ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Мені б...
Мені б реакцію мангусти,
що тлумить прудко скорпіона.
Аби не ширилося пусто*
гірке – доволі вже солоного.

Мені би антилопи грацію,
жагу і міць у виживанні.
Замість чуттів сердечних – раціо,
імунітет до лінчування.

Мені би воркотати кішкою,
на суєту ліниво мружачись.
Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш.

*пусто - намарне, даремно

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-03 20:10:01
Переглядів сторінки твору 6932
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:16:42 ]
Ой, такі знайомі відчуття... А ні, мусиш біти собою - і це найкраще.. і найважче! Добра робота, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:20:40 ]
Дякую, Любонько!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:27:03 ]
ой, дякую, Адель, підписуюсь під кожним словом, Усе так близько і знайомо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:30:14 ]
Вам дякую, Таню. Аби ж помічне було!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 20:53:10 ]
От за те "собою" ми Тебе, Лесенько, й любимо!
Справді, часто кажуть "а ти не так, а ти сяк, а ти будь з людьми по-іншому..." А тоді задумуєшся "а хіба то вже буду я"?..
Дякую, Лесенько, за роздуми, і бажаю завжди залишатися собою, хай це іноді і важко, але зате як природно бути тим, ким ти є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:11:28 ]
Дякую Тобі, Олесенько, за підбадьорливе слово дружньої підтримки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:54:58 ]
Оте "мені б..." можна продовжувати і продовжувати...
А, насправді, оте останнє - найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:12:02 ]
Мабуть так і є... Дякую, пані Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-03 22:26:10 ]
Лесенько, як ти класно передала наші думки!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:21:53 ]
Дякую, Лесенько! Сподіваюсь, таки вдалось передати, бодай настрій.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-11-03 22:59:42 ]
Залишатися собою - це теж уміння.
Хай щастить на цьому шляху!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:22:58 ]
Дай Боже гідно втілювати.:)
Дякую, Лесю! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 23:01:22 ]
Образне і майстерне оте "мені б"...
Та найголовніше - бути собою, авжеж. Хоч іноді усе не так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:25:00 ]
Не просто... Інколи хотілось би могти чи вміти більше. Та вище власної голови, не стрибнеш...
Дякую, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:04:42 ]
"...собою бути дужа лиш" - це так вже й мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:07:23 ]
...не так вже й мало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:26:53 ]
Дякую, пане Мирославе!Сподіваюсь.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 14:36:31 ]
а жити - провокаційно треба)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:15 ]
А то вже, як вдасться.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Віра (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-04 19:29:41 ]
"Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш..."- гарно, вірно і щиро! Успіхів, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:49 ]
Дякую, Лесю Навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 22:11:46 ]
Мені теж, буває, багато хочеться. Але… «собою бути дужа лиш» і треба цінувати те, що маю. А Ви, Адель, усе ж інша. Бо хотіти – це одне, а заявити про своє бажання уголос – інше. Під певним кутом зору це заявка на отримання, Адель.: ))Адже «просіть -- і дасться вам, шукайте -- і знайдете, стукайте -- і відчинять вам». Та от тільки «бійтесь своїх бажань, бо вони можуть здійснитись» - теж непогано сказано, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:36:48 ]
Так, так. Все вірно. Згадується при цих словах фільм "Шосе 60", де звучать сумно-іронічно-співчутливі слова чарівника, що задовільняв бажання інших без питань: "Декотрі самі не знають, чого побажати"... Бо деякі бажання, мають фатальні наслідки у кінцевому результаті, а якими невинними можуть бути по своїй природі. Тільки ж ланцюжок, у котрий сплетуться різні супутні їхнім звершенням події, куди заведе - непередбачено.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Марія ЛІ (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-15 00:16:50 ]
Дуже часто нам у житті чогось не вистачає і здається,що всі проблеми зникли б,якби ми мали те,про що мовчимо чи мріємо.Але,якими б посторонні не хотіли здаватися щасливими,заганяючи оточуючих у гнітюці роздуми " Чим я таке не заслуговую ?",по-справжньому щасливий лиш той,котрий,як ви написали,залишається собою,вчиться у минулого та вірить у світле майбутнє.