ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.08 11:07
Гроза
Життя переходить в грозу за плечима,
За спинами поглядів, що розвертаються в профіль,
Кривавий чорнозем, закидує пензель в картину,
І зганяє вгорі темні хмари вітрів художник.
Він міркує про час, він вслухається у водоспади,
У те, як гойдається маятн

Марія Дем'янюк
2024.06.08 10:03
***
Гайдельберг на долоні.
Ночі сумливобезсонні
Тихо вмостились на крівлі
І сповивали будівлі.
Дзеркало, манкі та річка.
В хвилі пірнула нічка.
Сон чи реальність...Не знаю.
Смуток в каштани вплітаю.

Іван Потьомкін
2024.06.08 08:44
Кислиці з Довженкового саду
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Пирогова
2024.06.08 07:42
Гумор. Схованки
Дід Петро і баба Люба
Гратись в схованки почали.
Не повірите, ви, люди,
То мабуть, відьмівські чари.

Дід, як спить, то баба нишком
Самогон жене завзято.
Вранці тихо, ніби мишка,

Микола Соболь
2024.06.08 07:03
Краса природи
Чекає ранок сонячного вітру,
на повні груди дихає земля,
Аврора примиряє небу митру,
під неповторний танець журавля,
наповнене чарівності Полісся,
у повній тиші чути Божий глас…
Куди там до краси природи місту?
У цьому я увірився не раз.

Віктор Кучерук
2024.06.08 06:49
* * *
І не маниш, і не кличеш,
І не ждеш на мене теж, –
Лиш смієшся таємничо
Та спокою не даєш.
Бо з думок іти не хочеш
І вриваєшся у сни
Або голосом співочим,
Або поглядом ясним.

Ілахім Поет
2024.06.08 00:53
Трішечки казкове
Ніч… Засинають Стокгольм, Копенгаген і Осло.
Ритм уповільнили Лондон, Варшава та Рим.

Знаю, все знаю… Ти справді давно вже доросла.
Я взагалі відрекомендуватись старим
Інколи можу… Такі вже у мене приколи.
І якщо справді багатство – це наші роки,

Артур Курдіновський
2024.06.08 00:36
Сумний вокаліз
Сиджу у кріслі. Зібрані валізи.
Куди мені? Питання всіх питань!
Гармонія сумного вокалізу -
Останній подих марних сподівань.

З надією пірнаючи в минуле,
Де восени не бачив сірих злив,
Я намагався так, щоб всі почули,

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
* * *
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
Сутність і критерії ґеніальности в О. Вайнінґера
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
Дім-дрім
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
На рівні підсвідомості
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Поготів
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Легенда про королька
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Провока… тсссс…. :)
Образ твору Высади меня здесь!
Гремуче-взрывная смесь.
Можешь оставить себе эту ночь на сдачу.
Будет тебе облом.
Мешаю абсент со льдом.
Плачу? О нет, это осень, как дура, плачет.

Вот я сейчас возьму,
Одна, и в ночную тьму
Прямо под дождь. И с размаха ударю дверью!
Резко и хлестко "нет"
Брошу, как горсть монет.
И не проси, ни в какую любовь не верю.

Можешь себе визжа
Сжечь об асфальт тормоза,
Можешь беситься, я даже не двину бровью.
Гравий из-под колес!
А может нам лучше врозь?
И глупый динамик стертым до дыр: "ай лооо-о-о-ов ю".

Вот, болит голова…
И я, как всегда, права,
А ты от меня еще хочешь услышать "сори"?!
Чувства твои слепы,
И розы – одни шипы…
А знаешь, любимый, я давно не была на море.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-08 16:31:10
Переглядів сторінки твору 8698
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.022 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.987 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-08 16:58:35 ]
закінчення - в яблучко!
мені сподобався твій вірш, Осінько! Російську теж підкорила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 07:47:19 ]
:)

Марьяш, ти ж помітила, що герой не такий "простий". Не жалій його, він підігрує і в цьому сам отримує задоволення.

Оце дивлюся, як вони у авто на березі моря зустрічають ранок, тихенько підспівують Бітлз, смакують зелений чай із термоса, що вона заварила іще вдома... І заздрююююю! Теж хочу у відпустку.

Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 17:11:11 ]
мені теж сподобалося, запальний віршик, третя строфа особливо вдала (але в останньому її рядочку зайвий склад - може, прибрати спочатку оте "И"?)


А ще мені чомусь хочеться повкорочувати і читати так:

Вот, болит голова…
я, как всегда, права,
ты от меня еще хочешь услышать "сори"?!
Чувства твои слепы,
розы – одни шипы…
знаешь, любимый, я давно не была на море.


але то вже щось моє, не зважай.

вірш хороший! ще би якусь фінальну строфу, бо видається незвершеним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:01:02 ]
Подумала. Знаєш, Юль, якби вони їхали по грунтовій дорозі після дощу, то я б вкоротила рядки, але це була рівнесенька, як голос Ніни Матвієнко, автострада, тому так і залишу :)

Як класно, коли хтось підспівує, чи переспівує! :)

Дякую, Юль, завжди тобі рада. І польові квіти, що обіцяла привезти до Києва - пам'ятаю - аукну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 23:11:15 ]
А мені здається, все закінчено як раз чудово - примирення такі солодкі )
Дивно, сюжет трохи нагадав мій "Соблазн.1913" ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:34:31 ]
:) Тактика і стратегія - старі, як світ.

Дякую, Мрієчко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 23:35:29 ]
Ой, як гарно! Аж заслухалася!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:45:07 ]
:) Оце мабуть і ЛГ-ой думає - ой, як гарно! І щасливий везе свою блондинку на море.

Іро, нехай з нами поряд завжди будуть ті, хто нас кохає, і кого кохаємо ми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:31:14 ]
Як вас, Оленко, не кохати?
Цю рідність жодні чоловічі ревнощі не візьмуть... )


Дуже цікава композиція, особливо при моєму нинішньому настрої - немає українських, а можливо і взагалі, чоловіків, зникли - оце потужне жіноче соло.
І море, що ковтає час і викидає нам під ноги залишки великих епох, і шум голосів зниклих героїв...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 10:53:39 ]
:) Взаємно.

Щодо чоловіків... просто їм потрібно давати можливість бути ними. І, знаючи наперед, що будуть збитки, не до ладу, без толку, - терпіти з усіх сил і ні в якому разі не втручатися в процес. Нехай вчаться. Переробляти, чи доробляти після чоловіків забороняється! Терпіння, і ще раз терпіння. І так, можливо, рефлекторно-генетично-історично і дочекаємося (або наші донечки) прогресу :)

Проте, як радують винятки із загальної картини! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 11:00:43 ]
Дівчата, чули - як нас не кохати! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 13:39:44 ]
Пані Осене, мені дуже імпонують ваші вірші. Тонке почуття міри - як обов*язковий складник справжньої майстерності: ні перетиснуто, ні недотиснуто, чого непросто добитися в експресивних поезіях. Схиляю голову!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:41:17 ]
Так тут же інакше й не можна! Перетисну – задихнеться, недотисну – дремене бозна куди. Тільки у міру. І в носика – цьом, цьом. :)

Щиро вдячна, Вікторе, за високу оцінку. Без манірності скажу – усім завдячую авторам і друзям з ПМ. І щаслива, що вам подобається.

Міцно, по-дружньому тисну руку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 09:55:54 ]
Осіньк, тобі коментар залишив сам пан Мельник! Значить, ти - НАЙКРАЩА! Такі поети-чоловіки чи чоловіки-поети, як Мельник дуже скупі на слова, або ж дуже придивляються до тутешніх жіночок-поетес. І третє: вибагливі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 09:56:56 ]
капець, куди поділася "о"?
Осінько! Ось так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 13:48:54 ]
Оленко, читав - а в мені звучала пісня. Щоправда, останній рядок протверезив своїм раціо. Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:48:16 ]
Дякую, В’ячеславе. Стільки приємних слів, таке враження, ніби у мене «вечір творчості». :) Аж шаріюся. Тепер розумію, як вам було відповідати на моє «люблю» :)

А те «раціо» - то тільки з любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:52:23 ]
Вчора загрузли машиною у багнюці, випихала - важко. Оце подумала, а якби довелося підштовхувати планету? :) (С) - о, то цій історії Ви ще й таким чудовим віршем завдячуєте?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:59:33 ]
Уотсоне, браво! Індукція – із спостережень, дедукція – із висновків. Але тут жінка – парадокс! Спочатку був вірш, а через два дні – калюжа. :)

Зараз Місіс Хадсон принесе нам липовий чай. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 16:33:16 ]
Добре пишете, пані Олено.
З пошнаою Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 17:01:20 ]
Щиро дякую за тепло слів, пане Іване. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 12:00:09 ]
Сподобалось. Ритм такий різко-класний. Закічення дуже правільне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:30:20 ]
Знаєш, Юль, звідки ритм - він повільно їхав, а вона ішла біля відчинених дверцят на височезних, незручних підборах - цок-цок-цок - і (аж хочеться сказати: "гав-гав-гав", але буду літературною) - ні-ні-ні... :) Врешті купив їй троянд, медведика пухнастого і морозива. Чи довго він її ще терпітиме?! - Любооо-ооооо-в!

Мені дуже приємно, що тобі сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:15:06 ]
Ололо
Розумію))
Проти трянд морозива і ведмедика нівкого не буде аргументів.
Таки то любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:18:34 ]
Дуже реалістично відписала, в коменті, наче з прожитого можливо і тобою... у мене така історія була, тож комент як то ти знала))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 21:16:13 ]
Вау! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 21:24:17 ]
Ага, а то все квіточки-ягідки...., нехай васабі і перцю червоного спробує! :))

Скучила, Зірочко!