ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім воклазі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
* * *
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
Стерво (The Rolling Stones)
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
Чекання
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
* * *
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***
Образ твору на дві половинки розкроєно небо
летіли лелеки для тебе й для мене
і чорне і біле на крилах лелечих
у двох половинках тепло й порожнеча

по білому чорне збивалось у зграї
по чорному біле писалось за нами
без тебе обоє ми пусткою стали
у крилах лелечих свій біль заховали

на дві половинки розкроєно небо
на дві половинки для тебе й для мене
стомилося чорне по білім писати
лелеки лелеки над гребенем хати

2012





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-04-09 22:20:49
Переглядів сторінки твору 6514
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:28:46 ]
Сховали таку гарну риму до "неба" - і куди? Усередину наприкінці. І як? НМСДД, майстерно.
І виник, НМСДД, напівбілий вірш про навпіл розполовинене небо.
НМСДД, цікавий авторський задум.

З повагою,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:45:01 ]
неба треба, треба неба:)

дякую за такий майстерний коментар, якщо чесно, то
взагалі не розрізняю ямбів, хореїв, білий чи напівбілий і т.д.

якось так пишеться)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 23:03:52 ]
І я деякій мірі БМП (без малєйшого понятія).
Зараз, наприклад, мені ввижаються якісь бейти - римовані і ні. Може, з часом впізнаю газель, касиду, половину рубаї або щось, схоже на месневі.

Без розумної міни,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-09 22:38:16 ]
"стомилося чорне по білім писати..."- це вирок!
Кінець чорній смузі!
Гарно написано. Навіть, дивно: ніжно про болюче...
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:47:47 ]
Дякую, Наталю.
про болюче тільки ніжно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-09 22:44:14 ]
Мир Вашему дому.
Понравился ритм стиха,
музыкальность.
:) :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:52:15 ]
От і я думаю над тим, чи то музика крутилась у голові, чи то пісня, чи, може, вірш чийсь,
поки писала, а пригадати не можу.
Заблукала між білим і чорним.
Рада тобі, Аню.
Усього доброго навзаєм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-09 23:31:33 ]
Дуже гарно, Ксень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 23:39:18 ]
Дякую, Іванку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 00:17:36 ]
якось так світло-сумно...
таки й справді кінець чорній смузі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 07:10:43 ]
навряд чи буває біле без чорного,
та іноді справді так думається, і
хочеться світлого-світлого)
дякую, Ірино

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 02:50:00 ]
Сподобалось! чомусь лелеки завжди навівають сум. Все кудись летять. Гарно, Ксенечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 07:17:14 ]
А ще додають прохолоди весні, отак завжди,
усе у парі, двома половинками тепло-холодно,
радісно-сумно...
Дякую, Наталю, рада, що сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 08:57:04 ]
Кажуть, що не тільки лебеді створюють міцні пари,
журавлі теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:33:22 ]
і лелеки...
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 09:53:12 ]
Світло, ніжно, дуже вже по-весняному! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:32:20 ]
як тільки лелек уперше побачила,
то не відпустило бажання, передати відчуте)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 10:09:27 ]
ось ці слова -
"летіли лелеки для тебе й для мене" -
такі привітні, вселяють надію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:29:19 ]
хотілось би повірити в надію)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 10:36:14 ]
Оксанко!
І ніби лейттема відома...
А, бач, як у твоєму вірші зазвучали нові зворушливі ноти. Врадуваний! :))
І образ лелеки - вічний.
Вже зникають
темні тіні-печалі
на мольберті весни.
Веселіше, Оксанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:28:17 ]
Мені подобаються щемні твори, тут уже навіть весна не зарадить.Такий от я художник.
Загубилася десь ота, що минулоріч шукала "кОму двадцять п'ять".
Дякую, уже веселіше)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 13:19:01 ]
без тебе обоє ми пусткою стали...

"Без тебе обоє ми" - якось дивно і сумнівно звучить, Ксеніє... Може, "без неба обоє ми пусткою стали" (чи ще без чогось)

Чорно-білий вірш... контрасний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:20:27 ]
Мені цей рядочок особливий і цілком логічний видається, тому що я знаю, що вкладала у зміст.
Двоє, котрі дуже любили одне одного і, навіть, не просто любили, це було набагато більше, із певних причин по різні сторони. Тут не банальне, що хтось там був несвобідний чи щось подібне. Є такі, що заради одне одного, здатні на неймовірні вчинки.
Дякую, Любо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 22:19:49 ]
Такий вистражданий і щирий вірш, Ксеню! - дуже за душу щипле.........

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 16:19:54 ]
дякую, за розуміння)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 10:39:52 ]
Вперше за цю весну побачив лелек на вашій ілюстрації до твору, а значить - це добре, бо вони у вас - летять...

Чудовий вірш. Га грані між чимось таким, що вартує польоту. Однозначно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:36:44 ]
побачити лелек, що летять - хороший знак)
дякую,
усі ми вартуємо польоту)
тільки політ буває різний