ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Звідки взялися на світі блохи
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і...
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
На ліпше (The Beatles)
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***
Образ твору на дві половинки розкроєно небо
летіли лелеки для тебе й для мене
і чорне і біле на крилах лелечих
у двох половинках тепло й порожнеча

по білому чорне збивалось у зграї
по чорному біле писалось за нами
без тебе обоє ми пусткою стали
у крилах лелечих свій біль заховали

на дві половинки розкроєно небо
на дві половинки для тебе й для мене
стомилося чорне по білім писати
лелеки лелеки над гребенем хати

2012





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-04-09 22:20:49
Переглядів сторінки твору 5944
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:28:46 ]
Сховали таку гарну риму до "неба" - і куди? Усередину наприкінці. І як? НМСДД, майстерно.
І виник, НМСДД, напівбілий вірш про навпіл розполовинене небо.
НМСДД, цікавий авторський задум.

З повагою,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:45:01 ]
неба треба, треба неба:)

дякую за такий майстерний коментар, якщо чесно, то
взагалі не розрізняю ямбів, хореїв, білий чи напівбілий і т.д.

якось так пишеться)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 23:03:52 ]
І я деякій мірі БМП (без малєйшого понятія).
Зараз, наприклад, мені ввижаються якісь бейти - римовані і ні. Може, з часом впізнаю газель, касиду, половину рубаї або щось, схоже на месневі.

Без розумної міни,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-09 22:38:16 ]
"стомилося чорне по білім писати..."- це вирок!
Кінець чорній смузі!
Гарно написано. Навіть, дивно: ніжно про болюче...
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:47:47 ]
Дякую, Наталю.
про болюче тільки ніжно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-09 22:44:14 ]
Мир Вашему дому.
Понравился ритм стиха,
музыкальность.
:) :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 22:52:15 ]
От і я думаю над тим, чи то музика крутилась у голові, чи то пісня, чи, може, вірш чийсь,
поки писала, а пригадати не можу.
Заблукала між білим і чорним.
Рада тобі, Аню.
Усього доброго навзаєм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-09 23:31:33 ]
Дуже гарно, Ксень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 23:39:18 ]
Дякую, Іванку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 00:17:36 ]
якось так світло-сумно...
таки й справді кінець чорній смузі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 07:10:43 ]
навряд чи буває біле без чорного,
та іноді справді так думається, і
хочеться світлого-світлого)
дякую, Ірино

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 02:50:00 ]
Сподобалось! чомусь лелеки завжди навівають сум. Все кудись летять. Гарно, Ксенечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 07:17:14 ]
А ще додають прохолоди весні, отак завжди,
усе у парі, двома половинками тепло-холодно,
радісно-сумно...
Дякую, Наталю, рада, що сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 08:57:04 ]
Кажуть, що не тільки лебеді створюють міцні пари,
журавлі теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:33:22 ]
і лелеки...
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 09:53:12 ]
Світло, ніжно, дуже вже по-весняному! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:32:20 ]
як тільки лелек уперше побачила,
то не відпустило бажання, передати відчуте)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 10:09:27 ]
ось ці слова -
"летіли лелеки для тебе й для мене" -
такі привітні, вселяють надію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:29:19 ]
хотілось би повірити в надію)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 10:36:14 ]
Оксанко!
І ніби лейттема відома...
А, бач, як у твоєму вірші зазвучали нові зворушливі ноти. Врадуваний! :))
І образ лелеки - вічний.
Вже зникають
темні тіні-печалі
на мольберті весни.
Веселіше, Оксанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:28:17 ]
Мені подобаються щемні твори, тут уже навіть весна не зарадить.Такий от я художник.
Загубилася десь ота, що минулоріч шукала "кОму двадцять п'ять".
Дякую, уже веселіше)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 13:19:01 ]
без тебе обоє ми пусткою стали...

"Без тебе обоє ми" - якось дивно і сумнівно звучить, Ксеніє... Може, "без неба обоє ми пусткою стали" (чи ще без чогось)

Чорно-білий вірш... контрасний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 18:20:27 ]
Мені цей рядочок особливий і цілком логічний видається, тому що я знаю, що вкладала у зміст.
Двоє, котрі дуже любили одне одного і, навіть, не просто любили, це було набагато більше, із певних причин по різні сторони. Тут не банальне, що хтось там був несвобідний чи щось подібне. Є такі, що заради одне одного, здатні на неймовірні вчинки.
Дякую, Любо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-04-18 22:19:49 ]
Такий вистражданий і щирий вірш, Ксеню! - дуже за душу щипле.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-20 16:19:54 ]
дякую, за розуміння)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 10:39:52 ]
Вперше за цю весну побачив лелек на вашій ілюстрації до твору, а значить - це добре, бо вони у вас - летять...

Чудовий вірш. Га грані між чимось таким, що вартує польоту. Однозначно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:36:44 ]
побачити лелек, що летять - хороший знак)
дякую,
усі ми вартуємо польоту)
тільки політ буває різний