ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Повернення

Володимиру Бунчі, землякові, який оселився в Торонто

Повернення висмоктує не менш
Енергії, упевненості, сили,
Аніж прощання. До умовних меж
Звикати легко… Небо колесити,

Себе привчивши до простих речей,
Яких ніхто не хоче розуміти
Отут, удома. А життя тече…
А душу не нагодувати світом.

Хоча… Таке пекуче слово «допоба…»,
Немов «пробач». Приїхав… Поцілуймо
Себе минулих. Та живе доба,
Яка на серці випекла клеймо…

Летів додому, щоб черпнути віри,
А враження – мов зазирнув у прірву…

13-15.10.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-15 23:08:40
Переглядів сторінки твору 5650
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.142 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:30:04 ]
Складна тема і вічна. Як вічна свята ностальгія по дому, яким би він не був. Бо він у серці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:34:15 ]
Ой складна, Іване. Годину ми з ним поспілкувалися, а стільки думок викликала ця розмова, так збурила, таку хвилю протесту викликала... Слів нема :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:39:06 ]
Цікавий сонет, Василю.
ЛГ в двох строфах ніби як осуджує товариша що переселився. А потім те “хоча“, а тоді кінцівка, котра якраз і каже чому переселився:)
До того ж, сучасній душі - світу треба, хоча воно - кожному своє...
Суперечний твір...
І глибокий та болючий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:34:53 ]
Певно, болю тут більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:49:26 ]
глибокий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:36:41 ]
Певно тому, що після таких зустрічей і самому хочеться...
70% українців хочуть виїхати... До чого ми дожили? До чого дійшли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 17:48:10 ]
Нічого дивного, - і раніше б хотіли, та не знали яким має бути рівень сучасного життя, - завіси були наглихо закриті. Узнали - то й полетіли, якщо могли. Життя коротке, а планета велика й різна, мені її так хотілося ще з дитинства побачити. Тепер мандрую - надолужую прогаяне (на слухання дурної пропаганди про найкраще життя і про те, що ось-ось буде краще.......)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:21:33 ]
Дивного і справді нічого. Але усвідомлювати це страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:07:37 ]
ну, зрозуміло - за край свій страшно, традиції глибокі, культури глибу, мову чорноброву...

Так, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 01:22:00 ]
Летів додому, щоб черпнути віри,
А враження – мов заглянув у прірву… - так точно сказано, коли повертаєшся із закордону, і так гірко від того, боляче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:37:32 ]
Це подвійне повернення. У нього ж домівка вже там. Але і тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 09:18:20 ]
У мене теж пару друзів гайнули "туди" :) але якось радісно за них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 09:41:09 ]
Хай їм буде добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 09:53:53 ]
Сильне закінчення вірша, Васильку. Вітаю, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:22:58 ]
Враження від поїздки наклалися на розповіді друга... І так сумно зробилося, друже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 10:18:49 ]
У мене є публіцистична книга "Михайло Фурда - патріот, лідер СУМ Америки". Коли писав її, спілкувався з головним героєм. Враження такі, як і у Вас після спілкування з Вашим другом. Одним словом - болить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:24:51 ]
Хотів би і я почитати ту книжку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 14:26:14 ]
Згадую слова відомого композитора-бандуриста Григорія Китастого і слова його пісні-
-Чужино, чужино не заміниш мені України!
Багато емігрантів опинилися на чужині через різні причини. І не всім "солодко". Скажуть- нехай вертаються! На жаль нема куди і нема до кого. Там втратили, а тут не знайшли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:26:21 ]
... і навпаки: тут втратили, а там не знайшли. Хоча... Знайшли таки щось, якщо не повертаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 14:42:43 ]
Пропекло...
Василю, та прірва- то стигма незагоєна.Болить, а відчуваєш!!!
Чужина- то німота, то анастезія убивча!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:24:12 ]
Після кожної поїздки у мене якісь такі думки в голову лізуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 17:41:12 ]
Моя думка, ностальгія - це як пісня сумна й красива, живе в серці лірично. Якщо десь переїдеш в своїй країні - там само ностальгуєш за місцем, де народився, за людьми хорошими. Чи от за першим коханням. Але це не конче значить, що хочеш в своє село вертатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:27:08 ]
Саме так, Тамаро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:28:26 ]
чогось мені пара "поцілуймо-клеймо" ніяк не складається (
Чи я якось не так читаю, не втраплю в ритм?

Вкінці - мороз поза шкірою...

П.С. замість "заглЯнув" краще впишеться у ритм "зазирнУв"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:16:54 ]
Приймається із щирою вдячністю.
А щодо тієї пари... Не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 20:17:59 ]
А, начебто, все просто: поїхав - подивився - повернувся... Аж ні - усе пізнається в порівнянні... а відтак - у пошуку відповіді на запитання "А чому так?.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:17:51 ]
А запитання спонукає до роздумів...
Дякую, Мирославе.