ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
Рідна хата
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
* * *
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Сопух
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
VV
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Трава
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 З вирію
Образ твору ти чекаєш завжди,
тільки я не завжди повертаюсь,
сто земель за плечима,
і рідшає стомлений клин.
в чорно-білому небі
я друзів своїх окликаю,
щоб зосталися всі –
я не можу вернутись один.

я тебе оспіваю,
мов казку, світаючи, вимрію,
дотягнуся до тебе
обмоклим лелечим ключем...
може, в пам'ять про всіх,
що ніяк не повернуться з вирію,
батьківщина скитальців
своїх зустрічає дощем.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-28 20:57:00
Переглядів сторінки твору 6873
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.950 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 21:12:43 ]
шо ж ти робиш? і так дощ смурняк гонить, а ти ще з таким віршем... дуже мелодичним, де речі.

нагадало пісню про журавлів відому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:15:43 ]
смуток не зашкодить :) Коли не зайду в ПМ щось почитати - тут такі весняні барви, що мимоволі згадується, як казав Маньерист "ну кільки можна про любов…" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:16:09 ]
ой, тобто скільки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 22:19:42 ]
"кільки" теж харашо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:25:27 ]
:)) я і в житті так, Чо - щось ляпну, а всі кругом сміються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:24:16 ]
і зустрічають,
і проводжають дощем...
осінній сум...
весняний щем..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:37:58 ]
знаєш, подивилася вчора на той сніг... :))
дякую, Терцино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 21:25:01 ]
гарно, у смутку рішення приходять)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:38:46 ]
завжди було цікаво - чому на приліт журавлів завжди негода. Нарешті здогадалася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-28 21:43:17 ]
шикарно, Олю! я промовчу, бо подиху бракуе навiть на зiтхання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:17:49 ]
ой, не жартуй так, тобі не можна :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:48:09 ]
Олю. Що Ти твориш із душами скитальців?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:19:00 ]
то плач, Світлано. Не вдається нічого надбати, щоб нічого не втратити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 21:55:44 ]
я теж як повертаюся до рідного дому - все плаче...

змиває біль і втому...

* курли-курли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:19:35 ]
курли - курли…
ехххх…
дякую, До.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 22:03:08 ]
Ото ж риби: кільки, мойва і навіть карасики - безмовні... А хто ж скаже про любов?..
Це я, Олю, жартую, усміхнувшись, бо угледів очеп'яточку...
Як гарно, коли хтось чекає завжди!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:23:45 ]
та то в мене лиш місцями не про любов, ви ж знаєте :)))
може, просто піст - щось надто серйозно ставлюся до життя :)) дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:04:06 ]
задощило... дякую! а небо й справді чорно-біле...
особливо звідти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:24:24 ]
без півтонів, Наталю, без півтонів…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:19:36 ]
гарно, лірично.

але про дощ тссс..., у нас сьогодні несміливо крапало, щоб не надихнулося))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:27:03 ]
а в нас така сніжниця! вчора. напевне, вже буде тепліти. Дякую, Яно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 22:25:45 ]
Стискають серце такі задушевні рядочки...
Може то валеріаночки собі дьорнути?!:)
Але ні, щойно почитала про білявку П.Бачії і наслідки :)

Гарно, Олю!
Залюбки читаю Ваші твори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:30:05 ]
то зараз пройде :)) я вчора теж, дописавши вірш, думала – не засну. Але спала як вбита :))
Щиро дякую за пітримку, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 22:30:17 ]
Тремко і щемливо!
І чомусь згадалося, що не завжди батьківщина скитальців своїх приймає, як рідних.
Сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:32:17 ]
ох, пане Іване, ще одна болюча сторінка з нашої історії.
Поменше б таких батьківщин.
Дякую вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 22:35:57 ]
Останній акорд нагадує, що, як в тій пісні, "душа ще жива".
і ото воно якось дуже правильна емоція...

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:48:28 ]
Дякую, Наталю…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:39:01 ]
Сильний вірш, сильні емоції... І знову Оля - якась нова! Період життя, певно, такий - коли пишеться їй отаке гармонійне. То добре. Гармонія душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:51:12 ]
щиро дякую, пані Ларисо! у дорозі всяке буває :))
/крутить головою, щоб розгледіти наступний дорожний вказівник :)) /


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 23:21:45 ]
все сказали до мене. спізнився...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 10:54:09 ]
:)) тут неможливо спізнитися, завжди вам дуже рада. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 00:02:48 ]
навіть не впізнав що те Оля Лахоцька таке створила

*трохи збитий з пантелику*

а..

ну то яка вам іпостась ближче до самого серця, Олю?

та, з якою ви знаходите неймовірні
сполучення змістів
чи та, з якою просто і все собі
так сумується якось

прозоро

?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:01:27 ]
о… /трохи ніяковіє/
ви так уважно ставитесь до людей…
я думаю, що перша, Сонце-Місяцю,
але в моменти, коли відчуваєш, що попереду ще сотні років і взагалі нікуди неможливо прийти, бо кожна теперішня іпостась - всього лиш перевал, так хочеться взяти з собою все, що бачиш навколо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 08:58:37 ]
Мурашки пробігли від таких асоціацій... Пригадались і друзі, і ті що вже не з нами, і просто мудрі та витривалі птахи. Браво, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:02:42 ]
уклін, Уляно, дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:14:38 ]
Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха.
Адже на світі так: де радість, там і скрута.

Провина доброго тяжкою не буває,
Од ласки першої забудеться наруга.

Чи сто хороших діл одне недобре згасить?
Хто терня знищує, той солов'їв не слуха.

Якщо він сердиться, перепросить не бійся:
Не випада шукать щодня нового друга.
Це переклад Павла Мисика одного східного поета. Десь воно мені перекликається, Олю з Вашим, бо що є важливіше за друзів -сім"я! Ось А учениці моєї иами кілька літ поспіль отримують від третього до першого місця у конкурсі Павла Мисика. Але, головне , звичайно: я тебе оспіваю,
мов казку, світаючи, вимрію,
дотягнуся до тебе
обмоклим лелечим ключем...Дуже сподобалося. Скитальців -ріже вухо, але то на Ваш розсуд.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:26:07 ]
я все думаю, Юлю, – чому у всім відомій книзі кількість прощень брату описувалася якимсь конкретним числом, нехай навіть і дуже великим? І чим більше думаю, тим більше починаю боятися людей… :)))
Дякую за чудові вірші. А де працює твоя мама? Я вчора, до речі, зовсім випадково дізналася, що любимі мною Дяченки довгий час жили в сусідньому зі мною домі… світ тісний… :)
Скитальці - мені дуже до душі, бо блукати і скитатися - тут такі відтінки тонкі, не хотілося б їх втрачати. Мені якось одна людина доводила, що раз якогось слова нема у словнику - значить, нема і в мові :)) це все одно що океан виміряти цистернами :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:48:37 ]
Не бійся їх , Олю, бо коли ми робимо якісь погані вчинки, то засуджуємо скоріше себе. Святою не будеш, то точно, але вдосконалиння не завадить. Мама моя Відмінник Народної Освіти. Керівник методичного о"єднання, звичайний учитель ураїнської мови і літератури. Працює в Покровському ліцеї Дніпропетровської області - Гамій Олександра Миколаївна , учитель, що має 50 років стажу і живе дітьми, школою дихає. Ії фото можна зустріти в неті. Вона мені найкраща. Сподіваюся, моє одкровення не спричинить лихого, бо в неї хворе серце. Так любить свою роботу, що навчила говорити і писати, навіть вірмена. Лиш не доньку, та донька сама шишок набила.) :) То багацько написала, але, як не будеш розповідати пр о себе, то й люди туманом ходитимуть.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:53:03 ]
свободолюбива донька! (думала написати волелюбна, але, гм… це точніше :)) любов до свободи виховати найважче…
Дякую, Юль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:57:17 ]
Так, свобода для мене, як вода, та сім"я вже дано своя. А я таки бриклива була.:) Така і лишилася. Видали, коли заважає сприйняттю вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 20:33:38 ]
дякую, Юль. Мені не заважає :))