ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Нічний Гейдельберг
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Відмінність
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
До Вечері (Genesis)
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
* * *
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
* 144 *
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
* * *
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 2)
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 1)
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Яких героїв кому шанувати?
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Майже самотній
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Мелодія снігу
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Четвер такий
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
* 143 *
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ.
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині...
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЧХ-2

 З шаленою швидкістю
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Галактики й зорі летять незбагненно у даль...
Ти вранці встаєш, чистиш зуби, читаєш газету
І йдеш на роботу, ховаючи в грудях печаль.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь холод -
Ти в змозі собі уявити це хоч би на мить?..
Та час до обіду, пора тамувати йти голод –
Тобі не до того, як щось і кудись там летить...

Навіщо існує величний і гордий Усесвіт,
Чому уночі сяють зорі і є зорепад -
Тобі не до того... Гадаєш, а що би смачнесеньке з'їсти
Й з роботи додому скоріше вернутись назад.

З шаленою швидкістю мчить нас крізь космос планета,
У небі блакитному білі хмарини пливуть...
Та розум твій спить, як уплутаний міцно в тенета -
Його не цікавить, для чого й навіщо ти тут...


10.07.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-11 09:34:17
Переглядів сторінки твору 7767
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 09:42:51 ]
Вітаю... Люблю музику...І класичну, і космічну...
Тут багато музики... І я радо дякую... І прошу звернути увагу на інверсію першого рядка другої строфи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:09:08 ]
Щиро Вам дякую, пане Іване! Подивлюсь, що можна зробити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 10:05:29 ]
актуально в наш час!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:07:54 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:41:52 ]
Валерію, вітаю Вас!
може " хоча би", так легше буде читатися. Ми, маленькі створіння, тому й не відчуваємо лет планети. У Вашої ЛГ свій мікро і макрокосмос, болі і печалі. Вірш гарний, а перший куплет взагалі бесподобний. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:00:09 ]
Вітаю, Маріанно!
Та ні, тут ритм вивірений і цей рядок, на мій погляд, легко дається до читання.
Радий, що так сподобався вірш, особливо перший катрен.
Із взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 11:19:03 ]
Привіт, Валерію. Стану на захист маленької, і вічно голодної :) людини - і у найменшому є велич, мікрокосм.

Вчора загрузли машиною у багнюці, випихала - важко. Оце подумала, а якби довелося підштовхувати планету? :)

Механізм співіснування малого і великого настільки тонкий і досконалий, що залишається тільки... так-так, дякую за вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:54:41 ]
Вітаю, Олено!
Так-так, а зараз якраз передобідній час - йду пошукаю, що б там смачненьке поїсти. :)
Еге ж, куди нам, маленьким, до того великого. Навіть уявити не в змозі, чи не так? :)
А Вам щиро дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:29:40 ]
мчить собі та планета кудись, мчить...

а Васька ... " слушает да ест"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:39:04 ]
Саме так, Тернополянко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 11:30:42 ]
Хотів працювати, зібрався на силі - та де там!
Про той бутерброд (що у сумці)не можу забуть...
Ну що мені з того, що мчить нас крізь морок планета?
Поїсти, поспати... Подумати трохи... про суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:40:43 ]
Во-во! Нема, аби замислитись про долі світу - поїсти, поспати (бажано - не в самоті) - і на роботу!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:42:14 ]
З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь морок,
Галактики, зорі у даль незбагненно летять...
От ніби учора тобі було десять, вже сорок,
А там, не оглянешся навіть, а вже шістдесят.

Пенсійна реформа уже не таке щось далеке,
Про пенсію думаєш ти все частіш і частіш.
І вже, до дітей лиш твоїх, прилітають лелеки.
Планета летить, ти ж неначе на місці стоїш.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь космос ,
Лишає лиш пінний, як катер на озері, слід.
Лиш Богу відомо, чому ми присутні тут досі,
Лиш Він береже нас у світі від горя і бід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:42:01 ]
О, про пенсійну реформу - це актуально!) Щоправда, лиш для тих, хто до тієї пенсії доживе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:17:07 ]
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Валерій Хмельницький застряг у тенетах інету.
Римує удень і вночі в поетичному гетто.
Зробив би вже краще Валері хтось вранці омлета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:19:38 ]
зізнайся, що замість "омлета" була інша рима :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:21:23 ]
;))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:21:32 ]
воно взаємозамінне)) і одне, і друге чудово допомагає, коли дуже хочеться написати вірша)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:41:44 ]
Юлю, а рецепт для поеток - той самий?)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:54:16 ]
А Чорі, дивлюсь, палець в рота не клади)))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:01:23 ]
Валєрочко, я б могла, звісно, сказати, що не тільки палець, але це було б надто очікувано :) та й неправда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:23:33 ]
Вітаю, Юлю!
Бачу, і тебе та пародійна зараза причепилась. :)))
Супер!
Отримати такий класний експромт від улюбленої поетеси - о-о-о, який то кайф.....:))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:25:05 ]
нє вінаватая я! воно само)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:34:34 ]
Ну і чим тут зарадиш, Юлю? Ніхто не хоче ні омлета вранці зробити, ні... ну, отого, що Чорі мала на увазі - доводиться писати вірші)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:03:17 ]
може, кекси допоможуть? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 14:49:42 ]
Це шо, тіпа, наркотіки?) Ні, нізащо! І не просіть, і не вмовляйте!) Краще я вірші писати буду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 23:03:25 ]
"даль", до речі, непогано римується з таким (даруй, доечним) іменником як "педаль". Пасує і "медаль". Там, у газеті - наприклад, за гідний внесок у літературу. А про печаль хто тільки і що не писав і як не віршував. Навіть у книжці, яку мені подарували на честь мого першого ювілею - про юнака. "Гляжу одіноко в пєчальную даль, в душе одіноко клубітся пєчаль". Це, НМСД, лажа.
"Той холод". Який холод? Той, який виматюкали астронавти? А я не чув. Тому не розумію.
І це ще не все.
Якщо не розсваримось, то цікався - напишу.
Не Іван Федоров я, щоб друкувати.
Але читач, щоб поділитись враженнями.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 08:37:06 ]
Та так, берем словник рим - а там їх цілих 50. :)
Ну, подумаю, може, й заміню на "медаль". :)
"Космічний той холод" - ніби нормально.
А що ще?
Не розсваримось, Гаррі. :) У будь-якому разі, не з моєї ініціативи. :)
Із взаємною повагою.