ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Бородаті карлики
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Болюча байка
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
rejoyce (Jefferson Airplane)
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П''ять відсотків...
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Хіба мені навішаєш раби хомут?
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
орфей
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
* * *
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Вигнанець
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Імаго
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Трохи космогонії
мінливо-незмінно
вертатися на вершечок скелі,
щоб побачити,
як тоне в океані
фіолетове сонце.
вчора воно було перламутровим,
а перед тим – зеленим.
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним.
і я знову його любитиму.

жаль –
ніщо не повторюється…

я називаю тебе
різними епохами
і різними іменами,
вслухаючись,
як гасне сказане слово,
зірка змінює колір

і вислизають, як вітер, пальці,
сплетені для рукостискання.
одне одному –
надто невловимі,
одне без одного –
ми не існували б.

ось чергове сонце
позбувається форми –
і нас ніщо не роз'єднує,
але тільки на мить…

бо жевріючий ранок
окреслює наші силуети,
і знову
в глибини самоспалення
летить рубінна зоря,
запущена,
як монета у безвість –
орел чи решка?






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-19 09:54:12
Переглядів сторінки твору 5556
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:27:55 ]
Олю, Ви як завжди, глибокий зміст, образно,поетично... Душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:30:13 ]
дякую, пане Миколо!
Та навіть сама не знаю, де це все береться… Зараз пірнула з головою в прозу - наче живу в іншому світі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:37:47 ]
я майже передчуваю,
яким воно буде завтра –
чорним. ееееехххх.....

(чисто суб"єктивно - рукостискання мені тут трохи "холодним" здається, як бізнес-ланч...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:46:02 ]
я тут, Наталю, довго думала, як назвати момент, коли люди переплітаються. Тому я спробувала це рукостискання трошки точніше намалювати - сплетені пальці… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-19 10:48:06 ]
Фатальненько :)

Щодо "рукостискання" згодна з Натою.

І, до речі, де обіцяна проза? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 10:51:30 ]
ок, я буду думати… може, нове слово якесь вигадаю :)))
проза - пишеться :)) потихеньку :))
такий дивний стан - я вже так зрослася зі своїми героями, що боюся, як би вони не пооживали :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:05 ]
і орел, і решка...

* монетно виблискуючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:37:10 ]
хатинко, хатинко, повернись до лісу задом, до мене передом… /без натяків ;)/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 12:59:52 ]
Оля..меня наша близо-пересекаемость не перестает удивлять..
у меня на эту музыку есть свой ролик. я вообще Дювала очень люблю. а ролик ты видела, наверное, но я поставлю, для контраста. Музыка та же, но другое содержание, вот тут как раз я СМЯГЧУ:), с твоего позволения:)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 13:39:40 ]
ну так, в тексті твого ролика коханий ледь не чарівна паличка - і те мені зроби, і те намалюй :)) жартую-жартую!
Та я навіть і не знаю, чи варто було пхати до вірша ролик - мені відеоряд не важливий, просто музику хотіла додати, бо мій холодний космос такий холодний!… :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 17:24:51 ]
он - МАГ и волшебник, да. И он согревает твой микрокосм:) (так задумано)
"пхати ролика" - это то, что мне больше всего нравится на ПМ, то, что выгодно отличает его многих поэтических ресурсов. главное, чтобы ролик был - "дійсно важливий" для автора. Музыка - то что нас тут объединило с тобой, - это красиво. Это может быть "вышукано" даже. За примерами далеко ходить не нужно:) Очень обогащает, как на мой взгляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:45:00 ]
в мене так рідко буває, щоб вірш накладався на якусь музику. А цей - наклався :)) Я подумала - а чому б і ні. Дякую, Танусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:18:12 ]
а мені "рукостискання" подобається тут - воно відображає певну шивидкоплинну формальность і стосунках він-вона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 15:25:58 ]
Ammmm, I mean: "у стосунках"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:50:28 ]
рукостискання - воно ще передає той момент, який я дуже ціную в будь-яких стосунках – дружбу. Якщо і є щось на світі тривалого, то воно базується або на дружбі, або на ненависті :))) Так що я тут вклала такий підтекст :))
Хоча я рада, що рукостискання може розумітися і як швидкоплинність – і це теж є. Дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-19 23:10:55 ]
Чи не створені пальці для рукосплетіння?.
Ой, Олю, яке-е-е...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:54:26 ]
А дуже гарно ви сказали…
Мені треба обдумати цей момент - бо якщо я скажу: "і вислизають, як вітер, пальці, створені для рукосплетіння" - то тут ще не відчувається того, що вже збулося, чогось такого дуже надійного, що здається, ніби воно непорушне… Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 09:51:56 ]
Люблю такі вірші! Ваша образність, Олю, завжди мене інтригує, за що дружня дяка ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 09:56:26 ]
о, інтригувати - це місія справжнього чарівника, правда ж?
дякую, Оленочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-20 10:03:28 ]
Правда, Олечко :) Поезія і магія - дві великі інтриганки ;), але обидві потребують добре вишколених чарівників! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:34:46 ]
згодна :) як і музика. Слухаю іноді чудові речі і думаю - це ж скільки треба було працювати, щоб так зіграти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 10:49:09 ]
Гарно, Олю! Лише як математик, ти не повинна виключати ймовірності, що монета ще може стати й на ребро!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 08:58:31 ]
це добре, Слава! В будь-якому випадку - є вибір. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:22:00 ]
усе колись більше не повторюється..

із плином часу
навіть якісь банальні набридлі речі
& здавалося би
беззавітно обридлі думки

і вони колись більш не повторяться..

пічалька, але є інші різні печальки
за усіма навіть не перепечалишся
мабуть

але я ж не про сумне (!)

цілком вправно & змістовно
це все так. уклінно & подячно

причастився...

бажаючи славетних неодмінностей надзвичайних
які б не були, які б не були
все воно майже одне

із плином часу...


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-23 10:07:03 ]
така дивна штука - час.
коли дивлюся вперед, серце завмирає, коли оглядаюся назад - щемить. :)) я надзвичайно не люблю такого почуття, яке називають ностальгією, і дуже сподіваюся, що її ніколи в мене не буде. А печаль - хто її знає, чому вона є… Мені з нею добре. :))
з доречно-неодмінним поклоном,
з захопленням,
з вдячністю…
:))