ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***
Образ твору гаплик
(2012)

Початок серіалу тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=81044


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-22 22:15:11
Переглядів сторінки твору 6742
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.513 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.128 / 5.5  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.06.08 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-22 22:26:44 ]
по-сучасному... актуально


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-22 22:48:19 ]
Може бути :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 22:47:55 ]
Сумно. Але правдиво до болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-22 22:56:20 ]
Можна багато розповідати про витоки цього явища, і скільки буде учасників (чи жертв) - стільки і буде і правд.
дякую за візит :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-23 00:34:28 ]
Літає хай Ваш ЛГ, поки не старий, а коли буде за 60 - попорає батьківські городи, як налітається. Все нерідко повертається на круги своя. Головне - ностальгія є за батьківською хатою - це дуже важливо, бо чужина:
Ах, жарко обнимала ты,
Да только не любила.
Як співає Віллі Токарєв...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 13:43:53 ]
Він правильно співає, що "и здесь любому на любому наплевать" (рос.).
Мені це подобається. І не цікавлять незнайомі чужинці. Хіба що чужинки, але іспанці дуже ревниві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 10:28:26 ]
Тужливий вірш.
Подумалося, журавлі, коли настає зимна пора, покидають ненадовго свої гнізда, але щоразу, допоки живі, повертаються до них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 13:38:25 ]
Яка Європа не гостинна у своїх французьких та инших рів'єрах, але надійде зима, обезлюдніють пляжі та охолоне море. І ми, мандрівники, роз'їдемось по домівках -
Перепакувать валізи.
Заробить копійчину на наступні мандри.

Батьки нас зростили, то хай спочивають - хто де.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-23 11:22:47 ]
Славно і сумно водночас....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 13:10:46 ]
Та ото ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-23 14:43:26 ]
Знайоме...тужно- красиві рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-23 19:26:18 ]
А може, ну їх, ці повітряні стежини? Може, спершу таки попорати?
Дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 21:52:08 ]
Поки літо, то хотілось би його використать, а потім розтягнуть - і знов біля моря. Згадки про нього не відпускають від себе.
А в жовтні-листопаді можна і поратись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-23 22:43:15 ]
Наповнивши малиною валізи,
ЛГ спішить на поклик Мони Лізи...

Але де б Ви не були, Сьома, а потяг до Вітчизни завжди відправляється із першої платформи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-23 23:17:31 ]
Я спочатку було написав "тягу", але пригадав про кінські сили та словник :)

Тяга - це:
1. Сила, яка тягне, рухає що-небудь, а також джерело такої сили (тварина, машина, пристрій). У нього [Щорса] була артилерія — три гармати, але стояли ці гармати не на площадках ешелону, а розраховувались на кінну тягу і враз могли з'явитись в самому несподіваному місці (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 28); Льонокомбайн [ЛК-7] працює на тракторній тязі (Технічні культури, 1956, 110).
▲ Електрична (парова і т. ін.) тяга — рушійна сила, яка створюється за допомогою електричної (парової і т. ін.) енергії. У нашій країні електрична тяга використовується на тисячах фабрик, заводів і шахт (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 305); На залізницях завершено в основному заміну парової тяги електричною і тепловозною (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 265).

2. Рух газу, диму, повітря (в димарі, трубі, вентиляційному пристрої і т. ін.), який виникає внаслідок різниці тиску. Коли вогонь розпалився, тяга покращала (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 295); Під припічком розіклала [Катерина] дрова, відкрила у стелі отвір для тяги (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 9); У двигун подається пускове паливо, потім основне, починає розвиватися тяга, і ракета відривається від землі (Наука і життя, 8, 1958, 17).

3. перен., рідко. Те саме, що потяг1. На заводі Захар., відчув, як знову прокинулася в ньому велика тяга до книжки (Іван Ле, Право.., 1957, 29).

4. техн. Стрижень, призначений для передачі тягових зусиль від однієї частини механізму до іншої. Кермова тяга автомобіля.

5. мисл. Політ самців вальдшнепа, що відшукують самок у шлюбний період. Бував я на весняних тягах вальдшнепів. Немає нічого чарівнішого, коли на тлі заграви призахідного сонця пролетить, опустивши вниз довгого носа, сірий птах, заклично похоркуючи (Літературна Україна, 18.III 1969, 4);
// Полювання під час такого періоду. Повертатися з весняної тяги.

Том 10, стор. 336.

ТЯГА, и, ж., розм. Те саме, що вага 1. Часом, граціозно схиляючись під тягою повних води відер, павою пропливала струнка дівчина (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 71);
// перен. Те саме, що тягар 3. Як не бачу тебе, Кожна хвиля — тяга безконечна; Як побачу тебе, Відновляється рана сердечна (Іван Франко, XI, 1952, 33).

Том 10, стор. 336.
І вирішив використати "потяг".

ПОТЯГ 1, у, ч.

1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкочу голову в тій хатині! І він почував у собі силу й потяг оо того, щоб розкинуть свої думи між людьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 448); Тихий океан, перестав для нього бути вільним і чистим океаном його молодості.., — проте Дорошенко почуває й зараз непереборний потяг бути там (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 214); Мати померла, і Оксен зовсім втратив потяг до рідного дворища (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 74);
// Велика зацікавленість чим-небудь. Змалку відпивав Тарас великий потяг до мистецтва (Слово про Кобзаря, 1901, 19).

2. до кого. Посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою. З тієї хвилини, коли він., відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього, щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 563); Вона відзначила, що кум Антін має великий потяг до дітей (Степан Чорнобривець, Вилвол. земля, 1950, 146); Після цієї розмови у них [Хоми та Люби] майже зразу виник потяг одного до одного (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 385).

3. псих., фізіол. Напівсвідоме, інстинктивне прагнення до чого-небудь. В процесі історичного розвитку людства значна частина тваринних інстинктивних потягів трансформувалась у людські жадання (Наука і життя, 7, 1971, 36); — Ви знаєте, що таке ностальгія? Це — хвороба. Це — хворобливий потяг, болюча туга за рідним краєм (Олесь Донченко, II, 1956, 99); Він просто йшов, не думаючи ні про що, і тільки якийсь підсвідомий потяг вивів його крізь широко розчинені ворота на вулицю (Сава Голованівський, Тополя.., 1905, 449).

Том 7, стор. 435.

ПОТЯГ2, а, ч., заст., поет. Поїзд (у 1 знач.). Погрюкуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 145); До станції приповз довгий товаровий потяг (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35); Біжать десь потяги й мостами гримлять прощально раз у раз... (Володимир Сосюра, I, 1957, 435).

Том 7, стор. 436.

Душевний потяг до Вітчизни, донна Світлано, не встигає як слід заявити про себе, бо мої повітряні подорожі надто коротенькі - довжиною у тиждень-два.

Зі святом Вас :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-29 14:05:40 ]
Гарний вірш, змістовний.
Загалом - досить мелодійний, якби не окремі рядки, на яких спіткаєшся, як об цеглини, необачно розкидані на рівненькому тротуарі:
"роками Я, Та Не зберіг,
Попорати Б за батька"
Також викликає сумніви цей рядок
"До батьківської хати ОСЬ приніс".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 14:14:52 ]
То у вас там на Сході, дозволю собі проаналізувать останнім часом побачене крізь призму мені відомого, ідіосінкразія на все українське.
Вірш написано ямбом. Спробуйте його читати так, як читаються двоскладові стопи, з яких потім складаються двостопові слова. Деякі з них поєднуються з наступними, але ямб - це не пеонна побудова, чи більш легша - не дактилічна, або навпаки - притаманна анапесту.
Та я прислухаюсь до Вашої критики, і поки що не нестиму вірша до друкарні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-29 14:44:34 ]
Ой, Семене- Семене:)
Критика, за яку Ви так ратуєте, буває не лише неприємною, як гіркі ліки, але й корисною.
Це Ви, певно, під натиском враженого самолюбства перейшли на узагальнення про "ідіосінкразію" на Сході.
Українска мова - моя рідна і зрікатись її я не збираюсь. А критика викликана виключно моїм особистим відчуттям мелодійності, гармонічності звучання тексту.Але я впевнений, що мастри слова із Заходу так само скажуть. що зловживання частками не прикрашає мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 14:57:50 ]
Тут сутужно без частки, бо така модальність.
Про критику я писав учора десь у коментарях до вірша Володимира Сірого. Я хотів би її, але вона є прерогативою випускників філфаків. Як вони там вчились, і до яких бакалаврів, це инше питання.
А ми тут хто? Інженери, вантажники, робітники харчопрому та "многая-многая другая".
Цю частку я подовжив. Вам повинно сподобатись :)
А щодо "ось" я не зміг зрозуміть - у чому суть Вашої претензії. Існує іменник "вісь", а у вірші - "ось". Це прислівник, і він фіналізує стопу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-29 15:24:45 ]
Здається мені, що більшість талановитих письменників не мали філологічної освіти. Чи я помиляюсь?
Частку подовжили вдало.
У двох інших випадках мій варіант:
"Плекав роками - та не уберіг"
"До батьківської хати лиш приніс,
Та вже несу назад мої валізи. - У такому вигляді протиставлення виражено чіткіше, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 16:03:00 ]
П'ятистопний ямб.
Це я читаю я так:
"Плекав рока мия, тане зберіг".

А Ви пропонуєте розірвать стопу. І рядок читатиметься наступним чином:
"Плекав рока мита неу беріг".

Якщо співать, то воно співатиметься. Так.
Тепер про хату.
ЛиШ Приніс мені не наравиться, і до того ж - оцінка Редакції вже виставлена. Я зміню побудову, а Редакція, не доведи, Господи, свій бал зменшить. А я старавсь... І я учень тут, якому хотілось би успіхів. Тому все підраховую.

Питання філологічної освіти загострювалось не мною, а я ним цікавивсь, коли обирав собі сайт, на якому зупинитись для подальшого руху вперед, і десь бачив таку дискусію - мовляв, якогось поета цікавить фахова точка зору, і ось учора бачив листування між нашим Генералом пародій Валерієм Хмельницьким і Адміралом поетичних пожеж Володимиром Сірим.
Я не вигадую, а вмію читать коментарі і трішки віршувать.