ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Шторм
ще не час на відбій, –
розігнути цю ниючу спину,
повернутись в каюту,
роззутись і зняти бушлат.
на барометрі – шторм,
буря трощить усе безупину,
а за нею – наступна,
лютіша її у стократ.

каравела-земля
все ще з тріском пливе поміж ними,
і уп'явся в вітрила,
шматуючи їх, вітер-норд,
все ще право руля,
і на вахтах стоять побратими,
і в сигнальних вогнях
за туманами – сяючий порт.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-19 21:54:02
Переглядів сторінки твору 8504
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.960 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 22:04:39 ]
В штормовому морі не ходив, отримував адреналінчик на землі, але емоції небезпеки при читанні віша відчув! Дуже відчув!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 22:07:36 ]
ох, Олександре, я теж не ходила. Просто мені треба навчитися описувати фантастичні місця, де я ніколи не була. ) і як це у фантастів так гарно виходить? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-19 22:28:36 ]
Олю, а хто тобі поставив цю задачу - описувати такі події? Сама? Тоді бажаю: хай твої небезпеки завжди будуть віртуальними.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 22:37:14 ]
та ні, то я останнім часом так живу)) все чекаю, що розпогодиться, а воно - ніяк)) а тема спливла сама по собі, я ніколи не придумую вірші навмисно.
А за побажання - дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-09-19 22:16:33 ]
Описано зі знанням справи! Хоч я тільки дочка моряка, але так відчувся присмак моря!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 22:21:07 ]
дякую дуже, Ірино! приємно це чути від доньки моряка ))) А насправді в мене просто довго трималася тема негоди - от крутилася я навколо неї і все... А потім сплив шторм. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 22:44:05 ]
вибач, Олю, що не встиг на прем"єру твого вірша. відволікся від стіни плачу. поки-що прочитав лише раз. зараз буду ще читати. а потім буду хвалити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 22:47:42 ]
від чого ти відволікся? 8))
і "хвалити" мало би бути в лапках?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 22:56:00 ]
та ні. без лапок. все дуже чітко і логічно. чіплятися до чогось можна хіба після якихось мічманських курсів.
дуже все органічно, наче ти й справді служила на якомусь вітрильнику в своєму попередньому житті.
дуже майстерний вірш.
гарні добротні рими, легко читається.
Молодець!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 22:58:49 ]
добре, тоді сама здамся. в останньому рядку - порт за туманами. насправді в бурях туману не буває, мало б бути - за імлою, маревом, дощовою стіною чи щось таке. Але я не знайшла відповідного слова. У тебе з цим краще, може є якісь ідеї?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:00:55 ]
тобто з натяжкою тумани підходять,– якщо сприймати їх як імлу, але... я все ще шукаю щось точніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:08:05 ]
Ой! Олю, не псуйте вірша!! Тумани - в тему, тобто в морі - шторм, а десь там є тиха гавань, у якій усе спокійно, навіть тумани стеляться, і саме туди й пливе отой пошарпаний бідолаха-вітрильник...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:08:16 ]
не знаю чи потрібно аж так глибоко крпати. це ж поезія а не посібник по лікуванню лікарськими травами.
А тумани, імла - це настільки розмите...

Але якщо хочеш - я подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:16:36 ]
дякую, Гренуіль, я саме тому і наважилася втулити туди тумани))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:05:14 ]
Російською "во стократ", українською "у стократ". А команда "право руля!" - два окремих слова, то, мабуть, так і треба тут написати.
Може, "шматуючи їх" - раз уже в вітрила уп'явся, то їх і дере?
"На вахті" (має бути однина) - а взагалі на флоті кажуть "стояти вахту" (це я знаю як колишня дружина моряка) :))
Ну і, незважаючи на ці дрібниці, загальне враження: моторошно, але оптимістично! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:14:25 ]
дякую, Гренуіль! я бачила, що "право руля!" - це команда, але тут більше мала на увазі напрямок - ми беремо вправо, тому насмілилася їх об'єднати в нове слово. Але раз мовознавець каже, то краще виправлю.
про вахти - тобто кожен несе свою вахту - як ствердження того, що нема дрібних справ, усі важливі - це чисто художній прийом, тому я не хочу міняти.
"востократ" - справді прощолкала))) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:10:26 ]
ти Кабанова читала?
так от, коли йому бракує якоїсь рими, він тулить в те місце дядька з прізвищем, яке римується.) а ти думаєш аж над такими нбюансами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:15:51 ]
Кабанов... щось не пригадую... кинь, може, лінк?
але ідею зрозуміла! ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:19:56 ]
до речі, про вахта-вахти, я теж думав і вирішив, що ти зробила це спеціально.
і не прощолкала, а проклацала)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:21:01 ]
або зловила собі пару ґав... )))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:25:13 ]
але є в нього своя естетика.
до речі - він з України.

Александр Кабанов

Колыбельная для пиш.машинки

На лице твоем морщинка, вот еще, и вот…
Засыпай моя машинка, ангельский живот.
Знаю, знаю, люди - суки: прочь от грязных лап!
Спи, мой олджэ. Спи, мой йцукен. Спи, моя фывап.

Терпишь больше, чем бумага (столько не живут).
Ты - внутри себя бродяга, древний «Ундервуд».
Пусть в Ногинске – пьют непальцы и поют сверчки,
ты приляг на эти пальцы – на подушечки.

Сладко спят на зебрах – осы, крыльями слепя,
вся поэзия – доносы на самих себя.
Будет гоевая паста зеленеть в раю,
западают слишком часто буквы «л» и «ю».

Люди – любят, люди – брешут, люди - ждут меня:
вновь на клавиши порежут на исходе дня.
Принесут в свою квартирку, сводят в туалет,
и заправят под копирку этот белый свет.

захочеш - комент витреш. щоб не лякав твоїх поціновувачів)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:32:39 ]
класно! особливо сподобалися подушечкИ))) трохи нагадує Пашу Броского. Зараз дам лінк, але так, щоб можна було стерти, якщо Редакція наїде...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:37:30 ]
а мені дуже сподобалися ті рядки літер. я довго наздоганяв, аж поки не поглянув на клаву)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:39:16 ]
зміщення наголосів - це не нове. в Полозкової теж пам"ятаю. до речі, ти знайома з її творчістю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:42:09 ]
так, в неї такі... як би це сказати... дуже чуттєві вірші, і ця чуттєвість така потужна!! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:48:04 ]
нгі, примітивізмом попахують вірші цього чіхуа-хуа)
зовсім інший рівень. примусив себе дочитати до кінця.
А Вера - це для мене було щось. я засинав з її альбомами і прокидався.
не знаю чи ти слухала її "фотосинтез " і ще один альбом. вона чудово читає і співає. на ЖЖ є і альбом (другий) і відеоролики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:53:44 ]
та він ще просто дуже молодий) але іронія його цікава, може, трохи грубувата)
Вєру мало знаю, і тільки вірші. Ось доживуся, коли буду мати трохи більше часу, то послухаю. Тим більше, що ти так про неї відгукуєшся! ))
... піду спати))) па)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-19 23:58:57 ]
па)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-20 02:04:50 ]
та він ще просто дуже молодий :-) Ото було цікаво дізнатися, що Кабанов - дуже молодий. Розумію, якби таке сказала ну, наприклад, Ліна Костенко, з її ...надцять. А вам, Олю, він майже ж як батько. Та і в плані творчості теж не початкуючий поет, наскільки мені відомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 08:36:45 ]
ні-ні, Галино, то я про Пашу Броского - це він молодий)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 00:00:41 ]
у меня каждая сотня байт интернета - это трафик. Буду кратким.
Хорошее Ваше стихотворение. Но желателен настоящий выход в океан. В свое время пацаном я доверялся к/ф и литературе. Но без практики - это конфуз.
Но вопрос не в нем. Маловато образности, этого бесшабашного драйва.
Но его может недоставать исключительно мне.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-20 08:39:54 ]
может потому, что этот стих – вовсе не о море (как бы странно это ни звучало!:), а совсем о другом - о выдержке. И я не знаю, насколько уместен бесшабашный драйв, когда я в первых строках задаю другое основное чувство - очень сильную усталость.)

И - кстати - похвалюсь: у меня с морем дружба) я умею хорошо грести и немного управлять парусом. ) Хотя на больших судах никогда не ходила)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 10:43:27 ]
Я в курсе дела, что в стихотворениях таких поэтесс как Вы, присутствует образность и прочие средства поэтического отображения известной автору действительности, но, я, к сожалению, ничего, кроме морского начала, не узрел. Возможно, вы имели в виду реку. Обилие предметов морского назначения и свойств меня не отпускает в иные грезы. Такой я читатель.

Всяческих благ и новых поэзий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 10:34:00 ]
по-Висоцькому - сильно, Олю! Навіть длуже і дуже! молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:12:16 ]
дякую, Маріанно! от ніколи б не подумала... !!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-20 12:04:28 ]
Олю!
До мене (я бачу) фахівці штормів і океанів вже встигли написати про Ваш гарний вірш багато.:))
І тиха заводь
їхню душу манить... Приєднуюся.

Я син степів
Із вій коня
родилась ковила...
Візьму Ваш вірш і ковелою попливу...
Спасибі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:17:32 ]
літати там,
куди ніхто не просить,
сідлай свого крилатого коня,
із вій його
обтрушуються роси
і обіймає руки ковила...

дякую, Василю! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-22 11:01:17 ]
!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-20 12:43:30 ]
І справді не час на відбій, прибій за прибоєм, витримка не завадить, і тест на неї пройдено
успішно ))).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:18:21 ]
ой, Женечко, боюся, що тест ще в процесі... )))
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-20 14:07:53 ]
Не знаю чи я все правильно відчула, але моментально пригадалось із Ліни Костенко:
"Кити хоч викидаються на сушу.
А людству - викидатися куди?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:19:34 ]
такі гарні слова, пані Любо! дуже дякую вам. справді співзвучно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:02:16 ]
а ось з цього місця хотілося дізнатися детальніше хто це така вона, "наступна"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 10:26:21 ]
о ні, це не пророцтво :)) тут моє власне спостереження: іноді здається, що вже коли переживу ці труднощі, то буду далі жити довго і щасливо), але так звичайно не буває - життя все одно повертається так, що не знаходиш на нього відповідей... )
Я, звичайно, досить гіперболізувала наступну бурю), але потім сказала, що "каравела пливе поміж ними" - вона нас зачепить краєчком. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 22:30:37 ]
Олю, іноді мені здається, що ви просто не бажаєте виходити за границі цього казкового світу намальованого вашою уявою, розкрити грані свого дару у світі реальних подій. Але це тільки моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 09:34:59 ]
це тільки образи казкові - я вибираю їх, бо вони дуже місткі.
Знаєте, як я пишу? - заглядаю в себе, - що там, на дні? - і, відчувши якусь неясність, тривогу, пишу на грані цієї тривоги. Тобто мої вірші - як відповіді самій собі на дуже важливі для мене питання.

Але я не впевнена, що роблю правильно. Я не завжди відчуваю, куди можна зробити наступний крок. Якщо ви мені підкажете, то я буду дуже вдячна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 22:39:25 ]
Даруйте, Олю, але в такій справі "не пастух я брату своему".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 11:49:00 ]
а тут ви, до речі, повторили слова Каїна (це я дуже доброзичливо кажу, Василю, без натяків - просто впізнала і посміхнулася).
Я думаю, що ми в певній мірі всі відповідаємо один за одного)))) і тому мені дуже дорогі ці діалоги на ПМ - я перетинаюся з дуже гарними людьми і, може хоч ненароком, але вони мені щось підкажуть... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 14:57:05 ]
Олю, а як вам така гіпотеза, щодо "розшуків у собі" - в нас присутній Дух Святий, чиє тихе "звучання" стає значно голоснішим, барвистішим, відчутно тремким, чим ближче підходить наша особистість до струн Господніх, які тримають цей світ у Задуманому Творцем стані? Тож кожен свій крок варто робити і згідно цих відчуттів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 15:36:05 ]
Я з вами зовсім згідна, Редакціє. У цьому вірші якраз є Його образ – сяючий порт. Біда лиш у тому, що далеко не всі його відчувають. У мене он мама кілька днів тому дзвонить і просто плаче в трубку... І що тут поробиш?
Ми не можем бути щасливими до кінця, поки навколо так багато нещасливих.