ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Проба веры
О, Господи, открой свои врата,
Вними душе просящей, хоть и грешной,
/Прикрывши тело, я храню надежду, на то,
Что буду Богом понята…/
Молюсь тебе, прошу, пошли мне сил,
Все выдержать, и не сползти по стенам
В бессилии…/Иже на небеси,
И на земле…пульсируешь по венам./
Я верю, не оставишь, не предашь,
Душа моя тянулась, словно к солнцу,
В молитве за…/за Твоего раба,
Хоть тот считал, что это несерьезно…/
Даруй ему и мудрость, и любовь,
И здравие крепчайшее как благо,
Да, все минует, обратится прахом,
Останется лишь радость! Или боль…

Помилуй, Боже, или успокой...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-05 16:26:50
Переглядів сторінки твору 6779
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.949 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-05 16:53:50 ]
"ты шествуешь по венам". Кровь плывет по венам - это понятно. Но шествие... "Пульсируешь по венам" - это как-то не так.
Об остальном не знаю. Мною назубок заучены другие молитвы, и я даже не пытаюсь вносить разнообразие. Разве что молясь за упокой рабов Его. Там нужны имена. Господь о них, конечно, помнит, но куча тезок и событий вносит свои коррективы.
Благодарствую.
Я бы очень хотел услышать отзыв кого-нибудь от особо чувственных читателей - Ивана Гентоша или, скажем, Володи Серого.
Меня "попустило". Городская жизнь - это лафа и т.д. и т.п.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-05 17:03:50 ]
Лешка, я не претендую на синодальный перевод)))

это то, что творится в моей душе...я действительно переживаю...а бумага, она все стерпит


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-05 22:13:46 ]
Дякую, Алекс, за те, що зачислив мене до когорти чутливих читачів.Що я можу сказати. Читаючи вірш - молитву не відчував нічого аж до:
"В молитве за…/за Твоего раба,
Хоть тот считал, что это несерьезно…/" Це і нижче взяло мої почуття, лягло, як висловилась Патара, на душу. Щиро Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-05 22:15:22 ]
Это так и есть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-06 13:20:40 ]
спасибо за отзыв, я вот, например, читаю только избранных авторов, потому что у них есть именно то, что затрагивает меня

и пусть они о своем, а я освоем, но обмен енергетикой есть, есть контакт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-05 17:00:39 ]
Обороты не свойственны русской речи...
И это Хоть...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-05 17:06:27 ]
да я вообще не знаю русского))) мне стыдно, но думаю на украинской мове))) в общем, темнота))) земная


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-06 09:25:21 ]
Навіщо ж тоді пишете російською? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-06 13:21:16 ]
Потапов, я думаю, ответил))) на ваш вопрос)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-06 17:51:23 ]
І як це Алексій встиг відповісти на моє питання ще до того, як я його задав? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-05 17:12:31 ]
Ага!))) И я теж...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-05 19:14:42 ]
Хороший стих, на одном порыве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-06 13:21:35 ]
Оля, спасибо) ценю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-05 21:30:14 ]
Мені вірш ліг на душу, Вітусь...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-06 13:21:52 ]
Патарочко, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-06 09:09:40 ]
Любопытная деталь (по крайней мере, для меня) - ведь существует в "Винворде" русский язык с примечанием (Молдавия). Но я не видел примечания, скажем, "Украина". Посему, как мне кажется, снобы могут не волноваться. Поэтесса владеет русским, который, как мне кажется, имеет хождение (подобно валютам сопредельных государств, обычаям, самогонным напиткам и т.п.) в Украине. Мне он понятен.
Посетив литературные ресурсы именно российской принадлежности (или, скажем так, идентификации), я с удивлением обнаружил нередкие случаи иного свойства. Поэтов не устраивает их язык. И они пишут на различных новоязах. Это он так дорог... Хотелось бы верит, что это от любви к нашему "великому и могучему".
Я, конечно же, не спорю и не возражаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-06 09:24:47 ]
Невже справді є російська мова молдавського розливу? :) А в Україні вона настільки переплуталась з українською, що вийшов справжнісінький покруч - суржик. Так що - не дивуйтесь, Алексію. :) Але ось чому я так часто вловлюю у російській мові українізми? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-06 09:33:43 ]
Всему есть свое место - как кухонным тараканам, так и горным орлам. У всех свои высоты и ареалы обитания.
Существуют и сопредельные территории. Ведь неправильно полагать, что у границы, скажем, России со стороны России люди разговаривают на чистейшем русском языке. А с противоположной - на чистейшем украинском. И я бы не называл это суржиком. Это не суржик. Это некое взаимопроникновение.
Вот и получаются и русизмы, и украинизмы.
Вот Вы, например, пишете пародии. А чем пользуетесь? Правильно. Чьим-то произведением, выкручивая его во все подобно, не буду говорить чему. И что рождается? Вас этот вопрос не тревожит? Наверное, рождаются поэтизмы как особая форма поэзий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-06 17:52:49 ]
Поетизми? :) О, тоді я, виявляться, не поет, а поетист. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-10 11:44:59 ]
будь-якій жінці приємно відчувати надійне чоловіче плече, Валерію, а мені не надто хотілося на той момент щось доводити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-06 13:22:17 ]
Леша, спасибо, ты меня отстоял)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-06 17:53:11 ]
:))) А самій слабо? :))