Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.24
09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
2026.01.23
22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
2026.01.23
20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
2026.01.23
18:46
Із Леоніда Сергєєва
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
2026.01.23
17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
2026.01.23
16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
2026.01.23
11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
2026.01.23
10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
2026.01.23
06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
2026.01.23
03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
2026.01.23
00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
2026.01.22
21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
2026.01.22
17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
2026.01.22
16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
2026.01.22
14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
2026.01.22
12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2010.02.24
2009.11.23
2007.02.07
2006.12.10
2006.09.28
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Огляди авторів/користувачів
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кризові явища на «Поетичних Майстернях»
Актуальні питання: ІP
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 15:48:04]
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-06 18:12:55]
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [2007-02-06 18:58:45]
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
"Особливий";
"Звичайний";
"Тимчасовий".
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
Останнє:
Тетяна Роса [ 2009-02-14 00:17:24 ]
"Спілкування у коментарях має великий недолік: ми не маємо можливості сприймати невербальні повідомлення, бо ні виразу обличчя, ні пози, ні справжніх інтонацій. А підсвідомість працює, доповнюючи, щоб комплект був повним. Одні й ті ж слова можуть мати різне значення, в залежності від інтонації, з якою сказані. І навіть маючи перед собою «повний комплект» люди сприймають сказане в залежності від свого настрою, душевного стану. Коментар – то не розфарбований, швидкоруч зроблений малюнок, і крім того, що він має свої недоліки, уява кожного розфарбовує його по своєму. Тому, мабуть, і спалахують час від часу такі от «обміни думками». А вони перетікають у вірші, які теж можна тлумачити на свій розсуд. А ще реальні події і взаємодії у тому, реальному світі… Я прочитала Ваш вірш трохи раніше, до того, як тут стільки наговорилося, але не мала можливості сісти до комп’ютера з тим, щоб що-небудь написати, а до вечора моє враження вилились у римовану форму; не знаю, як Ви це сприймете, бо у ньому емоційний відбиток не тільки Вашого вірша, але й усього іншого, що траплялось мені на очі у ПМ і пов’язаного у моїй уяві з цією темою. Як би хто не тішився, що бачить цей світ у реальному світлі, правда полягає у тому, що від кривих дзеркал свого сприйняття ми нікуди не дінемось. ..."
Свої думки і погляди прошу висловлювати коментарями.
А також минулі кризові явища.
____________________________
Шановні автори "Самвидаву" - розміщуємо фрагмент одного із нещодавніх критичних листів до нас, робіть висновки самі (в першу чергу, найбільш емоційні наші автори) :
автор Х: "Не сприймайте як образу, а як факт. Поетичні майстерні" - стали не цікавими, сірими. Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник... і цей ряд можна продовжити, та не варто.
Замість того, аби активно сприяти цікавим авторам, то ви створили розсадник графоманії і вихваляння одне одного. Надіюсь, ви зможете залучити нових редакторів до свого ресурсу, але таких, аби вони могли вам тільки сприяти, а не навпаки.
Ви так захопились ратними трудами з питання шевченківських лауреатів, що, здається, втратили саму суть ваших майстерень. Ганяєтесь за якимись фантомами. Довгий час взагалі на майстерні не заходила, а за тих кілька днів (що була - ред.), то тільки жах та й годі. І форум ваш не цікавий, занудний. Тай автори від вас гарні ідуть. Ця тенденція, на жаль, стала просто візитівкою майстерень..."
Просимо автора!!!!
Автор Х (Містер/Місс Х)
- що ж ти за людина, що не можеш в лице сказати?
P.S.
Коли сайт нудний - то най іде шукає кращий.
2007-02-06 17:52:40]
Шановний Юрію Лазірко, я теж думаю, що сайт не такий вже й нудний, але, автор Х, як на мене, в цьому швидше правий, ніж не правий. :(
Вихваляння деякими авторками своїх улюбленців і справді виглядає графоманією поетичної думки, забивання ефіру "Майстерень" надмірними “розхвалювальними і обіймальними” емоціями, що в надмірній кількості і справді не допустимо.
Тому редакція на тиждень, в якості чергового попередження, і, в основному, за "6,5" без кваліфікованих пояснень, відключила користувача Яблонську Оксану. Інших попереджено.
Прохання проявляти зваженість, як у коментуваннях, так і в оцінюванні. Черговий раз нагадую, писати про свою безмежну любов і кохання до персон тих чи інших авторів на загальних сторінках ресурсу не потрібно. Обмеження на почуття не вводяться, але надмір опублікованих коментарями дурниць дійсно подекуди вражає. :)
Щодо зауваження автора X: "Ви чомусь повідправляли на задвірки свого ресурсу справжніх поетів: Хромову, Зланіча, Шувалову, Лущевську, Новіцьку, Пасічник..." - відповідаємо, зі згаданих авторів "відправлено" було тільки Новіцьку. Вірніше, вона, все ж таки, все зробила від початку і до кінця - самостійно. Інші автори, хіба що окрім Андрія Зланіча, на сайті з'являються. І це вже їх, особиста, справа, як часто.
Утім, наш пильний дописувач, автор X трохи грішить проти поетичної істини, вживаючи термін "справжніх" поетів. Попри повагу до більшості згаданих особистостей, сьогодні до рівня справжніх поетів вони ще не дотягують - хто більше, хто менше, але не дотягують. Без сумніву, у названих авторів усе ще попереду, і я сподіваюся, що вони не образяться на ці мої слова.
А те, що від нас у світ ідуть автори - абсолютно нормально і природно, гірше, якщо би після "Майстерень" автори ставали поганими. І не вік ж бо в одних "Майстернях" перебувати? Багато довкола цікавого. :) У нас, наприклад, відшліфують вибрані вірші, на "Гоголівській" - можливо опублікують колективною збіркою. Непогана співпраця.
Шановна Редакціє,
Вимушений погодитись з Вами на рахунок деяких "роздутих" коментарів.
Можливо було би доцільним ввести на сторінці "чат" - тоді всі ці непотрібні коменти відійшли би...
100% знаю, що Яблонська Оксана ставила свої оцінки та коментарі від її всієї щирої душі. Можливо (як було запропоновано) повинна бути опція при виставленні коментаря - показувати комент публічно чи ні. Хотілося би мати і опцію знищеня власних коментарів - бо часом помиляюсь і мушу писати знова комент, щоби виправити попередній.
А що до аВТОРА х - не розумію для чого автор ховається за Вашими плечима - ми ж тут колеги, а не зборище нашіптувачів. :-)
Адмін не переплутав тему? Ті пости розвитку Самвидаву не стосуються, і я їх колись видалю. Вилучити Оксану Яблонську в день Оксани? Прийми мої співчуття, Адміне, сумно за вас.
2007-02-06 19:02:10]
Пане Юрію, справа в тому, що автор Х писав тільки і саме до редакції, а не відкритий лист усім авторам "Самвидаву". Для "Самвидаву" в цілому наш дописувач Х може мати інші слова, тому цитуємо його зауваження щодо невтішного існування "Майстерень" під нинішнім керівництвом.
Щодо чату, то безумовно, якщо це технічно впишеться у роботу ресурсу, ми будемо це робити - наприклад, ввести опцію "Обговорити твір у чаті"? І просто "поспілкуватись там".
Щодо "публікувати" чи "не публікувати" коментарі на загальних сторінках, то надмірні складнощі, певно, ні до чого. Зазвичай коментарі автора йтимуть на загальні сторінки, якщо автор буде тимчасово обмежений у деяких тех.можливостях, то не йтимуть. Але, щоби важливі коментарі не губилися, то буде ще один, вищий рівень коментування і, відповідно, загальних сторінок таких коментів.
Тобто напроти кожного автора, на редакційній панелі буде три кнопочки:
Але для всіх "звичайних" (нормальний режим) буде опція "при розміщенні коментаря" - "важливий".
Тоді цей комент попадатиме на серйозні круги "поетичних досліджень".
Адміністрація сайту зовсім не проти життя у всіх його проявах, але допоки ми не ввели такого ось, серйознішого формування обличчя, просимо бути на загальних сторінках чемнішими. :)
2007-02-06 19:20:20]
Та ніби говоримо, Мірку, саме про розвиток "Самвидаву"? утім, як скажете - ви на цій сторінці господар, Мірку.
Невже є таке свято? Оксанин день? Дійсно в такий день раптове замовкання зовсім не гарно виглядає.
Утім, шановну Оксану не видалено, але надано їй відпустку на декілька днів, і, звісно, за численними її "письмовими" проханнями. Ви знаєте, Мірку, дуже хочеться перепочити від шквалу емоцій і оцінок в "6,5" балів.
Вже звучала, і не раз, думка, що, мовляв, ви самі дали нашим користувачам право голоса і оцінювання... Але ж існують розумні межі,і ми про них написали в правилах. Тому надалі використовуємо християнську формулу:"Людині дано багато, але не все корисно".
______________________________________________
Подальші авторські коментарі, які стосуються покращення програмної частини перенесені на сторінку "ПОДАЛЬША МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕСУРСУ"
http://www.maysterni.com/publication.php?id=915
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
