ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЧХ-2

 З шаленою швидкістю
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Галактики й зорі летять незбагненно у даль...
Ти вранці встаєш, чистиш зуби, читаєш газету
І йдеш на роботу, ховаючи в грудях печаль.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь холод -
Ти в змозі собі уявити це хоч би на мить?..
Та час до обіду, пора тамувати йти голод –
Тобі не до того, як щось і кудись там летить...

Навіщо існує величний і гордий Усесвіт,
Чому уночі сяють зорі і є зорепад -
Тобі не до того... Гадаєш, а що би смачнесеньке з'їсти
Й з роботи додому скоріше вернутись назад.

З шаленою швидкістю мчить нас крізь космос планета,
У небі блакитному білі хмарини пливуть...
Та розум твій спить, як уплутаний міцно в тенета -
Його не цікавить, для чого й навіщо ти тут...


10.07.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-11 09:34:17
Переглядів сторінки твору 6637
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 09:42:51 ]
Вітаю... Люблю музику...І класичну, і космічну...
Тут багато музики... І я радо дякую... І прошу звернути увагу на інверсію першого рядка другої строфи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:09:08 ]
Щиро Вам дякую, пане Іване! Подивлюсь, що можна зробити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 10:05:29 ]
актуально в наш час!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:07:54 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:41:52 ]
Валерію, вітаю Вас!
може " хоча би", так легше буде читатися. Ми, маленькі створіння, тому й не відчуваємо лет планети. У Вашої ЛГ свій мікро і макрокосмос, болі і печалі. Вірш гарний, а перший куплет взагалі бесподобний. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:00:09 ]
Вітаю, Маріанно!
Та ні, тут ритм вивірений і цей рядок, на мій погляд, легко дається до читання.
Радий, що так сподобався вірш, особливо перший катрен.
Із взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 11:19:03 ]
Привіт, Валерію. Стану на захист маленької, і вічно голодної :) людини - і у найменшому є велич, мікрокосм.

Вчора загрузли машиною у багнюці, випихала - важко. Оце подумала, а якби довелося підштовхувати планету? :)

Механізм співіснування малого і великого настільки тонкий і досконалий, що залишається тільки... так-так, дякую за вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:54:41 ]
Вітаю, Олено!
Так-так, а зараз якраз передобідній час - йду пошукаю, що б там смачненьке поїсти. :)
Еге ж, куди нам, маленьким, до того великого. Навіть уявити не в змозі, чи не так? :)
А Вам щиро дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:29:40 ]
мчить собі та планета кудись, мчить...

а Васька ... " слушает да ест"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:39:04 ]
Саме так, Тернополянко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 11:30:42 ]
Хотів працювати, зібрався на силі - та де там!
Про той бутерброд (що у сумці)не можу забуть...
Ну що мені з того, що мчить нас крізь морок планета?
Поїсти, поспати... Подумати трохи... про суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:40:43 ]
Во-во! Нема, аби замислитись про долі світу - поїсти, поспати (бажано - не в самоті) - і на роботу!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:42:14 ]
З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь морок,
Галактики, зорі у даль незбагненно летять...
От ніби учора тобі було десять, вже сорок,
А там, не оглянешся навіть, а вже шістдесят.

Пенсійна реформа уже не таке щось далеке,
Про пенсію думаєш ти все частіш і частіш.
І вже, до дітей лиш твоїх, прилітають лелеки.
Планета летить, ти ж неначе на місці стоїш.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь космос ,
Лишає лиш пінний, як катер на озері, слід.
Лиш Богу відомо, чому ми присутні тут досі,
Лиш Він береже нас у світі від горя і бід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:42:01 ]
О, про пенсійну реформу - це актуально!) Щоправда, лиш для тих, хто до тієї пенсії доживе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:17:07 ]
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Валерій Хмельницький застряг у тенетах інету.
Римує удень і вночі в поетичному гетто.
Зробив би вже краще Валері хтось вранці омлета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:19:38 ]
зізнайся, що замість "омлета" була інша рима :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:21:23 ]
;))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:21:32 ]
воно взаємозамінне)) і одне, і друге чудово допомагає, коли дуже хочеться написати вірша)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:41:44 ]
Юлю, а рецепт для поеток - той самий?)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:54:16 ]
А Чорі, дивлюсь, палець в рота не клади)))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:01:23 ]
Валєрочко, я б могла, звісно, сказати, що не тільки палець, але це було б надто очікувано :) та й неправда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:23:33 ]
Вітаю, Юлю!
Бачу, і тебе та пародійна зараза причепилась. :)))
Супер!
Отримати такий класний експромт від улюбленої поетеси - о-о-о, який то кайф.....:))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:25:05 ]
нє вінаватая я! воно само)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:34:34 ]
Ну і чим тут зарадиш, Юлю? Ніхто не хоче ні омлета вранці зробити, ні... ну, отого, що Чорі мала на увазі - доводиться писати вірші)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:03:17 ]
може, кекси допоможуть? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 14:49:42 ]
Це шо, тіпа, наркотіки?) Ні, нізащо! І не просіть, і не вмовляйте!) Краще я вірші писати буду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 23:03:25 ]
"даль", до речі, непогано римується з таким (даруй, доечним) іменником як "педаль". Пасує і "медаль". Там, у газеті - наприклад, за гідний внесок у літературу. А про печаль хто тільки і що не писав і як не віршував. Навіть у книжці, яку мені подарували на честь мого першого ювілею - про юнака. "Гляжу одіноко в пєчальную даль, в душе одіноко клубітся пєчаль". Це, НМСД, лажа.
"Той холод". Який холод? Той, який виматюкали астронавти? А я не чув. Тому не розумію.
І це ще не все.
Якщо не розсваримось, то цікався - напишу.
Не Іван Федоров я, щоб друкувати.
Але читач, щоб поділитись враженнями.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 08:37:06 ]
Та так, берем словник рим - а там їх цілих 50. :)
Ну, подумаю, може, й заміню на "медаль". :)
"Космічний той холод" - ніби нормально.
А що ще?
Не розсваримось, Гаррі. :) У будь-якому разі, не з моєї ініціативи. :)
Із взаємною повагою.