ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Мелодія вишиваної віхоли
Присвячується майстрові української вишивки Василю Канделі

Хроніка, хрещена хрестиком, вийшла з-під пальців дідових –
Така ж правдива, як Нестора давнього письмена.
Світ ще не видів такого, світ ще такого не відав:
Гляньте, завмерла історія в позі моделі слухняної,
Випнула стегна і перса на рушникові вона.

Дідів рушник – особливий, дідів рушник – незвичайний.
Дід рахував терпеливо хрестики різних тонів…
І з полотна зиркнув сивий чи молодий-кучерявий,
Обрис Франка чи Шевченка... Дід вишивав, як умів.

Дітище дідових пучок має свої тулумбаси,
Б’є в барабани уяви, хмелить – ну чисто первак…
Голка в руках замість ручки; пісню підхоплює басом,
Пише історію вправно майстер на тих рушниках.

Виставка – просто надворі, на мотузках для білизни!
Вітер періщить прищепки, старанно рве полотно!..
Наче врожай у коморі, дід накопичив «за жизню»
Скарб – і тендітний, і крепкий, наче дозріле вино.

Виставка ця – як весілля, майстер нагадує свата:
Ловить хвостаті полотна, парує хрещатих півнів!
Щемна Шевченкова хата, пуп’янки, китиці й грона -
зблискують у заметілі вишИваних рушників...

2009р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-12 16:16:22
Переглядів сторінки твору 7581
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.653 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-12 16:19:31 ]
Усе сподобалося, Ларисо! І вірш пречудовий, і відео гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:00:56 ]
Дякую. Марійко!А ще багатьом людям хочеться подякувати:мабуть, в першу чергу - Майстрові Василю Канделі, його талановитим рукам, світлому розуму (це ж він прораховував сам, без всіляких комп'ютерів,оті дрібні клітиночки, роблячи схожість портретів фотографічною). Дяка його дружині Валентині, його Берегині, це ж вона тихо і невтомно допомагає йому з розкішними оторочками для рушників, та й в інших питаннях - перша помічниця! Велике спасибі Олександру Білову, який на різних заходах увічнював роботу Майстра через фотосвітлини... Олексієві Тичку, поетові, ентузіастові, доброму другові всіх нас, хто пов'язаний з Уманьфестом - мій уклін! Цієї відеороботи, та й виступу цього просто не було б, якби він не запросив, не наполіг на приїзді в Городище, на презентацію його книги "Міжсезоння" (серпень 2011). А вже там було задушевне роздолля для кожної творчої людини!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-12 17:46:09 ]
Чудовий свiтлий теплий вiрш, панi Лариско! такий душевний, людяний, щирий. Ви його вишивали. а пана Василя треба берегти. Розкажiть трохи про нього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:08:07 ]
Маріанночко, а я дуже мало про цю людину знаю!.. Василь Демидович Кандела живе у Краснопіллі - селі, яке поглинув собою ненаситний Дніпропетровськ, влада якого завжди старалась за рахунок передмість тримати марку "міста-мільйонника"... Тепер це село - частина міста, а його чудова назва залишилася у людських спогадах. А таланти сільські - таки ще є! Ось один з них - Майстер вишивки. Він кілька разів приїздив до нас, у Підгороднє, де я живу, з виставками. Одну таку виставку,приватну, у сільському дворі, я й описала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 19:00:59 ]
Я уже з рахунку збився, скільки разів слухав і читав...А подобається мені вірш і все!Гарна тема, чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:10:23 ]
Дякую, шановний Друже!Рушійна сила твоєї роботи і твого ставлення до людей - це ДОБРО, ДОБРОТА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:13:11 ]
І що сказати - прийшла, запалила, підняла зсередини усе найсвітліше і насонячніше - і сама така ж сонячна, жива і енергійна! Молодчиночка, Ларисо!
Просто БРАВО!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:12:33 ]
Любочко, спасибі, що завітала, послухала!!! Друзі, в Ірпінь, всі - в Ірпінь (лютий 2012), будемо там віршами "зажигать"!..Зробимо зиму сонячною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:38:19 ]
А мені ще "Мистецький майдан" дуже сподобався!
Дякую. Наче випадково зазирнула у скромне віконечко - а там...!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:15:24 ]
Любонько, ура, Ви подивилися! А ще подивіться відеокліп О.Тичка "Друзям" (там же, у віконечку). Ото такий наш незабутнійййй, неповторний Уманьфест! Є пропозиція: давайте на ньому дружно зустрічатися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 22:09:29 ]
А я згадую, як ти моцно читала, особливо ті "тулумбаси" з притиском! Файно-файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:16:38 ]
Іване, як я рада тебе чути! Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Боровик (М.К./Л.П.) [ 2012-01-13 11:20:51 ]
гарно.
а як вже гарно, що ж тут ще додати))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:05:14 ]
Дякую Вам, Наталю, що завітали! Приємно, коли Вам сподобалось, хочеться ще писати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:14:14 ]
яке диво! дуже гарний і щирий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 13:20:44 ]
Дякую, Зоряно, тішуся, що завітали! З Новим роком! Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 22:52:43 ]
Ваш вірш матиме велике майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 12:30:45 ]
Дякую, Богдане, за добре слово, радію, коли Вам сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 12:38:16 ]
Дуже гарний вірш, пані Ларисо. "Із полотна проглянув" не краще? (де "зиркнув")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 17:07:51 ]
Дякую Вам, шановна Світлано Майє! Та, якщо вдуматися, то тут ні "зиркнув", ні "злянув"... не клеїться, бо стосується слова "обрис". Може, тому я й беру більш експресивне слово "зиркнув", бо "глянув"... глянути може людина, або її очі... Ви знаєте, а я й, справді, ловила себе на думці, що, Шевченко ніби "зиркає" з портретів: лагідного погляду ні на жодному з портретів не бачила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 17:13:21 ]
Пані Ларисо, я розумію Ваше бачення вірша.
Тут мовиться про обрис, не про людину, а тому я пропонувала більш м"яке слово "проглянув", бо зиркнути може людина. А обрис саме вироюється, проглядає. Але Ви автор і вам вирішувати, як має бути. Ще раз дякую за вірш. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-17 22:47:30 ]
Зачарована цим віршем, і що тут ще додати до вище сказаного. Просто щиро дякую за такі світлі, добрі враження!!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-17 23:21:14 ]
Щиро дякую, Оленко, за увагу, дуже приємно, коли і Вам приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 11:06:52 ]
Я дуже люблю цей вірш і дякую тобі за нього


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 17:22:34 ]
Дорога землячко, Надіє Павлівно,дякую щиро!