ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 З пташками
Образ твору це спасіння мені –
зізнаватися серцю у холоді,
застилають сніжинки
прозорих річок голоси,
помовчи...
я втомилась
співати у білому золоті,
але ці кілька нот
не забудь,
до кінця допиши.

у пташиній природі –
ховати жалі під заметами,
на морозі не плачуть, –
нещадна зима до невдах,
тільки там, в небесах,
білий млин
розпорошує плетиво –
накриває крилатих від стужі…
а я ж то не птах…

кілька нот у чернетку
з моїми убогими римами,
у обценьках із льоду
холоне, німіє рука.
ти пробач, що живу
нескінченними,
довгими зимами, –
по-пташиному сильна,
та тільки
по-людськи – слабка.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-05 15:47:38
Переглядів сторінки твору 7160
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.135 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:10:47 ]
я стомилась
співати у білому золоті

на морозі не плачуть, –
нещадна зима до невдах

по-пташиному сильна,
та тільки
по-людськи – слабка

сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 16:13:19 ]
о, дуже дякую!
я найбільше сумнівалася про те біле золото :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:11:28 ]
Лірично і стильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 16:14:38 ]
щиро дякую, пане Богдане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:21:59 ]
Філігранно і вишукано (як, зрештою, і завжди).

Тільки "жалі ЗА ЗАметами" здається мені єдиним недоліком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 16:22:59 ]
добре, буде під заметами :)) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 17:50:38 ]
"білий млин
розпорошує плетиво" - не знаю, наскільки точний образ, але звучить красиво :)
і ще не впевнена щодо "застилають...голоси".
А ось і бонус: зимова пташка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 18:12:13 ]
ух, яка сова!!!! дякую!!!
плетиво - то я так про сніжинки :)), хтось же їх плете… :))
а про застилання - мені тут бачилося слово-синонім до "вкривають". замерзла річка не співає, як її не кутай :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:23:53 ]
ДУЖЕ!! ох, я Вас уже люблю! Ювелірна робота (і сніжинки, і вірш)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:49:04 ]
о, Мар'яно… щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:36:58 ]
Ех, Олю! Збила ти мене з пантелику. прочитавши посилання на рожевий сайт, подумав, що це лише твій переклад з російської. Але таки твій стиль вказує на те, що це оригінал. Чим дальше, тим більше впізнавана ти, Олю! Супер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:50:03 ]
ти правий, Слав, я неправильно написала коментар :))
щось ввечері голова зовсім відмовляється думати :))
щиро тобі дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:45:13 ]
"з моїми убогими римами" - це не помилка
але не найпереконливіша репліка у цій
музикальній п*єсі Олю

бажаючи світлорадісніших & звісно усяких інших тем


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:52:27 ]
а це, Сонце-Місяцю, від довгого посипання голови попелом :)) навіть римам своїм не рада :))

щиро дякую, особливо за світлорадісніші теми :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:01:09 ]
& я розумію ці настрої надсезонні дуже добре Олю

але нмд заходячи у гості до казки улюблений плінтус
завжди доречніше залишати у сінях.. .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:02:24 ]
(кожному з нас)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:04:00 ]
ні-ні, я зі своїм плінтусом рідко бачуся :)) іноді можна й поздоровкатися… але я подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 19:54:55 ]
Дуже цікава у Вас поезія! Читаю з задоволенням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:56:48 ]
дуже дякую! таке романтичне у вас ім'я...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:25:42 ]
Люблю Ваші поезії, Олечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:41:49 ]
щиро дякую, пані Ларисо. У вас дуже яскраві і виразні вірші, тому мені дуже приємно від вас це чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:37:10 ]
така рукодільниця ти, Олю! дуже красиво...
( я сама кажу лещАта, але клятий словник каже лЕщата... є в нас щось спільне :о))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:35:59 ]
о, дякую! вивчаю рідну мову… :)) Наталю, глянь, я подивилася - словник наводить лещАта як діалект. Спробую змінити на обценьки. Як краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:40:39 ]
а я б таким не переймалася... я просто "умнічать" люблю...
обценьки - мені як щось на гінекологічному кріслі, для тортур, чесслово... :о))) може, наголос просто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:44:56 ]
:)) треба буде на свіжу голову подивитися і послухати. Хай поки що стоять обценьки, бо в мене з ними ніяких поганих асоціацій - так дідусь називав кліщі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 21:24:11 ]
Олю!
Читав, перечитував...
Зібрав у торбинку залишки жита і пшениці, що лишились із дня Василя Великого і завтра понесу на роботу. Там на великому абрикосі (його видно із вікна кабінету) прилаштована годівничка. Синички, сойки і горлиці прилетять... "Ховати жалі"...
Спасибі Вам, Олю, за гарний вірш, який спонукав на цей вчинок. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:40:37 ]
я вже бачила навколо нашого будинку годівнички - діти понавішували :)) і ще таку цікаву фотографію знайшла - зграйка дрібних пташок на гілці щільно попритулювалися одне до одного, гріються…
Переживем зиму! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-06 22:46:10 ]
Олечко! Ви так підняли своїм віршом настрій, стільки краси і ніжності в Ваших словах, що вже опісля й читати нічого не хочеться))) То ж хочу залишитися на цій нотці і ... закриваю комп'ютер;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-07 09:56:04 ]
дякую, що ви це сказали! Я сьогодні прокинулася від того, що вві сні думала над одним з віршів, і дуже розстроювалася, що не вмію сказати його зрозуміло, передати ідею. Он попередній вірш доправила до невпізнання :)) Але добре, що навіть хоч щось вдається, –ось ви це відчули і просто мене врятували...