ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
У небі
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Бурштинове тепло
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Запашний
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
Королівна гайвею (The Doors)
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 14)
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Оборона Переяслава влітку 1185 року
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
Лімерики F7
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
* * *
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
* 200 *
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Тоді і прісно
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Ранок Грицика
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
Давні камені
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Вільні...
…Там свічки вже горять в свічниках. І старенький слуга
нам готує постелю. Там стелі високі, як небо.
…Перейду це мовчання - по пояс у мертвих снігах,
щоб дістатися врешті до тебе- живого - до тебе.

Сивий хлопчику бідний - цілую зів’яле чоло,
перестояний спокій снодійно вколисує вени.
Ми розпалим камін - як тоді, у підвалі, давно -
і від того вогню оживуть золоті гобелени.

Запилюжена вічність, і гості - чи тіні гостей -
пропливуть по покоях - сувоєм - до білої зали…
Срібна тиша колише відсутністю слів і смертей,
ми такої бажали, згадай-но, такої чекали…

Чорна амфора трісне - вино потече по руках,
срібнодзвінна тареля, як місяць, впаде на підлогу…
Чуєш голос, коханий? - Глухий і гортанний, як страх? -
Це розкаяний Вершник говорить з усміхненим Богом.




Найвища оцінка Лаура Тільки 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Святослав Синявський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-08 15:10:52
Переглядів сторінки твору 10706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.145 / 5.78  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.890 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:22:18 ]
перестояний спокій снодійно... Це звучить суперово!
Якби ви якось замінили "смертей-гостей" і "небо-до тебе" то ціни б йому не було! Але то я вже придираюсь, бо треба ж за щось учепитись, як казала Мирослава:)
Добре що рядки довгі і розмір, не пригадую, амфібрахій? Дуже підходить до ідеї і часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:22:40 ]
Дуже сильно! Так вільно! Хочу поставити Вам "6", та щось не виходить! Я тут від недавна, помилилася, а виправитись не можу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:23:40 ]
Дуже сильно! Так вільно! Хочу поставити Вам "6", та щось не виходить! Я тут від недавна, помилилася, а виправитись не можу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:24:56 ]
Лаурі Тільки: ДУЖЕ ЦІКАВО почути вашу аргументацію непримпустимо НИЗЬКОЇ оцінки цього вірша.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:26:05 ]
Лаурі: Там є пункт "змінити вашу оцінку". Перепрошую за тон, коли писав, ще не було вашого коментаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:27:50 ]
Нарешті я виправилась!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 15:31:27 ]
Я не ображаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Лазука (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 15:43:40 ]
Щось у цьому вірші потойбічне. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-08 17:36:22 ]
Я так розумію - це продовження теми "В підвалі Майстра починався вечір"... :-)
Так якось по "барському" сприйнявся вірш (ніби то якась баронесса писала)- "слуга","готує постелю"...
А так образи сильні і метафорично-цікаві.
Хотів запитатись - хто то "розкаяний Вершник"?
P.S.
Як "срібнодзвінна тареля" б`ється - значить на щастя... комусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 17:51:51 ]
Справді, ніби трохи на тему "Майстра і Маргарити" з таїнством і романтизмом...
Але читачу необхідний трохи час, аби із символами "розібратися".
А значить час від часу перечитувати...

До речі, Ганно, чи ви отримали цього разу листа редакції?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-08 23:46:59 ]
Насамперед, усім дякую за увагу до моєї творчості. Тепер -кілька пояснень Юрію. Так, Ви маєте рацію - це справді продовження "підвальної теми". Та даремно Ви обзиваєте мене "бариньою" - усе суто за текстом (ну, майже). Цитую:
"-- Так, значит, туда? -- спросил мастер, повернулся и указал назад,
туда, где соткался в тылу недавно покинутый город с монастырскими пряничными
башнями, с разбитым вдребезги солнцем в стекле.
-- Тоже нет, -- ответил Воланд, и голос его сгустился и потек над
скалами, -- романтический мастер! Тот, кого так жаждет видеть выдуманный
вами герой, которого вы сами только что отпустили, прочел ваш роман. -- Тут
Воланд повернулся к Маргарите: -- Маргарита Николаевна! Нельзя не поверить в
то, что вы старались выдумать для мастера наилучшее будущее, но, право, то,
что я предлагаю вам, и то, о чем просил Иешуа за вас же, за вас, -- еще
лучше. Оставьте их вдвоем, -- говорил Воланд, склоняясь со своего седла к
седлу мастера и указывая вслед ушедшему прокуратору, -- не будем им мешать.
И, может быть, до чего-нибудь они договорятся, -- тут Воланд махнул рукой в
сторону Ершалаима, и он погас.
-- И там тоже, -- Воланд указал в тыл, -- что делать вам в подвальчике?
-- тут потухло сломанное солнце в стекле. -- Зачем? -- продолжал Воланд
убедительно и мягко, -- о, трижды романтический мастер, неужто вы не хотите
днем гулять со своею подругой под вишнями, которые начинают зацветать, а
вечером слушать музыку Шуберта? Неужели ж вам не будет приятно писать при
свечах гусиным пером? Неужели вы не хотите, подобно Фаусту, сидеть над
ретортой в надежде, что вам удастся вылепить нового гомункула? Туда, туда.
Там ждет уже вас дом и старый слуга, свечи уже горят, а скоро они потухнут,
потому что вы немедленно встретите рассвет. По этой дороге, мастер, по этой.
Прощайте! Мне пора.
-- Прощайте! -- одним криком ответили Воланду Маргарита и мастер. Тогда
черный Воланд, не разбирая никакой дороги, кинулся в провал, и вслед за ним,
шумя, обрушилась его свита. Ни скал, ни площадки, ни лунной дороги, ни
Ершалаима не стало вокруг. Пропали и черные кони. Мастер и Маргарита увидели
обещанный рассвет. Он начинался тут же, непосредственно после полуночной
луны. Мастер шел со своею подругой в блеске первых утренних лучей через
каменистый мшистый мостик. Он пересек его. Ручей остался позади верных
любовников, и они шли по песчаной дороге.
-- Слушай беззвучие, -- говорила Маргарита мастеру, и песок шуршал под
ее босыми ногами, -- слушай и наслаждайся тем, чего тебе не давали в жизни,
-- тишиной. Смотри, вон впереди твой вечный дом, который тебе дали в
награду. Я уже вижу венецианское окно и вьющийся виноград, он подымается к
самой крыше. Вот твой дом, вот твой вечный дом. Я знаю, что вечером к тебе
придут те, кого ты любишь, кем ты интересуешься и кто тебя не встревожит.
Они будут тебе играть, они будут петь тебе, ты увидишь, какой свет в
комнате, когда горят свечи. Ты будешь засыпать, надевши свой засаленный и
вечный колпак, ты будешь засыпать с улыбкой на губах. Сон укрепит тебя, ты
станешь рассуждать мудро. А прогнать меня ты уже не сумеешь. Беречь твой сон
буду я.
Так говорила Маргарита, идя с мастером по направлению к вечному их
дому, и мастеру казалось, что слова Маргариты струятся так же, как струился
и шептал оставленный позади ручей, и память мастера, беспокойная, исколотая
иглами память стала потухать. Кто-то отпускал на свободу мастера, как сам он
только что отпустил им созданного героя. Этот герой ушел в бездну, ушел
безвозвратно, прощенный в ночь на воскресенье сын короля-звездочета,
жестокий пятый прокуратор Иудеи, всадник Понтий Пилат."
Тут і свічки, і слуга, і, звісно ж, Вершник - жорстокий п"ятий прокуратор Іудеї Понтій Пилат.
Тепер відповідь панові Володимиру - листа я не отримала.
Щиро ваша - Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 11:51:29 ]
Знаєте, я здогадувалась і про Майстра, і про Пілата, але, прочитавши уривок із Булгакова, усе-одно відчула вірша по-новому. По-іншому. Навіть не візьмуся розкладати Вашу роботу на складові: мені найважливішою тут видається сугестія, таке спокійно-чарівне навіювання. Дуже хороше володіння мелодикою, чітко відчувається ритм. А про кольористику Ваших віршів - взагалі окрема розмова, але тут Ви вдалися до "дорогоцінної" гамми: золотий, срібний. Мені здається, чи Ви часто звертаєтесь у віршах саме до білого і чорного кольорів?
Найбільше вразили епітети і ось ці рядки:

…Перейду це мовчання - по пояс у мертвих снігах,
щоб дістатися врешті до тебе- живого - до тебе.

перестояний спокій снодійно вколисує вени

Запилюжена вічність, і гості - чи тіні гостей -

Срібна тиша колише відсутністю слів і смертей,

І остання строфа - повністю. Чудове завершення. Це як ціле світовідчуття, створює особливий настрій. Вітаю, дуже красиво. І дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 12:49:03 ]
Гарний аналіз, Нато. Ви також увиразнили декілька питань мистецтвознавчого плану, над якими шановна Ганна зможе за горнятком кави роздумувати. :)
Я теж ось читаю і перечитую. Деякі думки теж є. Ганно - "Ми розпалим камін", а якщо вибрати напрямок "запалає"?
До речі, ви дивилися в "Інтерв'ю"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:35:07 ]
Браво, Нато, пречудовий аналіз! Справді, навіть і не зауважувала про перевагу кольорів - треба буде проаналізувати.
Володимире, чи пак - Юстас - Центру. Прочитала. Проаналізувала. Згодна. З усім. Буду у Галицькій столиці - зателефоную. Найшвидше приїдемо восени - надто вже я люблю львівську осінь! Швидше можемо зв"язатися поштою - моя адреса М. Тернопіль, вул. Будного 32/42. З усіма пропозиціями згодна.
Щиро ваша -Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 22:43:05 ]
Дякую:)
Чесно кажучи, дещо здивована, бо не збиралась робити жодного аналізу... Так, думки вголос:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-21 09:30:01 ]
Доброго ранку. Відкрив для себе украй багато речей, які нас із Вами об'єднують.
Вітаю Вас із перемогою Тараса Федюка: він став лауреатом Національної премії України ім.Т.Шевченка. Він так само один із моїх найулюбленіших ліриків.
До того, вид-во "Богдан" та його продукція - одна з найавторитетніших в Україні. Це помітно, принаймні, завдяки виходу 3-томного видання творів М.Вінграновського. До речі, усі викладачі кафедри української літератури мого ВНЗ користуються виключно цим виданням. А постачають нам ці книги виключно з Тернополя.
Я так само народився 1978 року, але значно пізніше - 10 червня.
Окрім того, багато інших паралелей.
Найбільша - мені до душі Ваша лірика.
Дякую за щедрі наміри: творити літературу і формувати її обличчя!
Побачимося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 08:45:22 ]
Дякую, Ганно. Майже рік тому придбав двотомник "Зарубіжні письменники", за що вдячний видавництву. Щодо лірики Р.-М.Рільке: готовий придбати книгу вже зараз.
Дякую за оперативні коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-25 12:49:17 ]
Доброго дня, Тарасе! На жаль, Рільке ще не готовий - дописуємо примітки. Та на осінню Львівську виставку обов"язково буде! Натомість рекомендую сувенірне видання "Улюбені вірші про любов", котре ми нещодавно випустили у світ божий. Акуратний форматик, пухкенька палітурка, цікавий дизайн. У двох книгах - "жіночий" та "чоловічий" примірники.
До зустрічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 15:43:09 ]
Пані Ганно, супер у Вас вірш . Таке щось таємниче , навіть одна мурашка пробігла по тілі.
Таке щось неповсякденне, небуденне завжди притягує.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 17:00:51 ]
Ганно! Добрався до Вашого вірша і отримав неймовірне задоволення від того запашного плетива притрушених пилом втаємничених образів, ледь освітлених клаптями вогню з каміна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-14 17:33:02 ]
Скидаю капелюха!
Обовязково зкопіюю, і вивчу напамять!
Це буває рідко...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:42:08 ]
Оленко, Ярославе, Юріє, - усім дякую за "реанімацію" зимового вірша. Щаслива, що вам сподобалося. Юро, напам"ять - то вже занадто! У Тернополі - весна-красна, а в результаті - ані рядочка! Парадокс - настільки ненавиджу зиму, а пишу завжди узимку... Може, тому, що навесні є інші справи:))) Гарної вам усім весни. І натхнення.