Дякую, Патарочко, але моя "малеча" - на 2 роки старша, і вже працює: вірш написано 2 роки тому. Сьогодні по школах - випускні вечори, то й мені наше пригадалося!

Нехай ростуть щасливі на радість батькам...Удачі...

Ба... однокласники мого сина теж сьогодні 11-й закінчили (він дременнув в технікум після 9-го:)

Я сьогодні милувалася гарнюніми випускниками - гарно і сумно, як то їм поведеться?...

о так. хороша приємна світла тема
чіткі рівні рядочки ніяких викрутасів
непотрібних дво- або тризначностей....
авжеж
це усе перевірені століттями рецепти успіху, Ларисо

радіймо з Вами і першому, і другому
щиро

свіжості травневих снаг


С*

все це можна було сказати простіше, щиріше, без дурного пафосу та помилок у віршоскладанні(

Ларисо, якщо вже виникає проблема з наголосами, то я б на твоєму місці змінив би в останній строфі у другому рядку "Справи ті підтримає, кОтрі розпочнеш", замість: ЩО ти розпочнеш... Бо в тебе вже є неприродній наголос тЕрнові, то хай він один і лишається. А вірш за змістом дуже щирий і гарний і оцінка несправедлива поставлена, тому я ставлю свою і від "ПМ"...

Так, Ви вже справді - далеко не юна, але теми у Вас ще говорять про людину без досвіду.Пишіть, як умієте, на теми, які Вам близькі. А я й далі , якщо виходитиме, писатиму своє "хуторянство". Ну, що ж поробиш, як кажуть, кожному своє. Ви маєте право не приймати мою манеру "хуторянську", справді, тут уже нічим (мені) не зарадиш, отака я є. Просто не заходьте на мою сторінку, щоб не дратуватися, добре? Або ласкаво прошу, тільки знайте, що знову буде "селянсько-степова" лірика.Коротше, нічого для Вас цікавого.

Невдячна справа стверджувати, хто і кому цікавий. У кожного поета свої читачі, а в замозакоханих, щоправда, більше ілюзій, ніж читачів. Леся Українка, між іншим, також хутірська...

Так, Богдане, я з Вами згодна: хай кожен свою власну думку має.Не треба говорити від імені всіх.

щирий вірш.
а от підказка "кОтрі" - неправильна, нема такого наголосу.
Може: "і тебе підтримає в тім, що розпочнеш"

як пісня звучить!дуже сподобалось,пані Ларисо!Так душевно

... Ні, відлік вартісної жіночої поезії треба починати не з Наталки Білоцерківець - його треба починати з прізвиська "Жозефіна де...(ой, треба ж підглянути, як воно правильно пишеться!..)Лілль", о! Шановні спонсори, видайте, буль даска, цьому таланту книгу! Шановна спілко письменників, прийміть її в свої лави - хай вона буде щасливою і у творчому житті - з фортуною! В же бажаю особистого щастя Вам, шановна!Все, набридло з Вами.

Щирий, материнський вірш, Ларисо!!!
Ідіть впевнено своїм поетичним шляхом,у Вас є своє бачення і воно зовсім не шаблонне. Простота викладу не значить,що це банально, а наближення до народно-пісенної творчості, ніяк не шароварщина, а особлива майстерність, яку не всім дано зрозуміти.
Щодо Лесі Українки, то їй взагалі адвокатів не потрібно, її непересічна, у багато чому революційна творчість давно уже вписана в літературний контекст України і не тільки. Про це писали далеко не "шараварниці", а видатні сучасні жінки-літературознавці Соломія Павличо, Оксана Забужко, Віра Агєєва, Ніла Заборовська та інші, не кажучи вже про чоловічі наукові розвідки. Не читати, не чути, не знати, не розуміти цього - просто невігластво. Починати відлік української жіночої поезії від сучасності, бо вона комфортна для модерного сприйняття - звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію )))

Незрозуміло, чим міг викликати такий душевний, сповнений материнської любові і гордості (за вже майже дорослого сина)вірш таку реакцію одного з читачів. Уважно прочитав всі коменти. Вважаю, що поганий настрій читача (чи ще щось інше) не має бути причиною для такого коменту, і тим більше такої оцінки твору. Про тональність коменту, Жозе, вже мовчу. Прикро.
Вітаю, Лариско, з душевним віршем і з віхою в житті вашої родини! Хай всі твої побажання синові неодмінно збудуться! Щастя вам обом!

Дякую, Іване, за добрі слова! Радію, що ти залишив свій комент.

Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.

Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.

Ларисо, не переймайтеся надто, Ісус всім не вгодив, а він же був Сином Божим. ТО й вам не обов"язково подобатися виключно всім. Читаю вас із захопленням, особливо прозу вашу люблю, щира вона, душевна, пережита, а не висмоктана з-під нігтів. І цей вірш розумію, як мама, котру така подія чекає наступного року. А у когось інші думки, і вони на них мають право, згідно власно розуміння і смаку. А оцінка - та ну її, зате хоч знаєте, хто і за що. Мені колись нишком ліпили патички, без пояснень, це ще цікавіше було, навіть не було кому подякувати.

Галино, щира дяка за підтримку! І то правда: краще вже - в обличчя, ніж "нишком ліпити патички"...