ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Мені б...
Мені б реакцію мангусти,
що тлумить прудко скорпіона.
Аби не ширилося пусто*
гірке – доволі вже солоного.

Мені би антилопи грацію,
жагу і міць у виживанні.
Замість чуттів сердечних – раціо,
імунітет до лінчування.

Мені би воркотати кішкою,
на суєту ліниво мружачись.
Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш.

*пусто - намарне, даремно

2013




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-11-03 20:10:01
Переглядів сторінки твору 7543
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:16:42 ]
Ой, такі знайомі відчуття... А ні, мусиш біти собою - і це найкраще.. і найважче! Добра робота, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:20:40 ]
Дякую, Любонько!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:27:03 ]
ой, дякую, Адель, підписуюсь під кожним словом, Усе так близько і знайомо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:30:14 ]
Вам дякую, Таню. Аби ж помічне було!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 20:53:10 ]
От за те "собою" ми Тебе, Лесенько, й любимо!
Справді, часто кажуть "а ти не так, а ти сяк, а ти будь з людьми по-іншому..." А тоді задумуєшся "а хіба то вже буду я"?..
Дякую, Лесенько, за роздуми, і бажаю завжди залишатися собою, хай це іноді і важко, але зате як природно бути тим, ким ти є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:11:28 ]
Дякую Тобі, Олесенько, за підбадьорливе слово дружньої підтримки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:54:58 ]
Оте "мені б..." можна продовжувати і продовжувати...
А, насправді, оте останнє - найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:12:02 ]
Мабуть так і є... Дякую, пані Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-03 22:26:10 ]
Лесенько, як ти класно передала наші думки!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:21:53 ]
Дякую, Лесенько! Сподіваюсь, таки вдалось передати, бодай настрій.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-11-03 22:59:42 ]
Залишатися собою - це теж уміння.
Хай щастить на цьому шляху!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:22:58 ]
Дай Боже гідно втілювати.:)
Дякую, Лесю! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 23:01:22 ]
Образне і майстерне оте "мені б"...
Та найголовніше - бути собою, авжеж. Хоч іноді усе не так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:25:00 ]
Не просто... Інколи хотілось би могти чи вміти більше. Та вище власної голови, не стрибнеш...
Дякую, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:04:42 ]
"...собою бути дужа лиш" - це так вже й мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:07:23 ]
...не так вже й мало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:26:53 ]
Дякую, пане Мирославе!Сподіваюсь.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 14:36:31 ]
а жити - провокаційно треба)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:15 ]
А то вже, як вдасться.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Віра (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-04 19:29:41 ]
"Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш..."- гарно, вірно і щиро! Успіхів, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:49 ]
Дякую, Лесю Навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 22:11:46 ]
Мені теж, буває, багато хочеться. Але… «собою бути дужа лиш» і треба цінувати те, що маю. А Ви, Адель, усе ж інша. Бо хотіти – це одне, а заявити про своє бажання уголос – інше. Під певним кутом зору це заявка на отримання, Адель.: ))Адже «просіть -- і дасться вам, шукайте -- і знайдете, стукайте -- і відчинять вам». Та от тільки «бійтесь своїх бажань, бо вони можуть здійснитись» - теж непогано сказано, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:36:48 ]
Так, так. Все вірно. Згадується при цих словах фільм "Шосе 60", де звучать сумно-іронічно-співчутливі слова чарівника, що задовільняв бажання інших без питань: "Декотрі самі не знають, чого побажати"... Бо деякі бажання, мають фатальні наслідки у кінцевому результаті, а якими невинними можуть бути по своїй природі. Тільки ж ланцюжок, у котрий сплетуться різні супутні їхнім звершенням події, куди заведе - непередбачено.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Марія ЛІ (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-15 00:16:50 ]
Дуже часто нам у житті чогось не вистачає і здається,що всі проблеми зникли б,якби ми мали те,про що мовчимо чи мріємо.Але,якими б посторонні не хотіли здаватися щасливими,заганяючи оточуючих у гнітюці роздуми " Чим я таке не заслуговую ?",по-справжньому щасливий лиш той,котрий,як ви написали,залишається собою,вчиться у минулого та вірить у світле майбутнє.