ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 Андрій Вознесенський. Сага (переклад з російської)
Образ твору Ти мене на світанку розбудиш,
хоч босоніж, та вийдеш прощатись.
Ти ніколи мене не забудеш.
Ти ніколи мене не побачиш.

І, прикривши тебе від застуди,
я подумаю: «Боже, пробачиш?!
Я ніколи тебе не забуду.
Я ніколи тебе не побачу»

І Неву, у мурашках від гаток,
навіть Біржі величну споруду
я ніколи уже не побачу
і ніколи уже не забуду.

І сльозяться на рвучкому вітрі
без надії твої карі вишні.
Повертатись - погана прикмета.
Відтепер ми з тобою - колишні.

І, якщо на планету верне́мось,
як Гафиз всім колись передбачив,
все одно ми тоді розмине́мось.
Я ніколи тебе не побачу.

І тоді стане так мінімальне
наше нерозуміння з тобою
перед нерозумінням загальним
з порожнечею геть неживою.

І в космічному холоді-згубі
пролетить пара фраз необачних:

«Я ніколи тебе не забуду,
Я ніколи тебе не побачу»


23.05.2011

Текст оригіналу для ознайомлення:

Ты меня на рассвете разбудишь,
проводить необутая выйдешь.
Ты меня никогда не забудешь.
Ты меня никогда не увидишь.

Заслонивши тебя от простуды,
я подумаю: «Боже всевышний!
Я тебя никогда не забуду.
Я тебя никогда не увижу».

Эту воду в мурашках запруды,
это Адмиралтейство и Биржу
я уже никогда не забуду
и уже никогда не увижу.

Не мигают, слезятся от ветра
безнадежные карие вишни.
Возвращаться — плохая примета.
Я тебя никогда не увижу.

Даже если на землю вернемся
мы вторично, согласно Гафизу,
мы, конечно, с тобой разминемся.
Я тебя никогда не увижу.

И окажется так минимальным
наше непониманье с тобою
перед будущим непониманьем
двух живых с пустотой неживою.

И качнется бессмысленной высью
пара фраз, залетевших отсюда:

«Я тебя никогда не забуду.
Я тебя никогда не увижу».


Андрей Вознесенский "Сага"


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-23 16:15:03
Переглядів сторінки твору 8773
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.426 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.841
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-23 17:33:39 ]
"Боже, пробачиш?
Я ніколи тебе.." - кого, Бога?

Звідки шпилі і Нева (з перекладу Чорнявої Жінки, чи що?)На Біржі шпиля нема.
В Скиби дотепний переклад :"ці споруди поважних призначень"
Відсутність загати ("запруди") робить присутність мурашок на ріці достатньо незрозумілою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 08:22:09 ]
Дякую, Андрію, за слушні зауваження! Так, видно, прочитання спершу перекладу Чорі таки наклало свій відбиток. :) Подумаю, як цього уникнути.

Не знав, що є і переклад Скиби...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 13:29:43 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=1175


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 08:31:48 ]
До речі, Андрію, це запитання потрібно (ні, звичайно, це вже надто пізно) переадресувати автору:

"Боже всевышний!
Я тебя никогда..." - кого, Бога?

:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 13:29:18 ]
+1
До речі, подумав - мурашки запруди - найточніше переклалось би як "гусяча шкіра ріки"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 14:18:11 ]
О, то, виявляється, Роман Скиба присутній і тут (нехай навіть і завдяки Редакції Майстерень, яка представила його творчість)? Щиро Вам вдячний, Андрію, за цей лінк.

І щось мені здалось, що мій переклад якимось чином трохи наближеніший до Романового, аніж до Чорі. :) Побачив там і її коментар. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 08:40:03 ]
Змінив на:

Оцю воду, в мурашках від гаток,
оцю Адміралтейства споруду,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 01:33:58 ]
Особисто мені цікаво було порівняти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 08:22:51 ]
Так, а мені цікаво було спробувати свої сили при перекладі улюбленої пісні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 10:04:38 ]
Мені теж цікаво було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 10:30:51 ]
Дякую, Юлю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 14:29:36 ]
вернемо́ся, вернемо́сь, верне́мся.
Но "верну́ся, верну́сь".
Вот так, дружище.
Или, может быть, подходит время сожжения неправильных книг и словарей.
Но я по ним изучаю украинский язык. Кто возьмется за дело издания новых?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 14:55:22 ]
Слушне зауваження, Алексію! Виправив. Тепер з поміченими тобою наголосами - порядок.

Розумієш, я хоч і закінчив школу із золотою медаллю, і навчала мене української мови і літератури Заслужена вчителька УРСР, і їздив на обласні олімпіади майже по всіх предметах - але от філологічний факультет університету все ж не закінчував, маю натомість всього лише дві вищих технічних освіти. :)

А тому й публікуюсь на Поетичних Майстернях, де завжди можна отримати чудову пораду чи підказку. :)

Дякую, Алексію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 16:21:04 ]
Валерію, перклад віршів з братньої нам мови на рідну інколи дуже невдячна, а дуже часто і марудна справа. Ваш переклад мене нічим не вразив, не зачепив. Як і всі інші тутешні переклади на українську мову Саги Вознесенького. Просто були і є, і залишаться назавжди настільки талановиті російські поети ( це так само стосується й багатьох українських поетів та поетес (письменників)), що не потрібно братися перекладати їхню геніальну творчість!!! А якщо вже перекладати, то цей поет-перекладач (перепрошую за тавтологію) мусить бути так само геніальний. Я не стверджую, що у Вас погані переклади. Просто є такі російські поети, чия поезія не піддається перекладу. Ця Сага належить саме до таких. Бо на українській мові вона не звучить. Прочитайте вголос Ваш переклад, і оригінал Вознесенького. Відчуйте різницю. Я читала. Я шира до Вас. Не ображайтеся на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 16:25:57 ]
Валерію, я дуже швидко друкую, тому перепрошую за допущені помилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 16:29:43 ]
Марианна, а как же тогда быть с таким чувством как человеческая благодарность и профессиональная или клубная солидарность? Автор же старался, переводил, находя соответствия - как образные, так и поэтические... Нужно, как мне кажется, хвалить, и он потом похвалит. Таким образом вы сеете Добро. Может быть, попутно тоже что-то, но Добро всего добрее (с). Разве нет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 09:30:10 ]
Алексію, я сподівався, що ти вже помітив, що я прагну з більшою охотою критичних зауважень, аніж похвал. Я й сам хвалю вірші інших авторів лише тоді, коли вони мені по-справжньому подобаються, а не тому, що чекаю похвали у відповідь. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:20:49 ]
"Бо на українській мові вона не звучить" - діко ізвіняюсь, Маріанно, але ви кажете дурниці. Мова може йти лише про конкретні приклади перекладу, а не взагалі. Хоча згодна, є такі окремі вірші у окремих поетів, які неможливо перекласти, не втративши всього. Але "Сага" до таких не належить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:22:15 ]
і, до речі, "українською мовою" - так буде грамотно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 09:17:46 ]
Так, колись і я тут розкритикував Юлю Шешуряк за її переклад вірша Ліни Костенко. Переконував Юлю, що Ліна Костенко не звучить російською мовою. До того ж я тоді ніби відчував ніжний голос Ліни, яка читала свій вірш, і переклад його російською втрачав усю ніжність, натомість, ставав грубим і - ну, не таким, зовсім не таким. Тому я чудово розумію Ваші емоції, особливо якщо Ви так любите цю пісню Вознесенського, як люблю її я. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:15:46 ]
Заздрю Вашій швидкості, Валерію. Мене цей переклад не відпускав більше місяця. Можливо, вплинуло те, що я до того вже читала переклад Романа Скиби, і ускладнюючим моментом було намагання відійти від його варіантів, а знайти суто свій (як от, наприклад, з Невою) :)

Тепер конкретно.
"не одягнута" і "разутая" - разное состояние. можно спорить о "невзута, роззута" і т.ін.

Оці шпилі, що рвуться у небо,
цю Неву, у мурашках неначе,
я ніколи уже не забуду,
і ніколи уже не побачу.- щодо Неви уже казала, тут Вам краще знайти суто свій варіант. І шпиль таки один був. Також тут втратили риму (1-3 рядки).

Не моргають, сльозяться од вітру
без надії твої карі очі.
Повертатись – погана прикмета,
Я ніколи тебе не побачу. - тільки "карі очі"! бо це одразу повертає Неву до Днепра :) "фішка" Вознесенського в цьому тексті - саме "кари вишні", це те, по чому вірш впізнається на підсвідомості. І тут теж рими немає (у всьому катрені).

"згідно з Гафізом" - за правилами мови.

І таке воно стане нікчемне
наше нерозуміння з тобою
перед нерозумінням непевним
із пустелею геть неживою. - тоді вже "нікчемним". але "нерозуміння непевне" - це теж не з оригіналу, тобто не передає його змісту.

Останній катрен, на мою думку, найвдаліший.
Мені здається, Вам варто ще попрацювати над перекладом, тим паче, що це Ваша улюблена пісня.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 09:26:05 ]
Так, можливо, саме завдячуючи цій швидкості, у мене ще виходять не надто вдало і вірші, і пародії, і переклади... :) Деколи виправляю допущені помилки одразу ж, поки ще не згасло натхнення, а деколи повертаюсь до вірша через якийсь час і вже сам бачу і його огріхи і як їх виправити.
Надзвичайно Вам вдячний, Чорі, за цей докладний аналіз мого перекладу.
Постараюсь, обов'язково постараюсь врахувати всі Ваші зауваження, тим більше, що це, як Ви правильно помітили, одна з моїх найулюбленіших речей Андрія Вознесенського.
І вдячний Вам за саму ідею перекладу (хоча, як я зрозумів, і Вам захотілося її реалізувати після прочитання перекладу Романа Скиби).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 09:17:41 ]
Чорі, яка Ваша думка щодо таких змін?

Оцю воду, в мурашках від гаток,
оцю Адміралтейства споруду,
я ніколи уже не побачу,
і ніколи уже не забуду.

Карі вишні, од вітру неначе
у сльозах, без надій на удачу.
Це погана прикмета - вертатись,
Я ніколи тебе не побачу.
...
Стане зовсім тоді мінімальним
наше нерозуміння з тобою
перед нерозумінням загальним
із пустелею геть неживою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 09:36:40 ]
А, і ще одна зміна - "неозутою".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:16:44 ]
перепрошую, "тільки НЕ "карі очі"!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 09:18:38 ]
Так, я зрозумів. :)