ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 Голос
Образ твору Клубок у горлі,
зашморгом стискає
і палають вени,
як бікфордів шнур.
Глянь на покуть -
хижо визирає
сіро-чорний щур.
Ще ж недавно діти
грались на долівці
запах материнки
стелю підпирав,
а тепер на шибці
метелика ніжки
кажан дожира.
Пусткою розчавлений,
сажею отруєний, -
ох, гірка ця
тризна!
Вікнами-хрестами
мареннями-снами
уже не відпустить
голос твій, дідизно...

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-15 18:39:34
Переглядів сторінки твору 7220
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.709 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 19:24:17 ]
Дивовижно... Я кілька днів теж не можу одірвати очей, коли йду мимо, від покинутої старої хати на моїй вулиці. І я все думаю - чи вона ще жива? Чи вже ні? І теж "клубок у горлі"...
Зворушливо. І закінчення у Вас гарне. Хоч, кажуть, про стару хату вже стільки понаписувано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:47:28 ]
Ой, Любо!
Як Ви праві! І несть їм числа отим хатам, що помирають... І не висмикнути з грудей отого "цвяха"...
Сердечно дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:37:43 ]
Сумно. Колись читала на цю тему, здається, у Софії Кримовської.

Трішки ритм здалося б підрівняти. При бажанні.
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:50:38 ]
Спасибі, Яно!
Я теж відчуваю цей рваний ритм. Навіть думав (дотримуючись правил) помістити у "Іншу поезію". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:44:03 ]
Поєднання інтимної лірики й громадської. Взагалі-то, Капітане, дуже ліричне начало у багатьох твоїх творах. Це простежується. А цей вірш ненав'язливо підкуповує... Гарно.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:54:58 ]
Михайле!
Дякую тобі за зворушливий коментар.
Ото воно мені близьке ще й того, що за 100 км батьківська хата вже третій рік пуста... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:07:53 ]
Не пуста, а відпочиваюча!
Проте, якщо без жартів, хати.. села.. стилі.. вулиці (тобто їх устрій) - все з часом переходить до їх творців-власників, що, упокоївшись, забирають із собою СВОЮ епоху. Я не марю: потойбіччя теж організовується... А нові покоління, ніби оновлюючи, створюють уже свою еру оточуючого світу.
Так що даруй, Кеп!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 20:25:50 ]
Дуже влучно, Полковнику! Так воно і є, Але ж все одно щемить! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:17:42 ]
Зухвалий час, як карабас.
Лише той спомин...
(Навіть Олександра македонського до сліз довів).
Таки "клубок у горлі", коли читаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:19:12 ]
..."Македонського"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 21:28:18 ]
Дякую, Друже, за тонке і чутливе сприйняття. :)) Скільки я чернеток порвав і які сни мені снились, поки писав... Просто жах. Ну нічого. Може попустить...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:47:20 ]
Ненажерливе кажанисько!
(мою знайому кажан вкусив за мізинця, то я тому так і реагую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 22:07:19 ]
Ну це вже трішечки веселіше. :))
Дивовижне у Вас ім"я (псевдонім).
Вашій знайомій нічого не загрожує, бо це тільки у Південній Америці кажани-вампіри переносять сказ. А так, кажуть, вони дуже корисні...
Радий знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:27:13 ]
Ні, вже не загрожує.
Років зо п'ять минуло після того "кажанячого" випадку. З нею все гаразд.
Будьмо знайомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:47:10 ]
А у нас старі хати активно скуповуються, відбудовуються, а де дітися молоді. А так поїдуть на заробітки, і як квартира не по кишені, залишаються у селах. Хоча є і такі, залишені напризволяще.
Хоч ритм і збитий, гарний вірш, душевний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 23:01:25 ]
Отож, Оксаночко, не все так печально!
Радісно мені, що у тебе проростають стеблинки-хатинки.
Це обнадійливо.
Завжди радий тобі.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 11:07:07 ]
пропоную хату оплакати і завалити. ))
а самі поналиваймо чогось у кухлі
і випиймо за нові, гарні і просторі будинки!
;)))
гарний вірш, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:02:15 ]
Дорога, Олю!
Ваша думка щодо ВІРТУАЛЬНОЇ хати слушна!
Може отак і треба "обрізати" пуповини, налигачі і якірні ланцюги та збудувати...
А як бути з рідною хатою? Вона ж промовляє...
Оце переніс текст до "іншої поезії", бо ота аритмія фінальних рядків доконечно псує все!
І це треба було зробити з самого початку і не смикатись. Дякую, Олю, за гарні слова. Відчуваю Ваші позитивні флюїди. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 21:38:20 ]
сіренький шмат паперу в бур'янах
у фарби не вбирається
навіщо
у невідь переходимо
із хат вже пам'ять осипається
зловіщо
а на долівці ще
тепло доріг
і на стіні не вмерло ще
білило,
чому ж ти, пустко, смаком калача
без заповіту зрізала
всі крила

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 18:24:07 ]
Оксанко!
Як гарно ти написала і змогла вмістити у свої рядочки так багато того, про що я думав, але чи не зміг, чи не наважився:
оте тепло, що на долівці
і заповіт,
і крила,
і багато що...

І відкрита душа твоя, Оксанко,
і вміння відчути чуже, як своє!!!
Велике, величезне СПАСИБІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-17 01:48:12 ]
"І не висмикнути з грудей отого "цвяха"..." В мені теж цей цвях стирчить. Дякую, Василю, за одкровення.
І за вірш Ксенії Озерної у відгуках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-17 11:02:05 ]
А ще ж недавно навкололітературне життя на ПМ було схоже на бібліотеку. Се не мої слова... Зайшов, подивився, мо прочитав щось і пішов - десь так... Радий, Ларисо, що Ви додали імпульсу і квантів енгергії цьому ресурсу і оживили трохи його. Звісно, се забирає енергії і часу. Вельми вдячний Вам, що завітали і відгукнулися! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-22 11:31:34 ]
Люди силу свою віддають мені, читачеві. Душу свою. А я спроможна лиш словом добрим віддячити. Хоча, по-нормальному, треба йти до книгарні і брати там книги улюблених авторів. Щоб їм копійкою віддячити, бо поету до натхнення кусок хліба не завадить.
Дозвольте, як квіти до пам'яті про минуле, що так пече Вам і не тільки Вам, покласти свої рядки:
"I як мене ти, вiтре, втiшиш нинi?
Вже й слiз нема, і тiльки в теплих снах
Я бачу тої хати очi синi...
Цей спомин, наче запах в полинах."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 13:22:16 ]
Спасибі, Ларисо! Зворушливо і прекрасно! :)