ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
***
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
angels
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
ДОСАДА
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 Голос
Образ твору Клубок у горлі,
зашморгом стискає
і палають вени,
як бікфордів шнур.
Глянь на покуть -
хижо визирає
сіро-чорний щур.
Ще ж недавно діти
грались на долівці
запах материнки
стелю підпирав,
а тепер на шибці
метелика ніжки
кажан дожира.
Пусткою розчавлений,
сажею отруєний, -
ох, гірка ця
тризна!
Вікнами-хрестами
мареннями-снами
уже не відпустить
голос твій, дідизно...

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-15 18:39:34
Переглядів сторінки твору 6527
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.709 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 19:24:17 ]
Дивовижно... Я кілька днів теж не можу одірвати очей, коли йду мимо, від покинутої старої хати на моїй вулиці. І я все думаю - чи вона ще жива? Чи вже ні? І теж "клубок у горлі"...
Зворушливо. І закінчення у Вас гарне. Хоч, кажуть, про стару хату вже стільки понаписувано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:47:28 ]
Ой, Любо!
Як Ви праві! І несть їм числа отим хатам, що помирають... І не висмикнути з грудей отого "цвяха"...
Сердечно дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:37:43 ]
Сумно. Колись читала на цю тему, здається, у Софії Кримовської.

Трішки ритм здалося б підрівняти. При бажанні.
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:50:38 ]
Спасибі, Яно!
Я теж відчуваю цей рваний ритм. Навіть думав (дотримуючись правил) помістити у "Іншу поезію". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:44:03 ]
Поєднання інтимної лірики й громадської. Взагалі-то, Капітане, дуже ліричне начало у багатьох твоїх творах. Це простежується. А цей вірш ненав'язливо підкуповує... Гарно.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:54:58 ]
Михайле!
Дякую тобі за зворушливий коментар.
Ото воно мені близьке ще й того, що за 100 км батьківська хата вже третій рік пуста... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:07:53 ]
Не пуста, а відпочиваюча!
Проте, якщо без жартів, хати.. села.. стилі.. вулиці (тобто їх устрій) - все з часом переходить до їх творців-власників, що, упокоївшись, забирають із собою СВОЮ епоху. Я не марю: потойбіччя теж організовується... А нові покоління, ніби оновлюючи, створюють уже свою еру оточуючого світу.
Так що даруй, Кеп!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 20:25:50 ]
Дуже влучно, Полковнику! Так воно і є, Але ж все одно щемить! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:17:42 ]
Зухвалий час, як карабас.
Лише той спомин...
(Навіть Олександра македонського до сліз довів).
Таки "клубок у горлі", коли читаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:19:12 ]
..."Македонського"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 21:28:18 ]
Дякую, Друже, за тонке і чутливе сприйняття. :)) Скільки я чернеток порвав і які сни мені снились, поки писав... Просто жах. Ну нічого. Може попустить...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:47:20 ]
Ненажерливе кажанисько!
(мою знайому кажан вкусив за мізинця, то я тому так і реагую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 22:07:19 ]
Ну це вже трішечки веселіше. :))
Дивовижне у Вас ім"я (псевдонім).
Вашій знайомій нічого не загрожує, бо це тільки у Південній Америці кажани-вампіри переносять сказ. А так, кажуть, вони дуже корисні...
Радий знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:27:13 ]
Ні, вже не загрожує.
Років зо п'ять минуло після того "кажанячого" випадку. З нею все гаразд.
Будьмо знайомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:47:10 ]
А у нас старі хати активно скуповуються, відбудовуються, а де дітися молоді. А так поїдуть на заробітки, і як квартира не по кишені, залишаються у селах. Хоча є і такі, залишені напризволяще.
Хоч ритм і збитий, гарний вірш, душевний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 23:01:25 ]
Отож, Оксаночко, не все так печально!
Радісно мені, що у тебе проростають стеблинки-хатинки.
Це обнадійливо.
Завжди радий тобі.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 11:07:07 ]
пропоную хату оплакати і завалити. ))
а самі поналиваймо чогось у кухлі
і випиймо за нові, гарні і просторі будинки!
;)))
гарний вірш, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:02:15 ]
Дорога, Олю!
Ваша думка щодо ВІРТУАЛЬНОЇ хати слушна!
Може отак і треба "обрізати" пуповини, налигачі і якірні ланцюги та збудувати...
А як бути з рідною хатою? Вона ж промовляє...
Оце переніс текст до "іншої поезії", бо ота аритмія фінальних рядків доконечно псує все!
І це треба було зробити з самого початку і не смикатись. Дякую, Олю, за гарні слова. Відчуваю Ваші позитивні флюїди. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 21:38:20 ]
сіренький шмат паперу в бур'янах
у фарби не вбирається
навіщо
у невідь переходимо
із хат вже пам'ять осипається
зловіщо
а на долівці ще
тепло доріг
і на стіні не вмерло ще
білило,
чому ж ти, пустко, смаком калача
без заповіту зрізала
всі крила

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 18:24:07 ]
Оксанко!
Як гарно ти написала і змогла вмістити у свої рядочки так багато того, про що я думав, але чи не зміг, чи не наважився:
оте тепло, що на долівці
і заповіт,
і крила,
і багато що...

І відкрита душа твоя, Оксанко,
і вміння відчути чуже, як своє!!!
Велике, величезне СПАСИБІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-17 01:48:12 ]
"І не висмикнути з грудей отого "цвяха"..." В мені теж цей цвях стирчить. Дякую, Василю, за одкровення.
І за вірш Ксенії Озерної у відгуках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-17 11:02:05 ]
А ще ж недавно навкололітературне життя на ПМ було схоже на бібліотеку. Се не мої слова... Зайшов, подивився, мо прочитав щось і пішов - десь так... Радий, Ларисо, що Ви додали імпульсу і квантів енгергії цьому ресурсу і оживили трохи його. Звісно, се забирає енергії і часу. Вельми вдячний Вам, що завітали і відгукнулися! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-22 11:31:34 ]
Люди силу свою віддають мені, читачеві. Душу свою. А я спроможна лиш словом добрим віддячити. Хоча, по-нормальному, треба йти до книгарні і брати там книги улюблених авторів. Щоб їм копійкою віддячити, бо поету до натхнення кусок хліба не завадить.
Дозвольте, як квіти до пам'яті про минуле, що так пече Вам і не тільки Вам, покласти свої рядки:
"I як мене ти, вiтре, втiшиш нинi?
Вже й слiз нема, і тiльки в теплих снах
Я бачу тої хати очi синi...
Цей спомин, наче запах в полинах."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 13:22:16 ]
Спасибі, Ларисо! Зворушливо і прекрасно! :)