ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 ***
А як тебе я ждав!
Зі мною світ
Навколішки стояв
І виглядав
З некошених отав...

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-02 17:32:58
Переглядів сторінки твору 9084
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.918 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 18:14:03 ]
Два останніх рядки не в'яжуться між собою. Як варіант - "між скошених", але тоді отой клятий збіг приголосних... Можна так:
"І визирав
З некошених отав". Тоді це вже не танку (хоча я в східній поезії взагалі - нуль, і толком не знаю, шо то таке). Але ж не обов'язково втискувати думку силоміць у якусь форму... І ще - у першому рядку знак запитання зайвий, бо виходить, що ЛГ сам себе питає, а йому ще ж до склерозу - ой-ой-ой... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 18:34:44 ]
Е, ні! Оте "навколішки" було ключовим словом... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 18:50:48 ]
Вочевидь, нічна блискавка діє на мій організм неоднозначно...
Щось стимулює...
А щось - притупляє...
Нуілі!
Шалено Вам вдячний за пораду-пропозицію.
Виправив.
Зізнаюся, коли писав слово "навколішки", то уявляв травинку тонконігу (отави). Там, коли прискіпливо глянути на місце , де був зріз (першого покосу), можна угледіти потовщення, нібито коліно- колінце...
Радий, що завітали.
Хочеться кинути повід, злізти з коня і бігти з ним наввипередки нескошеною отавою... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 19:28:16 ]
Ребро вже солодко сіпається...
Нуілі! якби не Ви, то я б не знайшов четвертий(!) варіант.
Плекаю надію, що він трохи кращий і при цьому не "вмирає" метафора...
Оце думаю, чи Ви встигли зібрати малину до зливи? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 19:46:51 ]
От що мені з вами робити...
"Стояти (як?) навколішки". І - все. Тобто речення "Зі мною світ стояв/Навколішках/Нескошених отав..." побудоване неправильно. Може, так:
Зі мною світ
Навколішки ставав
Колінцями
Нескошених отав...

Хоча тоді на купі і "колінця", і "навколішки" - однокореневі слова. А мені оцей варіант видавався просто ідеальним:

А як я тебе ждав!
Зі мною світ
Навколішки стояв
І виглядав
З некошених отав...

Емоційно, лаконічно, просто чудово... Така картина, що залишається лише тихенько відійти і не дихати, поки фарби висохнуть :)) Правда, про колінця травинок там - жодного слова, але про них усе одно доведеться розтлумачувати окремо - мало хто зрозуміє без пояснень.
Небо ніби вияснилось, тож відро стоїть у малиннику, а я побігла на десять хвилин до монітора - так перейнялася вашим віршем :))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 20:47:46 ]
Схиляю голову (посивілу) і падаю скошеною травою на коліна...
Ваше відчуття слова - вражає і додає мені сил!!!
Нуілі, пташко! Спасибі Вам! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 21:06:42 ]
Не знаю, якими були інші варіанти, але погоджуюся з Гренуіль де Маре відносно ідеального варіанту. Вітаю! Надихаєшся свіжоскошеними травами-отавами. А в нас дощ падає, а то й собі можна було б малин пошукати, вдома не маю, але ліс недалеко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 21:58:49 ]
О, Женю! Так у лісі можна знайти малину (чи якась інша назва) ту, що сіро-синього кольору. Така смачна!!!
Чекаю бокс. Нічна трансляція: Кличко-Хей.
І ніби геть сонний, а після вашого візиту - оживаю. Спасибі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 22:21:21 ]
О! Воно! :))
Тепер із чистою совістю ставлю 5,5 - бо заслужили. Мініатюрка вийшла - просто диво... оце відійду подалі та ще помилуюся ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 22:32:27 ]
Нуілі, сонечко! Це Вам велика дяка. І мені стає світліше: хоч здалеку, хоч зблизька... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 22:48:32 ]
Там Кличко ніби грозився заставити Хея зжерти власну футболку... То як - той уже давиться? ;)) Бо мій телевізор остаточно відмовився зі мною спілкуватися... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 11:34:39 ]
))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 23:17:18 ]
Так, 5.5 - заслужили! Ще ж якби якому редактору кинулося у вічі. Агов, де ви, панове редактори?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 23:17:35 ]
Нуілі! Між ними вербальна війна триває вже кілька років. З боку Хея - дуже брутальна. Поки що балачки фахівців від боксу про поєдинок. Потім, очевидно, покажуть андеркарт. А сам бій - вже за північ.
Мене вже "трясе". За Віталія я не переживаю, бо він ще не падав...
А це Володька, як кажуть у світі боксу - "пробитий". Ну щось то буде.
А Ви? Ах - сова... Згадав... Спокійних і гарних думок Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-03 01:24:33 ]
Нуілі! Лавину отриманих позитивних флюїдів від спілкування з Вами та ще вулкан адреналіну я зміг (вболіваючи) передати Кличко. І він ПЕРЕМІГ!
Це і Ваша заслуга!
Вітаю!
Доброї ночі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 20:34:23 ]
Головне, аби Кличко не знав про "мою" заслугу. А то ще обніматися на радощах полізе - тут-то моїм тендітним кісточкам і капець прийде: розтрощить... :))
Добре, що маємо ким перед світом похизуватися... українець як-не-як! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 20:51:27 ]
О, Нуілі! Дуже дотепно!
Загроза така для Вас існує...
До того ж "любвиобильность" Володьки - загальновідома! Так він програв нокаутом Корі Сандерсу. А чого?
Бо перед боєм зник... А потім виявилось: пляж, ресторан і чорнява(!) красуня...
Так Нуілі! Є хоч чим гордитися. Хтось дивився російський канал так там москалі (перепрошую) писяли кип"ятком зі злості...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-17 12:30:19 ]
Гарно...
так небагато слів, і стільки почуттів у них - вражає!
Дуже сильно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-17 21:39:10 ]
Інколи так довго і болісно народжується рядок, а буває - враз, як спалах блискавки...
Щиро дякую, Оксанко, за теплі слова.
Хай Вам щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 07:15:35 ]
Нуілі!
Сьогодні раптова нічна блискавка "шарахнула" прямо у абрикос біля будинку, розколола гілку і щедро засіяла землю під кроною бронзою плодів. Ото вже й не сплю...
Хочеться поділитися з Вами веселою (метафоричною) картиною, що народилася в уяві і яка стосується останнього вірша.
Отже, я їду верхи. Кінь згубив підкову, а я - сонний не бачу і не відчуваю...
Може б і далі їхав, але тут зустрів Вас з качалкою чи рубелем у руці і дивною усмішкою.
Ви знайшли згублену (ту саму) підкову, відполірували її до блиску ніжними, тендітними руками, а мені лишилося тільки підкувати: забити вухналі у копито...
Ще раз дякую Вам, що переймаєтесь моїм писанням, а заодно спасибі Редакції за оцінки.
Недавно Ви влучно написали: "Якби не було РМ, то не було б і ПМ".
І це - правда. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-23 00:07:45 ]
Нічого собі у вас грози... такі картини після них уява малює :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 11:38:42 ]
Ого як сильно ждав
Дуже відчувається оте сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 12:35:48 ]
Та ото ж, Юлечко!
І ждав,
І схиляв голову,
І падав
У нескошену траву...
Спасибі Вам за тонке, тремтливе прочитання. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 19:09:52 ]
І я стою
навколішки
в отаві...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-20 19:25:00 ]
Любовна мука - це мука духовного породу...
Щиро дякую Вітре, що завітали. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-07-21 18:28:32 ]
)))!