Такий чудовий пафос ,така сила слова!

Прохання до того з редакторів, хто оцінив цей вірш на 5,5, обгрунтувати свою точку зору.

Редактори, шикуйсь! Струнко! Хто посмів так високо оцінити патріотичний пафос?
До речі, оцінку 4 також слід обгрунтувати.

О, це я - нещасний. Але просто дуже гарно все, і в мені заговорила совість, я згадав усе і прокинувся!

Ага, признався! Заговорила совість! Прокинувся?
Я прощаю.
Цікаво, на кого Чорнява подумала?
От вам і ілюстрація на тему - "а де тут громадянська лірика?" Ну, просто в десятку вистрелила жінка, в тему дискусії, та ще й дуже вчасно!
Володимире, текст справді емоційний і гарно зроблений. Я б, щоправда, вже не будила той народ, який спати ніколи й не думав, бо такий вже штамп перештампований, що аж... Ще - підводити з колін тих, хто ніколи й не колінкував, - теж хороша ідея.
Нові образи шукати треба, така моя скромна думка, теж перештампована до дірок.
Але справді все гарно, і такі вірші теж потрібні.
А четвірочку теж Ви зняли, Володимире? От три хвилинки б перед тим, як я побачила.
Треба ж так - перший вірш людина подала - і зразу в таку бурю!
Людмило, тримайтеся! Ми з Вами! Тут дмуть і лагідні вітри.

Я думаю, що то сама оцінка 5.5 була причиною 4-ки збоку Че`
і, що коли би стояло просто 5-ь то бурі у шклянці би не було.
Патріотичні вірші - потрібна справа, як і пошуіки нових форм
донести до читача цей патріотизм.

Думаю, не слід винуватити самих авторів у тому, що починають писати саме з патріотичної поезії. В цьому винна шкільна програма. І добре, коли знайдеться людина, яка пояснить, що громадянську лірику потрібно писати набагато пізніше, коли вже є самоусвідомлення.
А якщо не зважати на зміст -технічно, ритмічно - вірш непоганий.
Людмило, я б Вам радила спробувати написати пейзаж, чи інтимну лірику. Воно вийде більш щиро, адже Вас це мабуть більше хвилює і торкає. Тому продовжуйте працювати.

Шановні колеги, попри ніби добре відомі означення, слова і звороти, тут, як на мене, відчувається і свіжий струмінь із неконфліктного виходу у майбутнє. Тобто написано ніби із майбутнього, а не з минулого. І написано просто, що для такої теми найбільш природно, так?
І як добра матерія, що дана тут для нашого буття, так і текстура композиції видається мені теж добротною і корисною, бо до неї можна нескінченно додавати різного свого.

І достатньо чітко у вірші відчувається і сила і рівноцінна їй слабкість - а це дорого коштує, і за цим стоїть видно вельми гармонічна особистість. Найкраща Поезія, як на мене, має мати однакову вагу сили і слабкості. І тут все це є.
І статус "Л.П." - що, напевно, виправдовує, в тому числі і мою оцінку.
Хорошого настрою всім, і передусім авторці, Людмилі Ясенській.

Володимире, підтримую Вашу позицію.
І потім, авторка перший день на сайті, опублікувала всього три свої вірші. Що ми про неї знаємо?
Зачекаймо, коли їх буде хоч тридцять, тоді й почнемо радити "юному дарованію" чи, навпаки, зрілому талантові з власним світоглядом. А те, що світогляд починається з усвідомлення себе українкою на українській землі, тільки тішить.
Чекаємо нових віршів, Людмило!
І Редакції спасибі за підтримку автора.

Дякую спільноті Майстерні за дружній прийом, небайдужість, підтримку і живоносний вітер. Дякую щиро за перший урок: знаю куди рухатися і над чим працювати. Вдячна Редактору за уважність і проникливість, бо відчув саме те, що хотілося, але не вдалося передати. Поки що :)

Людмило, може, Вам буде цікаво поглянути на ГАРНУ громадянську лірику.
http://poezia.org/ua/id/15271/personnels
http://poezia.org/ua/id/8935/personnels
http://poezia.org/ua/id/13116/personnels

Як на мене, то за вказаними вами, Любо, посиланнями - у творчості Євгенії Більченко - помітно не об'єднання, а лише роз'єднання.
У Людмили Ясинської цього не має.

А що є в Більченко?
"Се була Україна… Ви разом!
Лейбл воль як оранжеву даність
Вишивали на джинсах майдану,
Виливаючи давню відразу..."

Я був на Майдані - а Більченко, схоже, не була, бо не було на Майдані вилива давньої відрази, зовсім!

Мені здалося, що вірші російською (з цих трьох посилань) Євгенії Більченко далися значно краще, як і погляди, характерні більше для третього Риму, і сповідання туги соц.минулого життя-буття.

Інша справа, що Більченко свої думки викладає у невеличкі композиції - і це завжди більш виграшно окрім ситуації із творчістю авторів екстра класу.