ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
***
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Шостий день
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
* * *
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Квітники одиноцтва
Можна вже не прибріхувати про вік, а так голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, і з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка ще навіть не першої зрілості, а бутона. Тебе цим часом тільк

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
Міжзоряне кохання
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Поле воєнної неслави Московії – Нарва 1700 року
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
* * *
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Від Кватроченто до Кусто
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.

хома дідим
2026.05.10 09:59
* 74 *
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи

Тетяна Левицька
2026.05.10 07:45
Миті щастя
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.

Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,

Віктор Кучерук
2026.05.10 06:47
* * *
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.

Охмуд Песецький
2026.05.10 00:00
Ні, не про це
Дошкуляє запах димового нікотину, який осів на шторах ще не твоєї квартири, але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим, і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення – ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей і прогулянок - ні, не там, де тусуєть

Кока Черкаський
2026.05.09 21:45
відстраха
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.

Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,

С М
2026.05.09 20:29
Кінець (The Doors @Hollywood Bowl July 5 1968)
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!

до чого оце . . . .

Іван Потьомкін
2026.05.09 19:11
Ной (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.

Роксолана Вірлан
2026.05.09 17:42
Незвід
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,

Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 Весільний коровай
Весільний коровай Стулити фіранки
І двері засунути,
Втерти сльозу і знову
Тісто замішувати.

Димом розлуки
Вичахне безмовно
Репнутий коровай.
Ніхто не узнає…

2011

А все ж однаково: піч, рецепт, інгредієнти і навіть кількість дров. У поодинокому випадку коровай тріскався… На жаль, молодята (рано чи пізно) розлучалися…





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 18:04:06
Переглядів сторінки твору 15143
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.004 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 01:05:54 ]
Ну, молодята розлучаються не із-за короваїв. А на картинці запашний - аж відломити хочеться. Ніхто ж не узнає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 22:02:03 ]
Женю! Безперечно Ви праві...
Моя мама (світла пам"ять її душі) випікала весільні короваї не тільки для односельців.
Репнутий коровай не віддаси! Доводилося пекти другий...
А як непросто і пекельно ховати таємницю? Які це муки?..
І надіятись, наперекір усьому, що може "пронесе".
А вонож все одно станеться...
Щиро дякую Женю, що завітали.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 22:36:01 ]
Світла пам'ять матері.
Ховати таємницю непросто.
Гарно все описано, душевно.
А надіятися все одно треба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 22:54:35 ]
Саме так, Женю!
Надіятися!..
І навіть тоді, коли клубок у горлі, який не проковтнеш
і, коли руки опускаються
і, коли вже й сил немає...
СПАСИБІ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:34:36 ]
Ой, аж мороз по спині... Печальна історія. А я про таку прикмету й не знала. Правда, у мене й короваю не було, і весілля - так, вечірка невеличка... Але все одно розлучилися.
А я сьогодні хліб пекла - і друга хлібинка репнула. Добре, що не коровай! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 17:12:22 ]
Нуілі! Та їх - тих прикрих випадків у мами було не так і багато. Пригадую може останній - болісний...
Мій племінник виріс у селі і був для мами ніби третім(!) сином.
Коли витягла з печі репнутий коровай, то і плакала і пробувала похапцем стулити чи якось замазати. А кругом рідня... І всі бачать...
Рік жили разом, а розлучилися, як народилось немовля.
Мама була не забобонна, але у все, що пов"язано з випіканням хліба в печі, - вірила.
Нуілі! Коли наступного разу будете вчиняти і пекти хліб дотримуйтесь правил (так робила мама):
ніяких протягів,
тиша і спокій,
гучну музику вимкнути,
виховання донечки залишити на колись,
не впускайте в хату недоброзичливців і хай не заглядають у вікно сусіди із своїми проблемами.
Спасибі, Нуілі, що завітали і за Вашу відвертість...
Віриться, що спечений Вами хліб - дуже смачний! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 17:11:36 ]
Дякую, вам, Василю, за поради. Я наче й дотримуюся цього всього, але раз на раз не приходиться... Хоча хліб і справді завжди виходить смачний - хоч репнутий, хоч ні :) Я не хвалюся, просто так воно і є. Печу не на магазинних дріжджах, а на домашній заквасці. Хлібчик - житній, з ізюмом, а взимку додавала ще й горіхи і яблука, виходило щось середнє між хлібом і пирогом. Сьогодні оце якраз спекла два хлібенятка, відрізала окраєць, щоб вистиг - то вже піду обідати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 17:07:00 ]
Якщо з добрими думками замішувати, то, мабуть, не тріскатиме...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-01 20:18:52 ]
Може і так, Оксанко!
Втім тут є щось астральне...
Випікання хліба (короваю) - це святе, втаємничене, незбагненне і нерозгадане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 14:01:22 ]
Люди іноді розлучаються і короваї тут не винуваті ))
Гарненько написалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-02 17:10:37 ]
Так, Юлечко! Без сумніву "короваї тут не винуваті".
Чомусь згадав тезу Ціолковського:
"Всі наші знання - минулі, сучасні
й майбутні - ніщо, порівняно з тим,
що ми ніколи не будемо знати."
Юлю! Дякую, що завітали і відгукнулися. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-09-07 09:27:00 ]
коротко, сильно і... чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-07 19:29:02 ]
Ганно, серденько!
Дякую, що завітали. Дуже приємно і радісно. :))