ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Дігай (1944) / Рецензії

 Ірена Карпа. ДОБЛО І ЗЛО

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-08 16:59:50
Переглядів сторінки твору 10718
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.613 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.597 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.11.18 17:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-11-11 00:03:05 ]
Пані Тетяно, прочитання цієї рецензії було найбільшим задоволенням за сьогоднішній день.Цікаво, іронічно, стисло і правдиво. Молодим критикам повчитися б Вашій манері тлумачення авторів та їх текстів. З повагою, Оленка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-11-11 07:33:06 ]
Дякую, Олено, за розуміння моїх критичних аналізів. Завжди готова до спілкування з розумними та неупередженими авторками "Поетичних майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-11 11:26:10 ]
Ось я про те саме думаю. Справді, якщо прибрати з Ірениних творів матюки, то залишиться нуль. І, певно, авторка сама про це прекрасно знає. Але піпл хаває, гроші платяться- і це для неї головне! Яка там література?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-11-11 12:45:09 ]
Добре, що всі нормальні читачі думають однаково.
Дякую, пані Ганно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2008-11-11 19:52:10 ]
Побільше б таких мислячих критиків, і побільше б читачів, які з цими критиками погоджувались. Помістити б цю рецензію ще у якесь видання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-12-01 07:25:43 ]
Дякую, пані Еліно, за розуміння!
Мої рецензії можна знайти, де завгодно:
на Інтернет-сайтах, у "Літературній Україні", "Друг читача" та інших. Але найперше, де я друкуюся - це тут, на поетичних майстернях - це святе! Щиро Т. Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-23 01:37:16 ]
Вирішив зясувати для себе - що таке, цей феномен "Ірена Карпа"? Скачав інший роман - "Перламутрове порно" з довгою захопленою передмовою Андруховича. В якій, серед інших компліментів, роман названо "геніальним" (по тексту Андруховича вживаєтсья без лапок). Почав читати. Виявилося, що читати там нічого. Вакуум. Зрозумів, що читати це нема сили та нема змісту. Пошукав ще у "гуглі" - та знайшов Вашу рецензію.
І ще до цього приплелося (не знаю чому) анекдотична історія. На вокзалі компанія студентів знімає проститутку. Питать: "Скільки?" "Пєть". Поторгувавшся зійшлися на чотирох. Почали рахувати гроші: 3.50. Кажуть їй: "Є лише 3.50. Йдеш" Відповідь: "Я со, концєна, за тли пєтдисєть?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Могилат (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-27 14:08:32 ]
Ага, тобо якщо я так не думаю то я ненормальний?
З Вашою рецензією я не згоден.
Ірена Карпа це не проект книжкового клубу! Ірена Карпа талановита письменниця - скоріше всього відкрита для всіх. Тому коли її переповнюють емоції або щось дратує її герої починають матюкатися. Хіба краще тримати всю роздратованість собі, тут вже пахне лицемірством і дволикістю. Романи Ірени читаються і продаються на "ура". Давайте зрівняємо рівень продажу книг якогось романчику на якму стоїть тавро цензури та Ірени. Карпа бере гору, а чому? Тому, що вона описує все так, як це в світі є з усіма його вадами, а ви говорите куди вона рухається, їй навіть рухатися не потрібно бо її розуміють!