![]() | |
Молоде вино | ![]() |
Homo scribendi peritus | ![]() |
Класики | ![]() |
Вічноживі | ![]() |
![]() |



![]() | |
Молоде вино | ![]() |
Homo scribendi peritus | ![]() |
Класики | ![]() |
Вічноживі | ![]() |
![]() |
Лариса Омельченко
поезія “Чарівник”
альманах “Ірпінські поетичні зустрічі” (Тернопіль, 2012)
"Поети мовчать, наче риби –
Отам, де вони - «на роботі»,
Отам, де у сейфі байдужім
Книжчина лежить трудова.
Щоденна буденності диба,
Від спеки аж солоно в роті,
А руки – упевнені й дужі,
А очі – немов у волхвА…
Дає результат птахоферма –
Бухгалтер невтомно рахує;
Отримають люди невдовзі
Очікувану зарплатню…
А навколо цифр… ефемерні
Метафори буйно квітують!
Обов’язок став на порозі –
Натхнення тепер на конУ…
Метро переповнена паща…
Вокзал, мов прикута собака…
І ринок безтямно гелгоче,
Неначе пістрявий індик…
Поет, як останнє ледащо,
Іде відсторонено парком:
Він – вічний закоханий хлопчик,
Бухгалтер-дефіс-чарівник…"