ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 ***
Образ твору цей слід заростає травою, бо падає дощ,
а трава поглинає стежину і ти не прийдéш
барабанять дощі у короткі гудки без гордині
ти не бачиш, не чуєш, не прúйдеш, ти зайнятий дуже, авжеж

а небо ховається в хмари, як падає дощ
на бантúні легка павутинка - вода проникає углиб
на вустах, як молитва, ім'я - до людини, до бога, до сина
навіть дощ зупинився, а сил залишúлось всього лиш на схлип

не вигріє сонце, весна не відновить родину
старенька, як світ, а така беззахúсна хатина
мама_земля_Україна, а дітоньки_діти - горóшини сліз
віє вітер, скриплять ясени, край села не засне тополина

2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Агата Вісті 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 5 Любитель поезії / Майстер-клас

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-04-23 23:05:30
Переглядів сторінки твору 7161
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.954 / 5.33  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 23:19:18 ]
тополина Україна с
экзотическим домиком.
Понравились звуки стиха.
:) :) :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-23 23:53:55 ]
Дякую, Анно, рада бачити.
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 23:40:12 ]
Як шкода тих хатин...
минаються...
Та Україна не минеться!
Зворушливо гарно, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-23 23:52:26 ]
не тільки хатин шкода,
дякую,
віритимемо у краще)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-23 23:40:25 ]
Чудовий український колорит! Чудова поетична картина. "БеззАхисна" - такий наголос правильний, у вірші мені читається: беззахИсна. Чи зблудив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-23 23:49:13 ]
Та я б не проти, щоб трохи зблудив,
але ж ні, ти на вірному шляху:).
Це я недоглянула за всім отим, що на картинці,
дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 07:05:10 ]
Провідчулося і в кольорах, і настроєм пройшлося вглиб. Хати ті- диво, що сховує у собі дух минувшини....такі вони і справді - беззахисні перед часом і сучасністю...
Гарно виписано, Ксенічко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 07:37:16 ]
Образ твору тут дотичний лише до останнього рядка,
як згадка, нагадування, щось таке,
а, взагалі, у вірші дещо інший зміст,
таке собі подвійне дно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:19:49 ]
...воно і зрозуміло, Ксеню, що тут не зовсім про хати, адже є оце:
"цей слід заростає травою, бо падає дощ,
а трава поглинає стежину і ТИ НЕ ПРИЙДЕШ"

Мабуть "хати" це щось загальнопідсумкове - те, що є беззахисним у часі .....
так от відчулося :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:03:36 ]
цей слід заростає травою, бо падає дощ,
це про зневіру
і сльози зрошують трави...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 08:58:59 ]
"барабанять дощі у короткі гудки без гордині"

сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:46:31 ]
дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 09:52:22 ]
цікаве римування. намагалася знайти в ньому якусь структуру, але схоже, воно зовсім вільне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:51:30 ]
а мені подобається отак,
писати у тільки мені відомому ритмі,
без зайвих слів і спотикання,
з прихованим змістом...
дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 11:34:33 ]
суцільні спотикання.. і якось багатенько слів, які здаються зайвими, які просто для заповнення простору. рима кошмарна, слово "беззахИсна" уже просто добило. ага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:37:38 ]
щиро дякую за постійну і пристальну увагу,
ваша оцінка не відповідає вашим словам,
Мар'яно, точ_в_точ, як і марні мольби,
звернені до тих, хто нас і так не почує,
життя прожите не на п'ять", а на одиницю,
так що іншим разом ставте сміливо "один",
не помилитесь,
дякую)))


відповідно до коменту, то у мене є своя думка)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 13:10:59 ]
Пейзаж-гарний, а колорит- сумний. Забуте... Покинуте... Щемне...
По відношенні до літніх людей- вірш актуальний, дуже... По відношенню до хатинок- це неминуче, час іде... А по відношенню до України (якась вона зовсім занепала)- КРАЩЕ ПИСАТИ У ПІДНЕСЕННОМУ НАСТРОЇ, бо думки- реальні!
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:42:09 ]
щоб писати у піднесеному стані, треба як мінімум перебувати у ньому, а так не завжди є,
і жодна піднесена думка не зцілить України,
і не стануть жити краще ті, хто зараз на межі виживання, правда дехто про таке і не знає

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-04-24 15:12:04 ]
Гарно, Ксенічко, проникливо і мальовничо, нетипове римування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:43:51 ]
дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:47:30 ]
Вот изумили...)))! "не прИйдеш"- нормальное ударение.
И здесь Вы делаете наголос, а вот " неприйдЕш" проходит как литературное...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 15:56:40 ]
изумлённо...????))) и ветренно...
исправимся!!!
минутное делишко

дякую,Вітрику, рада тобі,
ми ж на ти, давненько

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:02:10 ]
Отож...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:20:25 ]
Блюзово, Ксеніє...
Проникнувся з вдячністю.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 16:30:43 ]
thank you very much)))
лю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 19:09:59 ]
Мені прочиталася у вашому вірші така поезія:
(не сердіться за трохи інший кут зору):

цей слід озветься травами
дощ монотонно лопотить по звивистій стежині
гудки короткі
без гордині
не бачиш_не почуєш
чагарі буднів – зела перепон
не йдеш
говіють невідкладно справи
у вирі часових пожеж

небо ховається над хмарами
латає трави гострий дощ
а на бантині – невагома павутинка
волога просочилася углиб
із вуст – молитва –
до людей, до Бога і до Сина
міліє дощ
сил не лишилося /лишень – на один схлип/

марніє край села сліпа хатина
небога
стара, як світ
беззахисна
земля блаженна
Україна
а діти – горошини сліз
вітром розвіяні
і десь похована між травами твоя стежина

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:32:22 ]
класно!!!
це дійсно інший кут зору,
але тут немає уже тієї "моєї" правди,
дякую

не серджуся, хоча сердитися - це супер,
це значить, що дощ не поглинув ще повністю
разом із стежиною)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 19:42:27 ]
Золоті слова щодо "правди".)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 19:55:05 ]
авжеж)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:11:09 ]
"мама_земля_Україна, а дітоньки_діти горошини сліз"
Правда.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 13:10:29 ]
Вітаю, Ілоно, дякую за прочитання і коментар.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-25 13:34:49 ]
Щемно, Ксень! Написано від душі. І душевно все поєднано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 19:46:03 ]
дякую, Іванку)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 19:01:54 ]
Мовиш про зневіру, Оксанко...
Видається мені, що не все так печально. Ну хоча б тому, що слід заростає не татарником...
І у сльозинці, росинці, травинці проросте стеблинка надії.
Веселіше, Оксанко!
Не сумуй! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 19:54:50 ]
не тільки)
знаєш, як колись у школі, нас вчили аналізувати твір,
так і тут, кожне слово для мене значиме,
нічого зайвого)
я не сумую, але часом хочеться написати правду такою, як вона є, та чи варто, певно, що ні(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 15:55:42 ]
Борщу я так і не дочекався.
Мене не здивувало і відштовхнуло напівбіле віршування. Його я сприймаю позитивно. Бо буває не біле і не напівбіле, але римування. А от напівбіле віршування... Красиво виходить.
Шкода, що немає нічого про борщ. Моя бабуся варила борщі та овочеві супи, які пахли літом. Кріп - саме він, був чи не головною ознакою цього сезону на радість школярам і вчителям. Я не уявляю літніх страв без кропу. А малюнок хати я не зміг уявити без борщу. Бабуся вміла їх варити... Приблизно так, як Ви вірші. Ті борщі мені нагадують про сучасне і про минуле. Сільські борші і нинішні - хай навіть Княжичі ще не столиця.

З повагою і без флуду,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-30 15:56:23 ]
"і не відштовхнуло напівбіле віршування".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-01 19:00:40 ]
О, якби ж я знала, що ви любите борщ...
Буду мати на увазі,
дякую за схвальний відгук, приємно це чути від вас,
а борщі у нас колишні, бабусині, ми ж від Княжичів далеченько:).