ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 Андрій Вознесенський. Сага (переклад з російської)
Образ твору Ти мене на світанку розбудиш,
хоч босоніж, та вийдеш прощатись.
Ти ніколи мене не забудеш.
Ти ніколи мене не побачиш.

І, прикривши тебе від застуди,
я подумаю: «Боже, пробачиш?!
Я ніколи тебе не забуду.
Я ніколи тебе не побачу»

І Неву, у мурашках від гаток,
навіть Біржі величну споруду
я ніколи уже не побачу
і ніколи уже не забуду.

І сльозяться на рвучкому вітрі
без надії твої карі вишні.
Повертатись - погана прикмета.
Відтепер ми з тобою - колишні.

І, якщо на планету верне́мось,
як Гафиз всім колись передбачив,
все одно ми тоді розмине́мось.
Я ніколи тебе не побачу.

І тоді стане так мінімальне
наше нерозуміння з тобою
перед нерозумінням загальним
з порожнечею геть неживою.

І в космічному холоді-згубі
пролетить пара фраз необачних:

«Я ніколи тебе не забуду,
Я ніколи тебе не побачу»


23.05.2011

Текст оригіналу для ознайомлення:

Ты меня на рассвете разбудишь,
проводить необутая выйдешь.
Ты меня никогда не забудешь.
Ты меня никогда не увидишь.

Заслонивши тебя от простуды,
я подумаю: «Боже всевышний!
Я тебя никогда не забуду.
Я тебя никогда не увижу».

Эту воду в мурашках запруды,
это Адмиралтейство и Биржу
я уже никогда не забуду
и уже никогда не увижу.

Не мигают, слезятся от ветра
безнадежные карие вишни.
Возвращаться — плохая примета.
Я тебя никогда не увижу.

Даже если на землю вернемся
мы вторично, согласно Гафизу,
мы, конечно, с тобой разминемся.
Я тебя никогда не увижу.

И окажется так минимальным
наше непониманье с тобою
перед будущим непониманьем
двух живых с пустотой неживою.

И качнется бессмысленной высью
пара фраз, залетевших отсюда:

«Я тебя никогда не забуду.
Я тебя никогда не увижу».


Андрей Вознесенский "Сага"


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-23 16:15:03
Переглядів сторінки твору 8658
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.426 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.841
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-23 17:33:39 ]
"Боже, пробачиш?
Я ніколи тебе.." - кого, Бога?

Звідки шпилі і Нева (з перекладу Чорнявої Жінки, чи що?)На Біржі шпиля нема.
В Скиби дотепний переклад :"ці споруди поважних призначень"
Відсутність загати ("запруди") робить присутність мурашок на ріці достатньо незрозумілою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 08:22:09 ]
Дякую, Андрію, за слушні зауваження! Так, видно, прочитання спершу перекладу Чорі таки наклало свій відбиток. :) Подумаю, як цього уникнути.

Не знав, що є і переклад Скиби...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 13:29:43 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=1175


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 08:31:48 ]
До речі, Андрію, це запитання потрібно (ні, звичайно, це вже надто пізно) переадресувати автору:

"Боже всевышний!
Я тебя никогда..." - кого, Бога?

:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 13:29:18 ]
+1
До речі, подумав - мурашки запруди - найточніше переклалось би як "гусяча шкіра ріки"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 14:18:11 ]
О, то, виявляється, Роман Скиба присутній і тут (нехай навіть і завдяки Редакції Майстерень, яка представила його творчість)? Щиро Вам вдячний, Андрію, за цей лінк.

І щось мені здалось, що мій переклад якимось чином трохи наближеніший до Романового, аніж до Чорі. :) Побачив там і її коментар. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 08:40:03 ]
Змінив на:

Оцю воду, в мурашках від гаток,
оцю Адміралтейства споруду,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 01:33:58 ]
Особисто мені цікаво було порівняти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 08:22:51 ]
Так, а мені цікаво було спробувати свої сили при перекладі улюбленої пісні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 10:04:38 ]
Мені теж цікаво було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 10:30:51 ]
Дякую, Юлю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 14:29:36 ]
вернемо́ся, вернемо́сь, верне́мся.
Но "верну́ся, верну́сь".
Вот так, дружище.
Или, может быть, подходит время сожжения неправильных книг и словарей.
Но я по ним изучаю украинский язык. Кто возьмется за дело издания новых?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 14:55:22 ]
Слушне зауваження, Алексію! Виправив. Тепер з поміченими тобою наголосами - порядок.

Розумієш, я хоч і закінчив школу із золотою медаллю, і навчала мене української мови і літератури Заслужена вчителька УРСР, і їздив на обласні олімпіади майже по всіх предметах - але от філологічний факультет університету все ж не закінчував, маю натомість всього лише дві вищих технічних освіти. :)

А тому й публікуюсь на Поетичних Майстернях, де завжди можна отримати чудову пораду чи підказку. :)

Дякую, Алексію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 16:21:04 ]
Валерію, перклад віршів з братньої нам мови на рідну інколи дуже невдячна, а дуже часто і марудна справа. Ваш переклад мене нічим не вразив, не зачепив. Як і всі інші тутешні переклади на українську мову Саги Вознесенького. Просто були і є, і залишаться назавжди настільки талановиті російські поети ( це так само стосується й багатьох українських поетів та поетес (письменників)), що не потрібно братися перекладати їхню геніальну творчість!!! А якщо вже перекладати, то цей поет-перекладач (перепрошую за тавтологію) мусить бути так само геніальний. Я не стверджую, що у Вас погані переклади. Просто є такі російські поети, чия поезія не піддається перекладу. Ця Сага належить саме до таких. Бо на українській мові вона не звучить. Прочитайте вголос Ваш переклад, і оригінал Вознесенького. Відчуйте різницю. Я читала. Я шира до Вас. Не ображайтеся на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 16:25:57 ]
Валерію, я дуже швидко друкую, тому перепрошую за допущені помилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 16:29:43 ]
Марианна, а как же тогда быть с таким чувством как человеческая благодарность и профессиональная или клубная солидарность? Автор же старался, переводил, находя соответствия - как образные, так и поэтические... Нужно, как мне кажется, хвалить, и он потом похвалит. Таким образом вы сеете Добро. Может быть, попутно тоже что-то, но Добро всего добрее (с). Разве нет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 09:30:10 ]
Алексію, я сподівався, що ти вже помітив, що я прагну з більшою охотою критичних зауважень, аніж похвал. Я й сам хвалю вірші інших авторів лише тоді, коли вони мені по-справжньому подобаються, а не тому, що чекаю похвали у відповідь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:20:49 ]
"Бо на українській мові вона не звучить" - діко ізвіняюсь, Маріанно, але ви кажете дурниці. Мова може йти лише про конкретні приклади перекладу, а не взагалі. Хоча згодна, є такі окремі вірші у окремих поетів, які неможливо перекласти, не втративши всього. Але "Сага" до таких не належить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:22:15 ]
і, до речі, "українською мовою" - так буде грамотно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 09:17:46 ]
Так, колись і я тут розкритикував Юлю Шешуряк за її переклад вірша Ліни Костенко. Переконував Юлю, що Ліна Костенко не звучить російською мовою. До того ж я тоді ніби відчував ніжний голос Ліни, яка читала свій вірш, і переклад його російською втрачав усю ніжність, натомість, ставав грубим і - ну, не таким, зовсім не таким. Тому я чудово розумію Ваші емоції, особливо якщо Ви так любите цю пісню Вознесенського, як люблю її я. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:15:46 ]
Заздрю Вашій швидкості, Валерію. Мене цей переклад не відпускав більше місяця. Можливо, вплинуло те, що я до того вже читала переклад Романа Скиби, і ускладнюючим моментом було намагання відійти від його варіантів, а знайти суто свій (як от, наприклад, з Невою) :)

Тепер конкретно.
"не одягнута" і "разутая" - разное состояние. можно спорить о "невзута, роззута" і т.ін.

Оці шпилі, що рвуться у небо,
цю Неву, у мурашках неначе,
я ніколи уже не забуду,
і ніколи уже не побачу.- щодо Неви уже казала, тут Вам краще знайти суто свій варіант. І шпиль таки один був. Також тут втратили риму (1-3 рядки).

Не моргають, сльозяться од вітру
без надії твої карі очі.
Повертатись – погана прикмета,
Я ніколи тебе не побачу. - тільки "карі очі"! бо це одразу повертає Неву до Днепра :) "фішка" Вознесенського в цьому тексті - саме "кари вишні", це те, по чому вірш впізнається на підсвідомості. І тут теж рими немає (у всьому катрені).

"згідно з Гафізом" - за правилами мови.

І таке воно стане нікчемне
наше нерозуміння з тобою
перед нерозумінням непевним
із пустелею геть неживою. - тоді вже "нікчемним". але "нерозуміння непевне" - це теж не з оригіналу, тобто не передає його змісту.

Останній катрен, на мою думку, найвдаліший.
Мені здається, Вам варто ще попрацювати над перекладом, тим паче, що це Ваша улюблена пісня.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 09:26:05 ]
Так, можливо, саме завдячуючи цій швидкості, у мене ще виходять не надто вдало і вірші, і пародії, і переклади... :) Деколи виправляю допущені помилки одразу ж, поки ще не згасло натхнення, а деколи повертаюсь до вірша через якийсь час і вже сам бачу і його огріхи і як їх виправити.
Надзвичайно Вам вдячний, Чорі, за цей докладний аналіз мого перекладу.
Постараюсь, обов'язково постараюсь врахувати всі Ваші зауваження, тим більше, що це, як Ви правильно помітили, одна з моїх найулюбленіших речей Андрія Вознесенського.
І вдячний Вам за саму ідею перекладу (хоча, як я зрозумів, і Вам захотілося її реалізувати після прочитання перекладу Романа Скиби).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 09:17:41 ]
Чорі, яка Ваша думка щодо таких змін?

Оцю воду, в мурашках від гаток,
оцю Адміралтейства споруду,
я ніколи уже не побачу,
і ніколи уже не забуду.

Карі вишні, од вітру неначе
у сльозах, без надій на удачу.
Це погана прикмета - вертатись,
Я ніколи тебе не побачу.
...
Стане зовсім тоді мінімальним
наше нерозуміння з тобою
перед нерозумінням загальним
із пустелею геть неживою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 09:36:40 ]
А, і ще одна зміна - "неозутою".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:16:44 ]
перепрошую, "тільки НЕ "карі очі"!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 09:18:38 ]
Так, я зрозумів. :)