ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Чорнобривцева розмова з мамою
Матусю, рідна, журишся... Чому?
Леліє чорнобривці осінь,
Та ти, як безліч сподівань тому,
Така нестримно-юна й досі.

А знаєш, мамо, я ж іще мала.
Дозволь, сховаюсь у долоні -
Сльозами вимолю з чола
Твої тривоги невгамовні.

Пригадуєш, мамусю, ті пісні,
Колисані у теплих зливах?
А наші мрії звабно-запашні
У насінинках чорнобривих?

Повіриш, нене? - Бережу сама
Насіння те в душі-торбинці.
Усе для доні...
Вірю – і вона
Також полюбить чорнобривці.
2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-25 07:57:09
Переглядів сторінки твору 6431
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 09:29:14 ]
Чорнобривцево, Олесю!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:44:40 ]
Настрій такий переслідує, пане Мирославе. Мене мама вчила різних пісень, але "Чорнобривці" так запали в душу, що без трепету не можу про них навіть думати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:16:07 ]
Чудовий задум - щира, тепла, творча спроба, але, дорога Олесю, звукопис іще не оптимальний. Не коефіцієнт, а саме деякі сполучення випирають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:00:55 ]
Дякую, дорога Редакціє, за увагу. Саме із надією слушних зауваг хочеться підшліфуватися)))
Щодо сполучень - саме так. В початковому варіанті їх було набагато більше. Це мене муляло. Коли публікувалась - зникла більшість з них. Деякі і справді залишились, бо була невпевнена. А якщо так:
Поглянь, матусю, чорнобриво сад
Заквітчує укотре осінь.
А ти, як сотні сподівань назад,
Так невгамовно-юна досі.
...
Повіриш, нене? - Бережу сама
Насіння те в душі-торбинці.
Усе для доні...
Вірю – і вона
Любитиме душею чорнобривці.

Зливи просяться інші "сльозо-зливи", але стільки сліз не можна:) Може, ще якісь ринуть)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 12:10:43 ]
Серйозніше глянемо трохи, так?
Тут, дорога Олесю, відразу постає питання і надзавдання - коли задумуєшся над ідеальним (але відповідним до символьної групи) звучанням. Для повної магії домінування відтворюваного вами символу не потрібно нічого зайвого - в теорії )
І рівень звучання - "в чорнобривці" - це один рівень із "Поглянь, матусю,", а ось "Укотре прикрашає" - тут вже досить помітне відсторонення від мами, від живого єднання. Напевно з мамою не потрібно навіть натяку на пафос...

Потім "назад" не зовсім правильно вжито...
Ну ось, теоретично, як "лінії", контури можливих пошуків...

"Поглянь, матусю, в чорнобривці сад
вдягнула знову (нам) ... осінь.
А ти вертати не ... назад,
непогамована ... досі...."

Ну так, ще потрібно через "дрібнички" пов'язати осінь і матір, як було у першому варіанті, але "назад" таки не можна використовувати в сенсі "тому"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 17:03:14 ]
О, дуже дякую. Справді, "назад" дуже не до ладу в мене вийшло. Щось спробувала змінити, враховуючи час, сльози і фізику))) Цікаво знати Вашу думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:41:20 ]
Розмова не може буть чорнобривою. Це не її епітет і ознака. Я не хотів би про це Вам повідомлять, але приклад і прецедент... І хвалії. Вони дезорієнтують і мене, читача і поета-аматора. Та я відчуваю нутром, що у назві щось не так.
Вірш мені спонравивсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:20 ]
Дякую за Ваші роздуми. Розумію Ваше ставлення. Чорнобривими можуть бути хлопці-дівчата. А мрії, як Ви гадаєте? А ранки-дні-вечори? Не знаю, але мені вперто така назва відчувалася. Хотіла щось інше придумати (здавалася задовгою), але лишила таку на рівні інтуїції. Цікаво б почути Ваші версії назви.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:54:33 ]
Розмова - це не матеріальна субстанція, і тому я написав про цю технічну невідповідність, у душі поділяючи Ваш настрій.
Мої батьки любили пісню зі словами "Чорнобривці насіяла мати" і т.д. і т.п. Під цю пісню можна сказать, я ріс.
Я поки що не можу запропонувать назву - ні кращу, ані гіршу. Я взагалі не розуміюсь у назвах, і навіть рахую, що вони налаштовують читача на неправильне і помилкове сприймання твору, якщо вони невдало підібрані. Мої вірші не мають назв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:04:10 ]
Цікаве Ваше ставлення до назв. Я ж майже навпаки. Люблю назви. Їх важко підібрати, бо вони мають відображати квінтесенцію вірша. А пеедати її одним-двома словами важко. Тому й цікаво. Знати, що ж ти заклав у ці рядки. Дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:53:53 ]
Ви так усіх критикуєте, що аж смішно часом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:03:23 ]
Де Ви побачили критику? Вірш спонаравивсь.
Мені все наравиться. Авторша вірша подякувала.
Які проблеми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:10:12 ]
Мені, до речі, теж смішним здається те, з чим носяться, як з писаною торбою. Але я ті вірші обходжу десятими дорогами. Обходитиму і Ваші. Я розгадав Ваш натяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 12:12:01 ]
Ви дивний і дуже образливий)))
Можете обходити))) я не проти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 10:45:53 ]
Ніжно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 10:48:37 ]
Як почуття до мами)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 10:46:44 ]
Якщо засушені суцвіття чорнобривців заварювать замість чайної заварки, то виника чудовий лікувальний напій, який вплива на роботу кишково-шлункового тракту не гірш за ромашкові настої.
В цих квітах є щось більше, ніж краса і ознака осені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 11:01:23 ]
Значно більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-25 11:32:45 ]
"Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям!"

Дуже ніжно, Олесю, щиро і закохано. В єдиному місці порадив би переробити - там, де "Сльози спопеляють до тла". Може - "вимию"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 16:57:21 ]
Впертий такий образ, пане Іване. Сльози гарячі, от тому мені таке на думку спало, що ними можна спалити. Та збоку видніше і якщо так не читається, то може бути "вимолю". Зараз повраховую зауваження і подивимось, що з того всього вийде)))) Дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 12:13:54 ]
Тільки давайте не ображатися один на одного, бо це тільки відчуття, а справжнє - як поезія - трохи фундаментальніше за наші минущі хвилинні настрої. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 17:05:08 ]
Точно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-25 12:43:33 ]
Чудово, Олесю. А якщо чорнобривцева розмова з мамою? І теж, як Іван спіткнулася на спопелянні сльозами. Бо ж спопелити можна, а попіл залишиться, як нагадування. Звісно, сльозами виплачу - надто просто і очікувано, а якщо словами вимолю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-25 16:58:51 ]
Вже панові Іванові про гарчість сліз говорила, а вимолю - дуже гарно. Подивимося, що вийде. Цікаво буде знати Вашу думку. Розмова не проти бути чорнобривцевою)))) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 00:35:12 ]
Ой чудово вийшло, Олесечко. Сльозами вимолю взагалі клас. От ще справді там, де у пана Ярослава "пісні ті", теж спіткнулася, але вважала вже надто багато власних поправлянь, а запропонувати варіант не змогла. А запашні пісні направду було б чудово. Занюхалася просто тим віршем, заспівалася. Дуже і дуже дякую, така любов до мами, аж мені засльозилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-26 00:05:48 ]
Ну, здається, після всіх зауваг вийшло чисто, ніжно, безпосередньо. Хоч і у мене одна є. Це - наголос у слові "пІсні ті". Я б так переробив:

Пригадуєш, мамуню, ті піснІ,
Колисані у теплих зливах?
А наші мрії-звабно-запашні
У насінинках чорнобривих...

Якщо лягає на душу, Олесю, то прошу. А ні - подумай сама. Хоч, мабуть, втомилася вже від перероблянь, бідненька. Та що поробиш, треба.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 13:32:45 ]
Лягає - саме так, дорогий мій пане Ярославе. Недарма ж ми з Вами споріднені душі (беру на себе сміливість). Втомитися я не втомилася, бо сама відчувала негладкість звучання, тому і не терпілось почути фахові поради. Дякую за них і Вам і усім, хто перейнявся моїми рядками. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 10:09:33 ]
О так, завдали ми клопоту милій авторці. Тепер потрібен час, аби призвичаїтися до нового і побачити об'єктивно ситуацію в цілому. Думаю, краще повернутися до можливих правок не раніше одного, двох нових віршів, або за днів три-чотири.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-26 13:36:14 ]
Якщо і клопоту, то приємного. Саме такого, як я хотіла. От за що я так люблю ПМ - за теплу дружню атмосферу і вдумливі доречні фахові поради друзів і вчителів. Повернутися до написаного треба. Тільки зазвичай це не кілька днів (а невідомо-скільки-днів:)))), а наразі я врешті задоволена з того, що вийшло. От так - зі світу по нитці. Та свого часу саме завдяки таким порадам я навчилася такого, чого й не сподівалася. Тож дякую за все, дорога Редакціє. За поради зокрема і за ПМ - в цілому!!!