Підтримаю Таню і Юлю: я теж здивований оцінкою РМ.

Твір у стилі маньєризму. Цілком і цілком, як для початкового статусу "любителя поезії" цілісний і стильний. Можемо поговорити про маньєризм, чи про будь що стильове і на прикладі, скажімо, ваших публікацій, ви ж певно, дорогі колеги, теж цікавитесь, до якого стилю інколи припадаєте серцем-душею, чи іншими сферами високого єства?

это графоманство, чистой воды

Шановна Марто, такі слова на авторських сторінках у нас строго заборонені, у нас, на ПМ, є відповідні статті, де ви можете торкатися цих питань, а за ось таке хуліганство деінде роблю вам останнє попередження...

Так, більшість творчих спроб на ПМ, і як на мене, не є поезією, а лише поетичними спробами, як і більшість малярських картин - художніми спробами.... То й що? Он весь Гоген тягнеться до примітивізму, принаймні ліній, чи той самий Пікассо, то й що? Але стилі, лінії стилів - у них працюють...
Так, декілька моментів у вірші можна поправити, особисто я ні на чиєму боці, але ще рано щось по-суті казати-торкатися, нехай шановний Алекс опублікує більше...

не поняла? в чем хулиганство-то? в том что я в комментарии пишу, что не вижу здесь поэзии, а вижу то что я вижу? хулиганство называть вещи своими именами и высказываться прямо? я употребила какую-то лексику хамскую, простите?

я говорю об этом конкретном произведении здесь и сейчас

и что это за "останнє попередження"? были предыдущие?
я не раз убеждалась в вашем безошибочном нюхе и прекрасном вкусе, Уважаемый Редактор.
так в чем же дело?

Шановна Марто, говорити на ПМ про конкретно чиюсь графоманію, як і про інші види "маній", публічно вкрай некрасиво. Маєте бажання кваліфіковано щось на цю тему додати до вже існуючих поглядів - додавайте, але на відповідних сторінках, а так просто говорити будь що не можна.

Ось тут прошу узагальнено і висловлюйтеся, і нікого там, як на мене, цілком даремно, не ображатимемо - http://maysterni.com/publication.php?id=25096&comment_id=627138593 "Якщо графоманія існує, тоді що це таке? Ваші погляди"

А попередження останнє, тому, що перше і останнє. Це правило стосується на ПМ всіх нас без винятку.

некрасиво быть некрасивым
и называть черное белым, а правду - ложью
куда это вы меня посылаете?
вы запрещаете делить стихи на Стихи и нестихи?
критерии "квалификованости" вы подаёте собственным примером?
ну ваше право конечно...
однако я не позволю вам разговаривать со мной подобным образом. у меня, знаете, тоже складывается впечатление несправедливости.
где же вы были, когда оцененные вами мои стихи приходили и называли примитивными всякие неравнодушные к вам особы? вплоть до того, что пришлось поудалять почти все, и от оценок отказаться, которыми шантажировали? а оказывается, это можно было трактовать как "маньеризм", всю мою банальщину..а я то и не догадалась!

ладно, милый Редактор....и бог...и царь...
помнится, знакомство наше началось со "Сковороды" Тарковского. пусть же им и закончится - им самим, только не в моем уже, а в Котляревском переводе.

Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова:
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір, ,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк,
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова.
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...

мир дому твоему...:)

Так і кажемо, Марто, - про вірші чи, на чиюсь думку, не вірші, про поезію, поетичні спроби, непоезію, а ось про графоманію на сторінках авторів не говоримо, не маємо на це тут права. Хочете поговорити саме про графоманію - говоримо у нас там, де є вже достатньо інформації і думок з приводу...

Мартонько, серденько, не переймайся! Воно тобі тре' ?

Так, автор міг би відразу занести твір до "Маньєризмів..." і все стало би зрозумілішим. В маньєризмі є теж украй спрощені конструкції, як і у всіх стилях, але легкість їх подання, і відчуття, що за кожним символом стоїть досвід, принаймні, у десять раз більший, відчувається.

Для статусу "любителів", шановний Іване, інші дещо виміри. Потім є ще відповідність стилю, стильовій лінії... Ось якби в автора був вищий статус, тоді йшлося би про інші питання. Оцінювання кожного з нас відбувається, принаймні з боку адміністрації (це я про принципи) не порівняно з корифеями і "ідеальністю" поглядів на мистецтво, а в порівнянні з досягненнями саме цього автора, технічною стороною "виконання", рівнем етики-естетики, відповідностями стилю...

Як на початковий статус "любителя", думаю, що згодиться.

римування рідною мовою )

а до цього римували на нерідній? ))

Шановна Любо, маньєризм може бути вельми і вельми різним - і спрощеним, аж до "примітивізму", і ускладненим, аж до, скажімо, "рококової куртуазності" - лінія пера залишається в будь-якому випадку маньєристичною за своїм характером, а образність лише додає, як завжди, спектр потрібних відчуттів... Потім бо ж - не варта плутати поезію і поетичні спроби. Висловлю знову ж таки власну думку, що в більшості випадків маємо справу саме з поетичними спробами....