ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Букрин (жовтень 1943 року)
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Душа циганки
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
* * *
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
Лімерики F11
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
"Не спитала любов, не спитала..."
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Місце повені
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Треба жить
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
* 227 *
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
Співуча рима: Ніна - Україна
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.

Віктор Кучерук
2026.10.10 07:22
* * *
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну (рондо)
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
Вігна
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Магія сну
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 З пташками
Образ твору це спасіння мені –
зізнаватися серцю у холоді,
застилають сніжинки
прозорих річок голоси,
помовчи...
я втомилась
співати у білому золоті,
але ці кілька нот
не забудь,
до кінця допиши.

у пташиній природі –
ховати жалі під заметами,
на морозі не плачуть, –
нещадна зима до невдах,
тільки там, в небесах,
білий млин
розпорошує плетиво –
накриває крилатих від стужі…
а я ж то не птах…

кілька нот у чернетку
з моїми убогими римами,
у обценьках із льоду
холоне, німіє рука.
ти пробач, що живу
нескінченними,
довгими зимами, –
по-пташиному сильна,
та тільки
по-людськи – слабка.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-05 15:47:38
Переглядів сторінки твору 7378
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.135 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:10:47 ]
я стомилась
співати у білому золоті

на морозі не плачуть, –
нещадна зима до невдах

по-пташиному сильна,
та тільки
по-людськи – слабка

сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 16:13:19 ]
о, дуже дякую!
я найбільше сумнівалася про те біле золото :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:11:28 ]
Лірично і стильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 16:14:38 ]
щиро дякую, пане Богдане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:21:59 ]
Філігранно і вишукано (як, зрештою, і завжди).

Тільки "жалі ЗА ЗАметами" здається мені єдиним недоліком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 16:22:59 ]
добре, буде під заметами :)) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 17:50:38 ]
"білий млин
розпорошує плетиво" - не знаю, наскільки точний образ, але звучить красиво :)
і ще не впевнена щодо "застилають...голоси".
А ось і бонус: зимова пташка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 18:12:13 ]
ух, яка сова!!!! дякую!!!
плетиво - то я так про сніжинки :)), хтось же їх плете… :))
а про застилання - мені тут бачилося слово-синонім до "вкривають". замерзла річка не співає, як її не кутай :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:23:53 ]
ДУЖЕ!! ох, я Вас уже люблю! Ювелірна робота (і сніжинки, і вірш)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:49:04 ]
о, Мар'яно… щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:36:58 ]
Ех, Олю! Збила ти мене з пантелику. прочитавши посилання на рожевий сайт, подумав, що це лише твій переклад з російської. Але таки твій стиль вказує на те, що це оригінал. Чим дальше, тим більше впізнавана ти, Олю! Супер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:50:03 ]
ти правий, Слав, я неправильно написала коментар :))
щось ввечері голова зовсім відмовляється думати :))
щиро тобі дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:45:13 ]
"з моїми убогими римами" - це не помилка
але не найпереконливіша репліка у цій
музикальній п*єсі Олю

бажаючи світлорадісніших & звісно усяких інших тем


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:52:27 ]
а це, Сонце-Місяцю, від довгого посипання голови попелом :)) навіть римам своїм не рада :))

щиро дякую, особливо за світлорадісніші теми :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:01:09 ]
& я розумію ці настрої надсезонні дуже добре Олю

але нмд заходячи у гості до казки улюблений плінтус
завжди доречніше залишати у сінях.. .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:02:24 ]
(кожному з нас)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:04:00 ]
ні-ні, я зі своїм плінтусом рідко бачуся :)) іноді можна й поздоровкатися… але я подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 19:54:55 ]
Дуже цікава у Вас поезія! Читаю з задоволенням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:56:48 ]
дуже дякую! таке романтичне у вас ім'я...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:25:42 ]
Люблю Ваші поезії, Олечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:41:49 ]
щиро дякую, пані Ларисо. У вас дуже яскраві і виразні вірші, тому мені дуже приємно від вас це чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:37:10 ]
така рукодільниця ти, Олю! дуже красиво...
( я сама кажу лещАта, але клятий словник каже лЕщата... є в нас щось спільне :о))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:35:59 ]
о, дякую! вивчаю рідну мову… :)) Наталю, глянь, я подивилася - словник наводить лещАта як діалект. Спробую змінити на обценьки. Як краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:40:39 ]
а я б таким не переймалася... я просто "умнічать" люблю...
обценьки - мені як щось на гінекологічному кріслі, для тортур, чесслово... :о))) може, наголос просто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:44:56 ]
:)) треба буде на свіжу голову подивитися і послухати. Хай поки що стоять обценьки, бо в мене з ними ніяких поганих асоціацій - так дідусь називав кліщі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 21:24:11 ]
Олю!
Читав, перечитував...
Зібрав у торбинку залишки жита і пшениці, що лишились із дня Василя Великого і завтра понесу на роботу. Там на великому абрикосі (його видно із вікна кабінету) прилаштована годівничка. Синички, сойки і горлиці прилетять... "Ховати жалі"...
Спасибі Вам, Олю, за гарний вірш, який спонукав на цей вчинок. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:40:37 ]
я вже бачила навколо нашого будинку годівнички - діти понавішували :)) і ще таку цікаву фотографію знайшла - зграйка дрібних пташок на гілці щільно попритулювалися одне до одного, гріються…
Переживем зиму! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-06 22:46:10 ]
Олечко! Ви так підняли своїм віршом настрій, стільки краси і ніжності в Ваших словах, що вже опісля й читати нічого не хочеться))) То ж хочу залишитися на цій нотці і ... закриваю комп'ютер;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-07 09:56:04 ]
дякую, що ви це сказали! Я сьогодні прокинулася від того, що вві сні думала над одним з віршів, і дуже розстроювалася, що не вмію сказати його зрозуміло, передати ідею. Он попередній вірш доправила до невпізнання :)) Але добре, що навіть хоч щось вдається, –ось ви це відчули і просто мене врятували...