ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
Стоїть хата-ковчег...
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

  Аритмія

...Коли годинникову стрілку
Жене степами зоряними Жах.

Михайло Доленго

Образ твору Хто руйнував Її стіни затишку
і влаштовував допити вітрами?
Пошматував на клаптики
усмішку і веселий настрій
та розпалив ними багаття...
Гріючи руки,
продавав уроздріб вогонь
охочим на майдані.
А хижі дзьоби полум’я
довбали оголені й беззахисні ребра
зламаного внутрішнього годинника,
де ще відчутна Її аритмія...

2011 рік

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-12 13:39:09
Переглядів сторінки твору 11449
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.993 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 15:51:37 ]
Твоя аритмія у снах,
де є взлітна смуга й не має посадки у днях,
вогнем обпікають
світлини минулих літ,
та я не згорів, я іду, я люблю,
я у тобі течу,
і малюю у звуках
цей світ - нерозгаданих
мрій і неспійманих
птиць,
журавлиних доріг, що із серця піднялись увись...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 16:40:27 ]
О, Женю!
Шалено дякую за такий прекрасний коментар.
У філософа Жиля Дельоза: "Станьте ризоморфними - тобто породжуйте нові стеблинки, які згодом з"єднаються з корінням і стовбуром".
І якщо додати до твоїх, Женю, образів-стеблинок твою дивовижну здатність "наливатим їх соком" - то, без сумніву,
це - стеблинки ЛЮБОВІ!!!
Ще раз сердечно дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:09:26 ]
І вічне каяття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 18:34:53 ]
О, Вітре!
Каяття, але не забуття!
Два ще не замерзлих озерця... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:16:59 ]
Містична картинка. це багаття як поминальне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 18:41:59 ]
"Я дышу твоими волосами..."
Мрійко!
Вірю і сподіваюся, що зламаний внутрішній годинник все ж можна полагодити доки моє серце б"ється в унісон Її аритмії...
Дякую, що завітали і відгукнулися. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 19:00:40 ]
Чомусь пригадалась Помаранчева революція... а поминальне багаття - наче по ній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 19:18:07 ]
Які оригінальні і дивовижні асоціації у Вас , Світланко!... :))
Жертовність "революцій любові"...
Ще спалахне серце кволе
Палом страчених надій!..
Сердечно дякую, що завітали і відгукнулися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:45:18 ]
І вершник на коні,
як марево зігрітих сном ночей,
І цокання копит,
як відлік сяяння закоханих очей,
У місті недописаних ілюзій із дзеркал,
В дорозі непідкорених ще скал...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 22:27:02 ]
І хвиль сум"яття вкриє вершника
"Як марево зігрітих сном ночей"...

Ну, Женю!
Це неперевершено!
Який прекрасний політ думки!..
Прямо розхвилювався...
Велике, величезне СПАСИБІ. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-13 21:59:12 ]
Аритмії віват...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-13 22:24:39 ]
Дякую, Вітре!
Отож, якщо записуєм на власний внутрішній осцилограф Її аритмію - то ще ЛЮБИМО!.. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 14:15:25 ]
!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Улянка Надбужанка (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-14 23:01:47 ]
Натхнення вам!
Чекатиму обіцяну рецензію. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-14 23:25:18 ]
Сердечно дякую, Улянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:10:12 ]
Моторошна ілюстрація. Схоже на танцюючу жіночу постать...
Гарний вірш. Проймає.
"Допити вітрамИ" чи "вітрам"?
Маленька порада: в "іншій поезії" легше, ніж у "звичайній" уникати збігів приголосних (і голосних - теж).
"ХтоСЬ ЗРуйнуваВ СТіни" - варто було б це місце якось "полегшити".
"ПродаваВ ВогоНЬ ВРоздріб" - а якщо "продавав уроздріб вогонь"?
"ОголенІ І беззахисні" - два "і" на купі, може, "оголені й беззахисні"?
"Гріючи свої руки" - та з тексту ясно, що свої, а не чужі. "Свої" тут зайве, можна прибрати його взагалі або замінити на інше слово, яке поглибить картину.
"Пошматував на клаптики паперу" - а якщо просто "на клаптики"? Ну, щоб не примушувати читачів уявляти трансформацію усмішок та настрою у папір - нащо їм те зайве навантаження? ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 21:50:54 ]
Нуілі!
Змінив трохи текст.
Як я радий Вашим порадам!
Ви не уявляєте... :))
Вдячний, що переймаєтесь моїм писаннячком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:59:23 ]
Та на здоровлячко :))
Ще невеличка неузгодженість: на початку - "Її", в кінці - "Твоя". Требе вже щось одне вибрати.
І ще: Якщо "руйнував", то "влаштОВував", а якщо "влаштував", то "Зруйнував" - тобто в обох випадках має бути або доконаний, або недоконаний вид.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 22:00:10 ]
"Треба" - не ту клавішу натисла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 22:15:00 ]
Дякую, Нуілі!
Як ще багато моєму коневі ходити біля підошви літературних пагорбів... І вчитися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 16:41:51 ]
Що полум"я?- майдан пожер усе...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 18:29:41 ]
Так, Вітре! :))
А вони ж гріли руки на майдані, а тепер їдять одне одного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 22:26:14 ]
Вогонь із отруйних чаш,
Тепло із чужого сита,
О, доле, коли і нам,
Ти вділиш із їх корита.
***
Коментар не до вірша, а продовження розмови.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 17:26:29 ]
"...а меж тими
Меж НОЖАМИ рута
І барвінок розів"ється -
І слово забуте...

Згадається - і дівоче
Серце боязливе
Стрепенеться, як рибонька..." Це у Шевченка.

Хай, Женю, наші чаші наповняться , а Їхні корита - повсихають... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 07:33:50 ]
Зі святом, козаче!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 17:27:32 ]
Щиро дякую, Женю! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-24 17:32:56 ]
!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 13:45:36 ]
Чудовий вірш і гарно прописаний - недарма стільки цікавих коментарів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 19:46:11 ]
Маріє!
Після Ваших гарних слів щонайменше хочеться бути кращим і вчитися...
Сердечно дякую, Маріє. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 20:18:23 ]
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 20:29:14 ]
Нові вірші будуть?)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-02 21:27:27 ]
О, Вітре!
Якби ж мені
скосити та переорати
учора сказане й прожите...

Плекаю надію, що народяться... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 21:02:55 ]
Наніжило сонце долоні теплом,
Висушив вітер сльози покосам,
Край чорного поля над битим шляхом
Сумує берізонька боса.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 21:33:41 ]
"Сумує берізонька боса"...
Свої чуттєві вірші
Колише в прихистку душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-07 21:26:22 ]
Бачу, що граєтеся з вогнем. Розпалюєте пристрасті читацької аудиторії. :)

Доволі оригінально розкрито внутрішнє в образах зовнішніх форм. Вміло володієте. Схоже, пане Василю, у Вас розроблена власна філософська система.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-07 22:05:31 ]
О, Василю!
Як влучно Ви мовили про вогонь! :))
Я щиро усміхнувся.
Ото, як у дитинстві ставив стільчик, щоб заглянути у піч на оті дивовижні язики полум"я, то вже і вуса посивіли, а зупинитися не можу!..
А щодо власної "філософської системи"" - то я, насправді, ще у пошуках...
Можливо каталізатором натхнення на цьому шляху для мене є: думки і книги сина-філософа та прочитані твори і коментарі на ПМ.
І я цьому врадуваний.
Сердечно дякую, Василю! Завжди радий Вам.