Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2010.02.24
2009.11.23
2007.02.07
2006.12.10
2006.09.28
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Огляди авторів/користувачів
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
Актуальні питання: ІP
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 15:48:04]
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 18:12:55]
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [2007-02-06 18:58:45]
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
"Особливий";
"Звичайний";
"Тимчасовий".
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
