Ото, Емілю, вам не пощастило:
сусід-нахаба зирить у вікно.
Щоби йому « глядєлки» покрутило,
таке воно завидливе лайно.

І що цікаво, лиш дістанеш гроші,
скажімо євро, може, мідяки,
як він свої встромляє нехороші,
не очі – загребущі п'ятаки.

Захочеш від дружини… трохи ласки,
а він уже ліхтарик засвітив
і так цноту вганяє в колір «краски»,
немов у борг ваш ерос попросив.

Живе за тином заздрісна підлота.
Завидує вам, Емі, у вікно.
Киває, що у вас навіть болото
і то чорніше за його багно.

Емілю, вам порада: дайте трохи
йому в п’ятак хоч двійко тумаків.
Глядиш, вже скули в заздрощах не зводить,
лікує реноме від синяків.

Натхнення:

Еміль Боєв.
Заздрісний сусід
Здалека зирить зизим оком
Сусід так заздро через пліт:
Побачив авто ненароком –
Утратив сон і апетит.

Майно сусідове рахує,
В чужій кишені п’ятаки,
У спину тому крутить дулі,
Клене і прагне навпаки:

Аби свиня в сусіда здохла
І грім побив його добро...
А глянув би на себе збоку –
Скули від заздрості звело!