ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро

Артур Курдіновський
2026.03.06 00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.

Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",

Володимир Бойко
2026.03.06 00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів. Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність. Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади. Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги. Злочинам сприяють б

Богдан Манюк
2026.03.05 19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах

Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 АДРІАНІ
Ти не можеш летіти. І навіть не можеш пливти.
Цей тягар тягне вниз і до болю нагадує зраду.
Ти – маленький солдат на великому тлі суєти.
Ще війна непочата. І ще не відомо, заради
чого (кого) усе це. І хто скерував ці думки.
Випробовує Небо реакцію душ на байдужість.
На вологій щоці залишається слід від руки.
І Тобі обирати, що варте в житті, що не дуже...
Кожен злам, по ідеї, це крок не назад, а вперед.
Кожен біль – подарунок. (Не мусиш мене розуміти).
Вибір – Твій. Це життя віддає Тобі все, що бере.
Навіть більше... Приймай! Тільки не відвертайся від Світу...

4 січня”07




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-05 21:16:00
Переглядів сторінки твору 4240
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.185 / 5.5  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.177 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 22:21:59 ]
Кх-кх, Гм. (прокашлюється)
Вважаю, що літати можна по-різному.
От якраз політ Адріани є особливим (тут є ще декілька людей, які пишуть у подібному стилі)- він (цей політ) поміж грозових хмар, оминаючи блискавиці. Знаєте - це мені нагадує один мультик "", там якраз герої "видобували" енергію через залякування дітей, але з часом зрозуміли, що сміх - це та ж енергія - тай перейшли від "залякування" до "смішення". Тут я би провів аналогію - енергія "небайдужості" живить наші Душі, незважаючи на її колір. Отже, коли ми пишимо - ми всі літаємо (навіть коли падаєм) :-)
А от з "...Це життя віддає Тобі все, що бере..." погоджуюсь - як до життя ставитись, так і воно буде ставитись до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 22:22:57 ]
Sorry, forgot the name "Monsters Inc." :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 22:29:22 ]
Привіт.
Афористичність завжди вирізняла інтелектуальну лірику. Власне, вона є ознакою сучасної літератури в умовах постмодерних баталій.
Поезія вимагає запитань, і дуже приємно, що вона змушує дошукатися відповідей.
"Це життя віддає Тобі все, що бере", і тому не потребує дискусії правдивість сказаного.
Твоя лірика - містка, внутрішньо збалансована, самодостатня, аби вдаватися до інтерпретації. А от декодування окремих образів та концептів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 23:29:16 ]
Юра, дякую за "розбір польотів" :) Відверто кажучи, я не мала на увазі, що Адріана не може літати насправді. Перший рядок можна замінити на одне слово "втома"...І слід мені зізнатися у тому, що коли написала цього вірша, відчула, що хочу його подарувати Адріані...Він не був спеціальною відповіддю на її твори, так що прошу все буквально не сприймати...

P.S. про цей мультик чула, але не бачила. Треба буде виправити ситуацію:)

Тарасе, безмежно вдячна...Ваша думка багато важить для мене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 23:53:56 ]
Я би зовсім не хотів, щоби у Вас склалася думка, що я стараюсь (не знаю як висловитись влучніше) чимось "задіти" Вас. Навпаки - пишу коментарі від захоплення, бажання троха розбавити однотонні фарби похвал, часом навести читачам усмішку, ну і від "небайдужости". :-)
Ви мені скажіть, якщо щось не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 23:59:23 ]
Юро, все "так" :) Я завжди рада Вас бачити! Мабуть, моя відповідь прозвучала дуже серйозно :) А прохання не сприймати буквально - це до всіх, хто знає Адріану...І до Адріани в першу чергу. Щоб я, бува, чимось її не зачепила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-06 01:51:39 ]
"Це життя віддає Тобі все, що бере.
Навіть більше... Приймай! Тільки не відвертайся від Світу..."
Так воно і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-11 17:13:26 ]
Іринко, дякую....
Дійсно щиро спасибі.... в мене.... та просто бракне слів...
Образність вірша вражає... спасибі за тепло...
а про політ.... я літаю, падаю, знов літаю, знов падаю... а істинна мрія про вічний політ - це вже половина того лету...
Я насправді оптимістка... а у вірші запаковую біль...
Ще раз спасибі за оптимізм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-11 19:37:45 ]
Дякую, Марто...Я це відчула у своєму житті.... Так воно і є...

Адріано... Якщо Вам потепліло на душі - то я щаслива :) Пишіть... Мрійте...Бажаю Вам польотів без падінь! Довгих і щасливих!
Дякую за відгук...