ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (не у моря)
finita la commedia

КАД - кольцевая автодорога.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 11:11:28
Переглядів сторінки твору 8461
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:22:06 ]
Ну, умора!
Шикарно завернул! За такое у моря не только хибару самозахвата но и дворец отхватить можно. Тут и п...дец бродячей жизни. Прекрасная работа. Спасибо Алекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:34:27 ]
Спасибон, о Володя.
Мне иной раз не достает твоей залихватской смелости "завернуть покрепче" )
Удач-дач-дач. Я как раз собирался обратиться к твоему стихотворению.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 14:11:17 ]
Здорово)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:15:04 ]
Если так, то я не против )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 14:36:24 ]
Наче знову побувала на березі Чорного моря. Я хоч і в Україні живу, та, мені до нього з кожним роком все далі і далі у всіх розуміннях цього слова. В молодості один раз була з чоловіком і донечкою - і щаслива на все життя. Та що це я - все про себе і про себе?... Мені здавалось, що Ваш ЛГ має наречену в Петербурзі. Чи я щось наплутала? А втім, це мене не стосується. Вірш - чудовий! (А в якій точці Земної кулі Ваш літгерой у цю хвилину?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:14:14 ]
Вернулся в Питер после двухдневного посещения Севастополя.
О городе русской боевой славы я немного написал в комментарии к предыдущему стихотворению. Культовые сооружения всех эпох, безусловно, прекрасны. Акустика изумительна.
Городской орнамент удручающе печален.
А что поэту так необходимо, как не печаль?
Пишется гораздо лучше.
Летом о зиме, зимой о лете.
Короче говоря, хочется моему ЛГ обрести крышу над головой - нет, не в Севастополе, но у моря.
Вплоть до размена квартиры на лачугу. И плюс квартиру. Хотел сначала на коттедж.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 15:10:56 ]
... душа не знає кордонів, а Душа Поета не має меж...
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:35:30 ]
Наверное, у поэтов души именно такие.
А я себя к графоманов пускай полушутя, но причисляю. А это полезно - причислять. Ведь оно как получается? Я себя и к космонавтам могу причислить. Но стану ли я им? А если сильно захочу? А если еще сильнее?
А это уж как сложится. Тем более, что космонавтом я быть не хочу, и поэтом не стану, если дара не имею. А тщиться тоже не желаю. Могу, конечно, соорудить, вербальную конструкцию - и сооружаю.
Может быть, она невысока? Но естественна.
Паразитировать не желаю на образах заброшенного села или станицы. Не хочу с умным видом изрекать известные истины, разве что адаптированные к чему-то. Многого не хочу. Зато немногого хочу.
И оно у меня есть. Приходите читать мои стихи, а это о чем-то говорит. И мы о чем-то говорим.
И не ссоримся, и не миримся, и не кривим душами.
Разве что поддерживаем друг дружку в творческом пути. Когда и где он был легким? Но интересным был и пока что остается.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 15:54:31 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Ну, очень-очень...
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:01:51 ]
Догадываюсь, о Александр.
Просто "смайлики" - это одно, а еще один абзац к ним - это, в некоторой степени, следующее.
Скоро встретимся. Может быть, даже в Крыму.
Понравился мне он.
А мне многое нравилось с первого взгляда, а не все приживалось. Ой, блин...
Долой сомнения.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 16:27:55 ]
Хм, никак ЛГ решил обзавестись невестами во всех местах своих жизненных скитаний? :) "А мысли витают уже вдалеке,
Как будто бакланы и чайки - у моря…"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:25:56 ]
Тяжелые мысли и наивно-глупые. Бакланы.
И летучи, как чайки. Тем тоже нужно где-то присесть.
С Санкт-Петербургом, наверное, не сложится.
Приятели спились, новые - не тем, чем позволяю интересоваться, интересуются. Притона в моей квартире не будет.
Но все это так шатко...
Но почему бы не осесть в Крыму?
Удастся ли?
По гороскопу ЛГ (читай - я) Водолей. Но первого дня знака. Затеваю одно, а делаю - другое.
На поверку выходит третье.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 17:18:00 ]
вірш вдався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:07:48 ]
Хочется верить )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 20:26:04 ]
что это такое: Нева, как Нева!!!
Нева, белые ночи и разводные мосты это одно из моих самых сокровенных желаний.

А стих действительно хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:56:49 ]
Ко всему можно привыкнуть.
Нева себе да и Нева.

В свадебное путешествие поезжайте.
Оно ведь-когда-нибудь будет.
Это ведь лучше, чем потратиться на новый диван или золотые украшения.
Меня море пленило. Хочу пожить возле его.
Небо изумительной голубизны. Наверное, от холода цвет сконцентрировался. На пляж ходил. Но купаться ни-ни. Штиль, а холодно.
Южный Берег Крыма оказался едва ли не северным.

Поезд ходит. Билет в одну сторону едва ли не 200 "гринов" в эквиваленте. Харьков не отличить от любого российского вокзала. Русская речь, зазывалы, архитектура...
О дорожных впечатлениях как-нибудь напишу.
Половина дороги, считай, по Украине проходила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:23:09 ]
свадебного путешествия не будет - я не хочу выходить замуж, а какое-нибудь приключение с озорным любовником... почему и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:59:46 ]
Потапий, а как же монашки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:08:14 ]
Я к местности привязываюсь, наверное.
Увидел Севастополь, но не столько его, как окрестности. Нас на экскурсию возили. автобус, правда, был черного цвета, но впечатления - другого. Горы, выдолбленные комнатушки в них, качинский берег - гагаринские места...
Часть дороги по Украине пролегла.
Не отличить от России. Разве что символика.
Жаль мне монашек, но постепенная разлука смягчает боль. Резать по живому, конечно же, больнее...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:33:31 ]
і вдруг набліжаетцца словно волна
ана
слетая как ліфчік со стула
мне хочецца з нею напіцца віна
а ей -
пріжімацца ко мне будта к дулу
Аврори


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:45:27 ]
Знаками "ять" снабдить некоторые слова (такие как "слетая", "хочется") - и нормально получится.
Вы где-то старославянской грамоте обучались...
М.б., и себе попробовать? А уже ведь раз хотелось.

Спасибон.
Удач-дач-дач-вэри-мач-мач-мач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 16:50:43 ]
Як на мене "Земная растительность - словно мертва." - слово "земная" не те слово, напр. : "растительность бледная, будто мертва"...
І тут здається несумісність: "С собой соглашаясь, ругаясь и споря, А мысли витают уже вдалеке," : адже самі собі суперечите :"с собою споря, я мислями вдалеке" - ??? НМСД.
На початку твору - висипаєте пісок, а в кінці твору - сидите "в кабаке", тобто первісно ви зайшли в кабак і висипали пісок зі шкарпеток, кишень... ????
А втім, гарно: невимушено, легко.
З повагою, Костянтин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 17:28:32 ]
Да, Константин. Правильно. Ибо зорко видит свежий глаз и плюс некая отстраненность как отсутствие предвзятости. Правда и только правда.
Я кое-что исправил.
Но... Это же своеобразная пьеса, состоящая из нескольких действий, и посему развитие ее сюжета могло в какой-то степени дезориентировать даже такого вдумчивого читателя (а теперь уже и литератора национального значения) как ты.

Получилось именно так:
1. Севастополь (предыдущее стихотворение).
2. Дела (в комментариях).
3. Возвращение (символический и настоящий пляжный песок).
4. Размышления в кабаке.
Наверняка будет и развязка, коей, наверное, будет предшествовать кульминация.
Хочется, очень хочется жить на ЮБК. Хоть немножко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-20 21:27:17 ]
Якось не прослідкував, Алекс, цю публікацію. Легко прочиталося - на одному диханні. Сподобалася рима "кошачі - ішачіть" ( не переключаюсь на рос. мову) Тому вітаю і мушу сказати, що автор підтверджує феєрично своє реноме!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:52:12 ]
Да ладно.
Я уже писал о серьезных стихах.
Как только мне будет не о чем писать или я почувствую незначительные признаки, т.с., творческого бессилия, я попробую, никоим образом не пародируя, создать, т.с., параллельное произведение. Например, существуют Новый и Ветхий заветы. В них куча сюжетов. Да простит меня Господь за слово "сюжеты" и последующие "действующие лица". Можно всю жизнь просидеть на этой теме. Нельзя сказать, что это плохо. Это - работа с историческим материалом, это перелистывание (проработка), скажем, Новой Женевской учебной Библии. Это полезно. А писать стихи об известных явлениях полезно или нет? Не для себя я имею в виду. А вообще. А взять икону Николая-угодника и нарисовать свою? Не будет ли это мазней?
Я еще не готов к ответу на свои же вопросы.
М.б., их не нужно было задавать?
Или их обходить? И писать, писать...
Вот пока что и пишу. Но не то, что может быть вредным или что-то искажаться призмой моего мировоззрения.
Пока что мною созданное я не могу назвать серьезной поэзией. Но интересной - наверное, с определенной долей правды.

Спасибон. Удач-дач-дач.