ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Пісні допотопні чути
Образ твору Пісні допотопні чути
З копалень відкритих ран.
Мотив Червоної рути -
Архаїки дивна грань.

…Коханого серця стукіт
Упав під намулу низ,
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…


Давно, на землі русинів,
Окублювався орел,
Мелодію Черемшини
Виспівував хор джерел.
Крихтину його відлуння
Душею відчув пісняр,
І пісню створив – красуню,
Залишивши нам, як дар.


Ще дума твоя на волі
Гуляє, мов дикий звір,
А плинами рік бемолі
Вже линуть із синіх гір.
У гомоні нот первісних
Народиться осяйна
Твоя незабутня пісня,
І світ збагатить вона.

24.01.13




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-24 15:59:34
Переглядів сторінки твору 5382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.353 / 6  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інтерпретації музикальних композицій
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 17:40:22 ]
Гарний задум і намір, і вірш цікавий - за структурою і поетичністю,- і про кого й що йдеться зрозуміло,навіть ті бемолі, що
"Вже линуть із синіх гір", доречні, бо дійсно «Червона рута» - з бемолями при ключі.
Єдине, чого б хотілося – «оліричнити» строфу з рядком «Упав під намулу низ» на кшталт:
…Коханого серця стукіт -
У тиші вечірніх риз…
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…
І ще у рядку «відомий почув пісняр» перше слово звучить якось по-канцелярськи, бо ж відомо, що Івасюк відомий (я трохи закаламбурився); то, може, «душею почув пісняр» чи ще якось?

Без нав’язування, щиро, з повагою до автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:46:14 ]
Дякую, приймаю, бо сам відчував проблемність деяких місць.
Натхнення вам, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:34:46 ]
гарно, п. Володимире! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:47:25 ]
приємно, п.Людмило! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:10:21 ]
Ні одна новітня пісня не витіснить з мого серця "Червону руту" і "Черемшину"!
А з Володею Івасюком і його сім"єю моїх батьків пов"язувала щира дружба.
Ваш вірш, Володю підняв у моїй душі таку хвилю дитячих спогадів... Володю не можна було не любити!

Вибачте, але мені захотілося Вам подарувати маленький вірш, який через батьків спогад розкриває його тугу за цим прекрасним піснярем.

В. Івасюку

З Володею Івасюком
Я грав у Гагрі на більярді.
Я був, звичайно, в авангарді,
Й турецьку каву з коньяком
Мені Володя програвав.
Він задоволено сміявся,
Якщо я "в дошку" напивався
І йшов до спальні "на бровах"…

… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.

Тому "Червона рута" для мене особлива пісня.
Спасибі, Володю.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 19:41:58 ]
Який чудовий коментар!
Лесю, а вірш - просто диво!:
… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.
Дякую!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:45:58 ]
Ми виросли на його піснях! Теплі спогади навіює вірш!
Гарна присвята.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:46:56 ]
Я навіть не сподівався, що натхнення поведе мене у присвяту. Бо писав спочатку взагалі про пісню.
Радий , Наталю, що тобі сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 06:06:37 ]
Щасливий ми народ, що мали таких особистостей, як Володя Івасюк.
Дякую за вірш автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:48:16 ]
А історія талановитих людей майже ідентична - живуть вони недовго(((
Зате ЯК!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:07:16 ]
Добрий вірш, Володимире.
Люблю Вас читати загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:40:10 ]
Радий, Ігоре, вашому відгуку, адже ви вже багато досягли в царині Слова. Тим ваш відгук приємніший.
З повагою С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 15:46:54 ]
Гарно!
Але з тим намулом, справді, щось треба робити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:27:39 ]
Намул тут, як продовження, або поглиблення теми потопу. Доісторичні пісні загинули разом з "коханим серцем" під його сподом, а "сльозу розлуки" запресував пісок у камінь.
Мій тезка - Івасюк написав знамениту Червону руту не спонтанно, він працював над нею довго, досліджуючи глибини народної пісні, проникаючи дуже і дуже глибоко в простір і час.
Дякую, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:52:55 ]
Нехай і "бемолі", і"дієзи", і "бекари", крапки, коми,дефіси... і слова, слова, слова - у Вашому натхненні сплітаються у поезію (читану і співану).
А вірш Івана Низового від п.Лесі - зворушив до сліз... Згадалися спогади моєї(на жаль теж покійної вже) матусі про Володимира Івасюка (вони вчилися одночасно в кіцманській школі) та його батька (Михайло Івасюк викладав у мами іноземну мову)...
Отакий Ви, Володимире! Розворушили...
Продовжуйте в тому ж дусі! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:59:45 ]
Все! Більше оцінювати не буду нікого! Найвища оцінка, що мені доступна - 5.5, виявилася найнижчою. Хотіла, як краще, а вийшло...самі знаєте...
Вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 10:14:23 ]
Дякую за щирість та побажання!
Оцінку при бажанні можна відмінити. У віконечку для оцінювання є "відмінити вашу попередню оцінку".
Натхнення вам, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 13:26:00 ]
Щось у мене не виходить "відмінити". Є тільки опція "змінити вашу оцінку". А змінити - даються варіанти на ще нижчі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 16:02:02 ]
Не переймайтесь, Галю, ваша оцінка досить висока.
Ще раз дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-29 16:03:27 ]
Сьогодні зауважила, що у моїй табличці оцінювання є опція "відмінити вашу попередню оцінку", а раніше (станом на 24.01.2013)цієї опції чомусь не було. Тому забираю своє 5.5, хай залишається тільки 6 за цей вірш, бо він справді вартий того. Щоправда ця арифметика не дуже й вплинула на загальну оцінку автора за всі твори :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-29 16:36:09 ]
ця опція була завжди ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 00:17:52 ]
О, пан в чорних окулярах ступає за мною слід в слід?
Я можу й звикнути до такого почитання (від "пОчет"):))
А тоді я ще була "неофітом" на ПМ, може і не добачила. Головне, що як тільки побачила - зразу виправила! Краще пізно - ніж ніколи. :)