ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
* * *
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Перпетуум Нобіле
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
У неба "нежить"...
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами...
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Не сумуй! (пісня)
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
* * *
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Марні пошуки
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
***
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Танок шаманки
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
1594 рік. Татари, козаки, Наливайко та інші…
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
Карамболь
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Забивання шпарки (The Beatles)
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
* * *
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЧХ-2

 З шаленою швидкістю
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Галактики й зорі летять незбагненно у даль...
Ти вранці встаєш, чистиш зуби, читаєш газету
І йдеш на роботу, ховаючи в грудях печаль.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь холод -
Ти в змозі собі уявити це хоч би на мить?..
Та час до обіду, пора тамувати йти голод –
Тобі не до того, як щось і кудись там летить...

Навіщо існує величний і гордий Усесвіт,
Чому уночі сяють зорі і є зорепад -
Тобі не до того... Гадаєш, а що би смачнесеньке з'їсти
Й з роботи додому скоріше вернутись назад.

З шаленою швидкістю мчить нас крізь космос планета,
У небі блакитному білі хмарини пливуть...
Та розум твій спить, як уплутаний міцно в тенета -
Його не цікавить, для чого й навіщо ти тут...


10.07.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-11 09:34:17
Переглядів сторінки твору 7067
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 09:42:51 ]
Вітаю... Люблю музику...І класичну, і космічну...
Тут багато музики... І я радо дякую... І прошу звернути увагу на інверсію першого рядка другої строфи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:09:08 ]
Щиро Вам дякую, пане Іване! Подивлюсь, що можна зробити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 10:05:29 ]
актуально в наш час!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:07:54 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:41:52 ]
Валерію, вітаю Вас!
може " хоча би", так легше буде читатися. Ми, маленькі створіння, тому й не відчуваємо лет планети. У Вашої ЛГ свій мікро і макрокосмос, болі і печалі. Вірш гарний, а перший куплет взагалі бесподобний. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:00:09 ]
Вітаю, Маріанно!
Та ні, тут ритм вивірений і цей рядок, на мій погляд, легко дається до читання.
Радий, що так сподобався вірш, особливо перший катрен.
Із взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 11:19:03 ]
Привіт, Валерію. Стану на захист маленької, і вічно голодної :) людини - і у найменшому є велич, мікрокосм.

Вчора загрузли машиною у багнюці, випихала - важко. Оце подумала, а якби довелося підштовхувати планету? :)

Механізм співіснування малого і великого настільки тонкий і досконалий, що залишається тільки... так-так, дякую за вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:54:41 ]
Вітаю, Олено!
Так-так, а зараз якраз передобідній час - йду пошукаю, що б там смачненьке поїсти. :)
Еге ж, куди нам, маленьким, до того великого. Навіть уявити не в змозі, чи не так? :)
А Вам щиро дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:29:40 ]
мчить собі та планета кудись, мчить...

а Васька ... " слушает да ест"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:39:04 ]
Саме так, Тернополянко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 11:30:42 ]
Хотів працювати, зібрався на силі - та де там!
Про той бутерброд (що у сумці)не можу забуть...
Ну що мені з того, що мчить нас крізь морок планета?
Поїсти, поспати... Подумати трохи... про суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:40:43 ]
Во-во! Нема, аби замислитись про долі світу - поїсти, поспати (бажано - не в самоті) - і на роботу!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:42:14 ]
З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь морок,
Галактики, зорі у даль незбагненно летять...
От ніби учора тобі було десять, вже сорок,
А там, не оглянешся навіть, а вже шістдесят.

Пенсійна реформа уже не таке щось далеке,
Про пенсію думаєш ти все частіш і частіш.
І вже, до дітей лиш твоїх, прилітають лелеки.
Планета летить, ти ж неначе на місці стоїш.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь космос ,
Лишає лиш пінний, як катер на озері, слід.
Лиш Богу відомо, чому ми присутні тут досі,
Лиш Він береже нас у світі від горя і бід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:42:01 ]
О, про пенсійну реформу - це актуально!) Щоправда, лиш для тих, хто до тієї пенсії доживе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:17:07 ]
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Валерій Хмельницький застряг у тенетах інету.
Римує удень і вночі в поетичному гетто.
Зробив би вже краще Валері хтось вранці омлета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:19:38 ]
зізнайся, що замість "омлета" була інша рима :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:21:23 ]
;))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:21:32 ]
воно взаємозамінне)) і одне, і друге чудово допомагає, коли дуже хочеться написати вірша)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:41:44 ]
Юлю, а рецепт для поеток - той самий?)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:54:16 ]
А Чорі, дивлюсь, палець в рота не клади)))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:01:23 ]
Валєрочко, я б могла, звісно, сказати, що не тільки палець, але це було б надто очікувано :) та й неправда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:23:33 ]
Вітаю, Юлю!
Бачу, і тебе та пародійна зараза причепилась. :)))
Супер!
Отримати такий класний експромт від улюбленої поетеси - о-о-о, який то кайф.....:))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:25:05 ]
нє вінаватая я! воно само)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:34:34 ]
Ну і чим тут зарадиш, Юлю? Ніхто не хоче ні омлета вранці зробити, ні... ну, отого, що Чорі мала на увазі - доводиться писати вірші)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:03:17 ]
може, кекси допоможуть? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 14:49:42 ]
Це шо, тіпа, наркотіки?) Ні, нізащо! І не просіть, і не вмовляйте!) Краще я вірші писати буду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 23:03:25 ]
"даль", до речі, непогано римується з таким (даруй, доечним) іменником як "педаль". Пасує і "медаль". Там, у газеті - наприклад, за гідний внесок у літературу. А про печаль хто тільки і що не писав і як не віршував. Навіть у книжці, яку мені подарували на честь мого першого ювілею - про юнака. "Гляжу одіноко в пєчальную даль, в душе одіноко клубітся пєчаль". Це, НМСД, лажа.
"Той холод". Який холод? Той, який виматюкали астронавти? А я не чув. Тому не розумію.
І це ще не все.
Якщо не розсваримось, то цікався - напишу.
Не Іван Федоров я, щоб друкувати.
Але читач, щоб поділитись враженнями.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 08:37:06 ]
Та так, берем словник рим - а там їх цілих 50. :)
Ну, подумаю, може, й заміню на "медаль". :)
"Космічний той холод" - ніби нормально.
А що ще?
Не розсваримось, Гаррі. :) У будь-якому разі, не з моєї ініціативи. :)
Із взаємною повагою.