ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
У небі
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Бурштинове тепло
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Запашний
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
Королівна гайвею (The Doors)
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 14)
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Оборона Переяслава влітку 1185 року
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
Лімерики F7
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
* * *
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
* 200 *
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Тоді і прісно
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Ранок Грицика
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
Давні камені
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Пісні допотопні чути
Образ твору Пісні допотопні чути
З копалень відкритих ран.
Мотив Червоної рути -
Архаїки дивна грань.

…Коханого серця стукіт
Упав під намулу низ,
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…


Давно, на землі русинів,
Окублювався орел,
Мелодію Черемшини
Виспівував хор джерел.
Крихтину його відлуння
Душею відчув пісняр,
І пісню створив – красуню,
Залишивши нам, як дар.


Ще дума твоя на волі
Гуляє, мов дикий звір,
А плинами рік бемолі
Вже линуть із синіх гір.
У гомоні нот первісних
Народиться осяйна
Твоя незабутня пісня,
І світ збагатить вона.

24.01.13




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-24 15:59:34
Переглядів сторінки твору 5835
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.353 / 6  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інтерпретації музикальних композицій
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 17:40:22 ]
Гарний задум і намір, і вірш цікавий - за структурою і поетичністю,- і про кого й що йдеться зрозуміло,навіть ті бемолі, що
"Вже линуть із синіх гір", доречні, бо дійсно «Червона рута» - з бемолями при ключі.
Єдине, чого б хотілося – «оліричнити» строфу з рядком «Упав під намулу низ» на кшталт:
…Коханого серця стукіт -
У тиші вечірніх риз…
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…
І ще у рядку «відомий почув пісняр» перше слово звучить якось по-канцелярськи, бо ж відомо, що Івасюк відомий (я трохи закаламбурився); то, може, «душею почув пісняр» чи ще якось?

Без нав’язування, щиро, з повагою до автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:46:14 ]
Дякую, приймаю, бо сам відчував проблемність деяких місць.
Натхнення вам, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:34:46 ]
гарно, п. Володимире! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:47:25 ]
приємно, п.Людмило! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:10:21 ]
Ні одна новітня пісня не витіснить з мого серця "Червону руту" і "Черемшину"!
А з Володею Івасюком і його сім"єю моїх батьків пов"язувала щира дружба.
Ваш вірш, Володю підняв у моїй душі таку хвилю дитячих спогадів... Володю не можна було не любити!

Вибачте, але мені захотілося Вам подарувати маленький вірш, який через батьків спогад розкриває його тугу за цим прекрасним піснярем.

В. Івасюку

З Володею Івасюком
Я грав у Гагрі на більярді.
Я був, звичайно, в авангарді,
Й турецьку каву з коньяком
Мені Володя програвав.
Він задоволено сміявся,
Якщо я "в дошку" напивався
І йшов до спальні "на бровах"…

… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.

Тому "Червона рута" для мене особлива пісня.
Спасибі, Володю.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 19:41:58 ]
Який чудовий коментар!
Лесю, а вірш - просто диво!:
… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.
Дякую!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:45:58 ]
Ми виросли на його піснях! Теплі спогади навіює вірш!
Гарна присвята.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:46:56 ]
Я навіть не сподівався, що натхнення поведе мене у присвяту. Бо писав спочатку взагалі про пісню.
Радий , Наталю, що тобі сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 06:06:37 ]
Щасливий ми народ, що мали таких особистостей, як Володя Івасюк.
Дякую за вірш автору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:48:16 ]
А історія талановитих людей майже ідентична - живуть вони недовго(((
Зате ЯК!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:07:16 ]
Добрий вірш, Володимире.
Люблю Вас читати загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:40:10 ]
Радий, Ігоре, вашому відгуку, адже ви вже багато досягли в царині Слова. Тим ваш відгук приємніший.
З повагою С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 15:46:54 ]
Гарно!
Але з тим намулом, справді, щось треба робити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:27:39 ]
Намул тут, як продовження, або поглиблення теми потопу. Доісторичні пісні загинули разом з "коханим серцем" під його сподом, а "сльозу розлуки" запресував пісок у камінь.
Мій тезка - Івасюк написав знамениту Червону руту не спонтанно, він працював над нею довго, досліджуючи глибини народної пісні, проникаючи дуже і дуже глибоко в простір і час.
Дякую, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:52:55 ]
Нехай і "бемолі", і"дієзи", і "бекари", крапки, коми,дефіси... і слова, слова, слова - у Вашому натхненні сплітаються у поезію (читану і співану).
А вірш Івана Низового від п.Лесі - зворушив до сліз... Згадалися спогади моєї(на жаль теж покійної вже) матусі про Володимира Івасюка (вони вчилися одночасно в кіцманській школі) та його батька (Михайло Івасюк викладав у мами іноземну мову)...
Отакий Ви, Володимире! Розворушили...
Продовжуйте в тому ж дусі! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:59:45 ]
Все! Більше оцінювати не буду нікого! Найвища оцінка, що мені доступна - 5.5, виявилася найнижчою. Хотіла, як краще, а вийшло...самі знаєте...
Вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 10:14:23 ]
Дякую за щирість та побажання!
Оцінку при бажанні можна відмінити. У віконечку для оцінювання є "відмінити вашу попередню оцінку".
Натхнення вам, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 13:26:00 ]
Щось у мене не виходить "відмінити". Є тільки опція "змінити вашу оцінку". А змінити - даються варіанти на ще нижчі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 16:02:02 ]
Не переймайтесь, Галю, ваша оцінка досить висока.
Ще раз дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-29 16:03:27 ]
Сьогодні зауважила, що у моїй табличці оцінювання є опція "відмінити вашу попередню оцінку", а раніше (станом на 24.01.2013)цієї опції чомусь не було. Тому забираю своє 5.5, хай залишається тільки 6 за цей вірш, бо він справді вартий того. Щоправда ця арифметика не дуже й вплинула на загальну оцінку автора за всі твори :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-29 16:36:09 ]
ця опція була завжди ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 00:17:52 ]
О, пан в чорних окулярах ступає за мною слід в слід?
Я можу й звикнути до такого почитання (від "пОчет"):))
А тоді я ще була "неофітом" на ПМ, може і не добачила. Головне, що як тільки побачила - зразу виправила! Краще пізно - ніж ніколи. :)