ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Трохи космогонії
мінливо-незмінно
вертатися на вершечок скелі,
щоб побачити,
як тоне в океані
фіолетове сонце.
вчора воно було перламутровим,
а перед тим – зеленим.
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним.
і я знову його любитиму.

жаль –
ніщо не повторюється…

я називаю тебе
різними епохами
і різними іменами,
вслухаючись,
як гасне сказане слово,
зірка змінює колір

і вислизають, як вітер, пальці,
сплетені для рукостискання.
одне одному –
надто невловимі,
одне без одного –
ми не існували б.

ось чергове сонце
позбувається форми –
і нас ніщо не роз'єднує,
але тільки на мить…

бо жевріючий ранок
окреслює наші силуети,
і знову
в глибини самоспалення
летить рубінна зоря,
запущена,
як монета у безвість –
орел чи решка?






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-19 09:54:12
Переглядів сторінки твору 6311
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:27:55 ]
Олю, Ви як завжди, глибокий зміст, образно,поетично... Душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:30:13 ]
дякую, пане Миколо!
Та навіть сама не знаю, де це все береться… Зараз пірнула з головою в прозу - наче живу в іншому світі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:37:47 ]
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним. ееееехххх.....

(чисто суб"єктивно - рукостискання мені тут трохи "холодним" здається, як бізнес-ланч...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:46:02 ]
я тут, Наталю, довго думала, як назвати момент, коли люди переплітаються. Тому я спробувала це рукостискання трошки точніше намалювати - сплетені пальці… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-19 10:48:06 ]
Фатальненько :)

Щодо "рукостискання" згодна з Натою.

І, до речі, де обіцяна проза? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:51:30 ]
ок, я буду думати… може, нове слово якесь вигадаю :)))
проза - пишеться :)) потихеньку :))
такий дивний стан - я вже так зрослася зі своїми героями, що боюся, як би вони не пооживали :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:05 ]
і орел, і решка...

* монетно виблискуючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:37:10 ]
хатинко, хатинко, повернись до лісу задом, до мене передом… /без натяків ;)/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:52 ]
Оля..меня наша близо-пересекаемость не перестает удивлять..
у меня на эту музыку есть свой ролик. я вообще Дювала очень люблю. а ролик ты видела, наверное, но я поставлю, для контраста. Музыка та же, но другое содержание, вот тут как раз я СМЯГЧУ:), с твоего позволения:)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:39:40 ]
ну так, в тексті твого ролика коханий ледь не чарівна паличка - і те мені зроби, і те намалюй :)) жартую-жартую!
Та я навіть і не знаю, чи варто було пхати до вірша ролик - мені відеоряд не важливий, просто музику хотіла додати, бо мій холодний космос такий холодний!… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:24:51 ]
он - МАГ и волшебник, да. И он согревает твой микрокосм:) (так задумано)
"пхати ролика" - это то, что мне больше всего нравится на ПМ, то, что выгодно отличает его многих поэтических ресурсов. главное, чтобы ролик был - "дійсно важливий" для автора. Музыка - то что нас тут объединило с тобой, - это красиво. Это может быть "вышукано" даже. За примерами далеко ходить не нужно:) Очень обогащает, как на мой взгляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:45:00 ]
в мене так рідко буває, щоб вірш накладався на якусь музику. А цей - наклався :)) Я подумала - а чому б і ні. Дякую, Танусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:18:12 ]
а мені "рукостискання" подобається тут - воно відображає певну шивидкоплинну формальность і стосунках він-вона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:25:58 ]
Ammmm, I mean: "у стосунках"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:50:28 ]
рукостискання - воно ще передає той момент, який я дуже ціную в будь-яких стосунках – дружбу. Якщо і є щось на світі тривалого, то воно базується або на дружбі, або на ненависті :))) Так що я тут вклала такий підтекст :))
Хоча я рада, що рукостискання може розумітися і як швидкоплинність – і це теж є. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 23:10:55 ]
Чи не створені пальці для рукосплетіння?.
Ой, Олю, яке-е-е...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:54:26 ]
А дуже гарно ви сказали…
Мені треба обдумати цей момент - бо якщо я скажу: "і вислизають, як вітер, пальці, створені для рукосплетіння" - то тут ще не відчувається того, що вже збулося, чогось такого дуже надійного, що здається, ніби воно непорушне… Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 09:51:56 ]
Люблю такі вірші! Ваша образність, Олю, завжди мене інтригує, за що дружня дяка ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:56:26 ]
о, інтригувати - це місія справжнього чарівника, правда ж?
дякую, Оленочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 10:03:28 ]
Правда, Олечко :) Поезія і магія - дві великі інтриганки ;), але обидві потребують добре вишколених чарівників! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:34:46 ]
згодна :) як і музика. Слухаю іноді чудові речі і думаю - це ж скільки треба було працювати, щоб так зіграти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:49:09 ]
Гарно, Олю! Лише як математик, ти не повинна виключати ймовірності, що монета ще може стати й на ребро!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 08:58:31 ]
це добре, Слава! В будь-якому випадку - є вибір. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:22:00 ]
усе колись більше не повторюється..

із плином часу
навіть якісь банальні набридлі речі
& здавалося би
беззавітно обридлі думки

і вони колись більш не повторяться..

пічалька, але є інші різні печальки
за усіма навіть не перепечалишся
мабуть

але я ж не про сумне (!)

цілком вправно & змістовно
це все так. уклінно & подячно

причастився...

бажаючи славетних неодмінностей надзвичайних
які б не були, які б не були
все воно майже одне

із плином часу...


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-23 10:07:03 ]
така дивна штука - час.
коли дивлюся вперед, серце завмирає, коли оглядаюся назад - щемить. :)) я надзвичайно не люблю такого почуття, яке називають ностальгією, і дуже сподіваюся, що її ніколи в мене не буде. А печаль - хто її знає, чому вона є… Мені з нею добре. :))
з доречно-неодмінним поклоном,
з захопленням,
з вдячністю…
:))