ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…

Ярослав Чорногуз
2025.10.18 22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.

Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --

Борис Костиря
2025.10.18 22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий

Микола Дудар
2025.10.18 21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…

Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Мені б...
Мені б реакцію мангусти,
що тлумить прудко скорпіона.
Аби не ширилося пусто*
гірке – доволі вже солоного.

Мені би антилопи грацію,
жагу і міць у виживанні.
Замість чуттів сердечних – раціо,
імунітет до лінчування.

Мені би воркотати кішкою,
на суєту ліниво мружачись.
Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш.

*пусто - намарне, даремно

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-03 20:10:01
Переглядів сторінки твору 7398
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:16:42 ]
Ой, такі знайомі відчуття... А ні, мусиш біти собою - і це найкраще.. і найважче! Добра робота, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:20:40 ]
Дякую, Любонько!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:27:03 ]
ой, дякую, Адель, підписуюсь під кожним словом, Усе так близько і знайомо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:30:14 ]
Вам дякую, Таню. Аби ж помічне було!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 20:53:10 ]
От за те "собою" ми Тебе, Лесенько, й любимо!
Справді, часто кажуть "а ти не так, а ти сяк, а ти будь з людьми по-іншому..." А тоді задумуєшся "а хіба то вже буду я"?..
Дякую, Лесенько, за роздуми, і бажаю завжди залишатися собою, хай це іноді і важко, але зате як природно бути тим, ким ти є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:11:28 ]
Дякую Тобі, Олесенько, за підбадьорливе слово дружньої підтримки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:54:58 ]
Оте "мені б..." можна продовжувати і продовжувати...
А, насправді, оте останнє - найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:12:02 ]
Мабуть так і є... Дякую, пані Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-03 22:26:10 ]
Лесенько, як ти класно передала наші думки!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:21:53 ]
Дякую, Лесенько! Сподіваюсь, таки вдалось передати, бодай настрій.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-11-03 22:59:42 ]
Залишатися собою - це теж уміння.
Хай щастить на цьому шляху!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:22:58 ]
Дай Боже гідно втілювати.:)
Дякую, Лесю! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 23:01:22 ]
Образне і майстерне оте "мені б"...
Та найголовніше - бути собою, авжеж. Хоч іноді усе не так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:25:00 ]
Не просто... Інколи хотілось би могти чи вміти більше. Та вище власної голови, не стрибнеш...
Дякую, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:04:42 ]
"...собою бути дужа лиш" - це так вже й мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:07:23 ]
...не так вже й мало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:26:53 ]
Дякую, пане Мирославе!Сподіваюсь.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 14:36:31 ]
а жити - провокаційно треба)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:15 ]
А то вже, як вдасться.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Віра (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-04 19:29:41 ]
"Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш..."- гарно, вірно і щиро! Успіхів, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:49 ]
Дякую, Лесю Навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 22:11:46 ]
Мені теж, буває, багато хочеться. Але… «собою бути дужа лиш» і треба цінувати те, що маю. А Ви, Адель, усе ж інша. Бо хотіти – це одне, а заявити про своє бажання уголос – інше. Під певним кутом зору це заявка на отримання, Адель.: ))Адже «просіть -- і дасться вам, шукайте -- і знайдете, стукайте -- і відчинять вам». Та от тільки «бійтесь своїх бажань, бо вони можуть здійснитись» - теж непогано сказано, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:36:48 ]
Так, так. Все вірно. Згадується при цих словах фільм "Шосе 60", де звучать сумно-іронічно-співчутливі слова чарівника, що задовільняв бажання інших без питань: "Декотрі самі не знають, чого побажати"... Бо деякі бажання, мають фатальні наслідки у кінцевому результаті, а якими невинними можуть бути по своїй природі. Тільки ж ланцюжок, у котрий сплетуться різні супутні їхнім звершенням події, куди заведе - непередбачено.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Марія ЛІ (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-15 00:16:50 ]
Дуже часто нам у житті чогось не вистачає і здається,що всі проблеми зникли б,якби ми мали те,про що мовчимо чи мріємо.Але,якими б посторонні не хотіли здаватися щасливими,заганяючи оточуючих у гнітюці роздуми " Чим я таке не заслуговую ?",по-справжньому щасливий лиш той,котрий,як ви написали,залишається собою,вчиться у минулого та вірить у світле майбутнє.