ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

  Квазімодо
Ніколи в житті іще не відчував,
як блузка жіноча тремтить у пітьмі.
Він жодної жінки ще не роздягав.
Навіщо? - вони роздягались самі.

Він звик про кохання писати листи
лиш спермою по простирадлу. І все.
Він не будував обіцянок мости.
Сумління його жоден сумнів не ссе.

Принаймні раніше завжди так було.
Аж ось – алкоголь голови не п’янить!..
То сонця зернятко в душі проросло,
то серце завмерло у ніжності мить.

Він є Квазімодо, лише навпаки:
при повнім комплекті стандарту краси
душа ледь пускає любові ростки.
І вчиться уже віддавати й просить…

1996р.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-19 00:21:08
Переглядів сторінки твору 6890
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:35:52 ]
Сумно, але таких зараз дуже багато... Ззовні - красиві, а в душі - нічого. =(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 00:44:04 ]
Коли Квазімодо закоханий - це вже не пуста краса, і з цього може вийти хороше діло. Мій вірш - про любов і про те, щоб всі у неї вірили. Цинізм у людині буде доти, доки вона своє кохання не зустріне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 00:46:00 ]
Так, добре, що тут закінчення оптимістичне))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 01:45:53 ]
"Сумління його жоден сумнім не ссе." Сумнів?
Як для 29-річної жінки - надто наївно й просто: кинув пити і навчився кохати. Це не кращий ваш твір. Або я надто сердитий після чергування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:16:26 ]
Вразило оте кепкування з посиланням на вік. Дуже вже негарно тицяти у вічі жінці її роки. Тим більше що "кинув пити і навчився кохати" ой як непросто. А що таке існує - серед моїх знайомих таких випадків як мінімум штук 10, а ще дві чудові історії чула в маршрутці. А про одну пару, котра кинула пити і добилась таких успіхів у всіх сферах життя, можна писати книжку, порівняно з якою всі американські "історії успіху" - просто дитячі казочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:03:50 ]
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 22:39:50 ]
Пробачте, часом сам відчуваю в собі дух казарми. Пробачте. Навіть юні 29 не треба було згадувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:31:59 ]
Галино, дякую за підтримку, бо тут хлопці затопчуть!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:55 ]
А хто тут 29-річна жінка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:55:31 ]
Я так зрозуміла, що мається на увазі пані Лариса, бо на час написання вірша, 1996-й рік, авторці якраз виповнювалося стільки років, 29.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:58 ]
Це - сюди:
Хронологічні роки не мають жодного значення. Є такий жарт: "Мудрість приходить в старості. Але деколи старість приходить сама" :) Має значення те, який досвід отримала людина за прожиті роки, і який висновок вона зробила для себе з цього досвіду. "Історія вчить, що вона нічого не вчить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:30:36 ]
Ой, зайшла на цю сторінку, а тут скільки цікавого!..Олександре, не "кинув пити і навчився кохати", а навпаки - "навчився кохати і кинув пити". Це різні речі, о, повірте мені!.."Сумління" - так-так, Ви правильно прочитали. По-російськи це ніби "совість".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 09:37:43 ]
Ларисо! Ви мені трохи нагадуєте Гі де Мопассана. Тільки він - в прозі, а ви - в поезії. Описуєте життя дуже реалістично. Часто помічаю, що пишете так, як воно є. Ваші образи і метафори дуже відверті і, деколи, навіть, сміливі. І через це (хоч і не тільки через це) поезії ваші дуже впізнавані, що вже є позитивною характеристикою для автора.
Мені сподобалося!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:34:51 ]
Ярославе, дякую, що на Вашу підтримку можу розраховувати, бо мені тут дістається... (тільки чомусь мені від цього легко і весело!).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 09:52:10 ]
Ларисо, а мене Ви не переконали! Людина завжди залишається такою, як вона є, і нічого і ніхто її не змінить. Ось моя песимістична думка на противагу Вашому незрозумілому оптимізму щодо головного героя вірша. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:19:02 ]
Підтримую цю думку. Ларисо, не розслабляйтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 13:59:48 ]
Стосовно навчання, правда. "Погана звістка. Людину ніхто і ніщо не може навчити, якщо вона не захоче навчитися. Хороша звістка. Людина всьому може навчитися, якщо вона захоче навчитися." Хлопці, ви або ще не закохувалися по-справжньому, або закохалися давно і вже забули, як ви змінилися. В обох випадках вам пощастило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:06:07 ]
Хто не закохувався по-справжньому? Я?! А як би інакше я став поетом? :) А всередині самої системи неможливо вивчити саму систему. Її вивчення можливе лише ззовні. Наші зміни ми самі не помічаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 14:24:52 ]
"В обох випадках вам пощастило". Іноді чудовим "ззовні" стає дзеркало, хоча з ним можна домовитися. А взагалі можна спробувати перегнати або хоча б догнати маршрутку. Це такі собі цілком помітні неозброєним оком зміни, котрі приходять з мудрістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:37:07 ]
Для того, аби не пробувати змагатися з маршруткою, достатньо здорового глузду. ))) А дзеркало? Хіба ось таке. "Аби знати, як ти виглядаєш, подивись в очі гарній дівчині, яка дивиться на тебе" ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 14:42:46 ]
Ну про маршрутку то я так, чисто з львівського досвіду. :-) Вони в нас в деяких місцях повзуть повільніше черепахи, всьому вина - підготовка до Євро. А дзеркало - то таке хіба для вас, чоловіків. Бо коли вже на мене дивиться гарний мужчина, я і так знаю, як я виглядаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-19 14:47:07 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:42:06 ]
Ех, не знайомі ми особисто, і не мешкаєте Ви у сусідньому дворі, і не знаєте, справді, звідки в мене такий "незрозумілий" оптимізм!.. А я ним можу багатьоооох зарядити!Ну, що ж, пишу неправдоподібні вірші. Ви не вірите, що любов міняє все на краще?