ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Серце мов хрест
cross and nail Серця – хрести
розіп’ятих віршів.
Уста оцти,
якими не грішив,
прицвяшений увагою, рядок.

У слові – страсть –
живучіша із ран,
мовчання наст
над водами в Йордан
і світла пережитого ковток.

Поезія
колує у строфі –
той Божий яв,
який любов привів,
у літерах веселку воскрешав.

Очей вогонь
збирається рости,
у кузні скронь
доковується спис,
гостріє в гарті – тіла просить – шшша...

... не ви_тече душа...

26 Жовтня 2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-26 21:05:52
Переглядів сторінки твору 4786
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:18:03 ]
Чи варто настільки перемішувати :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:24:37 ]
Привіт Василю,
А що - серце не надається, аби послужити хрестом,
чи Бог - не може існувати віршем?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:32:26 ]
Світлого вечора Юрію. З моїх позицій, такі ототожнення - це своєрідний елемент вишуканого "панібратцтва". Бог не може існувати віршем і перебувати в горосі, бо Він - Господь. А так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:51:59 ]
Значить я недостатньо зрозумілий. :(
Вибачайте тоді.
Жодного панібрацтва не визнаю.
Є просто поняття асоціації і на асоціативному рівні - так вималювався образ поезії.
Це не замінник - це фарба, Василю.
Ви ж не будете сперичатися, що блюз не можна асоціювати зі синім кольором,
чи колір моїр очей із небом, повним сонця?
Від того ж небо - залишиться неосяжним, а очі - земними.
Від того блюз - не звучатиме, як насмішка над символом меламхолії.
Але кожен бачить - що бачить і мені шкода, що я не вгодив Вашому смаку.
Взаємного благого вечора,
з повагою,
ЛЮ

ПСи - Ви і не зауважили - як розп`яли...
:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 21:55:17 ]
А - забув - Бог є всеприсутнім - і в горосі і у вірші. (ІМХО - звичайно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-26 21:58:22 ]
... не ви_тече душа...
Мені сподобалося, особливо, кузні скронь. І звідки Ви це все черпаєте, пане Юрцю?.. Де ті потаємні джерела і ті фарби?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:13:27 ]
Привіт Патарочко,
Я не черпаю більше - от що набіжить - те і перевожу на чорнило.
Дякую за розуміння.
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:01:37 ]
Всюдисущим... А це не одне і теж ... (Горох... мав на увазі вчення Платона). А не достатньо зрозумілий - палиця з двома кінцями.
Можна б було посперечатися, ЛЮ, ( про колір очей і самі очі). Але це авторське право - як, як і правило читача - висловитись. Не більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:08:20 ]
Ваша позиція - є Вірною і Світлою. Я її сприймаю достойно і шанобливо,
хоча залишаю за собою право на авторське світосприйняття.
Я не вбачаю жодного богохульстава зі свого боку чи "похлопування" по Божому плечі.
Я просто маЛЮю свій світ.
Ще раз дякую,
і ще раз
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:21:48 ]
Даруйте, я не брав на себе роль інквізитора.
Кожний має право на своє світосприйняття, на творення свого світу. Сьогодні вони лише пересіклися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:31:23 ]
Так це ж - чудово - Істина завжди - десь на перехресті, і Їй - не є паралельно.
Я думаю, що Ви не один, котрий не погоджується з моїм баченням,
але я не претендую на завоювання будь-якого серця.
(інквизиторський ковпак не потрібно висилати?) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:33:20 ]
Не буду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:20:34 ]
Справді, вірші розпинають, знайоме відчуття, а серце - хрест, куди забивають цвяхи. Візуально хрест важко сприйняти, швидше внутрішім чуттям якимось він сприймається. Цікаві Образи, ті вірші, які розпинають, потім відкопують через сто років і славлять. Автор реабілітований посмертно, та чи йому це - не все одно? Живе, аби душа не
ви-текла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:37:36 ]
Радий, що знаходжу розуміння, Ярославе.
Розпинають і люди і час і обставини і все - що завгодно.
І хоча автору після його смерті то вже по-цимбалах, але таки справджується сила Слова тут.
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 22:23:15 ]
Образність надзвичайна, ЛЮ! Задоволення від вірша велике, насправді моцно. І не менше задоволення від ваших коментів, хлопці! Приємно бесідуєте, коректно - є чого повчитися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 22:42:43 ]
Іванку, дякую, Друже.
А ти долучайся до розмови.
Я ж людина - і часто помиляюсь, хоча душею не кривЛЮ.
Ось мені особисто подобається такий стиль розмови між авторам/читачем - спокійний, виважений, без взаємоприниження і ярликування.
Тисну руку,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 23:37:06 ]
Замисел цікавий, Юрцю! Питання в тому - за що жертва і навіщо принесена?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 23:43:11 ]
Помирають на хресті - за Любов (maybe for a Word - this time). :)
Дякую, Михайле,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-26 23:50:06 ]
і світла пережитого ковток...

Насичено і нетривіально. Потрібно думати і осмислювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 00:57:55 ]
Головне, що не провокує до душевного супротиву...
Thanks.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-27 11:51:04 ]
віршем можна вбити й воскресити
мені сподобався вірш, ЛЮ!
сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 16:21:53 ]
Маріанно,
Тішуся, що замішка фарби вдалася.
Дякую,
ЛЮ