ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
* * *
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Повернення

Володимиру Бунчі, землякові, який оселився в Торонто

Повернення висмоктує не менш
Енергії, упевненості, сили,
Аніж прощання. До умовних меж
Звикати легко… Небо колесити,

Себе привчивши до простих речей,
Яких ніхто не хоче розуміти
Отут, удома. А життя тече…
А душу не нагодувати світом.

Хоча… Таке пекуче слово «допоба…»,
Немов «пробач». Приїхав… Поцілуймо
Себе минулих. Та живе доба,
Яка на серці випекла клеймо…

Летів додому, щоб черпнути віри,
А враження – мов зазирнув у прірву…

13-15.10.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-15 23:08:40
Переглядів сторінки твору 6870
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.142 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:30:04 ]
Складна тема і вічна. Як вічна свята ностальгія по дому, яким би він не був. Бо він у серці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:34:15 ]
Ой складна, Іване. Годину ми з ним поспілкувалися, а стільки думок викликала ця розмова, так збурила, таку хвилю протесту викликала... Слів нема :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:39:06 ]
Цікавий сонет, Василю.
ЛГ в двох строфах ніби як осуджує товариша що переселився. А потім те “хоча“, а тоді кінцівка, котра якраз і каже чому переселився:)
До того ж, сучасній душі - світу треба, хоча воно - кожному своє...
Суперечний твір...
І глибокий та болючий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:34:53 ]
Певно, болю тут більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:49:26 ]
глибокий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:36:41 ]
Певно тому, що після таких зустрічей і самому хочеться...
70% українців хочуть виїхати... До чого ми дожили? До чого дійшли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 17:48:10 ]
Нічого дивного, - і раніше б хотіли, та не знали яким має бути рівень сучасного життя, - завіси були наглихо закриті. Узнали - то й полетіли, якщо могли. Життя коротке, а планета велика й різна, мені її так хотілося ще з дитинства побачити. Тепер мандрую - надолужую прогаяне (на слухання дурної пропаганди про найкраще життя і про те, що ось-ось буде краще.......)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:21:33 ]
Дивного і справді нічого. Але усвідомлювати це страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:07:37 ]
ну, зрозуміло - за край свій страшно, традиції глибокі, культури глибу, мову чорноброву...

Так, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 01:22:00 ]
Летів додому, щоб черпнути віри,
А враження – мов заглянув у прірву… - так точно сказано, коли повертаєшся із закордону, і так гірко від того, боляче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:37:32 ]
Це подвійне повернення. У нього ж домівка вже там. Але і тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 09:18:20 ]
У мене теж пару друзів гайнули "туди" :) але якось радісно за них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 09:41:09 ]
Хай їм буде добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 09:53:53 ]
Сильне закінчення вірша, Васильку. Вітаю, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:22:58 ]
Враження від поїздки наклалися на розповіді друга... І так сумно зробилося, друже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 10:18:49 ]
У мене є публіцистична книга "Михайло Фурда - патріот, лідер СУМ Америки". Коли писав її, спілкувався з головним героєм. Враження такі, як і у Вас після спілкування з Вашим другом. Одним словом - болить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:24:51 ]
Хотів би і я почитати ту книжку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 14:26:14 ]
Згадую слова відомого композитора-бандуриста Григорія Китастого і слова його пісні-
-Чужино, чужино не заміниш мені України!
Багато емігрантів опинилися на чужині через різні причини. І не всім "солодко". Скажуть- нехай вертаються! На жаль нема куди і нема до кого. Там втратили, а тут не знайшли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:26:21 ]
... і навпаки: тут втратили, а там не знайшли. Хоча... Знайшли таки щось, якщо не повертаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 14:42:43 ]
Пропекло...
Василю, та прірва- то стигма незагоєна.Болить, а відчуваєш!!!
Чужина- то німота, то анастезія убивча!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:24:12 ]
Після кожної поїздки у мене якісь такі думки в голову лізуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 17:41:12 ]
Моя думка, ностальгія - це як пісня сумна й красива, живе в серці лірично. Якщо десь переїдеш в своїй країні - там само ностальгуєш за місцем, де народився, за людьми хорошими. Чи от за першим коханням. Але це не конче значить, що хочеш в своє село вертатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:27:08 ]
Саме так, Тамаро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:28:26 ]
чогось мені пара "поцілуймо-клеймо" ніяк не складається (
Чи я якось не так читаю, не втраплю в ритм?

Вкінці - мороз поза шкірою...

П.С. замість "заглЯнув" краще впишеться у ритм "зазирнУв"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:16:54 ]
Приймається із щирою вдячністю.
А щодо тієї пари... Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 20:17:59 ]
А, начебто, все просто: поїхав - подивився - повернувся... Аж ні - усе пізнається в порівнянні... а відтак - у пошуку відповіді на запитання "А чому так?.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:17:51 ]
А запитання спонукає до роздумів...
Дякую, Мирославе.