ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.07.05 18:18
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду -
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства, що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.

Обтяжене бурштиновим намистом

Микола Дудар
2024.07.05 15:46
Можливо з вітром краще чим без вітру…
Можлива, якщо байдуже тобі
Якщо перестаратися не вміти
Зіграти три акорди на трубі…

Можливо й переселишся в європу…
Можливо і буття перечеркнеш,
Якщо, умовно, вирядишся в копа

Віктор Кучерук
2024.07.05 11:25
Стає густішою пітьма
Та все дзвінкіше мертва тиша, –
Чомусь блищання зір нема
І вітер холодом не дише.
Ні духу в’ялої трави,
Ні живописної картини, –
Лише не йде із голови
Думок усяких плутанина.

Самослав Желіба
2024.07.05 11:07
   «Поза межами болю» О. Турянського є повістю в українській літературі багато в чому знаковою. Зовсім не дивно, що на Заході вона здобула собі значно більше слави, ніж на Батьківщині. І йдеться тут не лише про радянські заборони та викреслення з історії

Іван Потьомкін
2024.07.05 10:56
Не спалось Шломо тої ночі.
Начебто хтось дорікав йому:
«Ось уже чотири роки,
Відколи ти сидиш на троні,
А Дому Всевишнього немає й досі.
Давид, покійний батько твій,
Якби дозволив йому Бог,
Одразу ж взявся б за цю справу.

Козак Дума
2024.07.05 10:35
Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.

Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –

Артур Курдіновський
2024.07.05 00:29
У кожного своя примхлива вдача.
Комусь - багато, а комусь - замало.
Був день ясний. Та раптом я побачив,
Як дівчину вродливу ґвалтували.

Почув жахливі крики. Краєм ока
Помітив ніж, приставлений до скроні.
Я висловив стурбованість глибоку

Микола Дудар
2024.07.04 22:57
Сприйми мене таким як!
На похвалу не претендую
Коли зустрінеш у фойє
Ти не підходь, бо зацілую…
Якщо не згодна, дай хоч знак —
Я підлаштую неповагу…
На це погодився б не всяк
Тут навіть ні, не про присягу…

Роксолана Вірлан
2024.07.04 17:53
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Євген Федчук
2024.07.04 16:35
Сидять старі під під’їздом на лавці в неділю.
Хоч на вулиці спекотно та тут прохолода.
Ото вийшли ще із ранку, як на лавці сіли,
До квартири їх загнати задушної годі.
Сидять собі, розмовляють, згадують минуле,
Як були ще молодими і сил вдосталь мали.

Іван Потьомкін
2024.07.04 10:26
Віщун навідавсь уночі.
Присів на ліжка край.
Худющий – шкіра та кістки.
Очі запали вглиб.
Тепер я знала, що розпавсь
Старий і вутлий міст,
Що між «було» і «має буть»
Руки часу сплелись.

Світлана Пирогова
2024.07.04 08:44
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Віктор Кучерук
2024.07.04 07:34
Сонцем розпечений вітер
Пилом дорожнім укривсь
І не бажає куріти
Ним, як, бувало, колись.
Влігся собі нерухомо
Та непомітно іще, –
Лінь видаючи за втому,
Поки надмірно пече…

Микола Соболь
2024.07.04 06:15
Тіло огорне шовк,
вітер погладить плечі,
день передчасно змовк,
плине проспектом вечір,
пахощами духів
біля фонтана віє,
поміж водиці спів
дме тополина завія.

Артур Курдіновський
2024.07.04 01:34
Оплакуючи те, чого немає,
Я ніби сам зникаю звідусіль.
Дорога за скасованим трамваєм -
Моя планіда та незмінний стиль.

Пригадуючи все святе, що втратив,
Задав собі питання: "Чи було?"
Надія вже відправлена за ґрати,

Микола Дудар
2024.07.03 20:19
Сприятливі умови без умов…
Відновиться прадавній Правди Тин
Зустрітися б у колі молитов —
І я додав би кілька сот цеглин…
Кошторис — наше з вами забуття
Минуле відгукнулось в самий раз,
І дідове пророче: — Внук, затям…
Чекай і ти на добрезвісний ск
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Жулай (1987) / Вірші

 Пародія "Пожалію зранку"

Шо за жінка


Вабила безшумно, як з'явились зорі,
біг у еро-думи з пляшкою й горням.
Зовсім я не дикий, може трохи хворий,
але то для тебе дівчинка ням-ням.

Вабила-палала і доволі близько,
напівголим тілом, наче вигина
ну, а я гадав лиш, хто оте дівчисько?
І чому сховалася в пляшечці вина?


Саша Бойко

...................................
Любий, потягнуло перегаром трохи...
Де ж ти так "набрався"?! Наче здичавів...
Ти забув, коханий, що не геть здоровий?
А де ТОЙ подівся, що тебе привів?

Напівголе тіло. Де подів сорочку?
Рота відкриваєш. Хочеться ням-ням?
А! Мовчиш, Падлюко, і ховаєш очі?!!
Зранку пожалію. Дам води горня...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-08-16 21:27:35
Переглядів сторінки твору 8804
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.796 / 5.5  (4.782 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.261 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.05 11:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 21:32:10 ]
Саша, на таку от пробу пародії ти мене надихнув своїм творінням. Пам'ятай, що жодній жінці не буде в радість отаке от нетверезе створіння вдома. Ліпше вже еро-думки та еро-дії на свіжу голову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 23:00:11 ]
Ірусь, вийшло!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 23:01:53 ]
Ура!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 21:57:57 ]
Я тобі по кілограму втіхи
ніс б до ніг якби ви приповзли
і не сипав люба на горіхи
і до ранку не ховав води.

А проте не ми в тім винуваті
склалось так не вчора й не торік
п'яна жінка - радість блін у хаті
і сволота п'яний чоловік.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 22:11:19 ]
І сволота - п'яний чоловік
Приповзло як вже з'явились зорі.
А божився, що не питиме повік.
І таке мені от еро-горе...

А воно "ніяке" хоче втіхи
Пестить вигини, шепоче "Няв.."
Ох і всиплю завтра на горіхи!
Але ж ніжно нині обійняв...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 22:29:17 ]
Трохи сп'яну, але все ж муркоче,
і палає, як досіль палав.
То чого? О Жінко знову хочеш
зранку переходити на "Гав".

То хіба не пахне егоїзмом?
Тут обійми, завтра по вухах.
Щось на кшталт "Совдеповської" клізми,
трохи тепло, далі лиш бабах...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 22:43:29 ]
Трохи теплий. Лізеш ув обійми.
Змерз, напевно, як той песик Гав.
Ну ходи, ходи сюди - зігрію.
Ти про еро-дії щось казав?

Кажеш, зранку перейдеш до діла?
Знов мені розввішав по вухах...
Може й егоїстка. Але ж тіло
так і вигинається в руках....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 22:59:18 ]
Ти прогнулась... що робити далі?
Коли сам згинаюсь, як лоза...
"Відкладемо ероси подалі
аж до ранку" тихо відказав.

О годині десь приблизно восьмій
Я шукаю ваші пані лиця...
Перемацав всю велику постіль,
ну а там лише горня водиці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 23:20:21 ]
ти прокинувсь? В місті восьма ранку.
Я, до речі, з пів на сьому на ногах.
Кави он принесла філіжанку
і сніданок смачно так запах.

А тепер ти виявивсь в охоті.
Власний друг-будильник розбудив? ;)
Я уже, коханий, на роботі.
А от ти, напевно, сі спізнив...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 23:00:43 ]
!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 23:20:58 ]
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 23:01:59 ]
Продовжуйте, молодь!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-16 23:21:18 ]
Так стараємось....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-17 07:56:52 ]
Як спізнитись можна до коханки?
Сміх та й годі, вийшла на роботу...
Чим там платять щоб о сьомій ранку
їхати на неї у суботу?!

Я прокинувсь, як обвисла туша
від сніданку тільки аромати,
"Відлупила", наче жінка грушу.
Ні..коханка..кава у кімнаті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-17 08:20:24 ]
Любий мій, сніданок на плиті -
Це від нього по квартирі аромати.
Трохи з перегаром твоїм... Втім,
Не тре було "на душу" так приймати...

А в суботу (мусиш пам'ятать)
Маю день короткий - до обіду.
Зможемо вчорашнє наверстать
Скоро вже, коханий, я приїду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-17 08:25:53 ]
Зверни увагу, Сань, що таки восьма ранку на твоему віршику....)))) Будильник працює......))))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-17 08:52:31 ]
Знаєш люба трохи я це злий,
бо не борщ ота твоя яєшня,
і будь-ласка більше не соли...
що ще є ? Компот(мабуть із вишні)

У буфеті гордо "Журавлі",
чую кров забігала у русі,
а в кастрюлі, та що на столі?
ОПА! Борщ, наразі похмелюся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-17 13:06:36 ]
На роботі працювать не можу
думи в олові лиш про одне.
Як там вдома те моє негоже?
Чи поснідало, чи й досі ще хропе?

Борщ, мабуть, вплітає із компотом
І либонь ламає йому тіло...
Сподіваюсь, буде ще в охоті,
Як прийду додому. Буде діло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-17 15:18:13 ]
Цікава поетична дуель. Із глобально-буденної теми пияцтва намалювалася ціла низка експромтів, не стільки для таврування гріха, як для особистого спілкування двох молодих авторів. І що буде далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-17 16:59:58 ]
Далі, Олександре, буде діло. Але то вже зовсім інща історія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-08-17 18:31:48 ]
Опа-на! Оце утнули! Молодці - то я про авторів! А ЛГ, думаю, ще останнього слова не сказали... "Могєм"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-17 21:49:47 ]
Вітаю, Іванку. За "молодців" спасибі. Ми старались як могли... Так воно експромтом і понеслось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-08-19 21:05:12 ]
Зацікавило, друзі, мене
Делікатне питання одне:
- Чи поставлено тільки знедавна
ЛГ вірно діагноз в лікарні?..)))
Сприйміть, як жарт...
Сашко, виздоровлюй швидше!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-19 21:36:40 ]
У лікарні Медбрату недавно
Хтось поставив діагноз управно...
Каже: "Гарна була Медсестра"
І хвороба якась не проста...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-08-20 15:34:06 ]
Він - такий романтичний у поезії, він, хоч із пляшечкою вина, але ж такий ніжний... А вона - от де основа життя - "падлюко, набрався" - вхопила ЛГ, як бика за роги, ставить його на ноги - і хоч не хоч - мусиш виздоровіти)))))