ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Провока… тсссс…. :)
Образ твору Высади меня здесь!
Гремуче-взрывная смесь.
Можешь оставить себе эту ночь на сдачу.
Будет тебе облом.
Мешаю абсент со льдом.
Плачу? О нет, это осень, как дура, плачет.

Вот я сейчас возьму,
Одна, и в ночную тьму
Прямо под дождь. И с размаха ударю дверью!
Резко и хлестко "нет"
Брошу, как горсть монет.
И не проси, ни в какую любовь не верю.

Можешь себе визжа
Сжечь об асфальт тормоза,
Можешь беситься, я даже не двину бровью.
Гравий из-под колес!
А может нам лучше врозь?
И глупый динамик стертым до дыр: "ай лооо-о-о-ов ю".

Вот, болит голова…
И я, как всегда, права,
А ты от меня еще хочешь услышать "сори"?!
Чувства твои слепы,
И розы – одни шипы…
А знаешь, любимый, я давно не была на море.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-08 16:31:10
Переглядів сторінки твору 8960
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.022 / 5.5  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.987 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-08 16:58:35 ]
закінчення - в яблучко!
мені сподобався твій вірш, Осінько! Російську теж підкорила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 07:47:19 ]
:)

Марьяш, ти ж помітила, що герой не такий "простий". Не жалій його, він підігрує і в цьому сам отримує задоволення.

Оце дивлюся, як вони у авто на березі моря зустрічають ранок, тихенько підспівують Бітлз, смакують зелений чай із термоса, що вона заварила іще вдома... І заздрююююю! Теж хочу у відпустку.

Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 17:11:11 ]
мені теж сподобалося, запальний віршик, третя строфа особливо вдала (але в останньому її рядочку зайвий склад - може, прибрати спочатку оте "И"?)


А ще мені чомусь хочеться повкорочувати і читати так:

Вот, болит голова…
я, как всегда, права,
ты от меня еще хочешь услышать "сори"?!
Чувства твои слепы,
розы – одни шипы…
знаешь, любимый, я давно не была на море.


але то вже щось моє, не зважай.

вірш хороший! ще би якусь фінальну строфу, бо видається незвершеним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:01:02 ]
Подумала. Знаєш, Юль, якби вони їхали по грунтовій дорозі після дощу, то я б вкоротила рядки, але це була рівнесенька, як голос Ніни Матвієнко, автострада, тому так і залишу :)

Як класно, коли хтось підспівує, чи переспівує! :)

Дякую, Юль, завжди тобі рада. І польові квіти, що обіцяла привезти до Києва - пам'ятаю - аукну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 23:11:15 ]
А мені здається, все закінчено як раз чудово - примирення такі солодкі )
Дивно, сюжет трохи нагадав мій "Соблазн.1913" ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:34:31 ]
:) Тактика і стратегія - старі, як світ.

Дякую, Мрієчко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-08 23:35:29 ]
Ой, як гарно! Аж заслухалася!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 08:45:07 ]
:) Оце мабуть і ЛГ-ой думає - ой, як гарно! І щасливий везе свою блондинку на море.

Іро, нехай з нами поряд завжди будуть ті, хто нас кохає, і кого кохаємо ми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 16:31:14 ]
Як вас, Оленко, не кохати?
Цю рідність жодні чоловічі ревнощі не візьмуть... )


Дуже цікава композиція, особливо при моєму нинішньому настрої - немає українських, а можливо і взагалі, чоловіків, зникли - оце потужне жіноче соло.
І море, що ковтає час і викидає нам під ноги залишки великих епох, і шум голосів зниклих героїв...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 10:53:39 ]
:) Взаємно.

Щодо чоловіків... просто їм потрібно давати можливість бути ними. І, знаючи наперед, що будуть збитки, не до ладу, без толку, - терпіти з усіх сил і ні в якому разі не втручатися в процес. Нехай вчаться. Переробляти, чи доробляти після чоловіків забороняється! Терпіння, і ще раз терпіння. І так, можливо, рефлекторно-генетично-історично і дочекаємося (або наші донечки) прогресу :)

Проте, як радують винятки із загальної картини! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 11:00:43 ]
Дівчата, чули - як нас не кохати! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 13:39:44 ]
Пані Осене, мені дуже імпонують ваші вірші. Тонке почуття міри - як обов*язковий складник справжньої майстерності: ні перетиснуто, ні недотиснуто, чого непросто добитися в експресивних поезіях. Схиляю голову!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:41:17 ]
Так тут же інакше й не можна! Перетисну – задихнеться, недотисну – дремене бозна куди. Тільки у міру. І в носика – цьом, цьом. :)

Щиро вдячна, Вікторе, за високу оцінку. Без манірності скажу – усім завдячую авторам і друзям з ПМ. І щаслива, що вам подобається.

Міцно, по-дружньому тисну руку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 09:55:54 ]
Осіньк, тобі коментар залишив сам пан Мельник! Значить, ти - НАЙКРАЩА! Такі поети-чоловіки чи чоловіки-поети, як Мельник дуже скупі на слова, або ж дуже придивляються до тутешніх жіночок-поетес. І третє: вибагливі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 09:56:56 ]
капець, куди поділася "о"?
Осінько! Ось так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 13:48:54 ]
Оленко, читав - а в мені звучала пісня. Щоправда, останній рядок протверезив своїм раціо. Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:48:16 ]
Дякую, В’ячеславе. Стільки приємних слів, таке враження, ніби у мене «вечір творчості». :) Аж шаріюся. Тепер розумію, як вам було відповідати на моє «люблю» :)

А те «раціо» - то тільки з любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:52:23 ]
Вчора загрузли машиною у багнюці, випихала - важко. Оце подумала, а якби довелося підштовхувати планету? :) (С) - о, то цій історії Ви ще й таким чудовим віршем завдячуєте?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 16:59:33 ]
Уотсоне, браво! Індукція – із спостережень, дедукція – із висновків. Але тут жінка – парадокс! Спочатку був вірш, а через два дні – калюжа. :)

Зараз Місіс Хадсон принесе нам липовий чай. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 16:33:16 ]
Добре пишете, пані Олено.
З пошнаою Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 17:01:20 ]
Щиро дякую за тепло слів, пане Іване. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-20 12:00:09 ]
Сподобалось. Ритм такий різко-класний. Закічення дуже правільне


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 10:30:20 ]
Знаєш, Юль, звідки ритм - він повільно їхав, а вона ішла біля відчинених дверцят на височезних, незручних підборах - цок-цок-цок - і (аж хочеться сказати: "гав-гав-гав", але буду літературною) - ні-ні-ні... :) Врешті купив їй троянд, медведика пухнастого і морозива. Чи довго він її ще терпітиме?! - Любооо-ооооо-в!

Мені дуже приємно, що тобі сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:15:06 ]
Ололо
Розумію))
Проти трянд морозива і ведмедика нівкого не буде аргументів.
Таки то любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 23:18:34 ]
Дуже реалістично відписала, в коменті, наче з прожитого можливо і тобою... у мене така історія була, тож комент як то ти знала))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 21:16:13 ]
Вау! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 21:24:17 ]
Ага, а то все квіточки-ягідки...., нехай васабі і перцю червоного спробує! :))

Скучила, Зірочко!