ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 Весільний коровай
Весільний коровай Стулити фіранки
І двері засунути,
Втерти сльозу і знову
Тісто замішувати.

Димом розлуки
Вичахне безмовно
Репнутий коровай.
Ніхто не узнає…

2011

А все ж однаково: піч, рецепт, інгредієнти і навіть кількість дров. У поодинокому випадку коровай тріскався… На жаль, молодята (рано чи пізно) розлучалися…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 18:04:06
Переглядів сторінки твору 14860
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.004 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 01:05:54 ]
Ну, молодята розлучаються не із-за короваїв. А на картинці запашний - аж відломити хочеться. Ніхто ж не узнає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 22:02:03 ]
Женю! Безперечно Ви праві...
Моя мама (світла пам"ять її душі) випікала весільні короваї не тільки для односельців.
Репнутий коровай не віддаси! Доводилося пекти другий...
А як непросто і пекельно ховати таємницю? Які це муки?..
І надіятись, наперекір усьому, що може "пронесе".
А вонож все одно станеться...
Щиро дякую Женю, що завітали.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 22:36:01 ]
Світла пам'ять матері.
Ховати таємницю непросто.
Гарно все описано, душевно.
А надіятися все одно треба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 22:54:35 ]
Саме так, Женю!
Надіятися!..
І навіть тоді, коли клубок у горлі, який не проковтнеш
і, коли руки опускаються
і, коли вже й сил немає...
СПАСИБІ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:34:36 ]
Ой, аж мороз по спині... Печальна історія. А я про таку прикмету й не знала. Правда, у мене й короваю не було, і весілля - так, вечірка невеличка... Але все одно розлучилися.
А я сьогодні хліб пекла - і друга хлібинка репнула. Добре, що не коровай! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 17:12:22 ]
Нуілі! Та їх - тих прикрих випадків у мами було не так і багато. Пригадую може останній - болісний...
Мій племінник виріс у селі і був для мами ніби третім(!) сином.
Коли витягла з печі репнутий коровай, то і плакала і пробувала похапцем стулити чи якось замазати. А кругом рідня... І всі бачать...
Рік жили разом, а розлучилися, як народилось немовля.
Мама була не забобонна, але у все, що пов"язано з випіканням хліба в печі, - вірила.
Нуілі! Коли наступного разу будете вчиняти і пекти хліб дотримуйтесь правил (так робила мама):
ніяких протягів,
тиша і спокій,
гучну музику вимкнути,
виховання донечки залишити на колись,
не впускайте в хату недоброзичливців і хай не заглядають у вікно сусіди із своїми проблемами.
Спасибі, Нуілі, що завітали і за Вашу відвертість...
Віриться, що спечений Вами хліб - дуже смачний! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 17:11:36 ]
Дякую, вам, Василю, за поради. Я наче й дотримуюся цього всього, але раз на раз не приходиться... Хоча хліб і справді завжди виходить смачний - хоч репнутий, хоч ні :) Я не хвалюся, просто так воно і є. Печу не на магазинних дріжджах, а на домашній заквасці. Хлібчик - житній, з ізюмом, а взимку додавала ще й горіхи і яблука, виходило щось середнє між хлібом і пирогом. Сьогодні оце якраз спекла два хлібенятка, відрізала окраєць, щоб вистиг - то вже піду обідати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 17:07:00 ]
Якщо з добрими думками замішувати, то, мабуть, не тріскатиме...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 20:18:52 ]
Може і так, Оксанко!
Втім тут є щось астральне...
Випікання хліба (короваю) - це святе, втаємничене, незбагненне і нерозгадане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 14:01:22 ]
Люди іноді розлучаються і короваї тут не винуваті ))
Гарненько написалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 17:10:37 ]
Так, Юлечко! Без сумніву "короваї тут не винуваті".
Чомусь згадав тезу Ціолковського:
"Всі наші знання - минулі, сучасні
й майбутні - ніщо, порівняно з тим,
що ми ніколи не будемо знати."
Юлю! Дякую, що завітали і відгукнулися. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-09-07 09:27:00 ]
коротко, сильно і... чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-07 19:29:02 ]
Ганно, серденько!
Дякую, що завітали. Дуже приємно і радісно. :))