52

***

канони ікони іконостаси
поклони богу чи свинопасу
нема різниці нема границі
не б'ють поклонів лиш одиниці
не горблять спини не йдуть за тлумом
не товаришать з вселенським глумом
за те від віку і аж до скону живих не люблять... такі закони...

Адель Станіславська

2025.04.10 18:51

***

За гаслами гасла...
За ними - глуха пустота.
Два боки медалі:
дорога в одвічне нікуди,
що завше широка, розлого-простора й не та;
і ниточка-стежка
до сонця між терня облуди...
Крізь біль межи глуму...

Ольга Олеандра

2025.04.10 13:13

На вишневий цвіт

На вишневий цвіт – снігом.
Це не може буть збігом.
Тож, можливо, це випадковість?
Перебіжна пуста гоноровість?
Але ж цвіт в холодінні страждає –
опадає, дрижить й опадає.
Поріділі розхристані віти
вже не вкриті привітливим цвітом.

Віктор Кучерук

2025.04.10 05:46

* * *

Світ кричущо різномастий
Поблизу і вдалині, –
Чи розгледжу справжнє щастя,
Чи узнаю кращі дні?
Це лише здаюсь щасливим
Я на подив всім навкруг,
Бо лунає сміх фальшивий
І неправди видно рух.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори (Поезія):

2025.04.08

2025.04.03

2025.03.20

2025.03.18

2025.03.03

2025.02.28

2025.02.20

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

пародія «Мій Казанова»

Наталія Пасічник
поезія “МІЙ КАЗАНОВА”

"осінь в якій ти крихкий і порожній
мов сухозлітка або подорожник
губиться слід твій і тінь твоя губиться
в давнім реєстрі зв’язків і втрат
досі не вимовлю імені твого
досі боюся за тебе і падає листя
з теплих дахів провінційного міста
куди приїздиш але так ненадовго
осінь і часу нема для любові
снів запланованих чи випадкових
тільки у слухавці
голос знайомий раптово

мій казанова мій казанова"

Пародія

Слухай, не плутай, я зовсім не Люся…
Мов сухозлітка крихкий, аж боюся.
Ходиш без тіні, коханий Маестро.
Ще невпопáд, і прощай – із реєстру!
Список, ти знаєш, у мене нівроку…
Знову коньяк? Ліпше випив би соку,
Чи подорожника з’їв би одного –
Ну, не женьшень, але теж… з помічнόго…
Де ти ? Згубивсь в провінційному місті?
Ну, детективчик! Сюжет, як у Крісті.
Так щоб спідниці вклонятися кожній!
(А гаманець, певно, знову порожній).
Скажеш, не буде часý для любові?
Знаєш, дістали вже сни… кольорові.
Нині до ранку тебе залишаю,
Ти ненадовго? Нічого не знаю!
Ключик сховаю – не треба шукати,
Будем робити, як вчили трактати…
… Ще і допишемо щось випадково ,
До Камасутри, мій Казаново!

11.01.2011

• Можлива допомога "Майстерням"

_{Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)}

"пародія « Спогад про Світязь »"
• Перейти на сторінку •
" Я НА ЗЕМЛІ !!!"

Про публікацію

Дата публікації	2011-01-11 22:45:54
Переглядів сторінки твору	7011
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	0 / -- (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.750
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Конкурси. Теми	Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті	2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину	відсутній

Коментарі

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 22:49:23 ]

Наталочко, сприйми з гумором це продовження невеличкого циклу пародій на твою поезію. Щиро

Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 23:18:35 ]

А почему именно возле обезьянников в зоопарках посетители толпятся? Отходит, насмотревшись то ли на онанизм, то ли на еще что-то, тоже по-животному природное, один, а подходит двое. И так от открытия и до закрытия.
Но я не об этом. Автора оригинала что-то не видать.
Стихотворение написано со вкусом. Модерновое какое-то. Джинсы во времена моей пионерии, одним словом.

Умеете Вы монологи выстраивать. Это я уже о пародии. Стиль у нее совершенно другой. И мне сложно ее воспринимать как пародию. Это просто что-то другое, в чем Вы сильны. Поэзия. А зоопарк - это зоопарк.

Посему благодарствую ))
Удач-дач-дач.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 23:58:18 ]

Олексію, життя влаштоване так, що кожен сильний в якійсь одній царині, максимум в двох. Ти, безсумнівно, сильний в коментарях. Це не рахуючи лірики. Настільки гармонійно переплетені в коментарі зоопарк, онанізм, джинси, піонерія і пародія, що твердження "Зоопарк - це зоопарк" напевне в нікого вже не викличе сумніву. Буду ще неодноразово перечитувати коментар, вишукуючи кожен раз щось нове і глибинне. Дякую. Щиро

Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 00:20:15 ]

Гарно, хоча, як на мене, це тут не стільки іронії, скільки правди. Чомусь стає боляче до сліз, і так жаль цього Казанову.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 00:27:06 ]

Вітаю, Оксанко! Життя таке - в кожному жарті...
А серця жіночі добрі. Мені більше ЛГ шкода. Дяка!

Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 00:34:57 ]

Не знаю чому, але мені здається, що ЛГ жаліти не треба,бо якмовиться:за що боролися... А от Казанову дійсно жаль, бо інакше жити він не вміє, а м онотонність швидко набридає, хай навіть така - з присмаком сексу.

Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 00:27:20 ]

Ой, яка гарна команда "До Камасутри"!.. А ще ж є, Іванку, "к ноге!"

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 00:35:32 ]

Вітаю, Ясновидице! От ціна коми - так міняє значення... Допишемо до Камасутри. І команда - до Камасутри. Клас! Тепер справляти не буду! І, дійсно, якщо розвивати далі, то й "к ноге" ще не межа. А там і "Вітка персика", Світлано! Дяка!

Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 10:17:54 ]

Ха.! Хто про поезію, а льошка 111 ..про "ононізм"... Унікальний примітив ..! Прямо полководець геніяльної армії графоманів.. Після Пантелеймона Пліша...

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:11:36 ]

Вітаю, Анатолію! Кожен на ПМ може (ба, навіть має!) використати своє конституційне право на критику.Чи своє бачення, чи сприйняття.Або несприйняття. Ну, значить, таке бачення. Дяка за відвідини!

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-12 14:29:36 ]

Анатолію, гіп-гіп-ура! :) Про полководця сподобалось аж-аж... :))) У мене теж виникали час від часу такі підозри... :)))

Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 10:54:26 ]

мабуть, коментарі заздалегідь зайняли самі-самі місця, і голосять: все зайнято! здається, десь там під ними залишився текст? щоб не розчавило, як процесом Камасутру! Іване, по-чесному: Ти ж не ставав у позу, коли таке писав? і не перестаючи любити? то й текст не має права поповнити лаву поз, позицій; та прелюдію або й замінник того - легко! ...лиш помічаю, що коментую коменти; добре, похопивсь! - ось заради чого опускавсь сторінкою: всі права та обов'язки до життя і автора, і його слів,- СТВЕРДЖУЮ (не ганчуйте значення навіть останнього слова).

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 11:21:41 ]

Вітаю, Юрію! Дякую за емоційно-насичений коментар!
Не переймайся, Юрію, звичайно не ставав і не переставав любити (автора).Ти вдало відмітив - тут тематика така ( з Камасутри) - пози, позиції, прелюдії, а це трохи вводить в оману. Але наче не "ганчує" і не зазіхає... Дяка за співпереживання!

Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 12:22:53 ]

Вітаю п. Юрію з новим днем і з новою усмішкою, що зуміла в людях розбудити шквал емоцій. Ото так буває, що всього нараз багато і все не те, і все не так (я про себе), а тут таке свято з камасутою, аж гаряче і дивись і схований ключик віднайдеться.
Щиро :0)))....

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 12:45:43 ]

Дяка щира, Олено! І за пана Юрія теж! Обов’язково віднайтеться, перевірено, Олено!

Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:32:00 ]

Ну, Ви, пане Іване... - молодець! :)))))

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 12:47:39 ]

Дякую, Зорянко! Приємно дуже, що тобі подобається.

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:37:16 ]

Пане Іване, ще раз зауважу важливий технічний момент, - ви, вставляючи твір іншого автора в основне поле власної публікації, неправомірно використовуєте чужу працю. Принаймні технічні засоби, якими оперують Майстерні, це поле розглядають, як заповнене суто авторським текстом.
А для "чужого" є поля зверху і знизу в публікаційній формі, та ними ви чомусь не користуєтесь, і з кожною новою публікацією проблема загострюється...

Невже так вже неприйнятно перебувати в межах певної, виробленої на ПМ естетики і етики, тим більше, що етичним в цілому завжди було відділяти своє від не свого? Коли ви "не своє" розмістите в іншому публікаційному полі, то там свої шрифти, і автоматично відбувається виділення, то що заважає?

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 12:51:59 ]

Поважна РМ! Не можу зараз з Вами предметно подискутувати, задиханий - біжимо з Мрією марафон.
Скажу лише одне - проблеми насправді немає, вона "загострюється" штучно. Вгадаєте з першого разу ким?
Дуже вибачаюся - боги не чекають. Трохи згодом, згода?

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:56:30 ]

Ваша проблема, пане Іване, таки наростає, напевно будемо адміністративно на вас впливати, на жаль...

Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 12:57:52 ]

Ваню, поміняй просто тексти місцями. Саме це має на увазі, нмд, дорога Редакція )

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-12 14:12:45 ]

Іване, напевно, можна робити так, як я: вставляти пародійований твір в поле "епіграф", тоді він буде виділений окремим шрифтом. Бачив, з мене взяв навіть приклад шановний Ярослав Чорногуз.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 13:06:05 ]

Поміняти тексти місцями можна, Мріє, але ЩЕ НІКОЛИ пародія не публікувалася перед оригіналом. Але таки насправді треба буде розібратися з тими публікаційними полями, певно іншими шрифтами буде насправді краще. Дякую, РМ!

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 13:14:12 ]

Тюльпанний, не обов'язково друкувати весь твір на який ти пишеш пародію. Візьми пару рядочків за епіграф, а трішечки нижче вкажи автора . Хто забажає, зайде на авторську сторінку і прочитає оригінал. Я так роблю і щодо цього проблем не мала з Редакцією Майстерень.Рада зустрічі. Патара . ;-)))

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-12 14:16:59 ]

Взагалі-то, Патаро, на мій погляд, ти абсолютно права. Досить взяти пару визначальних рядочків, а не весь твір автора, аби не було проблем з авторськими правами. Я, наприклад, подаю весь пародійований твір в епіграфі виключно заради зручності читачів, аби не змушувати їх бігати за гіперпосиланнями, але можу обходитись, напевно, все-таки просто деякими цитатами. Пам'ятаю, так робив колись знаменитий пародист радянських часів Іванов.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 14:24:48 ]

Дякую, Патаро! Теж радий зустрічі! Але на рахунок частини - то трохи проблематично. Не завжди "пару" рядочків відображають суть. Це ми вже проходили минулим літом. А от на рахунок шрифтів - спробую.
Дяка тобі!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 14:21:31 ]

Дякую, Валерію! Сьогоді ж напевно скористаюся твоєю порадою.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-12 14:30:12 ]

Прошу! ;)

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 16:01:30 ]

Ось, пане Іване, я щойно власноруч переніс твір авторки, яку ви досліджуєте, на поле "вгорі", де все автоматично виділяється курсивом.

І за такого розміщення програмний інструментарій ПМ (який і надалі розвиватиметься) буде "аналізувати" саме ваш текст.

Тому пропоную вам надалі вибрати "верхнє" або "нижнє" розміщення текстів, які ви поетично досліджуєте, але в жодному випадку не публікувати їх разом зі своїм на одному публікаційному полі.
Сподіваюся на розуміння і знаходження спільного рішення.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 16:13:52 ]

Щира дяка, РМ! Дуже наочно і переконливо. Саме такого результату я планував досягнути ввечері, поекспериментувавши з редакційними полями. Щиро

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 16:21:09 ]

Чудово, тільки уважніше використовуйте саме такі лапки « » - вони не зникають, і глянете у редакційній формі, як коректно виділяти грубий шрифт.
Якщо будуть зауваги до тех.параметрів відтворення у "верхньому" полі, то пишіть.

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 10:18:44 ]

Тюльпанно-Хризантемно-Орхідейний Іваночку!!! Дозволь щиро привітати тебе з іменинами!!! Шкода, звичайно, твоїх плечей (вони на себе грузять і забирають усі свята), але ти у нас КОЗАК МІЦНИЙ, витримаєш.
Бажаю всіх тобі гараздів :
Здоров'я, як алмаз міцного,
Щоб був й надалі кращий з газдів
І купу грошей до усього!!!
Щоби Фортуна посміхалась
До тебе на усього рота!!!
Щоб все, що ти задумав зараз,
Збулось і тішила робота!!!
Щоб став прозаїком ти знаним,
Й мені афтограф не зажилив,
Щоби ніколи сам у ванній
Собі ти спинку не намилив,
А милила тобі блондинка
Із страшно довгими ногами,
(Хіба що любить твоя спинка
Щоб терла зовсім інша дама). ;-)))
Усього найкращого!!! Цьомкаю. Патара.

Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 11:45:52 ]

Долучаюся до привітань, розсипаних нашою милою і чарівною Патарочкою ( з її дозволлу, звичайно, сподіваючись, що вона не матиме заперечень;))
З іменинами Вас! Щастя Вам, любові, успіхів і хай Ваш ангел-охоронець береже і супроводжує Вас на кожному кроці Вашого життя! З святом!:)

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 11:51:52 ]

Дорогенька Аделечко, чого б це я була проти, я сама стільки не вип'ю, а втрьох якось дамо собі раду! ;-)))

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 12:13:09 ]

Дорога Патарочко! Щира Дяка за ТАКЕ вітання! Я дуже тішуся і вдячний!

Ти все так файно побажала,
Що мушу добре газдувати!
О! Якби то так "всьо ся" стало -
То згоден вже й роман писати.
І за Фортуну щира дяка!
І за блондинку! Очі сині?
Від щастя ледь я не заплакав...
Автограф буде! Хочеш - нині?

І тебе, Хризантемна, із вдалими пологами! Радості тобі від донечки, хай буде щаслива у житті (і мама також! І, звичайно, тато...) ЦЬОМ!!!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 12:15:27 ]

Дякую, дорога Адель! Дуже приємно одержати від тебе таке гарне вітання! Цьом!

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 12:23:10 ]

Ще написала для усіх Іванів загалом, тебе це теж стосується, так що діставай на додачу!!! ;-)))

Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 12:23:17 ]

Ваню, то в тебе свято сьогодні? Тоді вітаю і бажаю, щоб твого творчого дихання вистачило ще на багато марафонів )
Якщо слід від першого мого цьома вже зник, то дарую тобі ще один )
Будь здоровий!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 12:39:48 ]

Дякую, Мрієчко! Звичайно, нині свято у всіх Іванів!
Я взагалі то "літній" Іван (то не по віку - по порі року), але і "зимового" святкую завжди з великим задоволенням. Дякую за другий цьом - знову не стиратиму до наступного марафону!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?