Іринко, сонечко Ви наше!
Цей раз Маленький Янгол троха засумував???
Я всі похвали залишу для решти (все класно-прикласно :)
Вибачаюсь, хотів лишень запитати (бо якось не допетрив - великий пришелепок з мене):
"...Літописи минулих поколінь
вже третю ніч стоять на підвіконні..." - про що тут іде мова? (насуплює лоб і думає, що задумався) ~:-)

Дякую!!! Засумуєш тут з такими коментами :) Та ні, все чудово...Дорогі мені люди сумують за снігом, от і написалося про запізнення того Янгола, що приносить сніжок :) А щодо Вашого запитання, то...Ви думаєте, я знаю, що то за літописи? :))) Це багато кого дивує, але я сама власні вірші розшифровую з часом. А найкраще це вдається моїй подрузі. Зателефоную і запитаю :)

"Повільно починається політ …
і перший сніг - сльозою на обличчі…"
Вірш сумний, але гарний-гарний...
А сніжку справді бракує. :)

Ірино, не зважайте на запитання "про що це" і навіть не намагайтеся на них відповідати, оскільки поезія - явище ірраціональне і будь-яке намагання втиснути її в рамці раціонального видаються мені безглуздими. Ваша поезія наповнена ефіром і модифікована ритмами Ваших унікальних дихальних патернів, тому то вона має своїх вдячних читачів. Щасти Вам.
Ваш вірний читач,
Славко Синявський.

Дякую, Марточко :) Для мене чомусь цей вірш не дуже сумний. Сніг все-таки пішов :) А на теплому обличчі сніжинки, звісно, надовго не затримуються... В будь-якому разі рада, що Вам подобається :)

Святославе, вдячна за Ваші слова. Я справді часто сама не відаю, про що пишу :) Та і не намагаюся втиснути в рамки, потрібні мені відповіді часто приходять самі...
Рада зустрічі з Вами на цьому сайті :)

Як мені стало шкода отого Маленького Янгола! :)
"Повільно починається політ …
і перший сніг - сльозою на обличчі…"
відчуваю його сльози ....
"Літописи минулих поколінь
вже третю ніч стоять на підвіконні."
у Різдвяну ніч такими літописами можуть бути будь-які символи предків - навіть полазник для душ предків, який виставляється, власне, на такий і у такий час :))
Для тих, хто не знає, пояснюю "полазник" - то кутя для душ предків, які у Різдво приходять за родинний стіл. Чому я сприймаю це як Літопис? Бо у куті закладено велику МАГІЮ і історію нашу - зерно, без якого неможливе життя, мак - спокій, мед - солод, здоров'я, чистота :))

Дякую,Оксано! Тепер буду телефонувати і Вам :) Мені близькі Ваші трактування Літописів. А я оце подумала, може той Янгол від щастя плаче? Чи справді вірш сприймається як дуже сумний?

Відверто кажучи, в контексті вірша я думав, що під образом літописів малося на увазі незакінчені вірші, які лежать на підвіконні і чекають снігу для свого повноцінного звершення.

А вірш справді прекрасний.

Іринко, вірш дуже ніжний і зворушливий :) Він зовсім не сумний, просто так шкода Маленького Янгола, який запізнився .... :)

Прошу, прошу телефонуйте, мій номер телефону уже є на сайті, і у Віснику Самвидаву під коментом до Міркової "Юліанська. Ave Caeser" :)))

Ой, Іринко. Я припиняю свої коменти, а то мене тут з`їдять. (Вже другий раз піряд повчають Вас "не слухати").
Шановні любителі Іринкиної Поезії,
Іринка знає сама, що їй робити і слухатиметься не наших порад, а власного Серця.
А мої коментарії - це прояв небайдужості до її творчості.
(Я краще Вам на мило скину, що недопетраю. ~:-)

Юрію, невже буває таке, щоб ви щось недопетрали ? :))

Ну то так "ніби" - бо старавсі прочитати віршик, ґдиби то читав його пан Зеньо. А так фантазії старчи, жеби шось докумекати самому. :-)

Перечитала ще раз Ваш вірш, Ірино. З Вашими поясненнями він справді не сумний, особливо якщо сніг таки пішов і маленький янгол плакав від щастя :) Дуже гарний вірш...

Олександре, спасибі, що завітали... Кожен розуміє зміст по-своєму. І це чудово :)

Оксано, дякую :)))

Юрію, і не думайте припиняти коменти! Дуже мені приємно, що Ви не байдужі до моєї творчості :) І ніхто Вас не з'їсть :) На Ваш захист є кому виступити :)))

Марто, ще раз дякую :)

Доброї ночі! Ні, не так голосно - доброї ночі - напівпошепки... Зауважила, що Вам, як і мені, вночі не спиться... Чому? Краще думається? Ніхто не заважає? Я оце притарабанилася з "корпоративної вечірки" - і одразу ж всілася за комп"ютер - благо що малеча спить - і натрапила на Ваш вірш... Гарно, Іро, гарно, що ще скажеш... У Вас є сніг? Бо у нашому Тернополі весна-красна. А хочеться... Агела і свята... Гарних снів:)

Доброї ночі, Ганно. (Кажу тихенько, щоб не побудити Ваших малят :) Дякую за теплі слова... А вночі направду краще думається :) Я - невиправна сова:) ...Снігу ще немає...свята хочеться... Щиро бажаю Вам його!
...Головне, що Ваш Ангел з Вами, а сніжок ще прилетить :)

А чи не можна жось робити тій жахливій римі, що псує все враження в першій строфі? Загадка для кмітливих: вгадайте, якій саме?
Можна з такої нагоди поставити лише 5?

Ірина Пиріг (Л.П./М.К.) [ 2006-12-29 10:56:49]
:) Та хоть "4", Володю :) Це Ви з приводу дієслівної рими? Чи то я не надто кмітлива? :)))
Я вже висловлювалася щодо оцінок. Так що можете не питати дозволу. А щодо рим...Я не працюю над віршами в сенсі підбору красивих рим...Тому - "маємо те, що маємо"...

Ой, я вас не образив такою постановкою питання?
Я просто хотів сказати, що вірш був би набагато кращий, якби ту риму можна було замінити... Перепрошую, що даю поради, але так дійсно було б краще...

Ірино, звичайно пошук красивих рим не самоціль, але якщо ми, автори, не будемо задаватися цим питанням, то кружитимемо, схоже, на місці. Фактично, підбір рим, як на мене, це ніби рухатись думкою далі, за поворот, де ти ніколи ще не бувала. Таким чином - а)забезпечена від повторів;
- б) творчий світ різко зростає.

Але в процесі я часто забуваю про ці свої мудрі думки :)

Не образили, Володю. Жодним словом. Взагалі, щоб мене образити, треба дуже добре постаратися :) До порад я прислуховуюся, правда...Просто є речі, котрі не від мене залежать. Не знаю, чи зможу це вірно пояснити, але коли я вірш "чую" від першого до останнього слова, без зупинок, то не впевнена, що потрібно щось змінювати...
Дякую Вам!

Шановній Редакції можу відповісти приблизно те, що і Володимиру... Коли я пишу, то не думаю про правила Поезії взагалі. Цілком з Вами згідна - в процесі, котрий досі для мене є загадковим, "мудрі думки" забуваються :) На першому місці - почуття, відчуття і слова за ними, котрі здатні лише частково передати те, що відчуває душа.

P.S. А сніг все-таки випав :)

Іринко,
З наступаючим Новим Роком, здоровля, щастя, і творчого натхнення.
А ще з 100-тим віршем на Самвидаві!!!!

ДУЖЕ ДЯКУЮ :) Юро, вітаю Вас навзаєм! Бажаю, щоб відбулося те, чого Вам найбільше хочеться...

Дякую Іринко,
Поза здоровлям мені найбільше хочеться... хотіти (весь час) :-)))))

:-)))))

Яке задоволення читати Ваші вірші і коменти ! Думаю, що Маленький Янгол уже регочеться так само, як і я - з радості від спілкування і від того, що сніг таки пішов :))

З Новим Роком! Щастя, здоров'я, наснаги, хай Маленький Янгол завжди усміхається! Як я розумію Юрію, Ваші бажання :)))

Оксанко, взаємно-превзаємно! Маленький Янгол вже на Сьомому Небі :) Передає вітання Вам і Вашому Янголу і сипле усміхненими сніжинками :)

Ой, дякую! А мій Янгол уже аж підтанцьовує, ловить усміхнених сніжинок і кружляє із ними у сальсі :) Так, саме - у сальсі, чарівній відвертій сальсі кохання і бажань :))

А мені чомусь згадався мультик про пса "Був собі пес" здається так він називався.
Він там у буді сидів (морда правда назовні) і лапав сніжинки (оце мій такий уявний Янголик). :-)))

:))

Враховуючи те, що викінчується рік Собаки, то я вас цілком розумію :)) Хто ж сидітиме у буді наступного року? :))

:) Ой, Юро, з Вами сумувати не доводиться :) Такі асоціації :))) Люблю цей мультик :)))

О, знову одночасно пишемо з Вами, Оксанко :) Мені вже тут уява змалювала того, хто сидітиме в будці :)

Ага, той мультяха - шедевр!
Оксанко, у буді буде сидіти той хто заслужив там сидіти.
Надіюсь, той хтось буде "другом человєка".
Згадався старий віц: Що буде, як буди не буде? :-)))

Та я вже зачекаю на Юриного комента, щоб не сполохати уявного Янголика :))

(я тут теж завмерла з цікавості :)

Звісно що - пес змокне!
Правда цей віц краще звучить в розмові,
буда і буде дуже близькі по звучанню.

Як не буде буди, то НІЧО не буде .... :))

:)так і думала, що постраждає ні в чому не винний пес :)))

Нема біди, як нема біде.
Біда як нема буди.
Буде буда не для пса -
а для бедуїна. :-))))))))))

А я подумала не тільки про то, шо пес змокне :( Але то дуже сумно, а зараз святковий настрій, тому давайте намалюємо тому псові буду (^)___oooo Ось так - то є буда і паркан :))

А для чого той бідаця пес підносить задню лапу,
коли хоче подзюрати?

:))) Тепер зі спокійною душею за долю песика, піду я дивитися сни :) Оксанко, гарної Вам ночі, а Вам, Юро - дня чи вже вечора :)
Дякую ВАМ! Розсмішили :)))

О...То ще має бути продовження? :)))

То вже останнє (у нас тут 7:08 вечора):
Жеби то, на що він дзюрає, не впало на нього! :-))))
Good Night!!!

:))))Good Night!!! :)))

Юрчику, а ти хотів щоби песик ходив із мокрими лапами усю зиму? :))

Вірш гарний, романтичний, але чому "заповільнює"? Тут спокійно стає нормальне "уповільнює".