ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 Песимістичний вірш
Море смутку - моя оселя.
Ще живий завдяки плавбі.
Хвиля в серце, в голову хвиля -
не цього я бажав собі.
Ген на суші блаженства шати,
невгамовних жадань крутіж.
Хтось мамоні стає на п'яти,
хтось од Бога уже святіш.
Насолоджуючись шаленством,
в мене ціляться з-під повік:
цей, напевно, в житті без сенсу.
Звісно, втопиться чоловік.
Хвиля в серце, в голову хвиля.
Піді мною регоче дно.
Заздрю мертвим і в'язням скелі,
бо хоч небо таким дано.
А від смутку до дна близенько.
Холоднеча скує лиха.
Ну, навіщо живу я, ненько?
Тільки хвилі розколихав.
2011р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 21:22:54
Переглядів сторінки твору 6906
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.663 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.10.13 19:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 21:49:07 ]
охохо...!!! Пане Богдане..! Ваш ЛГ - просто супер!!! Міркую, що Вас підтримає більшість голосів...саме за ці думки, викладені в цій поезії... Хоча й безмовно!
(реверанс і щира подяка за вірш!)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 21:58:07 ]
Невимовно сподобалося, супер і зовсім не песимістично по той бік хвиль :))).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:08:25 ]
Гарно, Богдане!
Але стрічку

"їм хоча би небО дано"

варто підкоректувати, бо ритм кульгає.

можна якось так побудувати стрічку: " їм хоч небо (- -) дано"

А вірш дуже філософський!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:12:36 ]
а чому наголос зміщений в "голОву"?

і нащо стільки смутку? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:22:19 ]
Гарний вірш, пане Богдане. Торкає. А от ця фраза, як на мене хоче трошки зміни:
"їм хоча би небо дано"

Може "бо їм небо хача б дано"?
Я чомусь тут запнулася, хоч ніби склади всі на місці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:22:52 ]
Уявіть собі постійний штиль... Як нецікаво було б жити. Так що і розколихувати хвилі комусь треба. Зачепило.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:37:33 ]
Розумію, що це не зовсім в тему вірша. Але оті хвилі нагадали давній анекдот.) а знайшов аж два його варіанти в неті.

Высокий и маленький упали в канализационную канаву. Отходы человеческой жизнедеятельности прибывают. Они стоят. Высокому уже под подбородок. Маленькому под верхнюю губу.

Высокий решился звать на помощь. "Помогите!" - кричит. Маленький( сдавленным голосом) : " Тихо! Не гони волну...."

і ще один варіант цього анекдота - політичний.


Грешники в аду стоят в дерьме по горло. Туда швырнули новенького — диссидента. Он завозмущался, замахал руками, стал качать права человека. К нему повернулась рожа соседа:
— Не гони волну, падло!

)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:39:21 ]
Богдане, не ображайся!) Видали як прочитаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:43:10 ]
Дуже сподобався...
Але раз такий сумний вірш, то бажаю вам більше посмішок...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:44:19 ]
Не встигли, Богдане, я вже прочитала і... посміялася. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:00:26 ]
Приємно вражений! Ганявся півгодини за свинюкою, яка втекла з хліва, а тут уже стільки відгуків та коментарів. Дуже слушна порада щодо фрази "їм хоча би..." Відразу переробив. Не зрозумів зауваження Чорнявки, адже у вірші "хвиля в серце, в гОлову хвиля", а не інакше. Вдячний усім за добрі слова та поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 23:06:47 ]
Богдане, але якщо дотримуватися ритму вірша, то наголось проситься так як каже Чорі. Порівняй з виправленою стрічкою. Також можеш подумати і над цим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:18:09 ]
Ярославе, будемо мій варіант ритму вважати " пробною кулею".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 23:37:29 ]
Не маю нічого проти, Богдане. Це ж твій вірш.
А коментарі видаляються кліканням лівої кнопки на той прямокутничок біля аватарки. Пояснюю, бо сам одразу не зорієнтувався. Якщо б хотів видалити ті анекдоти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:52:35 ]
Хай живуть. Згадав, Ярославе, що в Тебе є афоризм про секс. Теж пригадав анекдот.
- Куме, ви який секс любите?
- Груповий.
- Ого! А чому?
- Бо під час групового завжди можна просачкувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 07:52:51 ]
Приєднаюся до компліментів- вірш "оболдєнний". =)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 09:57:54 ]
Цікавий вірш! І смуток (за контекстом) тут не той банальний, а Смуток й це зовсім інше.
Спиняє мене рядок "бо хоч небо таким дано" - небо дано нам усім од Початку наче, проте, ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 10:02:04 ]
Дуже песимістичний вірш.
А оце звучання мені здалось навіть доречним:
Хвиля в серце, в гОлову хвиля - справді, як дві хвилі, два поштовхи.
Тільки, може або наголос поставити (щоб читач не плутався), або розділити їх
Хвиля в серце,
в голову хвиля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 10:30:35 ]
Не скажу нічого про текст, але коментарі супер.Знаю Богдане, що ти оптиміст, та й артист не поганий...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Рикмас (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-14 13:33:35 ]
Посміхайтесь - і смуток Вас не торкнеться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-14 21:22:02 ]
Вдячний усім за відгуки. Дуже люблю образну поезію. Намагаюся таку писати. Вітаю усіх зі Святою Покровою.