ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Мелодія вишиваної віхоли
Присвячується майстрові української вишивки Василю Канделі

Хроніка, хрещена хрестиком, вийшла з-під пальців дідових –
Така ж правдива, як Нестора давнього письмена.
Світ ще не видів такого, світ ще такого не відав:
Гляньте, завмерла історія в позі моделі слухняної,
Випнула стегна і перса на рушникові вона.

Дідів рушник – особливий, дідів рушник – незвичайний.
Дід рахував терпеливо хрестики різних тонів…
І з полотна зиркнув сивий чи молодий-кучерявий,
Обрис Франка чи Шевченка... Дід вишивав, як умів.

Дітище дідових пучок має свої тулумбаси,
Б’є в барабани уяви, хмелить – ну чисто первак…
Голка в руках замість ручки; пісню підхоплює басом,
Пише історію вправно майстер на тих рушниках.

Виставка – просто надворі, на мотузках для білизни!
Вітер періщить прищепки, старанно рве полотно!..
Наче врожай у коморі, дід накопичив «за жизню»
Скарб – і тендітний, і крепкий, наче дозріле вино.

Виставка ця – як весілля, майстер нагадує свата:
Ловить хвостаті полотна, парує хрещатих півнів!
Щемна Шевченкова хата, пуп’янки, китиці й грона -
зблискують у заметілі вишИваних рушників...

2009р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-12 16:16:22
Переглядів сторінки твору 7228
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.653 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-12 16:19:31 ]
Усе сподобалося, Ларисо! І вірш пречудовий, і відео гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:00:56 ]
Дякую. Марійко!А ще багатьом людям хочеться подякувати:мабуть, в першу чергу - Майстрові Василю Канделі, його талановитим рукам, світлому розуму (це ж він прораховував сам, без всіляких комп'ютерів,оті дрібні клітиночки, роблячи схожість портретів фотографічною). Дяка його дружині Валентині, його Берегині, це ж вона тихо і невтомно допомагає йому з розкішними оторочками для рушників, та й в інших питаннях - перша помічниця! Велике спасибі Олександру Білову, який на різних заходах увічнював роботу Майстра через фотосвітлини... Олексієві Тичку, поетові, ентузіастові, доброму другові всіх нас, хто пов'язаний з Уманьфестом - мій уклін! Цієї відеороботи, та й виступу цього просто не було б, якби він не запросив, не наполіг на приїзді в Городище, на презентацію його книги "Міжсезоння" (серпень 2011). А вже там було задушевне роздолля для кожної творчої людини!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-12 17:46:09 ]
Чудовий свiтлий теплий вiрш, панi Лариско! такий душевний, людяний, щирий. Ви його вишивали. а пана Василя треба берегти. Розкажiть трохи про нього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:08:07 ]
Маріанночко, а я дуже мало про цю людину знаю!.. Василь Демидович Кандела живе у Краснопіллі - селі, яке поглинув собою ненаситний Дніпропетровськ, влада якого завжди старалась за рахунок передмість тримати марку "міста-мільйонника"... Тепер це село - частина міста, а його чудова назва залишилася у людських спогадах. А таланти сільські - таки ще є! Ось один з них - Майстер вишивки. Він кілька разів приїздив до нас, у Підгороднє, де я живу, з виставками. Одну таку виставку,приватну, у сільському дворі, я й описала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 19:00:59 ]
Я уже з рахунку збився, скільки разів слухав і читав...А подобається мені вірш і все!Гарна тема, чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:10:23 ]
Дякую, шановний Друже!Рушійна сила твоєї роботи і твого ставлення до людей - це ДОБРО, ДОБРОТА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:13:11 ]
І що сказати - прийшла, запалила, підняла зсередини усе найсвітліше і насонячніше - і сама така ж сонячна, жива і енергійна! Молодчиночка, Ларисо!
Просто БРАВО!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:12:33 ]
Любочко, спасибі, що завітала, послухала!!! Друзі, в Ірпінь, всі - в Ірпінь (лютий 2012), будемо там віршами "зажигать"!..Зробимо зиму сонячною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:38:19 ]
А мені ще "Мистецький майдан" дуже сподобався!
Дякую. Наче випадково зазирнула у скромне віконечко - а там...!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:15:24 ]
Любонько, ура, Ви подивилися! А ще подивіться відеокліп О.Тичка "Друзям" (там же, у віконечку). Ото такий наш незабутнійййй, неповторний Уманьфест! Є пропозиція: давайте на ньому дружно зустрічатися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 22:09:29 ]
А я згадую, як ти моцно читала, особливо ті "тулумбаси" з притиском! Файно-файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:16:38 ]
Іване, як я рада тебе чути! Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Боровик (М.К./Л.П.) [ 2012-01-13 11:20:51 ]
гарно.
а як вже гарно, що ж тут ще додати))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:05:14 ]
Дякую Вам, Наталю, що завітали! Приємно, коли Вам сподобалось, хочеться ще писати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:14:14 ]
яке диво! дуже гарний і щирий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 13:20:44 ]
Дякую, Зоряно, тішуся, що завітали! З Новим роком! Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 22:52:43 ]
Ваш вірш матиме велике майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 12:30:45 ]
Дякую, Богдане, за добре слово, радію, коли Вам сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 12:38:16 ]
Дуже гарний вірш, пані Ларисо. "Із полотна проглянув" не краще? (де "зиркнув")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 17:07:51 ]
Дякую Вам, шановна Світлано Майє! Та, якщо вдуматися, то тут ні "зиркнув", ні "злянув"... не клеїться, бо стосується слова "обрис". Може, тому я й беру більш експресивне слово "зиркнув", бо "глянув"... глянути може людина, або її очі... Ви знаєте, а я й, справді, ловила себе на думці, що, Шевченко ніби "зиркає" з портретів: лагідного погляду ні на жодному з портретів не бачила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 17:13:21 ]
Пані Ларисо, я розумію Ваше бачення вірша.
Тут мовиться про обрис, не про людину, а тому я пропонувала більш м"яке слово "проглянув", бо зиркнути може людина. А обрис саме вироюється, проглядає. Але Ви автор і вам вирішувати, як має бути. Ще раз дякую за вірш. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-17 22:47:30 ]
Зачарована цим віршем, і що тут ще додати до вище сказаного. Просто щиро дякую за такі світлі, добрі враження!!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-17 23:21:14 ]
Щиро дякую, Оленко, за увагу, дуже приємно, коли і Вам приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 11:06:52 ]
Я дуже люблю цей вірш і дякую тобі за нього


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 17:22:34 ]
Дорога землячко, Надіє Павлівно,дякую щиро!