ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Пісні допотопні чути
Образ твору Пісні допотопні чути
З копалень відкритих ран.
Мотив Червоної рути -
Архаїки дивна грань.

…Коханого серця стукіт
Упав під намулу низ,
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…


Давно, на землі русинів,
Окублювався орел,
Мелодію Черемшини
Виспівував хор джерел.
Крихтину його відлуння
Душею відчув пісняр,
І пісню створив – красуню,
Залишивши нам, як дар.


Ще дума твоя на волі
Гуляє, мов дикий звір,
А плинами рік бемолі
Вже линуть із синіх гір.
У гомоні нот первісних
Народиться осяйна
Твоя незабутня пісня,
І світ збагатить вона.

24.01.13




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-24 15:59:34
Переглядів сторінки твору 4807
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.353 / 6  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інтерпретації музикальних композицій
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 17:40:22 ]
Гарний задум і намір, і вірш цікавий - за структурою і поетичністю,- і про кого й що йдеться зрозуміло,навіть ті бемолі, що
"Вже линуть із синіх гір", доречні, бо дійсно «Червона рута» - з бемолями при ключі.
Єдине, чого б хотілося – «оліричнити» строфу з рядком «Упав під намулу низ» на кшталт:
…Коханого серця стукіт -
У тиші вечірніх риз…
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…
І ще у рядку «відомий почув пісняр» перше слово звучить якось по-канцелярськи, бо ж відомо, що Івасюк відомий (я трохи закаламбурився); то, може, «душею почув пісняр» чи ще якось?

Без нав’язування, щиро, з повагою до автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:46:14 ]
Дякую, приймаю, бо сам відчував проблемність деяких місць.
Натхнення вам, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:34:46 ]
гарно, п. Володимире! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:47:25 ]
приємно, п.Людмило! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:10:21 ]
Ні одна новітня пісня не витіснить з мого серця "Червону руту" і "Черемшину"!
А з Володею Івасюком і його сім"єю моїх батьків пов"язувала щира дружба.
Ваш вірш, Володю підняв у моїй душі таку хвилю дитячих спогадів... Володю не можна було не любити!

Вибачте, але мені захотілося Вам подарувати маленький вірш, який через батьків спогад розкриває його тугу за цим прекрасним піснярем.

В. Івасюку

З Володею Івасюком
Я грав у Гагрі на більярді.
Я був, звичайно, в авангарді,
Й турецьку каву з коньяком
Мені Володя програвав.
Він задоволено сміявся,
Якщо я "в дошку" напивався
І йшов до спальні "на бровах"…

… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.

Тому "Червона рута" для мене особлива пісня.
Спасибі, Володю.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 19:41:58 ]
Який чудовий коментар!
Лесю, а вірш - просто диво!:
… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.
Дякую!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:45:58 ]
Ми виросли на його піснях! Теплі спогади навіює вірш!
Гарна присвята.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:46:56 ]
Я навіть не сподівався, що натхнення поведе мене у присвяту. Бо писав спочатку взагалі про пісню.
Радий , Наталю, що тобі сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 06:06:37 ]
Щасливий ми народ, що мали таких особистостей, як Володя Івасюк.
Дякую за вірш автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:48:16 ]
А історія талановитих людей майже ідентична - живуть вони недовго(((
Зате ЯК!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:07:16 ]
Добрий вірш, Володимире.
Люблю Вас читати загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:40:10 ]
Радий, Ігоре, вашому відгуку, адже ви вже багато досягли в царині Слова. Тим ваш відгук приємніший.
З повагою С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 15:46:54 ]
Гарно!
Але з тим намулом, справді, щось треба робити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:27:39 ]
Намул тут, як продовження, або поглиблення теми потопу. Доісторичні пісні загинули разом з "коханим серцем" під його сподом, а "сльозу розлуки" запресував пісок у камінь.
Мій тезка - Івасюк написав знамениту Червону руту не спонтанно, він працював над нею довго, досліджуючи глибини народної пісні, проникаючи дуже і дуже глибоко в простір і час.
Дякую, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:52:55 ]
Нехай і "бемолі", і"дієзи", і "бекари", крапки, коми,дефіси... і слова, слова, слова - у Вашому натхненні сплітаються у поезію (читану і співану).
А вірш Івана Низового від п.Лесі - зворушив до сліз... Згадалися спогади моєї(на жаль теж покійної вже) матусі про Володимира Івасюка (вони вчилися одночасно в кіцманській школі) та його батька (Михайло Івасюк викладав у мами іноземну мову)...
Отакий Ви, Володимире! Розворушили...
Продовжуйте в тому ж дусі! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:59:45 ]
Все! Більше оцінювати не буду нікого! Найвища оцінка, що мені доступна - 5.5, виявилася найнижчою. Хотіла, як краще, а вийшло...самі знаєте...
Вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 10:14:23 ]
Дякую за щирість та побажання!
Оцінку при бажанні можна відмінити. У віконечку для оцінювання є "відмінити вашу попередню оцінку".
Натхнення вам, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 13:26:00 ]
Щось у мене не виходить "відмінити". Є тільки опція "змінити вашу оцінку". А змінити - даються варіанти на ще нижчі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 16:02:02 ]
Не переймайтесь, Галю, ваша оцінка досить висока.
Ще раз дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-29 16:03:27 ]
Сьогодні зауважила, що у моїй табличці оцінювання є опція "відмінити вашу попередню оцінку", а раніше (станом на 24.01.2013)цієї опції чомусь не було. Тому забираю своє 5.5, хай залишається тільки 6 за цей вірш, бо він справді вартий того. Щоправда ця арифметика не дуже й вплинула на загальну оцінку автора за всі твори :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-29 16:36:09 ]
ця опція була завжди ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 00:17:52 ]
О, пан в чорних окулярах ступає за мною слід в слід?
Я можу й звикнути до такого почитання (від "пОчет"):))
А тоді я ще була "неофітом" на ПМ, може і не добачила. Головне, що як тільки побачила - зразу виправила! Краще пізно - ніж ніколи. :)