ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
***
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Не лізьте в душу!
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
* * *
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Гроші (1)
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Рахель
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Як козаки з татарами Високий замок брали в 1648 році
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
Гуцул на горі
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Чуєш? Хор у одній людині…
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І я вже не той, і ти вже не та...
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
* * *
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
вернутись
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
1992. На уроці географії
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Стежка
Образ твору Дороги всі ведуть до Риму
і вас - поети одержимі
змете фальшивих слів орда...
Хто ж пройде по моїх слідах?

2011 рік

Наслідуючи Чорі і Нуілі дам назву - "Василики"...


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-13 18:25:57
Переглядів сторінки твору 13784
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 18:39:11 ]
Перед очима яскрава картина:
я стою на ще не протоптаній стежці, притуливши до тричі зламаного ребра праву долоню, а до мене ідуть:
Нуілі (росяна пелюстка) з качалкою і рубелем у руках і мила Чорі, тримаючи самурайський меч...
Вина моя безмежна...
Прощення мені немає...
Калюжа крові буде велика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 20:28:16 ]
Так-так...так-так-так... Бачу, це заразно. Але ж весело :)
Василю, якщо в останньому рядку зробите не "стежинку", а "стежку", калюжа буде меншою - обіцяю :) (поки Грені з качалкою не прибігла))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 20:53:20 ]
Сердечно дякую, Чорі!
Ребро вже не так сіпається... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 21:23:07 ]
шукатиму стежки, де ти,
щоб ту єдину віднайти
і славослів'я донести,
а потім вітром замести... )))

а може, сказати "Дороги поведуть до Риму"? наче рівніше?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:35:54 ]
Гарно Ви , Олю, написали. :))
Щодо пропозиції, то я ж відштовхнувся від отого відомого прислів"я...
А так воно зміниться, хоча безперечно Ваш рядочок милозвучніший. Можна я трохи подумаю. Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:29:57 ]
Дорога, що веде до Риму, до НЬОГО, я так розумію.
З глибоким змістом перший "василик".
Вітаю з початочком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:50:04 ]
Женю!
Тут у мене "поети" - як співці імперій, що занепадають і руйнуються.
А стежки-стежинки...
"У кожного своя правда
і свій шлях широкий..."
Невмирущі слова!..
Дякую, Женю! Дуже приємно. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:57:57 ]
Ну, хто яку стежку шукає, про ту і думає, і сприймає по-своєму.
Будь-яка імперія має здатність занепадати, але найгірше занепасти духом, бо його найважче "вибудувати" знову і віднайти стежку знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 22:06:42 ]
Безперечно, Женю!
Занепасти духом - це кінець...
А знаєш , Женю, як відомий художник Василь Лопата прокоментував це прислів"я:
"Не всі дороги ведуть до Риму,
одна таки веде до мами"!!!
Дякую за глибокі роздуми і розуміння. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 22:45:08 ]
Напевне кожному хочеться, щоб хтось віднайшов його стежинку в простому і такому земному значенні... Тільки найчастіше це лише мрія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 23:04:47 ]
Так, Женю!
Очевидно багатьом із нас жити у мріях та міфах про себе хочеться найдовше...
І солодкі, сум"ятливі очікування зустрічі на Стежинці додають сил і натхнення.
І навіть тоді, коли життя "обличчям у асфальт" - шукаєш поглядом Її сліди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 23:26:56 ]
Мої вітання, пане Василю.
Влучно - бо коротко, коротко - бо влучно. Стежина і дорога - різне по-суті, не лише по формі.
А якщо перший рядок так: Дороги всі ведуть до Риму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 23:46:54 ]
О, Василю!
Що значить слово Поета!!!
Мене отой перший рядок - кострубатий вже замучив.
Сердечно дякую, друже! Виправляю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 23:59:46 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-14 00:28:00 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:37:16 ]
Може і НАС змете орда?, А то ти кругом у вигоді, тут коли змітає я типу не з вами братці, а потім, а ну шукайте мою стежку?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 09:38:29 ]
О, Юлю!
Прочитав Ваш коментар і згадав чомусь часи Грибоєдова, коли він оспівував імперські "діяння" царату на Кавказі...
Хто згадає (крім шовіністів) його писаннячко, а Шаміль - став легендою!..
Юлечко!
Останній мій рядок - все ж риторичний злегка...
Змете нас всіх колись і заростуть стежки татарником...
І найкраща нагорода - це хрест на могилі...
Дякую, Юлю! Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 23:55:18 ]
Ну-ну... Цікавий пОГЛЯД...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 09:47:16 ]
Михайле!
Десь прочитав про це прислів"я таке:
якщо усі дороги ведуть до Риму, то має бути встановлено односторонній рух, а якщо двосторонній - то дороги ведуть і з Риму!..
Врадуваний, Михайле, що завітали і відгукнулися. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 15:50:21 ]
Я ще й прозу від Дениско читав... Комент - загальне враження.Просто я лінивий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 19:35:10 ]
Спасибі, Михайле!
А щодо "лінивий" - то це не правда!
Написати скільки творів(!), а ще ж Ваша робота...
Цю тезу раніше я читав у коментарі Жені (адресовану Вам).Думаю, що вона писала жартома з метою, щоб у Вас , щонайменше, розправилися плечі...
Завжди радий Вам. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:10:31 ]
Лінивий - правда, багато творів - талант.
А решта - по-дружньому :), щоб розкрилився.
От у мене зараз криза думки - і це факт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 20:50:17 ]
О, Женю!
То і я переживав таке.
А ще ж, як рафінований Овен, схоплювався вночі з червоними, як у кроля, очима і в агонії щось там писав...
А ранком - викидав у смітник...
Тепер трохи заспокоївся (чи надовго?)
Женю!
Вірю, що у тебе "криза думки" мине.
І станеться так, як у тому аритмічному гейзеру, вибух якого - не прогнозований...
Його дивовижний, неочікуваний вибух своєю красою і висотою - приголомшить!
Все буде гаразд! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:28:43 ]
Не така вже я й кровожерлива... :)
Та й чого мені качалкою тут розмахувати - сама на чужих ідеях, як на зеленому лужку, пасусь ;)
Гарно, тільки з останнім рядочком щось не завадило б зробити, бо доводиться читати "мОю" :)
Варіанти пропонувати не беруся, бо суть цієї фрази не вловлюю: стежка у кожного своя, то чого її має шукати хтось, окрім вас? Чи це у тому смислі, що хтось із потомків має її розгледіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 20:29:52 ]
І ще: а чого "Василики", а не "Василіски" або "Васильки"? ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 20:57:33 ]
А у Брюсова (перепрошую, бо куди мені до нього) у вірші "Жизнь" є:
" мудрых библиОтек"!
Досвід - це не тільки вік, а ще й мислення, почування. Видається мені, що багатьом із нас інколи варто критично глянути на стежку і свої сліди...
Дякую, Нуілі, і за "Васильки" - теж! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:31:03 ]
Та нащо ж нам рівнятися на чужі помилки...
Тоді, може: "Хто ж пройде по моїх слідах?" (так і до "орди" рима точнішою буде).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 21:41:59 ]
Мене ці рядки так "викрутили"...
Залишилась від мене субстанція схожа на ту, яку Ви ногою штовхали під стіл у "Дієтичній страві"...
Надцять аркушів переписав...
Шалено дякую, Нуілі! Виправляю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 21:49:12 ]
Ох, як я вас розумію... Від мене самої після оцього "Рибного дня" сама лише таранька лишилася - всі соки він з мене вичавив :(
А якби хто колись сказав, що вірші здатні так мучити - не повірила б! Подумала б: а-а-а, кокетує, туману напускає, ціну собі набиває... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:02:54 ]
Так, Нуілі!
Ну а з іншого боку, коли притискає до стінки (як писали Ви колись), у цих творчих муках трохи забуваєш свіжі рани буття...
Не знаю я іншої сублімації енергії.
Ну можна ще "уколотца и зхабытца", але то круто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:19:59 ]
Та ну... вірші все-таки безпечніші за ту "крутизну". Хоча "привыкание и пристрастие" теж викликають ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:30:36 ]
Друг Михайло тобі цілого вірша присвятив. Зайди, помилуйся на ніч грядущу , щоб не заснути так як він описав :))).
А " Василик " тепер супер!!!
От що значиться око професіонала!
Майстер-клас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:38:32 ]
О! А у мене було майже "привыкание", Нуілі.
Ремонтував авто. Невдало поставив на домкрат і машина почала падати мені на ноги... Згарячу спробував втримати таку(!) вагу руками у зігнутому стані. Порвав зв"язки низу спини на шматки...

А милосердна і ДУЖЕ співчутлива сестра-лікар прописала комплексні уколи (обезболюючі) щось там з кокаіном чи морфієм...
То я , як цуцик скімлив, випрошуючи черговий укол... А так було солодко... Добре, що на цьому все і скінчилось. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 20:31:54 ]
Мамцю рідна... Ребро тричі ламане, зв'язки на шматки подерті - прямо кадри з бойовика якогось! Ви б трохи більше про себе дбали, чи що...
А то у вас було не звикання, а якраз "пристрастие". Звикання - це коли організм (при регулярному вживанні) вже не задовольняється звичною дозою, а просить більше. А "пристрастие" - це коли ну дуже хочеться, бо ж - приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 20:49:00 ]
Дякую, що просвітили мене у цих "пристрастіях", а то я справді не того...:))
В дитинстві їхав на ровері (крізь раму крутив, бо ще не діставав до педалей) так мою литку праву вкрутило в цепок, а ще на руках вивихнуті пальці і шрами , шрами... Якщо кров не пустив собі - то день пропав.
Жартую, Нуілі. Але доля правди є... Рафінований знак вогню... Ну хтось же має дбати за чистоту Овенячої породи. Але до поради Вашої прислухаюся. Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 21:46:48 ]
Та це я така "грамотна", бо медицину два роки вивчала - тіпа_медсестра, десь і "корочки" валяються...
Ох, і бідна ж була ваша мама з такими діточками! :) Це ви обидва такі вдалися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 22:00:24 ]
Та обидва ж... Бо однояйцеві ну в смислі генетичному а не анатомічному.
А мама (світла Пам"ять Її душі) натерпілася сповна.
Зізнаюся, що грали у хокей у різних командах і... побилися. Ганьба. Ну заюшені носи то квіточки, а я ще "додумався" ударити клюшкою і вивихнув брату руку.
А все село гуде... Мама плаче. Фу...Соромно згадувати. Жах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 23:39:51 ]
Ех, вояки малолітні ;) Але коли хлопці - бешкетники, це ж нормально :) А в мене парочка шрамів з дитинства теж лишилася: то по деревах лазила, то через паркани (регулярно - так же швидше, ніж обходити!), плаття вічно подерті були (у штанях тоді в селі дівчата не дуже-то ходили) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 00:10:03 ]
О, як цікаво, Нуілі!
Зате є що згадати. І те босоноге дитинство, і ті трагікомічні пригоди, і близькість до природи з радощами і драмами: народження і смерть братів наших менших бачили і переживали не тільки з прочитаних книжок... Це неможливо забути і туди повертаєшся...
Спасибі Вам, Нуілі, за колоритне спілкування. І не хочеться з Вами прощатися тільки ото мені о 5 годині сідлати коня, то треба б трохи подрімати, а то ще вивалюся з сідла і не дай Боже ще щось там собі зламаю... Що там у мене ще ціле?.. Доброї Вам ночі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:07:52 ]
До Харкова ведуть дороги...
Нехай колдобисті, убогі.
Чим завинила в тім земля?
Тої ж рядки мов злет орля!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:12:15 ]
ТВої...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 12:37:03 ]
О, Вітре!
Довгенько ти літав десь
і відхиляв чиїсь
стулені віконниці
і огортав чиїсь
беззахисні коліна...
А тут(!) заколисав
ковилу і на моїй
стежці-доріжці!
Врадуваний, Вітре!
Спасибі, Друже! :))