ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Нотатки про зворотний бік перемог.
Скільки воєн вже було,
скільки їх ще буде?
Скільки люду полягло
на шляхах облуди…

Як згора земля до тла
і кружляють круки –
в чомусь вигода була,
хтось тут гріє руки.

У війни єдина суть,
напрями типові:
статки декого ростуть
на невинній крові.

По війні за сльози вдів –
слава Перемоги.
Потім тисячі разів
ними витруть ноги.

Золотий тілець завжди
з Молохом товариш –
лозунг кинуть,
ну а ти кров’ю отовариш.

У боях собачих псів
стравлюють двоногі.
Війни – гра багатіїв,
а воюють вбогі.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-08 13:31:24
Переглядів сторінки твору 7154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:24:01 ]
Так, все це дуже сумно, але правда.
Я свого часу просто прозріла, почитавши умови Версальського договору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:04:48 ]
Так, Олю, у цій правді одночасно накручено стільки жахіть, мерзенних вчинків недолюдків і стільки прекрасних проявів звичайних людських душ, що важко навіть уявляти, що все це було одночасно. Наприклад, німець, що прийшов на нашу землю вбивати, раптом віддає свої ліки хворому хлопчику. Цікаво, скількох він убив до цього, і що ворухнулось у його душі в той момент… Але завдяки йому мій тато вижив і не залишився калікою…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 11:42:52 ]
А мій дідусь вижив, бо був санітаром і носив на спині сумку з червоним хрестом - німці не стріляли по хрестах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:31:10 ]
Все це так. Але... Треба було "лягти під Гітлера", як це зробила Європа?
Я так думаю, що це не вина тих, хто загинув, і тих, хто вижив у цій м"ясорубці, а вина режиму і влади - і тоді, і тепер.. Але Перемогу здобули саме перші, а не режим і влада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:05:38 ]
Я не історик, Чорі, але інколи думаю про те, що усі спроби здобути велику кількість чужих населених територій звичайно закінчувались тим, що новоутворена держава врешті-решт лускалась, як передута кулька. Можливо, Європа і «лягла», розраховуючи на цю закономірність. Вони намагались зберегти своїх громадян, свій генофонд. А у нас було стільки безглуздих втрат, що до піррової перемоги, мабуть, один крок залишився. Але все це, дійсно, ніяк не змалює заслуг тих, чиїм життям і кров’ю заплачено за те, щоб ми не почувались переможеними…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-09 03:07:18 ]
Я теж не історик, Таню. Але знаю, що в плани Гітлера не входило підтримання "збереженого генофонду" країн, які він збирався захопити. Все набагато простіше:
"Мы окончательно рвем с колониальной и торговой политикой довоенного времени и сознательно переходим к политике завоевания новых земель в Европе.
Когда мы говорим о завоевании новых земель в Европе, мы, конечно, можем иметь в виду в первую очередь только Россию и те окраинные государства, которые ей подчинены."
"Майн кампф»", 1925.

Щодо конкретно України, то корисно буде почитати оце
http://litopys.org.ua/ukrxxr/a13.htm

Щодо безглуздих втрат згодна. Тим паче, вони гідні пам"яті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:06:12 ]
В плани Гітлера не входило і цілковите знищення Європейських народів, йому ж потрібні були раби. І я не можу сказати, що Європа прорахувалась у цьому відношенні, порівнюючи їхній процес повоєнної відбудови і наш. Але шлях Європи був не для нас, оскільки ставлення і наміри Гітлера відносно нас були іншими. Мова йде тільки про те, що була можливість заплатити за Перемогу і меншою кров’ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:32:06 ]
Правдиво і сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:05 ]
Це лиш крапелька правди, Зоряно…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:57:09 ]
Правдиво. Зворотній бік взагалі вражаючий.І жахаючий. Нині цікавий фільм про війну по ТВ показували, з цифрами і фактами. Включаючи оборону Києва і форсування Дніпра. Цього одного факту досить... "Мы за ценой не постоим"... Не постояли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:49 ]
Так, Іване. Та усієї правди про зворотній бік тих подій ми ніколи вже не дізнаємось. Злочинці від влади завжди намагаються знищити сліди своїх злочинів, і почасти їм це вдається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-08 18:22:14 ]
Полководці віддають надтупі накази,
Що загинуть тисячі, не тривожить їх.
Чути на усіх фронтах заскорублі фрази:
Комуністи уперед! Зупинить Бліц Кріг!

Он Дніпрове загатили все русло мерцями,
Бо наказ був взяти Київ до певної дати.
Вкрили груди генерали собі орденами,
А героям вже довічно дно ріки вкривати.

Подивилася теж фільм нині, про який вище говорить Іван Гентош... Який це ЖАХ! Це ж скільки ми жили в суцільній брехні?.. Фашисти дивувалися жорстокості наших полководців до свого народу! Це правда, що День Перемоги не свято, це день великої скорботи за мільйонами загиблих...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:21 ]
А я не можу дивитись. Правда така штука, що як її не приховуй, а вона намагається вийти на світ божий. У книгах, розповідях, фільмах. Про голодомор, наприклад, я ще малою у якійсь дитячій книжці прочитала, тоді, при радянській владі. У книжечці з дитячої бібліотеки. Що то була за книжка – не пам’ятаю… Так і про війну… не хочу я цієї інформації, це мені наче рани розколупувати, хоч і розумію, що потрібна вона, щоб діти наші людьми росли…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:32:23 ]
Якби ж, Тетянко, йшлося тільки про "багатіїв"...
Все набагато страшніше...
Війни - це суцільна косовиця невинних ще мить тому душ, це отруєння майбутніх поколінь...
Ми обманюємось і досі, і нас обманюють. Це все ентропія душ, якої би не повинно було бути...
Подивимося, що завтра у Львові буде з "руським маршем"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:53 ]
Так, насправді все набагато страшніше. І нас обманювали і обманюють, а ми і самі схильні обманюватись, бо людська душа тягнеться до хорошого… Одна з форм заперечення – це відсторонення, бажання не помічати, не бачити чогось поганого. Інколи це навіть діє. Але не тоді, коли йдеться про політику. Тут треба все помічати і обирати час, коли діяти, а коли спустити справу на гальмах. Інколи минулому треба дати змогу спокійно піти, бо так залишиться менше метастаз у свідомості наступних поколінь… Бувають ситуації, коли треба зачекати, поки дві правди відживуть і з’явиться місце для однієї істини… адже «Ми за ценой не постоим» - не надто гарний приклад, аби його наслідувати…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:33:13 ]
Аватарка гарна, Таню. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:09:16 ]
Дякую. Вона з’явилась завдяки граду, котрий зламав найкращі тюльпани на моїй клумбі.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:13:32 ]
Краса природи втілюється в жінку :)
Я думав, це про чоловічі бажання, аж ні - це про тюльпани і град...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:28:50 ]
:)Чоловіки теж частина природи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:34:22 ]
Чоловіки,як цілком природній для жінки елемент краси, як зовнішньої так і внутрішньої?
Чоловіки в цьому нерівноправні... :(

Можливо Творець нам щось інше дав натомість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:07:17 ]
Ще б чоловікам жалітись! І це тоді, коли природа спрямовує жінок на поступливість чоловікам практично до рівня вторинності! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 03:03:05 ]
Розпалюють війну, та ще хіба одну...
А що вдієш? На жаль, це єдиний засіб і для тих, хто багатіє, і для тих, хто жевріє, знайти вихід в житті зі становища, в яке загнано капризним світоглядним "правилом", як не дивно, прогресу(!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:08:11 ]
Це шлях найменшого спротиву. Але має бути інший, розумніший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 13:41:04 ]
Так! Він є, але ним постійно нехтують...
"Полюби ближнього свого, як самого себе"