ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
***
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
* * *
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
* * *
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Дві голови (Jefferson Airplane)
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Людмила Ясенська (1968) / Вірші

 Не засинай, народе мій...
Не засинай, народе мій, прокинься.
Не час зневірено ховатись по хатах.
Здолай мару і світові відкрийся,
знайди свій шлях, свій неповторний шлях.

Нехай цей шлях об’єднує простори
степів на сході з величчю Карпат,
несе благословення в Кримські гори,
хай мир несе без перешкод і втрат.

Сама земля шепоче нам: замучили…
скрізь свари, розбрат, скрізь твоє-моє.
Сама земля річками скаламученими
ледь живиться, та жити нам дає.

Для чого труд її? Невже зростила
землиця-мати власних ворогів?
Віками годувала і поїла
ні, не дітей своїх — своїх катів?

Недбалих, жадібних, нестримно-похітливих,
завжди нещасних, невдоволений і злих,
слабких, безжалісних і пусто-гордівливих,
душею черствих, тьмяних і сліпих?…

Сама земля шепоче нам: живіте
і засівайте час своїм трудом,
руками й розумом працюйте, багатійте,
хай край ваш славиться порядком і добром.

Не треба чвар, народе мій, не треба.
Ти вже зустрівся на Майдані сам-на-сам
з самим собою. Під осіннім небом
майдан сердець нескорених палав.

Згадай могутню, теплу й світлу хвилю,
що оповила душі і серця,
згадай, народе... Ще ж не на могилі
стоїш своїй. Борися ж до кінця.

Так, ми пізнали і блакитно-білих,
і помаранчевих… Єдиний шлях
у нас у всіх — ще юних і вже сивих,
єдиний край, єдиний біль в очах.

Можливо — наша єдність, наша воля —
то наш єдиний вихід в майбуття.
Благослови себе і свою долю,
живи, народе мій, Землі дитя.

Не жди царів і не чекай на ласку
тих, хто на владу іспит свій не склав.
Ніхто не подарує тобі казку…
Тож треба, щоб ти сам про все подбав.

Навчайтесь, сильнії, ростіть, талановиті.
Все буде — і достаток, і хвала.
Твори, народе мій, і в кожній миті
нехай твоя величність ожива.




Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 4 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-29 15:19:43
Переглядів сторінки твору 10396
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.959 / 5.19  (4.294 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 3.911 / 5.13  (4.257 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2009.03.22 14:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-01 14:19:11 ]
Добре, я поясню зі своєї точки зору. У вірші "Воєнні проводи, або Сповідь Батьківщини" дана ретроспектива: від народних бунтів (Коромисло хитнулось незряче,
Перекинувши зливи на повінь) - через громадянські війни (Проводжала на гірші із воєн) - через голодомор - через Майдан (Виливаючи давню відразу).[Давню відразу не одного народу до іншого, а всього народу до влади!] - через те розчарування післямайданне (В кабаках, по розпутних перонах) - через збережену при всьому тому гордість каліки (Вічний корінь амбіцій безликих) - аж до усвідомлення себе часткою цієї країни (Я і є Україна) і тому сприймання її долі, як своєї (“Я тебе проводжатиму, синку!”). Ось, власно, мої скромні роздуми з цього приводу.

"Виривання" рядку з контексту ніколи не йде на користь. Імхо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 11:47:46 ]
Гарно ви, Любо, подали свої роздуми щодо вірша шановної Євгенії Більченко. Хочеться аби так і було насправді. Можливо частково так воно і є.
Але у якій мірі, в яких пропорціях?
Бо дрібні і не дрібні натяки-нюанси руйнують "ідилію".

"Се була Україна…" і "Я і є Україна" на тлі саме "Ви разом..." - будують серйозні протиріччя.
"Се була Україна… Ви разом!
Лейбл воль як оранжеву (? чого б це?) даність
Вишивали на джинсах (? "джинса" - це що по вашому?) майдану,(якщо Незалежності - то Майдану?)
Виливаючи давню відразу..."

Ці моменти якраз ніби і навпаки свідчать - про відокремлення ліргероїні від нинішньої України, особливо після Майдану?

А в імперських коронах - це вже точно була Україна ( не те, що нині?)
"Се була Україна… Дивися!
В кабаках, по розпутних перонах,
Валунами в імперських коронах,
Електричним гудінням у висях..."

Залишаюся при своєму, Любо, баченні, що вірш шановної Більченко Євгенії таки серйозно ослаблений протиріччями і метаннями ліргероїні, браком любові до цілого, чим є Україна нині, вчора і завтра.
Чого не сказати про композицію "Не засинай, народе мій..." Людмили Ясенської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 12:05:28 ]
Володю, давай не будемо далі занурюватися у тонкощі тлумачення змісту. Як на мене, то краще вже таке метання, ніж тисячократно заштампована любов. Зрозумій мене нарешті: я кажу лише про те, що найліпшу ідею можна спотворити невдалим викладенням. І навпаки. Я ж не проти того - "ЩО", мені не подобається "ЯК".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 12:13:43 ]
Любо, звичайно - пора і іншими справами займатися. :)
І я вважаю, що ми досить корисно провели час, розглядаючи деякі речі з дещо різних, але далеко не антагоністичних поглядів, та й істина - відомо де, з вином укупі, а на радість пиття в хорошій компанії, на жаль ніхто з наших авторів особливо уваги не звернув, прикро. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Ясенська (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 08:21:13 ]
Дякую, Любо і Володю, за ваші коментарі. Не просто звернула увагу. Ви змусили по-іншому поглянути на своє захоплення віршувати те, що відчуваю. І почати вчитися і цікавитися більш широко, працюючи не лише душею. :) Перерва на переосмислення...