ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Зимове резюме, додай снаги
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
***
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Не брешу
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЧХ-2

 З шаленою швидкістю
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Галактики й зорі летять незбагненно у даль...
Ти вранці встаєш, чистиш зуби, читаєш газету
І йдеш на роботу, ховаючи в грудях печаль.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь холод -
Ти в змозі собі уявити це хоч би на мить?..
Та час до обіду, пора тамувати йти голод –
Тобі не до того, як щось і кудись там летить...

Навіщо існує величний і гордий Усесвіт,
Чому уночі сяють зорі і є зорепад -
Тобі не до того... Гадаєш, а що би смачнесеньке з'їсти
Й з роботи додому скоріше вернутись назад.

З шаленою швидкістю мчить нас крізь космос планета,
У небі блакитному білі хмарини пливуть...
Та розум твій спить, як уплутаний міцно в тенета -
Його не цікавить, для чого й навіщо ти тут...


10.07.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-11 09:34:17
Переглядів сторінки твору 7214
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 09:42:51 ]
Вітаю... Люблю музику...І класичну, і космічну...
Тут багато музики... І я радо дякую... І прошу звернути увагу на інверсію першого рядка другої строфи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:09:08 ]
Щиро Вам дякую, пане Іване! Подивлюсь, що можна зробити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 10:05:29 ]
актуально в наш час!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:07:54 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 10:41:52 ]
Валерію, вітаю Вас!
може " хоча би", так легше буде читатися. Ми, маленькі створіння, тому й не відчуваємо лет планети. У Вашої ЛГ свій мікро і макрокосмос, болі і печалі. Вірш гарний, а перший куплет взагалі бесподобний. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:00:09 ]
Вітаю, Маріанно!
Та ні, тут ритм вивірений і цей рядок, на мій погляд, легко дається до читання.
Радий, що так сподобався вірш, особливо перший катрен.
Із взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 11:19:03 ]
Привіт, Валерію. Стану на захист маленької, і вічно голодної :) людини - і у найменшому є велич, мікрокосм.

Вчора загрузли машиною у багнюці, випихала - важко. Оце подумала, а якби довелося підштовхувати планету? :)

Механізм співіснування малого і великого настільки тонкий і досконалий, що залишається тільки... так-так, дякую за вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 11:54:41 ]
Вітаю, Олено!
Так-так, а зараз якраз передобідній час - йду пошукаю, що б там смачненьке поїсти. :)
Еге ж, куди нам, маленьким, до того великого. Навіть уявити не в змозі, чи не так? :)
А Вам щиро дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:29:40 ]
мчить собі та планета кудись, мчить...

а Васька ... " слушает да ест"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:39:04 ]
Саме так, Тернополянко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 11:30:42 ]
Хотів працювати, зібрався на силі - та де там!
Про той бутерброд (що у сумці)не можу забуть...
Ну що мені з того, що мчить нас крізь морок планета?
Поїсти, поспати... Подумати трохи... про суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:40:43 ]
Во-во! Нема, аби замислитись про долі світу - поїсти, поспати (бажано - не в самоті) - і на роботу!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 11:42:14 ]
З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь морок,
Галактики, зорі у даль незбагненно летять...
От ніби учора тобі було десять, вже сорок,
А там, не оглянешся навіть, а вже шістдесят.

Пенсійна реформа уже не таке щось далеке,
Про пенсію думаєш ти все частіш і частіш.
І вже, до дітей лиш твоїх, прилітають лелеки.
Планета летить, ти ж неначе на місці стоїш.

З шаленою швидкістю мчить нас планета крізь космос ,
Лишає лиш пінний, як катер на озері, слід.
Лиш Богу відомо, чому ми присутні тут досі,
Лиш Він береже нас у світі від горя і бід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:42:01 ]
О, про пенсійну реформу - це актуально!) Щоправда, лиш для тих, хто до тієї пенсії доживе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:17:07 ]
З шаленою швидкістю мчить нас крізь морок планета,
Валерій Хмельницький застряг у тенетах інету.
Римує удень і вночі в поетичному гетто.
Зробив би вже краще Валері хтось вранці омлета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:19:38 ]
зізнайся, що замість "омлета" була інша рима :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:21:23 ]
;))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:21:32 ]
воно взаємозамінне)) і одне, і друге чудово допомагає, коли дуже хочеться написати вірша)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:41:44 ]
Юлю, а рецепт для поеток - той самий?)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 13:54:16 ]
А Чорі, дивлюсь, палець в рота не клади)))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:01:23 ]
Валєрочко, я б могла, звісно, сказати, що не тільки палець, але це було б надто очікувано :) та й неправда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:23:33 ]
Вітаю, Юлю!
Бачу, і тебе та пародійна зараза причепилась. :)))
Супер!
Отримати такий класний експромт від улюбленої поетеси - о-о-о, який то кайф.....:))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 12:25:05 ]
нє вінаватая я! воно само)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 12:34:34 ]
Ну і чим тут зарадиш, Юлю? Ніхто не хоче ні омлета вранці зробити, ні... ну, отого, що Чорі мала на увазі - доводиться писати вірші)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-11 14:03:17 ]
може, кекси допоможуть? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-11 14:49:42 ]
Це шо, тіпа, наркотіки?) Ні, нізащо! І не просіть, і не вмовляйте!) Краще я вірші писати буду!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-11 23:03:25 ]
"даль", до речі, непогано римується з таким (даруй, доечним) іменником як "педаль". Пасує і "медаль". Там, у газеті - наприклад, за гідний внесок у літературу. А про печаль хто тільки і що не писав і як не віршував. Навіть у книжці, яку мені подарували на честь мого першого ювілею - про юнака. "Гляжу одіноко в пєчальную даль, в душе одіноко клубітся пєчаль". Це, НМСД, лажа.
"Той холод". Який холод? Той, який виматюкали астронавти? А я не чув. Тому не розумію.
І це ще не все.
Якщо не розсваримось, то цікався - напишу.
Не Іван Федоров я, щоб друкувати.
Але читач, щоб поділитись враженнями.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 08:37:06 ]
Та так, берем словник рим - а там їх цілих 50. :)
Ну, подумаю, може, й заміню на "медаль". :)
"Космічний той холод" - ніби нормально.
А що ще?
Не розсваримось, Гаррі. :) У будь-якому разі, не з моєї ініціативи. :)
Із взаємною повагою.