ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
* * *
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
* 243 *
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
L’Aмерика (The Doors)
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Як Литва Волинь захопила в 1321 році
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
* * *
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
***
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці (рондель)
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Шерех вітру, дні поштучно
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
* * *
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
* 242 *
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Палац емоцій
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Творчість
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
Без тебе (глоса)
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
В кутах сандалових, у грозах
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Міжсловесні контроверсії – 3
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Олександр Чижов
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Вільні...
…Там свічки вже горять в свічниках. І старенький слуга
нам готує постелю. Там стелі високі, як небо.
…Перейду це мовчання - по пояс у мертвих снігах,
щоб дістатися врешті до тебе- живого - до тебе.

Сивий хлопчику бідний - цілую зів’яле чоло,
перестояний спокій снодійно вколисує вени.
Ми розпалим камін - як тоді, у підвалі, давно -
і від того вогню оживуть золоті гобелени.

Запилюжена вічність, і гості - чи тіні гостей -
пропливуть по покоях - сувоєм - до білої зали…
Срібна тиша колише відсутністю слів і смертей,
ми такої бажали, згадай-но, такої чекали…

Чорна амфора трісне - вино потече по руках,
срібнодзвінна тареля, як місяць, впаде на підлогу…
Чуєш голос, коханий? - Глухий і гортанний, як страх? -
Це розкаяний Вершник говорить з усміхненим Богом.




Найвища оцінка Лаура Тільки 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Святослав Синявський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-08 15:10:52
Переглядів сторінки твору 10903
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.145 / 5.78  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.890 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:22:18 ]
перестояний спокій снодійно... Це звучить суперово!
Якби ви якось замінили "смертей-гостей" і "небо-до тебе" то ціни б йому не було! Але то я вже придираюсь, бо треба ж за щось учепитись, як казала Мирослава:)
Добре що рядки довгі і розмір, не пригадую, амфібрахій? Дуже підходить до ідеї і часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:22:40 ]
Дуже сильно! Так вільно! Хочу поставити Вам "6", та щось не виходить! Я тут від недавна, помилилася, а виправитись не можу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:23:40 ]
Дуже сильно! Так вільно! Хочу поставити Вам "6", та щось не виходить! Я тут від недавна, помилилася, а виправитись не можу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:24:56 ]
Лаурі Тільки: ДУЖЕ ЦІКАВО почути вашу аргументацію непримпустимо НИЗЬКОЇ оцінки цього вірша.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:26:05 ]
Лаурі: Там є пункт "змінити вашу оцінку". Перепрошую за тон, коли писав, ще не було вашого коментаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:27:50 ]
Нарешті я виправилась!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:31:27 ]
Я не ображаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Лазука (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 15:43:40 ]
Щось у цьому вірші потойбічне. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 17:36:22 ]
Я так розумію - це продовження теми "В підвалі Майстра починався вечір"... :-)
Так якось по "барському" сприйнявся вірш (ніби то якась баронесса писала)- "слуга","готує постелю"...
А так образи сильні і метафорично-цікаві.
Хотів запитатись - хто то "розкаяний Вершник"?
P.S.
Як "срібнодзвінна тареля" б`ється - значить на щастя... комусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 17:51:51 ]
Справді, ніби трохи на тему "Майстра і Маргарити" з таїнством і романтизмом...
Але читачу необхідний трохи час, аби із символами "розібратися".
А значить час від часу перечитувати...

До речі, Ганно, чи ви отримали цього разу листа редакції?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 23:46:59 ]
Насамперед, усім дякую за увагу до моєї творчості. Тепер -кілька пояснень Юрію. Так, Ви маєте рацію - це справді продовження "підвальної теми". Та даремно Ви обзиваєте мене "бариньою" - усе суто за текстом (ну, майже). Цитую:
"-- Так, значит, туда? -- спросил мастер, повернулся и указал назад,
туда, где соткался в тылу недавно покинутый город с монастырскими пряничными
башнями, с разбитым вдребезги солнцем в стекле.
-- Тоже нет, -- ответил Воланд, и голос его сгустился и потек над
скалами, -- романтический мастер! Тот, кого так жаждет видеть выдуманный
вами герой, которого вы сами только что отпустили, прочел ваш роман. -- Тут
Воланд повернулся к Маргарите: -- Маргарита Николаевна! Нельзя не поверить в
то, что вы старались выдумать для мастера наилучшее будущее, но, право, то,
что я предлагаю вам, и то, о чем просил Иешуа за вас же, за вас, -- еще
лучше. Оставьте их вдвоем, -- говорил Воланд, склоняясь со своего седла к
седлу мастера и указывая вслед ушедшему прокуратору, -- не будем им мешать.
И, может быть, до чего-нибудь они договорятся, -- тут Воланд махнул рукой в
сторону Ершалаима, и он погас.
-- И там тоже, -- Воланд указал в тыл, -- что делать вам в подвальчике?
-- тут потухло сломанное солнце в стекле. -- Зачем? -- продолжал Воланд
убедительно и мягко, -- о, трижды романтический мастер, неужто вы не хотите
днем гулять со своею подругой под вишнями, которые начинают зацветать, а
вечером слушать музыку Шуберта? Неужели ж вам не будет приятно писать при
свечах гусиным пером? Неужели вы не хотите, подобно Фаусту, сидеть над
ретортой в надежде, что вам удастся вылепить нового гомункула? Туда, туда.
Там ждет уже вас дом и старый слуга, свечи уже горят, а скоро они потухнут,
потому что вы немедленно встретите рассвет. По этой дороге, мастер, по этой.
Прощайте! Мне пора.
-- Прощайте! -- одним криком ответили Воланду Маргарита и мастер. Тогда
черный Воланд, не разбирая никакой дороги, кинулся в провал, и вслед за ним,
шумя, обрушилась его свита. Ни скал, ни площадки, ни лунной дороги, ни
Ершалаима не стало вокруг. Пропали и черные кони. Мастер и Маргарита увидели
обещанный рассвет. Он начинался тут же, непосредственно после полуночной
луны. Мастер шел со своею подругой в блеске первых утренних лучей через
каменистый мшистый мостик. Он пересек его. Ручей остался позади верных
любовников, и они шли по песчаной дороге.
-- Слушай беззвучие, -- говорила Маргарита мастеру, и песок шуршал под
ее босыми ногами, -- слушай и наслаждайся тем, чего тебе не давали в жизни,
-- тишиной. Смотри, вон впереди твой вечный дом, который тебе дали в
награду. Я уже вижу венецианское окно и вьющийся виноград, он подымается к
самой крыше. Вот твой дом, вот твой вечный дом. Я знаю, что вечером к тебе
придут те, кого ты любишь, кем ты интересуешься и кто тебя не встревожит.
Они будут тебе играть, они будут петь тебе, ты увидишь, какой свет в
комнате, когда горят свечи. Ты будешь засыпать, надевши свой засаленный и
вечный колпак, ты будешь засыпать с улыбкой на губах. Сон укрепит тебя, ты
станешь рассуждать мудро. А прогнать меня ты уже не сумеешь. Беречь твой сон
буду я.
Так говорила Маргарита, идя с мастером по направлению к вечному их
дому, и мастеру казалось, что слова Маргариты струятся так же, как струился
и шептал оставленный позади ручей, и память мастера, беспокойная, исколотая
иглами память стала потухать. Кто-то отпускал на свободу мастера, как сам он
только что отпустил им созданного героя. Этот герой ушел в бездну, ушел
безвозвратно, прощенный в ночь на воскресенье сын короля-звездочета,
жестокий пятый прокуратор Иудеи, всадник Понтий Пилат."
Тут і свічки, і слуга, і, звісно ж, Вершник - жорстокий п"ятий прокуратор Іудеї Понтій Пилат.
Тепер відповідь панові Володимиру - листа я не отримала.
Щиро ваша - Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 11:51:29 ]
Знаєте, я здогадувалась і про Майстра, і про Пілата, але, прочитавши уривок із Булгакова, усе-одно відчула вірша по-новому. По-іншому. Навіть не візьмуся розкладати Вашу роботу на складові: мені найважливішою тут видається сугестія, таке спокійно-чарівне навіювання. Дуже хороше володіння мелодикою, чітко відчувається ритм. А про кольористику Ваших віршів - взагалі окрема розмова, але тут Ви вдалися до "дорогоцінної" гамми: золотий, срібний. Мені здається, чи Ви часто звертаєтесь у віршах саме до білого і чорного кольорів?
Найбільше вразили епітети і ось ці рядки:

…Перейду це мовчання - по пояс у мертвих снігах,
щоб дістатися врешті до тебе- живого - до тебе.

перестояний спокій снодійно вколисує вени

Запилюжена вічність, і гості - чи тіні гостей -

Срібна тиша колише відсутністю слів і смертей,

І остання строфа - повністю. Чудове завершення. Це як ціле світовідчуття, створює особливий настрій. Вітаю, дуже красиво. І дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 12:49:03 ]
Гарний аналіз, Нато. Ви також увиразнили декілька питань мистецтвознавчого плану, над якими шановна Ганна зможе за горнятком кави роздумувати. :)
Я теж ось читаю і перечитую. Деякі думки теж є. Ганно - "Ми розпалим камін", а якщо вибрати напрямок "запалає"?
До речі, ви дивилися в "Інтерв'ю"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:35:07 ]
Браво, Нато, пречудовий аналіз! Справді, навіть і не зауважувала про перевагу кольорів - треба буде проаналізувати.
Володимире, чи пак - Юстас - Центру. Прочитала. Проаналізувала. Згодна. З усім. Буду у Галицькій столиці - зателефоную. Найшвидше приїдемо восени - надто вже я люблю львівську осінь! Швидше можемо зв"язатися поштою - моя адреса М. Тернопіль, вул. Будного 32/42. З усіма пропозиціями згодна.
Щиро ваша -Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:43:05 ]
Дякую:)
Чесно кажучи, дещо здивована, бо не збиралась робити жодного аналізу... Так, думки вголос:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-21 09:30:01 ]
Доброго ранку. Відкрив для себе украй багато речей, які нас із Вами об'єднують.
Вітаю Вас із перемогою Тараса Федюка: він став лауреатом Національної премії України ім.Т.Шевченка. Він так само один із моїх найулюбленіших ліриків.
До того, вид-во "Богдан" та його продукція - одна з найавторитетніших в Україні. Це помітно, принаймні, завдяки виходу 3-томного видання творів М.Вінграновського. До речі, усі викладачі кафедри української літератури мого ВНЗ користуються виключно цим виданням. А постачають нам ці книги виключно з Тернополя.
Я так само народився 1978 року, але значно пізніше - 10 червня.
Окрім того, багато інших паралелей.
Найбільша - мені до душі Ваша лірика.
Дякую за щедрі наміри: творити літературу і формувати її обличчя!
Побачимося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 08:45:22 ]
Дякую, Ганно. Майже рік тому придбав двотомник "Зарубіжні письменники", за що вдячний видавництву. Щодо лірики Р.-М.Рільке: готовий придбати книгу вже зараз.
Дякую за оперативні коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-25 12:49:17 ]
Доброго дня, Тарасе! На жаль, Рільке ще не готовий - дописуємо примітки. Та на осінню Львівську виставку обов"язково буде! Натомість рекомендую сувенірне видання "Улюбені вірші про любов", котре ми нещодавно випустили у світ божий. Акуратний форматик, пухкенька палітурка, цікавий дизайн. У двох книгах - "жіночий" та "чоловічий" примірники.
До зустрічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 15:43:09 ]
Пані Ганно, супер у Вас вірш . Таке щось таємниче , навіть одна мурашка пробігла по тілі.
Таке щось неповсякденне, небуденне завжди притягує.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 17:00:51 ]
Ганно! Добрався до Вашого вірша і отримав неймовірне задоволення від того запашного плетива притрушених пилом втаємничених образів, ледь освітлених клаптями вогню з каміна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:33:02 ]
Скидаю капелюха!
Обовязково зкопіюю, і вивчу напамять!
Це буває рідко...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:42:08 ]
Оленко, Ярославе, Юріє, - усім дякую за "реанімацію" зимового вірша. Щаслива, що вам сподобалося. Юро, напам"ять - то вже занадто! У Тернополі - весна-красна, а в результаті - ані рядочка! Парадокс - настільки ненавиджу зиму, а пишу завжди узимку... Може, тому, що навесні є інші справи:))) Гарної вам усім весни. І натхнення.