ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Батькова груша
Образ твору Уперше груша зацвіла без батька,
ще молоденька – років їй зо сім,
а рясноцвіту білого багацько
у пелюстково-плетеній косі.

Торкнусь гіллЯ, що дише сокогоном,
теплом шершавих батькових долонь,
і пелюстки-метелики у спомин
мене цілують м’яко у чоло…

04.05.2013




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-04 09:37:36
Переглядів сторінки твору 5394
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.511 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 09:45:12 ]
І я теж вже без батька... Так невблаганно і боляче йдуть у Вічність наші рідні... Гарний вірш, дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 10:46:54 ]
Дякую, Інно... Я маю сад, виплеканий батьком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 10:17:24 ]
Душевно, м"яко, ніжно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 10:47:19 ]
Спогад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 10:20:25 ]
У тата в дитинстві була дорога його серцю груша. Я знаю це з його віршів-спогадів.
Коли ми 2009 року переїхали до приватного будинку, у дворі серед інших дерев була молода груша - тато страшенно зрадів, бо вона нагадувала йому дитинство. І ми з мамою вважали з того моменту цю грушу батьковою. І два роки підряд, коли тато вже був тяжко хворий, ця груша рясно родила саме для тата... Коли восени тата не стало, то наступного року, щоб я не робила, груша не дала жодного плода... Для мене це щось означало. Як буде цього року, не знаю. Але для мене ця груша так назавжди і залишиться батьковою...
Ви навіть не уявляєте, Мирославе, як Ви сьогодні цим прекрасним віршем розтривожили мою душу!

Спасибі Вам за найсильніші емоції...
А вірш - чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 10:51:44 ]
Дякую, Лесю, за такий емоційний коментар. Пам'ять і спогади - це наше подальше життя. Добре, коли людина після відходу в інший світ залишає по собі хоча б одне дерево... Ми з Вами це маємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 16:34:29 ]
А ще забула сказати: рими дуже сподобалися)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 10:30:10 ]
Як на мене, вірш заслуговує найвищої оцінки. Дуже сподобалось. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 11:17:29 ]
Ось ваші спільні коментарі і є найвищою оцінкою. Дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 11:40:59 ]
Хай вродить рясно Вам... дарунками від батька...
Зі святами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 11:57:04 ]
Дякую, Галю,за...дарунки...
Навзаєм - з Великоднем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 16:54:30 ]
Хай родить батькова груша довіку і пахне теплом
шорстких, натруджених долонь...)
Христос воскрес!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:00:05 ]
Воістину воскрес! Дякую щиро! Веселих свят і запашної жовтогарячої паски! Ну і всього, що умістить пасхальний кошик:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:44:06 ]
Сердечно-спогадне...незабутній цілунок в чоло, наче Батьківська любов!
Світла пам"ять Татові- -груші- всецвітіння!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 19:25:22 ]
Сердечна дяка, Роксоланко, за ці слова! Хай квітнуть сади, посаджені з любов'ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 17:53:09 ]
Так то воно є - і груші цвітуть без близьких людей, бо життя не зупиняється - утікає...
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 19:26:56 ]
А як зародять грушки - буде ще файніше:
А всерйоз - щира дяка за доторк до деревця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 18:49:52 ]
Прекрасний задушевний вірш, пане Мирославе.
Я б тільки злегка підредагував другий рядок: "ще молоденька – рОків їй зо сім". Рік - рокИ (Н. множини), але 2-4 рОки, 7 рОків. Це залишки колишньої двоїни...
Дякую Вам за прекрасну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-04 21:26:21 ]
Навіть сперечатися нема про що - повна рація. Недогляд, бо правило це відоме. Тому - щиро дякую за доречну заувагу, сам не люблю шершавостей у словах.
Зичу світлих і радісних днів впродовж свят, Анатолію!:)
(як старший - пропоную у спілкуванні обходитися без додатка "пане")



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 21:55:35 ]
Мирославе, дуже теплий, від щирого синівського серця вірш! Саме твоя родинна тема спонукала мене написати про свій біль... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-05 05:04:12 ]

Вдячний, Друже! Життя проводить якісь паралелі між спорідненими душами, якими, я вважаю, ми є.
І реагування наше адекватне.
Прочитав твій коментар, повернувшись зі всеношної Служби Божої і не зміг не відповісти.
Зі святами тебе і твою родину, Христос воскрес!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-06 22:35:10 ]
У мене схожі емоції про вишню і бузок...Дякую щиро!Христос воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-07 19:47:42 ]
Дякую, Світлано! Воістину воскрес! Гарного великоднього настрою!