ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
сковзнеш оце в безпам’ятство
іще цілунка одного
блаженства невимовного
ще одного ще одного

у день ясний і болю повний
мене твій ніжний дощ огорне
цей безум ~ утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Трохи космогонії
мінливо-незмінно
вертатися на вершечок скелі,
щоб побачити,
як тоне в океані
фіолетове сонце.
вчора воно було перламутровим,
а перед тим – зеленим.
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним.
і я знову його любитиму.

жаль –
ніщо не повторюється…

я називаю тебе
різними епохами
і різними іменами,
вслухаючись,
як гасне сказане слово,
зірка змінює колір

і вислизають, як вітер, пальці,
сплетені для рукостискання.
одне одному –
надто невловимі,
одне без одного –
ми не існували б.

ось чергове сонце
позбувається форми –
і нас ніщо не роз'єднує,
але тільки на мить…

бо жевріючий ранок
окреслює наші силуети,
і знову
в глибини самоспалення
летить рубінна зоря,
запущена,
як монета у безвість –
орел чи решка?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-19 09:54:12
Переглядів сторінки твору 5348
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:27:55 ]
Олю, Ви як завжди, глибокий зміст, образно,поетично... Душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:30:13 ]
дякую, пане Миколо!
Та навіть сама не знаю, де це все береться… Зараз пірнула з головою в прозу - наче живу в іншому світі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:37:47 ]
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним. ееееехххх.....

(чисто суб"єктивно - рукостискання мені тут трохи "холодним" здається, як бізнес-ланч...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:46:02 ]
я тут, Наталю, довго думала, як назвати момент, коли люди переплітаються. Тому я спробувала це рукостискання трошки точніше намалювати - сплетені пальці… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-19 10:48:06 ]
Фатальненько :)

Щодо "рукостискання" згодна з Натою.

І, до речі, де обіцяна проза? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:51:30 ]
ок, я буду думати… може, нове слово якесь вигадаю :)))
проза - пишеться :)) потихеньку :))
такий дивний стан - я вже так зрослася зі своїми героями, що боюся, як би вони не пооживали :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:05 ]
і орел, і решка...

* монетно виблискуючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:37:10 ]
хатинко, хатинко, повернись до лісу задом, до мене передом… /без натяків ;)/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:52 ]
Оля..меня наша близо-пересекаемость не перестает удивлять..
у меня на эту музыку есть свой ролик. я вообще Дювала очень люблю. а ролик ты видела, наверное, но я поставлю, для контраста. Музыка та же, но другое содержание, вот тут как раз я СМЯГЧУ:), с твоего позволения:)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:39:40 ]
ну так, в тексті твого ролика коханий ледь не чарівна паличка - і те мені зроби, і те намалюй :)) жартую-жартую!
Та я навіть і не знаю, чи варто було пхати до вірша ролик - мені відеоряд не важливий, просто музику хотіла додати, бо мій холодний космос такий холодний!… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:24:51 ]
он - МАГ и волшебник, да. И он согревает твой микрокосм:) (так задумано)
"пхати ролика" - это то, что мне больше всего нравится на ПМ, то, что выгодно отличает его многих поэтических ресурсов. главное, чтобы ролик был - "дійсно важливий" для автора. Музыка - то что нас тут объединило с тобой, - это красиво. Это может быть "вышукано" даже. За примерами далеко ходить не нужно:) Очень обогащает, как на мой взгляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:45:00 ]
в мене так рідко буває, щоб вірш накладався на якусь музику. А цей - наклався :)) Я подумала - а чому б і ні. Дякую, Танусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:18:12 ]
а мені "рукостискання" подобається тут - воно відображає певну шивидкоплинну формальность і стосунках він-вона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:25:58 ]
Ammmm, I mean: "у стосунках"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:50:28 ]
рукостискання - воно ще передає той момент, який я дуже ціную в будь-яких стосунках – дружбу. Якщо і є щось на світі тривалого, то воно базується або на дружбі, або на ненависті :))) Так що я тут вклала такий підтекст :))
Хоча я рада, що рукостискання може розумітися і як швидкоплинність – і це теж є. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 23:10:55 ]
Чи не створені пальці для рукосплетіння?.
Ой, Олю, яке-е-е...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:54:26 ]
А дуже гарно ви сказали…
Мені треба обдумати цей момент - бо якщо я скажу: "і вислизають, як вітер, пальці, створені для рукосплетіння" - то тут ще не відчувається того, що вже збулося, чогось такого дуже надійного, що здається, ніби воно непорушне… Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 09:51:56 ]
Люблю такі вірші! Ваша образність, Олю, завжди мене інтригує, за що дружня дяка ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:56:26 ]
о, інтригувати - це місія справжнього чарівника, правда ж?
дякую, Оленочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 10:03:28 ]
Правда, Олечко :) Поезія і магія - дві великі інтриганки ;), але обидві потребують добре вишколених чарівників! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:34:46 ]
згодна :) як і музика. Слухаю іноді чудові речі і думаю - це ж скільки треба було працювати, щоб так зіграти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:49:09 ]
Гарно, Олю! Лише як математик, ти не повинна виключати ймовірності, що монета ще може стати й на ребро!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 08:58:31 ]
це добре, Слава! В будь-якому випадку - є вибір. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:22:00 ]
усе колись більше не повторюється..

із плином часу
навіть якісь банальні набридлі речі
& здавалося би
беззавітно обридлі думки

і вони колись більш не повторяться..

пічалька, але є інші різні печальки
за усіма навіть не перепечалишся
мабуть

але я ж не про сумне (!)

цілком вправно & змістовно
це все так. уклінно & подячно

причастився...

бажаючи славетних неодмінностей надзвичайних
які б не були, які б не були
все воно майже одне

із плином часу...


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-23 10:07:03 ]
така дивна штука - час.
коли дивлюся вперед, серце завмирає, коли оглядаюся назад - щемить. :)) я надзвичайно не люблю такого почуття, яке називають ностальгією, і дуже сподіваюся, що її ніколи в мене не буде. А печаль - хто її знає, чому вона є… Мені з нею добре. :))
з доречно-неодмінним поклоном,
з захопленням,
з вдячністю…
:))