Оригінал:

* * *
Отговорила роща золотая
Березовым, веселым языком,
И журавли, печально пролетая,
Уж не жалеют больше ни о ком.

Кого жалеть? Ведь каждый в мире странник
Пройдет, зайдет и вновь оставит дом.
О всех ушедших грезит конопляник
С широким месяцем над голубым прудом.

Стою один среди равнины голой.
А журавлей относит ветер вдаль.
Я полон дум о юности веселой.
Но ничего в прошедшем мне не жаль.

Не жаль мне лет, растраченных напрасно,
Не жаль души сиреневую цветь.
В саду горит костер рябины красной,
Но никого не может он согреть.

Не обгорят рябиновые кисти,
От желтизны не пропадет трава.
Как дерево роняет тихо листья,
Так я роняю грустные слова.

И если время, ветром разметая,
Сгребет их все в один ненужный ком...
Скажите так... что роща золотая
Отговорила милым языком.

1924

Пане Ярославе! Я рада Вас бачити!)))

Переклад майстерний! Мова у Вас чудова!
Спасибі!

Славна музика!:)))Обіймаю!:)

Ох і гарна ж музика слова! Як скрипаль (у минулому...) я надзвичайно люблю саме гармонію і намагаюся шукати її в словах. Дякую Вам, натхнення!

Гарно, пане Ярославе)))

Ксеню, щиро Вам дякую за гарні слова!)))

Доброго вечора, Ярославе. Ви завітали на ПМ. І з ЧИМ?! - перекладом Єсенінської "Рощи". Якщо ви пам"ятаєте, я пробував її перекладати, не мавши жодного досвіду перекладацької діяльності. Ваш вірш змусив мене заглянути у мій переклад. 2450 переглядів сторінки, несамовита критика і здорове ваше слово. Уважно прочитав ваш переклад. Наголос "зОлота" , коли в оригіналі саме "золотА" . І ще один ньюанс: шкОда і шкодА)
А так - вельми і вельми лепсько!!!)

Лесю, щиро дякую! Дуже радий, що сподобалось. Дуже шаную творчість Вашого батька, для мене його поезія - справжнє відкриття!)))

Пане Іване! Радий зустрічі! Дякую, може заспівають українською колись!)))

Інно, дякую, радий що музикантам і поетам імпонує моя скромна праця!)))

Тетяно, щиро дякую!)))

Володю, привіт! Дякую, що завітав. Пам"ятаю твій "пЕреліс одквітлий", навіть не заглядаючи на твою сторінку. Це було оригінально. Свіжо прозвучало і нетипово. Не знаю, де ти в мене побачив наголос "зОлота". І в першій і в останній строфі - "золотА" і "золотАя". Може, у тебе з ритмом проблеми? То я тобі простукаю ямбом стопи:
ВідгОмонІла зОлотА дібрОва. У слові "зОлотА" два ударних склади. Читалося б "зОлота дІброва", якби був дактиль. А при ямбічних стопах - "золотА дібрОва", бачиш?
А щодо "шкодА" і "шкОда", то тлумачний словник 13-титомний дає обидва наголоси, як правомірні.І приклади наводяться з обома наголосами. Ми в капелі бандуристів співаємо пісню на слова Василя Юхимовича "Народичі - село мого народу". Там теж це слово вживається з подвійним наголосом:
"ШкодА, ой ШкОда, що в Народичах
Біда у вікнах, сумота в очах...
Дякую за прискіпливість!)))

Хай і так, Таню, але ж наголос "золотА", як і у Єсеніна, хіба ж ні?

Володю, дякую за щиру думку. І я тобі щиро відповім. У Єсеніна: "не жаль" - "не жаль", а у мене, відповідно, "не шкодА" - "не шкОда", щоб було ближче до оригіналу і якомога питоміше українською звучало. А українською "не жаль" - можливо, тобі воно звучить природньо, а мені - відгонить русизмом, калькою з російської. Крім того, урізноманітнення тут не потрібне, вдумайся в зміст, тут це повторення Єсеніним вжито свідомо, як художній прийом, для підсилення думки.
Дякую за щирість, і тобі всього найкращого.))

Лесю, дякую, ми з Вами можемо пишатися нашими батьками! Гарних свят!)))

Я ділилася своїми враженнями про цей вдалий переклад на "Натхненні".Тут повторюся і побажаю нових творчих успіхів!

З поверненням, Ярославе!

Дуже дякую, Світлано! Ви - єдина, хто на цю нелегку працю на "Натхненні" звернув увагу. Тільки на першу строфу зроблено було чотири варіанти. Я працював з музичним ухилом, адже існує прекрасна музика на ці слова - щоб можна було і переклад проспівати на ту знамениту мелодію. Щиро вдячний за гарні побажання. І Вам удачі і натхнення!)))

Дякую, що мене тут не забули, друже Емілю! Тільки боюсь, що для моїх перчених пародій тут місця не знайдеться. Дуже дошкуляють. Хіба от таку лірику друкуватиму! Радий бачити на своїх сторінках!)))

))))