ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Самотня старість
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Меланхолія
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
1966. Вальс у ритмі дощу
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
* * *
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
Потепління
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Стара криниця
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
* 68 *
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Тріада (Jefferson Airplane)
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
* * *
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
У церкві святої Ірини
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
За вісім днів до свят
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Квиток
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
* * *
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Ведмідь
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Записки дяді Жори. Записка 4.
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Травнева замальовка
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Нотатки про зворотний бік перемог.
Скільки воєн вже було,
скільки їх ще буде?
Скільки люду полягло
на шляхах облуди…

Як згора земля до тла
і кружляють круки –
в чомусь вигода була,
хтось тут гріє руки.

У війни єдина суть,
напрями типові:
статки декого ростуть
на невинній крові.

По війні за сльози вдів –
слава Перемоги.
Потім тисячі разів
ними витруть ноги.

Золотий тілець завжди
з Молохом товариш –
лозунг кинуть,
ну а ти кров’ю отовариш.

У боях собачих псів
стравлюють двоногі.
Війни – гра багатіїв,
а воюють вбогі.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-08 13:31:24
Переглядів сторінки твору 7254
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:24:01 ]
Так, все це дуже сумно, але правда.
Я свого часу просто прозріла, почитавши умови Версальського договору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:04:48 ]
Так, Олю, у цій правді одночасно накручено стільки жахіть, мерзенних вчинків недолюдків і стільки прекрасних проявів звичайних людських душ, що важко навіть уявляти, що все це було одночасно. Наприклад, німець, що прийшов на нашу землю вбивати, раптом віддає свої ліки хворому хлопчику. Цікаво, скількох він убив до цього, і що ворухнулось у його душі в той момент… Але завдяки йому мій тато вижив і не залишився калікою…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 11:42:52 ]
А мій дідусь вижив, бо був санітаром і носив на спині сумку з червоним хрестом - німці не стріляли по хрестах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:31:10 ]
Все це так. Але... Треба було "лягти під Гітлера", як це зробила Європа?
Я так думаю, що це не вина тих, хто загинув, і тих, хто вижив у цій м"ясорубці, а вина режиму і влади - і тоді, і тепер.. Але Перемогу здобули саме перші, а не режим і влада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:05:38 ]
Я не історик, Чорі, але інколи думаю про те, що усі спроби здобути велику кількість чужих населених територій звичайно закінчувались тим, що новоутворена держава врешті-решт лускалась, як передута кулька. Можливо, Європа і «лягла», розраховуючи на цю закономірність. Вони намагались зберегти своїх громадян, свій генофонд. А у нас було стільки безглуздих втрат, що до піррової перемоги, мабуть, один крок залишився. Але все це, дійсно, ніяк не змалює заслуг тих, чиїм життям і кров’ю заплачено за те, щоб ми не почувались переможеними…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-09 03:07:18 ]
Я теж не історик, Таню. Але знаю, що в плани Гітлера не входило підтримання "збереженого генофонду" країн, які він збирався захопити. Все набагато простіше:
"Мы окончательно рвем с колониальной и торговой политикой довоенного времени и сознательно переходим к политике завоевания новых земель в Европе.
Когда мы говорим о завоевании новых земель в Европе, мы, конечно, можем иметь в виду в первую очередь только Россию и те окраинные государства, которые ей подчинены."
"Майн кампф»", 1925.

Щодо конкретно України, то корисно буде почитати оце
http://litopys.org.ua/ukrxxr/a13.htm

Щодо безглуздих втрат згодна. Тим паче, вони гідні пам"яті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:06:12 ]
В плани Гітлера не входило і цілковите знищення Європейських народів, йому ж потрібні були раби. І я не можу сказати, що Європа прорахувалась у цьому відношенні, порівнюючи їхній процес повоєнної відбудови і наш. Але шлях Європи був не для нас, оскільки ставлення і наміри Гітлера відносно нас були іншими. Мова йде тільки про те, що була можливість заплатити за Перемогу і меншою кров’ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:32:06 ]
Правдиво і сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:05 ]
Це лиш крапелька правди, Зоряно…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:57:09 ]
Правдиво. Зворотній бік взагалі вражаючий.І жахаючий. Нині цікавий фільм про війну по ТВ показували, з цифрами і фактами. Включаючи оборону Києва і форсування Дніпра. Цього одного факту досить... "Мы за ценой не постоим"... Не постояли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:06:49 ]
Так, Іване. Та усієї правди про зворотній бік тих подій ми ніколи вже не дізнаємось. Злочинці від влади завжди намагаються знищити сліди своїх злочинів, і почасти їм це вдається…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-08 18:22:14 ]
Полководці віддають надтупі накази,
Що загинуть тисячі, не тривожить їх.
Чути на усіх фронтах заскорублі фрази:
Комуністи уперед! Зупинить Бліц Кріг!

Он Дніпрове загатили все русло мерцями,
Бо наказ був взяти Київ до певної дати.
Вкрили груди генерали собі орденами,
А героям вже довічно дно ріки вкривати.

Подивилася теж фільм нині, про який вище говорить Іван Гентош... Який це ЖАХ! Це ж скільки ми жили в суцільній брехні?.. Фашисти дивувалися жорстокості наших полководців до свого народу! Це правда, що День Перемоги не свято, це день великої скорботи за мільйонами загиблих...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:21 ]
А я не можу дивитись. Правда така штука, що як її не приховуй, а вона намагається вийти на світ божий. У книгах, розповідях, фільмах. Про голодомор, наприклад, я ще малою у якійсь дитячій книжці прочитала, тоді, при радянській владі. У книжечці з дитячої бібліотеки. Що то була за книжка – не пам’ятаю… Так і про війну… не хочу я цієї інформації, це мені наче рани розколупувати, хоч і розумію, що потрібна вона, щоб діти наші людьми росли…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:32:23 ]
Якби ж, Тетянко, йшлося тільки про "багатіїв"...
Все набагато страшніше...
Війни - це суцільна косовиця невинних ще мить тому душ, це отруєння майбутніх поколінь...
Ми обманюємось і досі, і нас обманюють. Це все ентропія душ, якої би не повинно було бути...
Подивимося, що завтра у Львові буде з "руським маршем"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:07:53 ]
Так, насправді все набагато страшніше. І нас обманювали і обманюють, а ми і самі схильні обманюватись, бо людська душа тягнеться до хорошого… Одна з форм заперечення – це відсторонення, бажання не помічати, не бачити чогось поганого. Інколи це навіть діє. Але не тоді, коли йдеться про політику. Тут треба все помічати і обирати час, коли діяти, а коли спустити справу на гальмах. Інколи минулому треба дати змогу спокійно піти, бо так залишиться менше метастаз у свідомості наступних поколінь… Бувають ситуації, коли треба зачекати, поки дві правди відживуть і з’явиться місце для однієї істини… адже «Ми за ценой не постоим» - не надто гарний приклад, аби його наслідувати…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:33:13 ]
Аватарка гарна, Таню. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:09:16 ]
Дякую. Вона з’явилась завдяки граду, котрий зламав найкращі тюльпани на моїй клумбі.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:13:32 ]
Краса природи втілюється в жінку :)
Я думав, це про чоловічі бажання, аж ні - це про тюльпани і град...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:28:50 ]
:)Чоловіки теж частина природи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 00:34:22 ]
Чоловіки,як цілком природній для жінки елемент краси, як зовнішньої так і внутрішньої?
Чоловіки в цьому нерівноправні... :(

Можливо Творець нам щось інше дав натомість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:07:17 ]
Ще б чоловікам жалітись! І це тоді, коли природа спрямовує жінок на поступливість чоловікам практично до рівня вторинності! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 03:03:05 ]
Розпалюють війну, та ще хіба одну...
А що вдієш? На жаль, це єдиний засіб і для тих, хто багатіє, і для тих, хто жевріє, знайти вихід в житті зі становища, в яке загнано капризним світоглядним "правилом", як не дивно, прогресу(!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 12:08:11 ]
Це шлях найменшого спротиву. Але має бути інший, розумніший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 13:41:04 ]
Так! Він є, але ним постійно нехтують...
"Полюби ближнього свого, як самого себе"