Цікаве продовження. Мені сподобалося. :))) Дякую, Ігоре!

Ігоре, Ви завдяки мені, а я - завдяки телеканалу ICTV, виявляється, зачепили якусь не так тему, можливо. порушивши якісь правила сайту. Отже, я, з Вашого дозволу, міняю Ваш коментар на такий:

Два фанати пішли на футбол,
Довго бігали там футболісти.
"Слухай, Міську, коли буде гол?
Давай дьорнемо грам десь так триста!"

:)))

Як це "у чому тут гумор"? :) Це ж одеський анекдот! :)))

одеський - тобто зрозумілий тільки одеситам? ))))

Чому ж тільки одеситам - всім, хто має почуття гумору. :) Олю, ти що, мене розігруєш, чи й справді не зрозуміла, в чому тут сіль? :)

Олю, я кардинально переробив вірш після зауважень Гаррі. Як тепер, гумор зрозумілий? :)

А чому?

Я не хотів би характеризувати побачене своїми словами, трактування яких може звестись до того, що ти порушив одну з умов поведінки на сайті.
Я розумію, що слово ніхто не забороняв, але ж...
Про югослава не можна написати або про білоруса? Там теж прізвища закінчуються практично так само.
А вірш розмістиш наступного разу, якщо відразу не можеш його виправити. Рабінович - вибач, НМСДД, надто слабка рима попри те, що римуються різні частини мови.
+ Поезій повинна сприяти якомусь окриленню, підйому до якихсь висот, як не небесної, то, принаймні, заобрійної властивості.
Або якщо кепсько з окриленням, то існують бездоганно красиві форми. Я не умаю на увазі рондо. Я ось ніяк не наважусь на сонети.
А оці строфи - то щось надто легке.
Подивись, як маневрують пегаси поетес нашого сайту. Дехто з поетів припасовує російські рими до українських... Думай, колего.

І яку ж саме з умов поведінки на сайті я порушив, Гаррі? До речі, де вони, ті умови? Можеш дати лінк?

Те, що у моєму вірші згадана національність ліргероїв, і навіть приведені конкретні імена та прізвища, пояснюється тим, що я почув цей анекдот в ефірі каналу ICTV (якщо не помиляюсь) в передачі "Анекдоти по-українськи" (тут вже точно не помиляюсь). Думаю, що цензура телеканалу не пропустила його б в ефір, якби для цього були вагомі причини. Отже, жодних причин не було. І, отже, жодних норм я не порушую, публікуючи свій вірш на цьому сайті. І що ж у цьому анекдоті такого, аби вважати його порушником норм? Існує безліч анекдотів, де героями виступають представники якихось національностей. І, якщо вони не образливі, а смішні, то чому не мають права на існування? А мораль саме цього анекдоту аж надто прозора, аби її ще й пояснювати. І скоріше зараз все відбувається з точністю до навпаки, як мені колись зауважили в коментарі до цього вірша на якомусь іншому сайті.

http://maysterni.com/rules_main.php

А щодо окрилення і підйому, то, вважаю, що підняття настрою людям - це теж один з видів підйому. Хоча є і в мене сонет (не зовсім, щоправда, оскільки написаний не 5-ти - 6-ти-стопним ямбом), написав колись в юності і вінок сонетів, але зараз не можу його знайти, :) проте вважаю, що право на існування мають всі форми і види поезії, в тому числі і віршовані гуморески. :)

Дякую, Гаррі. Уважно перечитав ще раз всі правила і не знайшов там нічого, що б стосувалося сюжету мого вірша. І не розумію, чому звучать такі закиди на мою адресу. Можливо, варто їх переадресувати керівництву телеканалу, аби отримати вичерпну відповідь? :)

"Про югослава не можна написати або про білоруса? Там теж прізвища закінчуються практично так само.
А вірш розмістиш наступного разу, якщо відразу не можеш його виправити. Рабінович - вибач, НМСДД, надто слабка рима попри те, що римуються різні частини мови." - отже, про югославів та білорусів можна? Дивна логіка. Йду міняти прізвища, імена та назву національності. Чого не зробиш заради миру на всій планеті. :)))

Ну, як зазаз, Гаррі? У мене тепер, судячи з імен та прізвищ, одні славяни залишились в ліргероях. Щоправда, охоплюють сумніви, чи зрозумілий стане сюжет для більшості читачів, але то вже дурниці, головне, аби не зачепити якусь не таку тему. Адже так? :)

:) зараз :)

Марадона он ще коли забив гол рукою і зробив Аргентину чемпіоном світу. :) Потім він сказав, що це була рука Бога. :)))

Так, так, саме так - ще і югослав за національністю.) Хоч і нема зараз такої національності, як і радянського інтернаціоналізму.)) Радий, що тобі сподобалась остання трансформація мого вірша.)))

Гаррі, щось треба робити - з прізвищем югослава, навіть такого знаменитого на весь світ, читачі перестали розуміти, в чому сіль анекдоту! Що порадиш?))

Тобі, як ти бачиш, ніщо не заважає повернути попереднє прізвище. Тобі порадили. То і відповідальність за скоєне лягатиме на обох.
Тобі ж порадили. Факт задукоментовано.
"Мітіч", НМСДД, погано римується. "Тримбач" - гарна рима, але ж за нею стоїть видатна людина.
Слухай, а нащо прізвище?
І навіщо гол? Чому "Шахтарю"? Який з нього сенс?
Зараз який чемпіонат?

Французи після чергового попередження про вибіркове правосуддя забили два голи.
Вони не могли їх не забити.
Може, так само, як свого часу "Динамо" забивало фашистам. Донині ця гра вважається патріотичною і героїчною. І це, напевне, так.
То чому зараз якісь харківські клерки від облради або навіть інші виосокі посадові особи країни можуть казати, що спорт і політика - це несумісні речі?
Корисний, НМСДД, твій вірш, і з нього може вийти щось розумне.

Так, а коли я повернув свій перший варіант, одразу ж все стало зрозуміло. З чого б це?)

Ось, Гаррі, наша суперечка щодо національності вболівальників і розв'язалась сама собою. Поглянь лиш, наскільки креативно і в дусі часу я вдосконалив цей вірш. :)

Я й сам знаю, Ігоре, що жодних правил не порушив, і не тільки сайтовських. Хоча з цим сайтом, до речі, ніколи не знаєш, на чому стоїш.) Буває, комусь щось не сподобається - причепляться до якоїсь дрібнички і критикують не знати за що.))

А вірш я переробив для приколу - в першому варіанті усім зрозуміло, в чому сіль жарту, а от у цьому - хто зна, як відреагують читачі.)) Такий собі приклад езопової мови. )))

Дякую за підтримку, Ігоре!

Ось, вже маю доказ з іншого сайту - читачі не розуміють, в чому сіль жарту. А дотепер всі все було зрозуміло!)))

:) всім :)

Може, ти опилюєш своїми творами дуже вузький сектор української поезії? Може, твій гумор заслуговує на звання якось іншого? Наприклад, англійського? На сайті є перекладачі в усіх напрямках, які тільки можна знайти в Україні. А ота марна писанина на паралельних ресурсах є самою собою - марною писаниною.
Спробуй уявити Льва Толстого, щоб той займався отаким. Він писав щоденники.
Я без них не лягаю спати. Наскільки мудра людина...

Не думаю, що, оприлюднюючи свої твори на різних ресурсах, я допускаю помилку. Навпаки, вважаю, що таким чином я нівелюю суб'єктивізм коментаторів і отримую більше слушних зауважень та підказок, заодно пропагуючи свою творчість більшому загалу читачів, авторів та видавців, чому я маю неодноразові підтвердження.
А роздумування на тему, ким би були класики минулих сторіч, якби стали нашими сучасниками, може привести до дуже цікавих результатів - наприклад, є дослідження, що Пушкін в наш час вважався б заштатним графоманом.)))

Так. Його вважали не лише графоманом.
А віршувати, НМСДД, мабуть, краще, не припускаючись помилок, а на своєму прикладі доводити і доводити усім читачам - мовляв, майстер.
Бувай здоровим :)

Це правда: найкраща відповідь критикам - писати нові, ще досконаліші твори.)

Цікаво, Ігоре, а зараз вам сподобається остання переробка? ))

Чув цей анігдот. Чоловік асенізатором працював. Але на що ти ним натякаєш, так і не зрозумів. Мова надто заезопована. Ги-ги. ;)

Взагалі-то ти правий, але ж Марко Девіч гратиме за "Шахтар". Га-га. :)

З повагою та інтересом до цікавого співрозмовника,
В.Х.

Я хотів сказати, що збереглись ті самі акценти, що були. Вірш не став і, схоже на те, що не стане іншим чи гіршим.
Таким як, наприклад, "У лукомор'я дуб зелєний, златая цепь на дубє том" йому не бути.
він зовсім про інше. Ніяких котів. Хіба що командна гра. У вірші теж була команда :)
Ти цей вірш, можна сказати, випрацював. Всі фарби скінчились, мольберт вивільнився для замісу нових кольорів.
Читацький світ завмер у очікуванні наступних творів :)