ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Поеми / "Тобі моє серце" (1980)

 Я ПРО НЕНАВИСТЬ НАПИШУ...

Міні-поема


1

І кажуть мені:
«Про війну не пиши...
Холодного попелу не воруши.
Доволі вже горя!
Щоправда, було,
Та з громом травневим
навік одгуло».

І кажуть мені:
«Не пиши про війну...
В солодке вино
Гіркоти полину
Доволі вже лити –
Уволю пили!
Ненавистю
білий папір не пали...»
І кажуть мені:
«Ти оглянься, либонь:
Повсюди – весна,
І повсюди – любов,
І люди радіють,
Бо знають:
Вони
Для миру народжені –
Не для війни!»


2

Я ж про ненависть напишу,
Хоч про любов
писать приємніш...
Холодний попіл ворушу
На давніх згарищах воєнних.
Холодний попіл...
А коли
Він охолов?!
Та ж він і нині
Сліпучо жевріє в Хатині!
Ви бачили.
Ви там були...
(В Хатині не було хатин,
Що скраю,
За високим тином,
І тому спалена Хатинь
Вовіки житиме – Хатинню.
Вона горітиме в мені,
Неопалима й неспалима,
І клекотітиме в огні
Моя ненависть невтолима!)

Я про ненависть напишу...
Вогонь здіймається все вище:
Палає в пам’яті Копище –
Село в обіймах споришу,
Пшениць, черемхи і калин,
Село вкраїнське, непокірне,
Законам прадідівським вірне:
За честь і волю – на загин!

(Моя ненависть, не холонь
Під синню неба
в мирні роки:
Допоки й світ стоїть –
Допоки
Гуде ненависті вогонь!)

Я про ненависть напишу...
Від неї нікуди подіться.
Вже скільки років я спішу
В Хатинь,
у Копище,
в Лідіце
І не встигаю...
Чорний мур
Мені дорогу заступає.
І догорає Орадур
Ген за лісами, за степами.
За горами горить-пала
Іспанська Герніка-руїна;
Сонгмі – в’єтнамського села –
Ядучий дим на Україну
Зі сходу принесли вітри;
Горить – не гасне Хіросіма,
І Хіросіми біль
Усім нам
Вже стільки літ
серця
ятрить...

Я про ненависть напишу...
Хоча любов сьогодні – ближча.
Гарячий попіл ворушу
На всіх у світі попелищах,
В болючій пам’яті ношу
Неопалиму
рідну землю
І про війну тому пишу,
Що серцем
тільки мир
приємлю!

1980


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-07 20:00:21
Переглядів сторінки твору 6716
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.548 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-07 20:10:29 ]
Не маємо права забувати...Біль, який ятрив душу поетову, ТАКИЙ ВІДЧУТНИЙ!Так пишуть во ім`я ЛЮБОВІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 21:18:27 ]
Дякую щиро, Світланко, що так відчуваєте біль Низового!
Це правда - тато жив і писав в ім"я любові й миру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-07 20:23:59 ]
І про війну тому пишу,
Що серцем
Тільки мир
Приємлю! - тільки тоді!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 21:19:26 ]
Тетянко, дуже вдячна за емоційний відгук!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-07 20:26:33 ]
"І про війну тому пишу,
Що серцем
Тільки мир
Приємлю!" - любляче серце Поета не могло не щеміти від цих трагічних сторінок історії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 21:26:15 ]
Так, дорогий Мирославе, не могло...
І все життя щеміло...

Спасибі Вам велике!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 20:32:48 ]
Актуальний і потужний вірш. "Хоча любов сьогодні - ближча" - дуже важливий стан душі. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 21:28:49 ]
Дякую, Олександре, за теплий відгук!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 20:37:21 ]
Прочитала на одному подиху. Справді, хто пам`ятатиме, той житиме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 21:30:17 ]
Лесю, мені дуже приємно, що цей твір Вам припав до душі.
Спасибі за щирість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 00:46:03 ]
Мені дуже імпонує стиль, обраний для написання міні-поеми. Він дає змогу розкрилити думку, що Іван Низовий майстерно робить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 07:16:14 ]
Богданчику, сердечно дякую за такий відгук!!!
Приємно, що відзначили стиль написання, - я погоджуюсь!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 08:33:45 ]
Про це треба писати обов'язково! Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 23:45:03 ]
Оленко, спасибі за підтримку!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 09:42:21 ]
«В болючій пам’яті ношу
Неопалиму рідну землю…» - слова великої людини і справжнього патріота!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 23:46:36 ]
Сергійку, щиро вдячна Вам за ці слова про мого світлого тата...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 11:46:51 ]
Іспанська Герніка-руїна;
Сонгмі – в’єтнамського села –
Ядучий дим на Україну
Зі сходу принесли вітри;
Горить – не гасне Хіросіма,
І Хіросіми біль
Усім нам
Вже стільки літ
Серця
Ятрить...

Не кожен може написатино, як голкою вишито, про те, що ми уміємо забувати... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 23:48:09 ]
Юльцю, сонечко, радію, коли заходите на сторіночку Низового)
Спасибі велике за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 15:14:52 ]
Без ненависти немає справжньої любови - не можна ж, не ненавидячи, захистити Найулюбленіше, Найсвятіше, коли на нього чигає небезпека. А форму висловлення цієї думки Іван Низовий обрав найвиразнішу й найпереконливішу. Дякую, Лесю, за батькові вірші й поеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 00:04:39 ]
Юрію, справедливо кажеш. Погоджуюся. Це - життя...
Дуже вдячна, що знаходиш час читати Низового, незважаючи на серйозну й напружену підготовку до захисту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 22:42:16 ]
Сильно, життєво й художньо переконливо.
Хочу розвинути думку Юрка Кисельова покликаннями на класиків:
"Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив" (Леся УКраїнка); "Я тільки раз, один лиш раз любив, А скільки раз ненавидів - не знаю. Ненавистю душі не погубив, любов мене замучила до краю" (Д. Павличко).
Дякую, Лесю, Вам за цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 00:07:10 ]
Анатолію, чудові, переконливі й підтверджені життям рядки наших талановитих класиків Ви навели!
Спасибі величезне за такий коментар!!!