Цей текст - своєрідна відповідь на тезу, яку так часто можна почути: "Такі часи..." чи "Це все часи у всьому винні". А я так думаю, що часи - саме такі, якими ми їх робимо - ми, ті, що живуть у них.

Дякую, Патаро :)

"Такі часи" - у всі часи (принаймні у цій епосі).)

Дякую щиро. На жаль, тема не прекрасна :(

Один (або не один) з таких "синочків" (або "дочок") вчора в Домодєдово вчинив теракт. Загинуло 35 людей (серед них і наша землячка, молода талановита одеситка), майже 200 поранено. Мені однаково, якої релігії було те чудовисько, що зробило це. Я знаю єдине - воно живилось лише ненавистю. І якщо пекло таки існує, то воно вже там.

Василю, де Ви побачили "ореол святості"? Сучасники створюють сучасність, а не навпаки.

Дякую за враження, мені теж приємно Вас бачити :)

"Сучасники створюють сучасність" , десь я це вже чув... Здається у Енгельса, там щось на зразок ..."буття визначає свідомість". Правда, у вас все навпаки. Отже ви, прекрасна панночко,- ідеаліст. Приємно в біквадраті. Значить наше віршотворення не марна справа, ще й - відповідальна . Щасти вам .

Скажіть, Василю, коли світська судова влада Риму приговорила Джордано Бруно до спалення за те, що через кілька століть було підтверджено астрономічними дослідженнями, невже в цьому "часи" чи епоха була винною?
Коли Сталын перетворив країну в суцільний концтабір - це теж "епоха" була винною?
Коли скинули ядерну бомбу на Хіросиму - це nt; "часи" зробили?

А віршотворчість - лише дзеркало. У кожного своє.

Коли під "епоху" підвести біблійне тлумачення = вік світу цього, то ви передаєте спотворене її зображення, бо вона колиска цих беззаконь (вище вами перерахованих). В просторово-часових координатах вона співучасник цих злодіянь, а не образ нещасної матері. Якщо її образу ви надаєте, якогось іншого звучання (правда, не зовсім зрозуміло якого саме) то все в нормі. Тільки це і малося на увазі. Та в будь-якому з випадків: ваш твір - шедевр.

Будемо вважати, що я надаю "іншого звучання" цьому поняттю :) Бо коли ми говоримо "Епоха Відродження", то на думку спадають імена і творіння Великих Майстрів. Адже саме їх діяння створили епоху.

І текст мій - ніякий не шедевр, просто небайдужий погляд.
Ще раз дякую :)

Дякую, Олено, за розуміння.

Ти про коефіцієнт? Так, сама здивувалась :))

А й справді, і я всього вдруге бачу настільки високий коефіцієнт прозорості (вперше побачив у своїй пародії=0.900). Може, програма зламалась?)))

Не думаю, чого б це їй ламатися? :)

Печально, Адель, те, що всі розплачуються, навіть ті, хто не робить.

Дяка, Соню :)

Так, Іване, на жаль.
Дякую і рада знайомству :)

заспокоюємо себе тим, що ті прояви духу і творчості. які ми мали можливість спостерігати в історії людства, і є тими "вкрапленнями" :)

Ух ти! Між двома Сашами (негайно задумує бажання) :)

Сашо, справа ж не в еволюції чи розвитку самих по собі, а в ціні за них. Ідея тексту: часи - це ми.

За великим рахунком, Санчику, таки не змінюється. Одна велика епоха людства - за планетарними масштабами :)
Щодо того, де було краще - от знаєш, якось я думала: якби в мене була можливість вибрати, в якій епосі я б хотіла жити... І виявилось, що саме в тій, в якій живу зараз :) Я до того, що цінити варто те, що маєш...

на жаль, так.

угу (